Рис
І саке не таке. Алергія на рис може проявлятися після фізичних навантажень
Рис – усьому голова. Принаймні, в Південно Східній Азії. Наприклад, середньостатистичний в'єтнамець за рік з'їдає близько … 200 кілограмів рису. Це при тому, що середня річна порція європейця – 2 кілограми. Загалом, рис є основним продуктом для майже половини населення світу.
В Китаї навіть слово " їсти" звучить як "їсти рис".
З рису чи рисової соломи в цих краях роблять все: хліб, вино, горілку, оцет, солодощі, взуття, корзини, капелюхи… Більше того, за переказами, навіть Велика китайська стіна збереглась до наших днів, тому що під час її зведення в будівельний розчин додавали клейку рисову кашу…
Вважається, що з рисом людство познайомилось ще задовго до 5 тисячоліття до нашої ери, активно ж обробляти цю рослину на Сході почали близько 5 тисяч років тому. А от в Європі рис з'явився завдяки Олександру Македонському. І сталося це аж в четвертому столітті нашої ери...
В рисі міститься низка вітамінів та мікроелементів: фосфор, кальцій, залізо, йод, цинк, вітаміни Е, Н, РР та ціла лінійка вітамінів групи В. Завдяки останнім, цей продукт – справжня знахідка для нервової системи. Крім того, рис позитивно впливає на шлунок, серце та мозок.
Та, при усіх перевагах, вживання рису може призводити і до негативних наслідків. Їх причиною, хоч і зрідка, але можуть бути непереносимість чи алергія. В обох випадках, реакція виникне незалежно від того, чи їстимете ви звичайний рис, чи вживатимете його у вигляді суші, паельї, чи питимете рисове вино або подібну до горілки саке.
Часом ознаки алергії та непереносимості можуть бути досить схожими. Та якщо, скажімо, нудота, біль у шлунку, гази, спазми, здуття живота, печія, блювота, діарея, головні болі, дратівливість або нервозність супроводжується висипом або нежиттю, варто задуматися про можливість алергічної реакції.
А позаяк у Азії рису їдять набагато більше ніж деінде у світі, алергія на цей продукт частіше зустрічається в Японії, Індії, Китаї, В'єтнамі. Наприклад, в Японії про випадки реакції на рис повідомляють з 90-х років.
У дослідженні, яке проводилось серед індійських пацієнтів з історією харчових алергій, до рису були чутливі 165 з 1200 людей. Автори дійшли висновку, що алергія на рис, опосередкована IgE, вражає приблизно 0,8% жителів Індії, які мають астму та сезонний риніт.
На Заході випадки алергії на рис рідкісні. Втім, і тут, зафіксовано кілька випадків анафілаксії після споживання різотто та алергічного ринокон'юнктивіту після вживання вареного рису.
Чутливість до рису може проявитися в ранньому віці, в тому числі як реакція на прикорм рисовою кашею у малюків першого року. Такі реакції поширені в США. Та більшість дітей з такою проблемою швидше за все позбудуться її до шкільного віку.
Цьому сприяє і тимчасове виключення алергену з раціону. Така ж елімінаційна дієта працює і у випадку з дорослими. Зокрема, є дані, що уникнення рису призвело до клінічного поліпшення у 76% з 25 хворих на атопічний дерматит.
Причини алергії на рис
Як показують дослідження, алергія на рис часто виникає в людей, які уже мають харчову чутливість до інших продуктів. В деяких джерелах мова іде про те, що така алергія зустрічається вкупі з щонайменше 13 іншими, що ще раз вказує на рідкість такої реакції.
Астма, екзема та чутливість до пилку також підвищують шанси отримати ще й алергію на рис.
Одні люди реагують на сирий рис, вдихання пилу якого може провокувати напади астми чи розвиток риноконюктивіту. Інші – мають реакцію на варений продукт. При цьому, ті, хто реагують на сирий рис, інколи можуть їсти приготовану з нього страву.
Основним алергеном рису є білок-переносник ліпідів Ory s. Це термостійкий протеїн, який залишається стабільним після теплової обробки, перетравлення ферментами в шлунку та кишечнику. Тож якщо ви реагуєте на рисову кашу, одна з причин цього – чутливість до згаданих білків. Вони присутні й у рисовому борошні та рисовому молоці.
Білок-переносник ліпідів є й відповідальним за перехресні реакції між рисом, персиком і кукурудзою. Наявність специфічного IgE до цього білка виявлено приблизно у 86 % хворих з алергію на кукурудзу.
В рідкісних випадках, можливі перехресні реакції між рисом та гречкою. За це відповідальні білки гречки, гомологи яких є і в рисі.
Також в насінні та пилку рису є профілін, через що може відбуватися перехресна реакція з селерою.
Ще один рисовий алерген – інгібітор трипсину, білок Ory s aA/TI. Він має перехресну реактивність з інгібіторами трипсину злаків, пшениці, ячменю.
Цей білок теж має високу термостійкість, але його алергенна активність знижується на 50% після нагрівання до 100 ° С протягом 60 хвилин.
Це підтверджує одне з досліджень, в результаті якого приготований таким чином рис змогла їсти мала дитина з наявною алергією, яка проявлялась висипом навколо губ та на інших частинах обличчя. Каша, яка довго варилася, не викликала у дитини жодної реакції.
Симптоми алергії на рис
Реакція на рис, як правило, проявляється одразу після їжі, іноді вона може затриматися, але в більшості випадків симптоматика розвинеться протягом двох годин після вживання продукту.
У людини можуть виникнути проблеми з шлунком (включаючи блювоту та діарею), диханням, нежить та кашель. Та класичним проявом алергічної реакції, як правило, є червоний сверблячий висип, ‒ кропив’янка. Вона може прогресувати в рамках більш серйозної реакції, що називається анафілаксією.
Анафілаксія ‒ небезпечний для життя прояв алергії. Цей стан може включати будь-який з наступних симптомів: хрипи або інші проблеми з диханням; блювота, діарея або шлункові спазми; набряк обличчя, рота або горла; або ознаки шоку, включаючи низький кров'яний тиск, запаморочення та непритомність.
Рис може також стати й причиною такого стану, як анафілаксія, спричинена фізичним навантаженням. Вона виникає якщо фізичній активності передувало споживання алергену, в даному випадку, - рису.
Усе це – небезпечні стани, які потребують негайної медичної допомоги і введення адреналіну.
Тож, якщо маєте реакцію на рис чи інший продукт, краще не зволікати з візитом до лікаря, адже є ризик, що в якийсь момент відносно легкі симптоми можуть розвинутися до загрозливих для життя.
Якщо сімейний лікар чи алерголог підтвердять у вас алергію на рис, не виключено, що про цей продукт доведеться забути на деякий час, вилучивши його з свого меню. Наявні антигістамінні препарати не здатні лікувати причину реакції, але можуть допомогти впоратися з легкими симптомами алергії. Та єдине, що може призупинити наростання симптомів у важких випадках – це вже згадана ін'єкція адреналіну.
Джерела інформації:
- https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3250595/
- http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Food-of-Plant-Origin/Grains/Rice/
- http://research.bmh.manchester.ac.uk/informall/allergenic-food/index.aspx?FoodId=47