Алергія на холод – прояви, причини, симптоми, лікування.
зміст
Причини появи алергічної реакції на холод
Причини появи алергічних реакцій на холод є доволі різнобічними.
Алергія на холод розвивається при порушеннях функціонування імунної системи. Цей вид алергії може проявитись внаслідок протікання в організмі низки виснажливих захворювань і вплинути на процес обміну речовин і на організм в цілому. Як і кожен вид алергії, інфекційні та хронічні захворювання, тривалий курс прийому антибіотиків, захворювання кишково-шлункового тракту, порушення функціонування ендокринних залоз провокують виникнення симптомів холодової алергії. Також спричинити холодову алергію можуть онкозахворювання, хвороби печінки та нирок. Доволі часто алергія на холод передається у спадок, або ж проявляється при серйозних стресових ситуаціях. Алергики, які страждають на інші види алергії (найчастіше – ті, що страждають на респіраторну алергію), також схильні до проявів алергії на холод. [4]
Симптоми алергії на холод
Як проявляється алергія на холод?
Найхарактернішим проявом холодової алергії є дерматоз, тобто реакція шкірного покриву, який не захищений одягом – руки, обличчя, нерідко губи. Блідо-рожевий або й яскраво-червоний висип, пухирі, затвердіння на шкірі, лущення, набряки вкривають відкриті ділянки шкіри – найбільш поширені ознаки холодової алергії. [2, 6]
Часто симптомом цього виду алергії виступає холодовий риніт, тобто чхання, рясні слизові виділення, але при цьому нежить раптово зникає при переході у тепле приміщення.
Холодовий кон’юктивіт – також доволі поширений прояв алергії на холод. При цьому спостерігається почервоніння очей та сльозотеча. Від звичайної реакції на вітер холодовий кон’юктивіт відрізняється тривалістю та періодичністю больових відчуттів. Найбільш небезпечний даний прояв холодової алергії для осіб, які користуються контактними лінзами. Також при холодовому кон’юктивіті не варто наносити яскравий макіяж на очі.
Також інколи спостерігаються ураження всього тіла, що викликає озноб, частий пульс, відчуття здавленості в горлі та дихальних шляхах, головна біль, запаморочення. Доволі часто спостерігається утруднене дихання та мігрені, що супроводжуються замерзанням щелеп і можуть перерости у таке захворювання, як запалення лицьового нерва.
Доволі часто переохолодження призводить не лише до холодової алергії, а й до радикуліту, тобто запалення корінців спинномозкових нервів у людини. Щоб цього не сталось, потрібно не допускати переохолодження. Одягніть теплий одяг з натуральних тканин, а якщо вже переохолодження сталось, то негайно зігрійтесь теплим напоєм (але ні в якому разі не алкогольним!), прийміть ванну і розітріть поперек зігріваючими засобами. [3]
Діагностика та лікування холодової алергії
Як діагностувати алергію на холод?
Проведіть вдома простий тест. Прикладіть до відкритої ділянки тіла шматок льоду на 15 хвилин. Якщо після цього з’явиться свербіж, пухирці, почервоніння, що не проходить тривалий час, то тест вважається позитивним і Вам варто більш ретельніше готуватись до контакту з холодом, навіть якщо це холодна вода у водоймах і освіжаючі напої в спекотний день. Також варто наголосити, що якщо у Вашій родині хтось страждає на прояви холодової алергії, то при проведенні тесту з льодом зачекайте на прояви кілька годин. [2,6]
Лікування (тільки після консультації з лікарем для встановлення точного діагнозу).
На жаль, ефективне лікування холодової алергії на сьогоднішній день відсутнє, оскільки відсутній сам алерген. Всі дії спрямовані на усунення симптомів алергії на холод, а також загальні процедури для зміцнення імунітету.
В першу чергу, лікування – це прийом антигістамінних лікарських препаратів, які нейтралізують надлишок гістаміну. Але більшість таких лікарських препаратів мають серйозну побічну дію, то ж варто приймати їх у мінімальних дозах.
Сприятливий вплив можуть чинити загальнооздоровчі процедури, а також спеціальна дієта, яка виключає «алергічні» продукти харчування, зокрема, цитрусові, шоколад, горіхи тощо. Також для лікування холодової алергії користуються методами народної медицини, а саме лікування травами. [6]
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Береза
-
Бузок
-
В'яз
-
Верба
-
Вільха
-
Грецький горіх
-
Дуб
-
Кипарисові
-
Клен
-
Ковила
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Сосна
-
Тополя
-
Черемха звичайна
-
Ясен
-
Береза
-
Болиголов плямистий
-
Бузок
-
В'яз
-
Верба
-
Грецький горіх
-
Грястиця збірна
-
Дуб
-
Злакові
-
Ковила
-
Костриця лучна
-
Кульбаба лікарська
-
Липа
-
Лисохвіст
-
Маслинові
-
Настінниця
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Сосна
-
Тимофіївка
-
Тополя
-
Черемха звичайна
-
Шовковиця
-
Яблуня
-
Ясен
Питання та відповіді
Де живуть мікрокліщі домашнього пилу?
Мікрокліщі домашнього пилу поширені повсюдно. Вид Dermatophagoides pteronyssinus частіше зустрічається в Європі. Для Північної Америки більш характерний вид Dermatophagoides farina. Однак обидва види живуть як в Північній Америці, так і в Європі, і мають ряд антигенів і алергенів, що викликають перехресні імунні реакції.
Зернові кліщі мешкають в основному в зерносховищах і бувають причиною алергічних захворювань у фермерів і робітників, зайнятих переробкою зерна, але іноді ці кліщі виявляються і в домашнього пилу.
Мікрокліщі домашнього пилу харчуються частинками епідермісу людей і тварин, грибами та іншими відходами, які утворюють домашній пил. Особливо багато мікрокліщів в матрацах, подушках, килимах, оббивці меблів.
Чому виникає алергія на котів?
Існують стереотипи, що алергічні реакції, які виникають при контакті з домашніми улюбленцями, викликані саме шерстю тварини, однак сама шерсть не має суттєвого алергенного значення. Проте вираженою алергенною активністю володіють прикріплені до шерсті частки слини та епідермісу тварин (лупа). Крім того, більшою алергізуючою активністю характеризується слина котів та сальні залози шкіри.
Цікавим є факт, що коти, на відміну від кішок, виділяють алергени також з сечею і є більш алергенними, ніж кішки.
Які найчастіші причини контактного дерматиту шкіри повіка?
Найбільш часто сенсибілізація виникає до косметичних засобів для волосся, шкіри обличчя і нігтів. Нерідко на місці накладення вони побічну реакцію не викликають, але, через описані вище особливості шкіри повік, стають причинами її контактного дерматиту. Крім того, косметичні засоби, які накладають на шкіру навколо очей, можуть викликати її роздратування. Хоча в більшості випадків відбувається звикання до дратівливих косметичних засобів, іноді вони стають причиною контактного дерматиту, клінічно невідмітного від алергічного контактного дерматиту.
Як уникнути впливу пилкових алергенів?
Рекомендується надягати маску або респіратор, якщо можливий вплив «пускового» алергену (при стрижці газонів, роботі в саду, перебуванні на відкритому повітрі), не виходити на вулицю в теплі вітряні дні і в після полуденні години, коли концентрація пилку в повітрі особливо висока. Пилок злаків виділяється в повітря переважно в кінці дня. Особам з алергією до неї краще в цей час залишатися в приміщенні. Рекомендується щільно закривати вікна і користуватися кондиціонерами, так як при цьому в приміщення потрапляє значно менше пилку.
Чи викликає алергію пилок неліственних дерев?
Голонасінні рослини містять у собі два порядки неліственних дерев: гінгко і хвойних. До хвойних належать порядки Pinaceae (в нього входять пінія, ялина, ялиця і тсуга), Cupressiaceae (ялівець, кипарис, кедр, козачий ялівець) і Taxodiaceae (в нього входить болотний кипарис). Існує два основних типи пилку голонасінних. У пінії, різних видів ялини, ялиці, кедра, у гірській або чорної тсуги (Tsuga martensiana) і золотої модрини (Pseudolarix amabilis) зерна пилку великі (50-90 мкм), з двома повітряними бульбашками. Ялівці і кипариси різних видів, тис, болотний кипарис, секвоя мають сферичні зерна пилку діаметром 20-35 мкм з товстим зовнішнім шаром і товстим середнім шаром, багатим целюлозою. Більші сферичні зерна пилку у модрин (Larix sp.) (40-70 мкм) і дугласії (Pseudotsuga taxifolia) (80-100 мкм).
Хвойні рослини є вітрозапилювані. У деяких областях їх пилок присутній в повітрі в значних кількостях. Пилок пінії під час її цвітіння має вигляд жовтого порошку. Алергія до неї зустрічається рідко. Взагалі пилок більшості хвойних дерев не дуже великий аллерген і не є поширеною причиною алергічних захворювань. Однак пилок гірського кедра в тих районах, де він розмножується і інтенсивно утворює пилок (від Техасу до центральної Мексики), викликає алергічний риніт досить часто. Цвіте кедр з пізньої осені до кінця зими. У північних районах причиною алергічних захворювань може бути пилок різних видів ялівців і кипарисів. У Флориді алергічний риніт викликає пилок болотного кедра. У осіб, сенсибілізованих до пилку пінії і які живуть серед пінієвих лісів, може в сезон її цвітіння виникнути алергічний риніт. В Японії одна з трьох головних причин пилкової алергії - пилок японського кедра ( «суги»). Пилок інших видів кедра (наприклад, кедра Порт Орфорд), що росте в районі Каскадних гір в США, теж відомий як причина алергічних ринітів. Описано респіраторні полінози і алергічні кон'юнктивіти, викликані пилком пінії.
