Алергія на антисептики: профілактика та правила догляду за руками
зміст
Алергія на антисептики
Алергія на антисептики нині набуває все більшого поширення. До цього призводить їх надмірне використання, спричинене наслідками пандемії коронавірусу, а також повсюдне використання антисептиків у лікарнях. Більше того, ряд медичних інструментів, як-то катетери, заздалегіль обробляються антисептиками аби зменшити ризик зараження пацієнтів. Найчастіше зустрічається алергія на хлоргексидин. Цей синтетичний бісбігуанідний антисептик, який почали застосовувати в медицині в 1954 році, часто призводить до алергічних реакцій в післяопераційний період. Реакції гіперчутливості варіюють від легких шкірних реакцій до анафілаксії або смерті. Крім хлоргексидину, алергія на антисептик може виникати через спирт, ароматизатори та інші речовини. Як і у випадку з хлоргексидином, ці реакції також можуть варіювати від легких до небезпечних для життя.
Актуальність використання антисептиків
Через пандемію антисептики набули надзвичайної популярності. Їх ставлять скрізь: і в магазинах, і в навчальних та розважальних закладах. Не кажучи вже про лікарні та будинки престарілих. Та й пересічні громадяни навряд чи наважаться вийти з дому, не взявши з собою пляшечку із знезаражувальною рідиною. І це все правильно, але після короткочасного використання дезінфектора почалась нова хвиля захворювань. Цього разу шкірних.
Що саме провокує алергію на антисептики?
Тепер уже дерматологам та алергологам нема перепочинку. Пацієнти скаржаться на свербіння, почервоніння шкіри, а також тріщини та пухирі на руках. Згідно даних управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів США (FDA), у зв’язку з пандемією майже втричі почастішали випадки контактного дерматиту та алергій на антисептики. В останньому випадку страждає не лише шкіра, але й імунна система людини в цілому.
Про те, які саме препарати викликають небажану реакцію і чим їх краще замінити, читайте нижче.
Глюконат хлоргексидину
Найчастіше реакція виникає на антисептики, до складу яких входить вищезгадана речовина.
Згідно даних FDA, було виявлено 52 випадки анафилаксії, пов’язані із застосуванням даного препарату в період з 1969 по 2015 роки. Але, якщо раніше його використовували лише для очищення шкіри перед операціями та ін’єкціями, то зараз продають в якості звичайного дезінфікатора. В новому інформаційному буклеті Австралійської спільноти клінічної імунології та алергії (ASCIA) говориться про те, що кількість алергій на антисептики, до складу яких входить даний інгредієнт, зростає, але при маркуванні медикаментів наявність розчину хлоргексидину не вказується.
Тому медики рекомендують дуже обережно ставитись до даного ряду дезінфікаторів і викликати швидку за наявності таких симптомів:
- Хрипи;
- Утруднене дихання;
- Набряк обличчя;
- Кропив’янка;
- Висипання та наявність пухирів;
- Шок.
Замінити розчин можна наступними знезаражувачами:
- Повідон-йод;
- Спирти;
- Хлорид бензалконія
- Парахлорметаксиленол.
Крім того, ASCIA закликала схильних до алергій пацієнтів попросити дільничного лікаря дати рецепт на адреналін, що застосовується у разі анафілаксії, і обговорити план дій у випадку виникнення алергії на антисептик.
Дезінфектори на основі етилового спирту
Для знищення небажаних вірусів та мікроорганізмів до складу дезінфікуючого засобу має входити не менше 60% спирту. Але при його застосуванні знищується захисний ліпідний бар’єр шкіри. Вбивається природна мікрофлора і створюється сприятливе середовище для розмноження патогенів та бактерій, здатних викликати контактний дерматит. Крім того, до складу спиртових антисептиків входять ароматизатори та барвники, котрі також діють як алергени. Тому у людей, схильних до алергії, шкіра стає грубою, сухою з дрібними тріщинками або пухирцями, що також можуть розцінюватись, як алергія на антисептик. Якщо це про вас – негайно зверніться до лікаря.
Антисептики на основі ізопропілового спирту
Даний інгредієнт широко використовується в клінічній практиці, але організм людини не може пристосуватися до його складової. У 84% пацієнтів виникає контактний дерматит. А якщо він застосовується в поєднанні з етиловим спиртом, алергія на антисептики лише посилюється. Це було доведено експериментальним шляхом. Протягом 1992-2011 років медики протестували 1450 добровольців. До їх шкіри прикладали пластирі з даним розчином. В результаті у 44 пацієнтів з’явилась реакція на сам спирт. У 4 виникла екзема рук. У 14 – виразки ніг. Ще 26 мали екзематозні ураження різних ділянок тіла. У всіх інших спостерігалась негативна реакція до більш, ніж 3 компоненти даного препарату.
Як уникнути алергії на антисептики?
Якщо поблизу немає проточної води і ви не можете вимити руки з милом, доведеться пристосовуватись до антисептиків. А значить, пам’ятати наступні правила:
- вибирати знезаражувачі, котрі мають менше 60% спирту;
- віддавати перевагу засобам, до складу яких входить не лише спирт, але й гліцерин;
- звертатись до дерматолога при виникненні будь-яких небажаних реакцій.
Правила догляду за руками при використанні знезаражувачів:
- Робіть живильні маски для рук, обгорнувши долоні рукавичками;
- Не користуйтесь антисептиком вдома;
- Витирайте руки насухо;
- Після кожного миття рук обробляйте їх живильним кремом;
- За наявності алергії на антисептики носіть з собою живильний крем.
Джерела інформації:
- https://balmonds.co.uk/blogs/blog/can-you-be-allergic-to-hand-sanitiser
- https://medicalrepublic.com.au/warning-hidden-antiseptic-allergen/12399
- https://www.aappublications.org/news/2017/02/02/Antiseptic020217
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Амброзія
-
Грястиця збірна
-
Ковила
-
Коноплі
-
Кропива дводомна
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Настінниця
-
Полин
-
Амброзія
-
Настінниця
-
Полин
Питання та відповіді
Чи треба при алергії до арахісу виключати з раціону всі бобові?
Ні. Алергія до інших бобовим у осіб, що мали алергічні реакції на арахіс, навіть важкі, зустрічаються рідко. Тільки у 5% хворих одночасно спостерігається клінічно виражена алергія різної тяжкості ще до 1 - 2 видам бобів. Однак особи з алергією до арахісу дуже часто дають позитивні шкірні проби або радіоаллергосорбентний тест з іншими бобовими, навіть якщо в якості продукту харчування вони переносяться добре.
Як розрізнити пилок різних рослин під мікроскопом?
Зерна пилку різних рослин відрізняються формою і розмірами, завдяки чому їх можна відрізнити один від одного під мікроскопом. В їх оболонці є отвори і пори, у деяких рослин - поздовжні канавки, краї яких діють подібно мініатюрним крильцям. Ці та інші ознаки теж допомагають розрізнити пилок різних рослин. Наприклад, пилок всіх видів злаків має одну зародкову пору. Різні види злаків відрізняються розмірами пилкових зерен. Однак визначити, дивлячись в мікроскоп. Якому виду злаків належить пилок, важко.
Як дізнатися, які пилкові алергени поширені в даній місцевості?
Лікар повинен знати, пилок яких рослин і в який час року переважає в області, де він працює і яких видів вітрозапилюваних рослин в ній найбільше. Щоб встановити, які пилкові алергени є основними в тому чи іншому місці, корисно визначити концентрацію пилку в повітрі. Однак і єдине квітуче дерево на подвір'ї біля хворого з алергією до його пилку може на кілька тижнів отруїти хворому життя. У той же час пилок амброзії здатен поширюватися на великі відстані. Її можна виявити за багато миль від рослини (миля - 1605 м), хоча і в невеликій кількості. Діагностичне значення має залежність між концентрацією пилку в повітрі і виникненням алергічного захворювання або даними радіоаллергосорбентного аналізу. У США показники концентрації пилкових алергенів і алергенів спор грибів для багатьох районів можна отримати в Національному алергологічному бюро (адреса в Інтернеті http://www.aaaai.org/nab).
Де живуть мікрокліщі домашнього пилу?
Мікрокліщі домашнього пилу поширені повсюдно. Вид Dermatophagoides pteronyssinus частіше зустрічається в Європі. Для Північної Америки більш характерний вид Dermatophagoides farina. Однак обидва види живуть як в Північній Америці, так і в Європі, і мають ряд антигенів і алергенів, що викликають перехресні імунні реакції.
Зернові кліщі мешкають в основному в зерносховищах і бувають причиною алергічних захворювань у фермерів і робітників, зайнятих переробкою зерна, але іноді ці кліщі виявляються і в домашнього пилу.
Мікрокліщі домашнього пилу харчуються частинками епідермісу людей і тварин, грибами та іншими відходами, які утворюють домашній пил. Особливо багато мікрокліщів в матрацах, подушках, килимах, оббивці меблів.
Чи можна попередити харчові алергічні реакції?
Неясно, чи можна попередити такі реакції в осіб з обтяженим сімейним анамнезом (при наявності атопії в обох батьків, важкого атопічного дерматиту та харчової алергії у братів і сестер), але доведено, що, дотримуючись певних обмежень в харчуванні, можна уповільнити розвиток алергічних захворювань і зменшити їх тяжкість.
А) вважають, що вагітним в останньому триместрі не слід вживати в їжу арахіс, фундук, креветки і рибу, а годуючим матерям - коров'яче молоко, арахіс, фундук, креветки і рибу.
Б) бажано грудне вигодовування протягом першого року життя.
В) для змішаного і штучного вигодовування кращі гіпоалергенні суміші на основі гідролізатів білка.
Г) густу їжу (прикорм) не дають до 6 місяців.
Д) коров'яче молоко і яйця не дають до 1 року.
Е) такі продукти, як арахіс, фундук, ракоподібні і рибу слід вводити в раціон після 2 років, а краще пізніше.
