Алергія у дитини при введенні прикорму
зміст
Головні алергени для дітей
Введення прикорму – важливий етап у розвитку та дорослішанні малюка. З допомогою прикорму дитина знайомиться з дорослою їжею. Правильне харчування в ранньому дитинстві сприяє гармонійному зростанню та запобігає майбутній захворюваності.
Але, одночасно з введенням першого прикорму, в немовлят може виникати і алергія. Згідно статистики, близько 1,5% дітей першого року життя та близько 2% дітей до двох років, мають алергічні реакції на їжу. В деяких країнах ці цифри можуть бути вищими.
Так, як повідомляє Американська академія алергії, астми та імунології, в США майже 6% дітей, які не досягли дворічного віку, потерпають від певної харчової алергії.
Хоч алергію можуть провокувати практично усі продукти, найпоширеніші харчові алергени у дітей включають:
- куряче яйце,
- арахіс,
- пшеницю,
- горіхи,
- морепродукти (молюски та риба),
- сою,
- коров’яче молоко.
Останнє є причиною алергічних реакцій у приблизно 85% випадків.
А алергія на арахіс часто призводить до анафілаксії: на її частку припадає дві третини зафіксованих випадків харчової анафілаксії.
Ягоди, насіння, кукурудза та інші продукти також можуть бути проблематичними.
А от овочі та м’ясо вважаються менш алергенними.
Коли вводити прикорм?
Існують дослідження, які свідчать, що малюки до двох років з підтвердженою харчовою алергією, які вперше спробували "дорослу їжу" в тому числі ‒ коров’яче молоко, у віці до 16 тижнів, частіше мали алергію на прикорм.
Але загалом, питання віку, з якого краще починати прикорм, досі є дискусійним. Був час, коли прикорм починали вводити уже у віці трьох місяців. Пізніше педіатри почали рекомендувати вводити прикорм не раніше, ніж дитині виповниться шість місяців. При цьому вважалося, що потенційно алергенну їжу краще давати дитині після досягнення нею 12 місяців.
Ці рекомендації були змінені в 2008 році через збільшення рівня харчової алергії. Алергологи зрозуміли, що затримка введення "твердої" їжі може насправді збільшити ризик алергії.
Дослідження вказують на те, що, наприклад, раннє введення в раціон дитини таких алергенів як арахіс та курячі яйця здатне суттєво зменшити ризик розвитку алергії на ці продукти.
Зокрема, немовлята, які їли яйця в період від 4 до 6 місяців, мали менше шансів розвинути алергію на них, порівняно з тими, хто вперше спробував їх в більш пізньому віці.
А діти, яких уникали годувати арахісовим маслом, мали вдесятеро вищий рівень алергії на арахіс.
Два дослідження показали, що вищий рівень алергії на пшеницю спостерігається у 5-річних дітей, яких не годували пшеницею до 6 місяців.
Сьогодні американські педіатри рекомендують розпочинати "знайомити" дитину з арахісом у віці 4-6 місяців, або з 4-11 місяців у вигляді масла. При цьому, цей продукт має бути присутній в меню малюка 2-3 рази на тиждень.
ВООЗ тим часом рекомендує виключно грудне вигодовування до шестимісячного віку. Далі вводиться прикорм, в тому числі – і продукти-алергени. Але грудне вигодовування, відповідно до позиції організації, має бути збережене до 12-24 місяців.
Єдиний високоалергенний продукт, який насьогодні не рекомендується вводити дитині першого року життя – коров’яче молоко. Це пов’язано з важкістю його засвоєння, додатковим навантаженням на нирки, ризиком розвитку анемії, тощо. Також не рекомендується вводити мед до 2 річного віку, через загрозу ботулізму. Разом з тим, усі діти розвиваються по-різному, тому не варто наполягати з прикормом, якщо дитина просто не готова до нього.
Ознаками готовності до дорослої їжі є: здатність сидіти вертикально з легкою підтримкою чи без, можливість тримати голову, зникнення рефлексу виштовхування язика, коли дитина не може ковтати.
Вводити нові продукти краще по одному і в ідеалі не частіше ніж раз на 5 днів, аби переконатися у відсутності негативної реакції на певний тип прикорму.
Якщо в дитини реакція на прикорм
Насправді харчова реакція на прикорм не така вже й рідкісна. В одних випадках вона може бути ознакою непереносимості певної їжі, в інших – проявом істинної алергії. Якщо перша найчастіше обмежується розладами з боку травного тракту, то алергія може зачіпати різні системи: ту ж саму травну, а також шкіру та органи дихання.
В дитини може з’явитися висип, блювота, діарея, біль в животі, можуть напухнути рот, язик чи очі, дихання може стати свистячим, а сама дитина може бути надто сонлива, а в важких випадках – навіть втрачати свідомість. Останнє може бути ознакою особливо важкої форми алергічної реакції – анафілаксії. Тож якщо дитина після вживання прикорму втратила свідомість чи у неї розвивається симптоми одночасно з боку кількох систем, наприклад, кропив’янка і проблеми з диханням – негайно звертайтеся по медичну допомогу.
На щастя, випадки важкої алергії рідкісні. Частіше розвиваються легкі симптоми, але це не означає, що такими реакціями варто нехтувати. При виникненні будь-яких негативних реакцій на їжу потрібно припинити введення даного виду прикорму та проконсультуватися з лікарем, щоб виробити подальшу стратегію поведінки. Приблизно з 6-місячного віку уже можна робити шкірні прик-тести на алергію.
У дуже маленьких дітей тести на алергію можуть бути менш точними.
Під час прик-тесту на шкіру потрапляє невелика крапля алергену. Потім її наколюють голкою, щоб частина алергену могла потрапити до шкіри.
Якщо у вашої дитини є алергія на продукт, що тестується, навколо місця проколу утвориться набрякла червонувата шишка. Інший варіант – проводити молекулярний тест на алергію. Він дозволяє одночасно визначити чутливість чи не до всіх відомих алергенів.
Більший ризик розвитку харчової алергії мають діти з сімейною історією алергії та діти з екземою.
Якщо у вашої дитини діагностовано алергію, вам доведеться триматися подалі від їжі, яка її викликає. Втім, деякі діти можуть переносити певні алергенні продукти після їх приготування. Зокрема, коров’яче молоко чи яйце у вигляді булочок або тістечка.
Важливо замінити алергенні продукти їжею, яка має подібний харчовий вміст. Наприклад, якщо у малюка – алергія на пшеницю, в його раціоні мають бути такі страви як кукурудза, білий або коричневий рис, гречка та пшоно.
Якщо у вашої дитини – алергія на коров’яче молоко, її слід продовжувати годувати грудьми або давати відповідну дитячу суміш, яка не містить коров’ячого молока. Зверніть увагу, що безлактозні дитячі суміші містять коров’яче молоко і не підходять для дітей з такою алергією.
З часом дитина може перерости деякі види харчової алергії. Наприклад, у міру дорослішання, дитина, скоріше за все, зможе вживати молоко, яйця та пшеницю. А от алергічна реакція на арахіс, молюски та рибу з великою ймовірністю залишиться на все життя.
Іноді симптоми, які розвиває дитина, не пов’язані ні з непереносимістю певної їжі, ні з алергією на неї. Як правило, це проблеми з травлення.
Якщо ваша дитина має проблеми зі шлунком чи кишечником або вередує після їжі, справа може бути у газах через перегодовування, в неправильному раціоні матері чи у невдало підібраній суміші.
Джерела інформації:
1.https://www.uptodate.com/contents/introducing-highly-allergenic-foods-to-infants-and-children/print
2. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/30982864/
3.https://www.chla.org/blog/smart-bites/introducing-complementary-foods-the-infant-risk-allergy
4.https://www.hindawi.com/journals/ijpedi/2012/675724/
5.https://www.parents.com/health/allergies/food/new-guidelines-to-help-prevent-food-allergy-in-children/
6. https://www.parents.com/health/allergies/food/all-about-food-allergies-in-babies/
7.https://www.healthline.com/health/allergies/allergy-testing-for-children#skin-prick-test
8.https://allergy.org.ua/alerhiia-na-prykorm-shcho-dytyni-davaty-bezpechno/
9.https://www.allergy.org.au/patients/allergy-prevention/ascia-how-to-introduce-solid-foods-to-babies
10.https://www.parents.com/baby/health/allergy/introducing-solids-to-prevent-allergies/
11. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6266759/
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Береза
-
Бузок
-
В'яз
-
Верба
-
Вільха
-
Грецький горіх
-
Дуб
-
Кипарисові
-
Клен
-
Ковила
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Сосна
-
Тополя
-
Черемха звичайна
-
Ясен
-
Береза
-
Болиголов плямистий
-
Бузок
-
В'яз
-
Верба
-
Грецький горіх
-
Грястиця збірна
-
Дуб
-
Злакові
-
Ковила
-
Костриця лучна
-
Кульбаба лікарська
-
Липа
-
Лисохвіст
-
Маслинові
-
Настінниця
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Сосна
-
Тимофіївка
-
Тополя
-
Черемха звичайна
-
Шовковиця
-
Яблуня
-
Ясен
Питання та відповіді
Чи бувають квітучі троянди причиною алергічних захворювань? Яким чином запилюються троянди?
Троянди запилюються комахами. Їх цвітіння, як правило, поліноз не викликає. Алергічні захворювання, які пов'язують з цвітіння троянд, в більшості випадків бувають викликані пилком злаків. У багатьох областях цвітіння троянд і злаків збігається. У осіб, які постійно і довго мають контакт з квітучими трояндами (працюють в розаріях або захоплюються розведенням троянд), зрідка зустрічається алергія до них.
Де більше позначається вплив алергенів грибів, в тому числі цвілевих, в приміщеннях або на відкритому повітрі?
І там і там. Алергени грибів можна розділити на діючі протягом усього року в закритих приміщеннях і сезонні, вуличні. Деякі види грибів - важливих джерел алергенів - зустрічаються як в приміщеннях, так і на відкритому повітрі. Зважені в повітрі спори грибів вловлюють так само, як пилок рослин.
У помірному кліматі їх концентрація схильна до сезонних коливань. Вона підвищується в теплу погоду, в той час як мороз і випав сніг перешкоджає росту грибів. На відкритому повітрі переважають спори грибів Alternaria і Cladosporium (або Hormodendrum). Їх концентрація в повітрі зростає в кінці літа і початку осені і коливається протягом дня. Їх багато в гниючих рослинах і опалому листі. Крім того, у зовнішньому середовищі поширені спори грибів родів Aspergillus, Penicillium і Bortrytis. Спори грибів у всіх районах світу, за винятком полярних, виявляються круглий рік. Кількість їх особливо велика там, де сіють зернові культури.
У районах, де вирощують зернові культури, переважають спори грибів роду Alternaria. У Північній Америці важливим джерелом спор на відкритому повітрі є гриби роду Cladosporium. Це широко розповсюджені сапрофіти. Для деяких сільськогосподарських рослин (шпинату, помідорів, бананів) вони патогенні. Рід Helminthosporium включає гриби-паразити рослин, особливо на півдні США. Гриби роду Curvularia бувають причинами алергічного грибкового синуситу, алергійного риніту і бронхіальної астми. Гриби роду Epicoccum широко поширені на оброблюваних або порослих злаковими травами землях. На Середньому Заході США восени в суху погоду концентрація їх спір в повітрі особливо висока. Гриби роду Fusarium зустрічаються у всьому світі. Вони викликають псування продуктів і захворювання рослин. Інший, що викликає псування продуктів, рід грибів - Aspergillus. Він широко представлений в гниючих рослинних рештках і компостних купах. Спори грибів цього роду в приміщеннях присутні у великих кількостях, ніж на відкритому повітрі.
Гриби родів Aspergillus і Penicillium - основні мешканці закритих приміщень і складів, де вони виявляються круглий рік. Вони можуть рости в умовах відносно низької вологості (в корівниках, сараях та інших закритих приміщеннях, зокрема, в підвалах). Aspergillus також часто присутні в гниючому зерні, рослинних відходах, опалому листі і компостних купах. Penicillium можуть в закритих приміщеннях рясно розмножуватися. Вони утворюють характерну зелену цвіль в сирих підвалах і на зіпсованих продуктах. Гриби роду Rhizopus і Cladosporium теж часто виявляються в закритих приміщеннях, особливо на гниючому дереві. Плісняві гриби поширені також в сирих ванних кімнатах і на підвіконнях. Випарники і зволожувачі, обсіменені спорами цвілевих грибів, стають джерелами їх надходження в повітря.
Чому виникає алергія на глютен?
Алергічна реакція на глютен виникає у людей, що страждають на харчову алергію, спровоковану злаковими культурами. Глютен – білок пшеничного борошна, що має потужні алергенні властивості і провокує прояв алергії.
Що таке пилок?
Пилок - це чоловічі статеві клітини, необхідні для розмноження більшості насінних рослин. Рослини, які запилюються комахами (ентомолфільні), наприклад, троянди, зазвичай мають яскраві квіти, які залучають комах. Для вітрозапилюваних (анемофільних) рослин характерно рясне виділення пилку, що досягає в повітрі високої концентрації і тому частіше викликає сенсибілізацію. Вітрозапилюваними є багато дикорослих дерев, злаки, бур`яни. Пилкові зерна неозброєним оком неможливо розрізнити, але добре видно в мікроскоп.
Як уникнути впливу пилкових алергенів?
Рекомендується надягати маску або респіратор, якщо можливий вплив «пускового» алергену (при стрижці газонів, роботі в саду, перебуванні на відкритому повітрі), не виходити на вулицю в теплі вітряні дні і в після полуденні години, коли концентрація пилку в повітрі особливо висока. Пилок злаків виділяється в повітря переважно в кінці дня. Особам з алергією до неї краще в цей час залишатися в приміщенні. Рекомендується щільно закривати вікна і користуватися кондиціонерами, так як при цьому в приміщення потрапляє значно менше пилку.
