Непереносимість гістаміну – що це і як впливає на організм людини

зміст

Непереносимість гістаміну може виглядати як алергія чи проблеми з травленням

Якщо вас нудить або з’являється висип після вживання різної їжі, але тести на алергію виявляються негативними, можливо, варто задуматись про таку проблему як "непереносимість гістаміну".

Гістамін ‒ медіатор хімічних реакцій, речовина, яку людина отримує з їжею і яка синтезується у неї в організмі. І це ‒ досить корисна річ. Він відповідає за передачу сигналів головному мозку, запускає вивільнення шлункової кислоти для початку травлення, допомагає імунним клітинам потрапляти в травмовану тканину для загоєння ран чи для боротьби з інфекцією. Або ж гістамін вивільняється при тій самій алергічній реакції.

Та коли в організмі накопичується забагато гістаміну, починаються проблеми.

Люди з його непереносимістю, як правило, мають низький вміст основного ензиму (діамін оксидази чи DAO), який допомагає розщеплювати гістамін в організмі. В результаті він починає накопичуватися швидше, ніж може розщепитися, призводячи до певних проблем.

Дослідники дійшли висновку, що надлишок гістаміну може навіть стати причиною мігреней, дерматитів чи болючих менструацій. 

Так, в крові людей, які страждають на мігрень, часто фіксуються низькі концентрації DAO в крові, а самі пацієнти повідомляють про вживання їжі з високим вмістом гістаміну.

А от вагітні рідше страждають від мігреней, головних болей та непереносимості гістаміну загалом. 

Це може бути пов’язано зі значним збільшенням в цей період рівня жіночих статевих гормонів, які забезпечують синтез більшої кількості DAO в організмі. Однак, після пологів, як правило, непереносимість гістаміну повертається знову.

Під час місячних симптоми часто можуть посилюватися. Більш того, самі менструації у жінок з непереносимістю гістаміну також можуть бути більш вираженими. 

Гістамін може бути причиною і спалахів атопічного дерматиту. В людей, які страждають від цієї недуги, також надто багато гістаміну в крові та спостерігається знижений рівень DAO.

 

Причини

До зниження рівня ферменту DAO можуть призвести генетичні або набуті фактори. 

Наприклад, приймання ліків, що блокують функції DAO або перешкоджають їх виробленню, шлунково-кишкові розлади із зміненими ентероцитами (такі як синдром нещільної кишки та запальні захворювання кишечника) або ж вживання продуктів, багатих на гістамін.

Ще одна причина ‒ надмірний ріст бактерій. І, як наслідок ‒ неналежне засвоєння їжі та надвиробництво гістаміну. Також може відбуватися пригнічення розщеплення гістаміну іншими біогенними амінами, алкоголем або наркотиками.

Набута непереносимість гістаміну може бути тимчасовою і, отже, оборотною після усунення її причин. Таких, як припинення вживання препаратів, що блокують DAO. 

Але захворювання може розвиватися не тільки при порушенні процесів деградації гістаміну, а й через збільшення його рівня.

Причинами підвищеної кількості гістаміну в організмі можуть бути надвиробництво ендогенного гістаміну, викликане алергією, мастоцитозом, бактеріями, шлунково-кишковими кровотечами або посиленим екзогенним прийомом гістидину або гістаміну з їжею чи тим же алкоголем. 

Гістамін, в тих чи інших кількостях, присутній практично в усій їжі. Але людям, які страждають непереносимістю гістаміну, варто уникати продуктів з його підвищеним вмістом. Оскільки рівень гістаміну збільшується в міру дозрівання продукту, з меню краще виключити всі харчі "у віці" (ферментовані продукти та консерви).

Продукти, багаті на гістамін, це:

  • алкоголь
  • кисломолочні продукти (йогурт, кефір)
  • квашені капуста, помідори, огірки
  • маринади та мариновані продукти
  • консерви
  • сухофрукти
  • авокадо
  • баклажани
  • шпинат
  • оброблене або копчене м’ясо
  • молюски
  • витриманий сир

Крім того, вважається, що є продукти, які викликають викид гістаміну в організмі. Їх називають гістамінолібераторами і їх також потрібно уникати. Це:

  • алкоголь
  • банани
  • помідори
  • пророщені зерна пшениці
  • квасоля
  • папайя
  • шоколад
  • цитрусові фрукти
  • горіхи, зокрема волоські, кешью та арахіс
  • харчові барвники та інші добавки.

І, нарешті, є продукти, що блокують виробництво DAO. Це:

  • алкоголь
  • чорний чай
  • зелений чай
  • енергетичні напої.

До підвищення рівня гістаміну також призводить вживання деяких ліків. Зокрема,

  • ліків від хвороб дихальних шляхів (теофілін)
  • ліків від хвороб серця
  • антибіотиків
  • антидепресантів
  • антипсихотичних засобів
  • діуретиків
  • міорелаксантів
  • знеболюючих та протизапальних препаратів (аспірин, індоцин, диклофенак)
  • лікарських засобів для покращення функції шлунково-кишкового тракту
  • ліків від туберкульозу.

А от наступні продукти мають низький рівень гістаміну. Тому їх слід включити в меню людям, які страждають від гістамінової непереносимості. Це:

  • свіже м’ясо і щойно спіймана риба
  • не цитрусові фрукти
  • яйця
  • безглютенові зерна (кіноа та рис)
  • замінники молока (кокосове та мигдальне молоко)
  • свіжі овочі (крім помідорів, авокадо, шпинату та баклажанів)
  • рослинні олії

Симптоми

Надлишок гістаміну може викликати численні симптоми, що імітують алергічну реакцію. У різних людей вони проявляються по-різному. У когось симптоми можуть з’являтися швидше, у інших реакція буде більш вираженою. Але у більшості розвивається лише частина можливих реакцій. Крім того, кожна людина має різний індивідуальний рівень толерантності до гістаміну. В результаті, хтось відреагує відразу після ковтка червоного вина, а в інших симптоми з’являться після того, як він вип’є цілий келих.

Загалом, хоча симптоми і можуть відрізнятися, деякі поширені реакції, пов’язані з непереносимістю гістаміну, включають:

  • головний біль або мігрень
  • закладеність носа 
  • нежить
  • втома
  • кропив’янка
  • проблеми з травленням
  • нерегулярний менструальний цикл
  • нудота
  • блювота

У більш важких випадках непереносимості гістаміну можуть спостерігатися:

  • спазми в животі
  • набряк тканин
  • гіпертонія
  • нерегулярний пульс
  • тривожність
  • панічні напади
  • труднощі регулювання температури тіла
  • запаморочення

Дослідження, проведене в 2019 році, в ході якого було обстежено близько 60 пацієнтів, показало, що основним симптомом непереносимості було здуття живота. Далі йшли діарея, біль у животі та запор.

Через таку реакцію, як зазначають дослідники університету Коменського в Братиславі (Словаччина), непереносимість гістаміну часто плутають з іншими захворюваннями, такими як харчова непереносимість, алергія, мастоцитоз (рідкісний стан, коли тучні клітини накопичуються в шкірі або органах), психосоматичні захворювання (фізичні симптоми, які проявляються стресом і тривогою), нервова анорексія або побічні реакції на ліки.

Діагностика непереносимості гістаміну

Тому, перш, ніж поставити діагноз «непереносимість гістаміну», лікар має виключити інші можливі розлади, які викликають подібні симптоми.

Лікар також може запропонувати дотримуватися елімінаційної дієти протягом 14 ‒ 30 днів. Ця дієта вимагає видалення з раціону продуктів з підвищеним вмістом гістаміну. Згодом вони поступово вводяться знову і відслідковується реакція організму.

Також фахівець може запропонувати провести аналіз крові для визначення дефіциту DAO або шкірне тестування на чутливість до гістаміну.

Лікування непереносимості гістаміну

Непереносимість гістаміну не можна вилікувати за допомогою медикаментів. Однак, ліки можуть допомогти полегшити симптоми за короткий термін. Але навіть, приймаючи їх, від ферментованих продуктів краще утриматися.

У невеликому дослідженні 2016 року 13 з 14 людей з непереносимістю гістаміну повідомили про зменшення щонайменше одного симптому після прийому однієї капсули добавки DAO за 15 хвилин до обіду та вечері протягом принаймні двох тижнів. 

Але як би там не було, вчені вважають, що лікування кишечника може сприяти поліпшенню вироблення гістамін-руйнуючого ферменту DAO. Якщо ж слизова оболонка кишечника запалена або є пошкодження клітин епітелію кишечника, фермент вже не може вироблятися у достатній мірі. Ще однією проблемою може бути недостатня колонізація кишечника бактеріями. 

Крім того, людям з непереносимістю гістаміну рекомендують вживати більше вітамінів В6 і С, оскільки їх дефіцит може знизити здатність ферментів DAO розщеплювати гістамін в організмі. Корисними також будуть мідь, як мікроелемент, що сприяє підвищенню рівня DAO в крові, магній (може підвищити поріг настання алергічної реакції), марганець та цинк (можуть посилити активність DAO), а також кальцій (для зменшення вираженості кропив’янки та почервоніння шкіри) та фолієва кислота.

 

Джерела:

  1. https://www.entandallergy.com/blog-posts/details/your-mystery-food-sensitivity-might-actually-be-a-histamine-intolerance
  2. https://www.healthline.com/health/histamine-intolerance
  3. https://www.medicalnewstoday.com/articles/322543
  4. https://www.histamineintolerance.org.uk/about/the-food-diary/the-food-list/
  5. https://academic.oup.com/ajcn/article/85/5/1185/4633007
  6. https://www.cerascreen.co.uk/blogs/health-portal/histamine-intolerance
Едем ріно спрей

Едем ріно спрей

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем Ріно
77.9234.3 грн.
Забронювати на:
Едем сироп

Едем сироп

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем сироп 60 мл
70.3221.9 грн.
Забронювати на:
Едем таблетки

Едем таблетки

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем таблетки №10
53.1148 грн.
Забронювати на:

Календар цвітіння дерев та рослин

Інформація є актуальною на Квітень 2024 року
  • Амброзія Амброзія
  • Болиголов плямистий Болиголов плямистий
  • Борщівник Борщівник
  • Грястиця збірна Грястиця збірна
  • Злакові Злакові
  • Ковила Ковила
  • Коноплі Коноплі
  • Костриця лучна Костриця лучна
  • Кропива дводомна Кропива дводомна
  • Липа Липа
  • Лисохвіст Лисохвіст
  • Лобода Лобода
  • Маслинові Маслинові
  • Настінниця Настінниця
  • Пажитниця Пажитниця
  • Пирій Пирій
  • Подорожник Подорожник
  • Полин Полин
  • Тимофіївка Тимофіївка
  • Щавель кислий Щавель кислий
  • Амброзія Амброзія
  • Грястиця збірна Грястиця збірна
  • Ковила Ковила
  • Коноплі Коноплі
  • Кропива дводомна Кропива дводомна
  • Лисохвіст Лисохвіст
  • Лобода Лобода
  • Настінниця Настінниця
  • Полин Полин

Питання та відповіді

Які засоби частіше викликають алергічну реакцію?

Туш на водній основі, що містить емульгатори, часто викликає роздратування шкіри повік. Однак іноді спостерігається непереносимість самої по собі неемульгованої в воді туші. У таких випадках рекомендують користуватися пресованої тушшю або олівцем для підведення очей.

 

Косметичні засоби для очей і шкіри навколо них містять антибактеріальні речовини-консерванти, що попереджають їх обсіменіння бактеріями. Найчастіше з цією метою додають ефіри парагідробензойної кислоти. При попаданні на кон'юнктиву вони можуть викликати роздратування, але нанесення містячих їх засобів на повіки зазвичай переноситься добре. Консерванти квартемум-15 і імідазоліднілмочевіна виділяють формальдегід. Ці консерванти можуть викликати алергічну реакцію самі по собі або роздратування внаслідок утворення формальдегіду. Крім того, в якості консервантів використовують сорбітат калію, діізопропаноламін в третинний дібутілгідрохінон.

Деякі лаки для нігтів містять смолу толуолсульфонамідформальдегід, яка після висихання може викликати алергічну реакцію. При потирання очей вона заноситься з пальців на повіки. «Дублюючий» ектопічний дерматит спостерігається при попаданні на повіки косметичних засобів для волосся. Гіпоалергенні лаки для нігтів поліефірної смоли не містять.

Джерелами алергічних реакцій з боку кон'юнктиви і шкіри повік бувають також олівці для підведення очей, тіні для очей і штучні вії. Олівці для вій і щипчики можуть містити нікель, який теж викликає алергічну реакцію.

Що таке аероалергени?

Аероаллергенам називають антигени, які викликають алергічну реакцію, потрапляючи з повітрям в дихальні шляхи. Щоб повітряний алерген надав сенсибілізуючої дії, він повинен міститися в повітрі в значній кількості, його частинки повинні бути відносно дрібними і тривалий час зберігатися у підвішеному стані. Повітряними алергенами бувають пилок рослин, спори грибів, в тому числі цвілевих, продукти тваринного походження (антигени ссавців, комах, кліщів), пил (органічної і неорганічної природи), зрідка - водорості.

У зовнішньому середовищі багато повітряні алергени, наприклад, пилок рослин або спори грибів з'являються лише в певний для кожного з них час року. У великих кількостях кожен з таких антигенів зустрічається епізодично. Однак навколо рясно квітучого дерева концентрація відповідного пилкового алергену може бути дуже високою. Сенсибілізація до пилкових алергенів, як правило, не розвивається, якщо концентрація пилку в повітрі хоча б 2 тижні в році не нижче 1 частки на 50м3. На концентрацію аероаллергенов впливають температура і вологість повітря, швидкість і напрям вітру. З підвищенням температури (тобто зазвичай в середині дня) виділення пилку рослинами і спор грибами посилюється. Концентрація в повітрі спор багатьох грибів і пилку деяких видів рослин (наприклад, амброзії) зростає при високій вологості повітря. Зазвичай концентрація аероаллергенов збільшується при швидкості вітру близько 24 км / год (6,6 м / сек). При подальшому зростанні швидкості вітру концентрація алергенів падає. Чим менше аерозольні частинки, що містять алерген, тим довше вони залишаються в підвішеному стані, проте на стійкість аерозолю впливає і форма пилкових зерен.

Чому контактний дерматит очей має настільки важливе значення?

Контактний дерматит - найпоширеніше захворювання шкіри століття. Повіки з їх м'якою тонкою шкірою особливо схильні до алергічних реакцій уповільненого типу. Крім неприємних відчуттів контактний дерматит шкіри повік викликає і косметичний дефект, тому хворі в більшості випадків звертаються до лікаря.

З якими алергенами зазвичай доводиться стикатися в закритих приміщеннях?

З алергенами мікрокліщів домашнього пилу, виділення комах, частками цвілевих грибів і їх спорами, частками епідермісу тварин.

Чи викликає алергію пилок неліственних дерев?

Голонасінні рослини містять у собі два порядки неліственних дерев: гінгко і хвойних. До хвойних належать порядки Pinaceae (в нього входять пінія, ялина, ялиця і тсуга), Cupressiaceae (ялівець, кипарис, кедр, козачий ялівець) і Taxodiaceae (в нього входить болотний кипарис). Існує два основних типи пилку голонасінних. У пінії, різних видів ялини, ялиці, кедра, у гірській або чорної тсуги (Tsuga martensiana) і золотої модрини (Pseudolarix amabilis) зерна пилку великі (50-90 мкм), з двома повітряними бульбашками. Ялівці і кипариси різних видів, тис, болотний кипарис, секвоя мають сферичні зерна пилку діаметром 20-35 мкм з товстим зовнішнім шаром і товстим середнім шаром, багатим целюлозою. Більші сферичні зерна пилку у модрин (Larix sp.) (40-70 мкм) і дугласії (Pseudotsuga taxifolia) (80-100 мкм).

Хвойні рослини є вітрозапилювані. У деяких областях їх пилок присутній в повітрі в значних кількостях. Пилок пінії під час її цвітіння має вигляд жовтого порошку. Алергія до неї зустрічається рідко. Взагалі пилок більшості хвойних дерев не дуже великий аллерген і не є поширеною причиною алергічних захворювань. Однак пилок гірського кедра в тих районах, де він розмножується і інтенсивно утворює пилок (від Техасу до центральної Мексики), викликає алергічний риніт досить часто. Цвіте кедр з пізньої осені до кінця зими. У північних районах причиною алергічних захворювань може бути пилок різних видів ялівців і кипарисів. У Флориді алергічний риніт викликає пилок болотного кедра. У осіб, сенсибілізованих до пилку пінії і які живуть серед пінієвих лісів, може в сезон її цвітіння виникнути алергічний риніт. В Японії одна з трьох головних причин пилкової алергії - пилок японського кедра ( «суги»). Пилок інших видів кедра (наприклад, кедра Порт Орфорд), що росте в районі Каскадних гір в США, теж відомий як причина алергічних ринітів. Описано респіраторні полінози і алергічні кон'юнктивіти, викликані пилком пінії.