Правила першої медичної допомоги при появі алергічної реакції

Прояви алергічної реакції

Що робити при перших проявах алергічної реакції? Відповідь на це запитання, передусім, залежить від важкості реакції, її причин та наявності попередніх проявів анафілаксії.

Якщо ваша реакція обмежується місцевими симптомами, до них не додаються нові та ви ніколи не стикалися з важкою формою алергії, то, швидше за все, така реакція не є небезпечною для життя.

Симптоми легкої та середньої алергічної реакції:

• нежить
• чхання
• кон’юнктивіт
• подразнення шкіри (свербіж, почервоніння, лущення)
• кропив’янка
• нудота або блювання
• діарея
• задишка або хрипи

Якою б не була реакція – перше, що потрібно зробити ‒ усунути контакт з алергеном.

Що робити при харчовій алергії

Найпоширенішими продуктами харчування, які можуть викликати алергічні реакції, є:

• горіхи
• арахіс
• молюски
• молочні продукти
• яйця.

Якщо реакція з’явилась внаслідок прийому їжі, потрібно його припинити, прополоскати рот та вмити обличчя. Це може допомогти при симптомах оральної алергії. Цьому стану часто піддаються люди з пилковою алергією (полінозом), вживаючи продукти з подібними алергенними білками. Наприклад, яблуко при алергії до пилку берези чи банан – при алергії до пилку амброзії. При істинній харчовій алергії промивання рота навряд чи допоможе.

В цьому випадку, можуть допомогти різні антигістамінні препарати. Вони запобігають появі таких симптомів, як кропив’янка, блокуючи гістамінові рецептори, щоб ваш організм не реагував на алергени.

Шкірні реакції у вигляді набряку, почервоніння та свербежу можуть допомогти вгамувати лід та місцеві кортикостероїдні креми.

Якщо почався нежить ‒ допоможуть протинабрякові засоби.

Що робити якщо почалась сезонна алергія

При полінозі так само ефективні протинабрякові засоби, які дозволяють добре очистити ніс.

Але не приймайте їх більше трьох днів.

Головне правило при полінозі, так само як інших видах алергій – намагатися обмежити контакт з алергеном. Тому в сезон пилку рекомендується:

• тримати зачиненими вікна
• менше гуляти
• використовувати сонцезахисні окуляри 
• використовувати головні убори
• частіше робити вологе прибирання, тощо

Лікування алергії на отруйні рослини

Приблизно у 7 із 10 людей виникає алергічна реакція на речовину урушіол чи псорален, які міститься в таких рослинах як борщівник, отруйний плющ, отруйний дуб, отруйний сумах та інші.

Симптоми, викликані дотиком до цих рослин, варіюють від легкого почервоніння та свербежу до сильних пухирів та набряків. При цьому висипка може з’явитися як через три години так і через кілька днів і тривати до трьох тижнів.

Якщо ви торкнулися отруйних рослин, намагайтесь дотримуватися наступних правил:

• не торкайтесь інших ділянок тіла, особливо, обличчя.
• промийте уражену ділянку шкіри водою з милом, принаймні, протягом 10 хвилин.
• прийміть прохолодну ванну.
• для усунення свербежу 3-4 рази на день наносьте на шкіру лосьйон проти свербіння.
• обробіть уражену ділянку 1-процентним гідрокортизоновим кремом.
• помийте весь одяг та взуття гарячою водою.
• при важких реакціях, особливо у дітей, не зволікайте зі зверненням до лікаря для призначення оральних стероїдів або більш сильних кремів для полегшення симптомів.

Також, обов’язково зверніться до лікаря якщо:

• подразнення посилюються
• висип поширюється на чутливі ділянки, такі як очі або рот
• висип не покращується
• висип починає гноїтися

Що робити при укусі та ужаленні комах

Близько 3% населення світу має алергію на укуси комах. Найчастіше причиною алергічної реакції стають укуси бджіл, ос, шершнів та вогняних мурах.

Перша допомога при укусах комах передбачає такі кроки:

• Якщо на місці укусу залишилось жало ‒ вийміть його, намагаючись не стискати. Для цього може підійти кредитна картка. Якщо жало тягнути чи стискати, воно може виділити більше отрути.

• Промийте ділянку водою з милом, після чого нанесіть антисептик.
• Варто накласти джгут (зробити тугу перев’язку) вище місця укусу приблизно на 25 хвилин.
• При цьому кожні 10 хвилин джгут слід послаблювати на 1-2 хвилини. Також рекомендується, особливо якщо є набряк, на 15 хвилин прикласти до місця укусу лід.

• Нанесіть крем з гідрокортизоном або каламіновий лосьйон. За необхідності уражену ділянку можна перебинтувати.
• Прийміть антигістамінний засіб, щоб зменшити свербіж, набряк та кропив’янку.
• Прийміть знеболювальне.

Але майте на увазі, що аспірин забороняється давати дітям через ризик розвитку рідкісного, але летального стану, який називається синдромом Рейя.

• Якщо реакція починає посилюватися ‒ викличіть швидку та, при наявності, самостійно вводьте епінефрин.

Якщо вжалила медуза

При контакті з медузою уражену ділянку потрібно протягом 30 хвилин промити морською водою або оцтом. Це нейтралізує токсин медуз.

Після цього прикладіть на постраждалу ділянку щось холодне, щоб заспокоїти шкіру та зменшити біль.

Використовуйте гідрокортизоновий крем та антигістамінний засіб, щоб зменшити набряк.

Якщо реакція виходить за межі легкої

Антигістамінні препарати попереджають і полегшують свербіж та кропив’янку, але не полегшують небезпечні для життя симптоми з боку органів дихання, гіпотонію чи шок. Найчастіше причинами таких проблем є: арахіс, горіхи, риба, молюски, а також латекс, укуси комах та ліки.

Загальні симптоми анафілаксії включають:

• Висип або кропив’янка в будь-якому місці тіла.
• Почуття тривоги або "відчуття майбутньої приреченості".
• Набряк горла і рота, труднощі з ковтанням, неможливість вільно говорити.
• Зміни частоти серцевих скорочень: слабкий і швидкий пульс.
• Сильний напад астми.
• Гострий біль у животі, сильна нудота та блювота.
• Раптове почуття слабкості, що супроводжується колапсом і непритомністю.

Якщо анафілаксію вчасно не лікувати, вона може призвести до втрати свідомості, порушення дихання та зупинки серця.

У випадку анафілаксії слід:

• Негайно викликати швидку допомогу
• Якщо ви опинились поблизу людини, у якої стався напад анафілаксії:
• допоможіть людині лягти на спину,
• підніміть її ноги приблизно на 30 сантиметрів і накрийте їх ковдрою,
• якщо почалась блювота ‒ поверніть людину на бік,
• розстібніть одяг, якщо він перешкоджає диханню.
• Якщо хтось дуже задихається, слід заохотити його сісти, щоб полегшити дихання.
• Якщо у людини проблеми з диханням чи блювота, не потрібно давати їй нічого пити, в тому числі – антигістамінні таблетки
• Якщо людина не дихає, не кашляє та/або не рухається, можливо, вам доведеться зробити непрямий масаж серця. Для цього потрібно натискати на грудну клітку з швидкістю приблизно в 100 натискань на хвилину, до прибуття медиків.
• Якщо людину забрала швидка, хворий має бути під наглядом лікарів щонайменше 4-8 годин, адже напад анафілаксії може повторитися.

Як користуватись автоінжекторами адреналіна

Давайте адреналін, навіть, якщо ви сумніваєтесь, чи у людини анафілаксія чи ні. Якщо у людини є проблеми з диханням (включаючи хрипи, постійний кашель або хриплий голос), потрібно ввести адреналін, навіть якщо відсутні шкірні симптоми.

Візьміть автоінжектор у руку, іншою зніміть захисний ковпачок. Щільно притисніть інжектор до верхньої зовнішньої частини стегна потерпілого, це можна робити через одяг, і потримайте його там протягом 10 секунд ( при використанні новіших версій ‒ 3 секунди). Обережно вийміть автоінжектор. Якщо людина відчула полегшення, чекайте на прибуття медиків. Якщо симптоми продовжують погіршуватися ‒ можливо, доведеться скористатися ще одним автоінжектором через 5-10 хвилин.

Пацієнтам з вагою від 15 до 30 кг призначається доза адреналіну у 0,15 мг. Доза в 0,3 мг передбачена для тих, хто важить понад 30 кг.

Досі тривають суперечки, яке дозування слід вводити дітям з вагою до 15 кг. Деякі виробники припускають, що альтернативним підходом для немовлят та дітей перших років життя, є введення адреналіну з допомогою одномілілітрового шприца. Однак підготовка такої дози може зайняти від 3 до 4 хвилин. Крім того, дози, як правило, є неточними і іноді можуть взагалі не містити адреналіну, якщо розчин видавлюється зі шприца разом із повітрям.

Тому більшість педіатрів (80%), рекомендують дозування 0,15 мг для немовляти або дитини з вагою 10 кг.

Запізніле введення адреналіну при анафілаксії пов’язане з підвищеним ризиком госпіталізації та поганими результатами, включаючи гіпоксично-ішемічну енцефалопатію та смерть.

Анафілактичний шок, спричинений ліками

Анафілактичний шок – крайня і особливо важка форма анафілаксії, яка супроводжується різким падінням артеріального тиску, ураженням нервової систем, дихальною недостатністю, ендокринними проблемами, тощо.

Серед головних причин такої важкої реакції виділяють укуси комах та ліки. Кожен десятий випадок таких алергій супроводжується анафілактичним шоком, який у 10% випадків закінчується летально.

Особливо важким та небезпечним є медикаментозний анафілактичний шок. Він може призводити до порушення роботи різних систем та органів.

Цей стан найчастіше розвивається внаслідок застосування антибіотиків з групи пеніциліну, вітамінів групи В, тощо.

Якщо препарати вводяться внутрішньом’язово чи внутрішньовенно, шок може розвинутися негайно. Якщо вони приймаються у вигляді таблеток чи капель ‒ така реакція дає про себе знати через 30-60 хвилин.

При цьому, інколи стан погіршується так різко, що хворі не встигають повідомити про симптоми. Нерідко можуть спостерігатися блідість шкіри, слабкий але частий пульс, хрипле дихання, розвиваються судоми та інші стани.

Перша допомога при анафілактичному шокові:

• викличте швидку допомогу
• при наявності ‒ введіть адреналін.
• всі інші дії – як описано у розділі анафілаксії вище.

Якщо алерген приймався внутрішньо через шлунок, можна спробувати його промити чи прийняти той чи інший вид сорбенту, поставити клізму.

Далі вводиться адреналін (0,1-0,5 мл) (дітям 0,15-0,3 мл) з інтервалом в кожні 5-10 хвилин.

Якщо відмічаються негативні зміни з боку артеріального тиску, можливе внутрішньовенне введення адреналіну у 20 мл фізіологічного розчину, при цьому артеріальний тиск потрібно продовжувати контролювати. Якщо тиск не стабілізується, через крапельницю вводиться норадреналін. Також вводяться полііонні розчини. Але це вже можна зробити лише у кареті швидкої або в лікарні.

З метою компенсації адренокортикальної недостатності, внутрішньовенно вводяться глюкокортикостероїди гідрокортизону (4 мг/кг) та преднізолону (1-2 мг/кг). Це робиться кожні 6 годин.

Внутрішньом’язово вводиться супрастин чи тавегіл, при бронхоспазмі ‒ дексаметазон.

З метою нейтралізації медіаторів алергії проводиться плазмафарез та ентеросорбція.

При необхідності призначаються дихальні аналептики та серцеві глікозиди.

У дуже важких випадках вживаються реанімаційні заходи чи підтримка функцій життєдіяльності організму.

Щоб не допустити анафілаксії, рекомендується уникати впливу алергену, а в можливих випадках, при ризику важких реакцій, ‒ пройти курс алерген-специфічної або алергенної імунотерапії (АСІТ або АІТ).

 

Джерела інформації:

1.http://www.dovidnyk.org/dir/17/100/1083.html

2.https://www.healthline.com/health/allergies/allergic-reaction-treatment

3.https://www.redcross.org.uk/first-aid/learn-first-aid/allergic-reaction

4.https://www.mayoclinic.org/first-aid/first-aid-anaphylaxis/basics/art-20056608

5.https://www.sja.org.uk/get-advice/first-aid-advice/severe-allergic-reaction/

6.https://onlinefirstaid.com/food-allergies-and-anaphylaxis/

7.https://firstaidforlife.org.uk/anaphylactic-shock-acute-allergic-reaction/

8.https://www.webmd.com/first-aid/severe-allergic-reaction-anaphylactic-shock

9.https://www.allergyuk.org/information-and-advice/conditions-and-symptoms/33-anaphylaxis-and-severe-allergic-reaction

10.https://pediatrics.aappublications.org/content/139/3/e20164006