Що таке алергопрогноз та як його створюють?

Хто такі аеробіологи та як вони пов'язані з алергопрогнозами?

У період сезонної алергії, коли рівні пилку у повітрі високі, ми часто шукаємо інформацію про алергенні ризики в Інтернеті. Хтось йде для цього на відповідний веб-сайт, щоб побачити календар алергіка, хтось використовує мобільні додатки для того, щоб відслідкувати пік цвітіння рослин, пилок яких викликає у них алергію. Але чи замислювалися ви, що собою являє алергопрогноз і як він створюється?

Щоб ви отримали інформацію про рівні алергенного ризику, впродовж багатьох років до цього вчені досліджують, який саме пилок є у повітрі вашого регіону і у які періоди його концентрації є найбільшими. Так поступово створюється календар цвітіння основних алергенних рослин для певної місцевості чи країни, на який й опирається алергопрогноз.Наука, яка вивчає вміст та зміни концентрацій пилкових зерен в атмосфері, називається аеробіологією. Відповідно, вчені, що в ній працюють – аеробіологи.

Вплив локації алергенів на створення алергопрогнозів

Причому, цим людям важливо не лише знати, що саме цвіте у певну пору року, а й наскільки пилок тієї чи іншої рослини є, дійсно, небезпечним для людей з полінозом. Так називається алергія до пилку. Тому аеробіологам важливо підтримувати зв’язок із лікарями-алергологами і дізнаватися у них, як саме реагує населення певної країни, чи, краще, регіону, на той чи інший повітряний алерген. Вся справа у тому, що чутливість до різних алергенів може різнитися у різних природніх зонах, навіть у межах однієї країни.

Відтак, алергопрогноз для різних територій може відрізнятися не лише у сенсі рівнів алергенного пилку, а й з точки зору того, які саме алергени потрібно брати до уваги саме у вашому місті.

Ще одна справа – безпосередня локація алергенів. Найчастіше алергію викликають рослини, які запилюються вітром. Вони продукують велику кількість пилкових зерен. Ці повітряні сперматозоїди рослин мігрують атмосферою у пошуку жіночих квіток на тих же або сусідніх рослинах. Вважається, що 60% пилку, який викидають дерева, буквально, на вітер, залишається біля самої рослини. А тому люди, які живуть поблизу рослин-джерел своїх причинних алергенів, можуть, по-перше, швидше сенсибілізуватися до них, а, по друге – гостріше відчувати симптоми алергії у період, коли цвіте рослина-алерген.

Відтак, людині з полінозом важливо знати, першою чергою, до яких саме алергенів вона чутлива, коли цвіте рослина, що виділяє небезпечний пилок та місця, де «її» алергенів росте більше. Втім, намагання уникнути контакту з алергеном, на жаль, допомагає не завжди. Адже деякі рослини, які є й визначальними продуцентами небезпечного пилку для більшості чутливих українців, ростуть скрізь. І не важливо, де ви знаходитесь. Фонові концентрації пилку цих рослин у період їх активного цвітіння долетять до вас всеодно. Це стосується пилку берези у лісовій та лісостеповій зонах України та пилку амброзії чи не скрізь в Україні, а особливо – в її Східних та південних регіонах. А от злаки, які також є вельми алергенними для всього населення світу, триваліше та інтенсивніше цвітуть, знову ж таки, у лісостепу та степовій зоні. Тут для них просто більше вологи – сприятливіший клімат. І джерелом алергена для вас може стати непідстрижений газон просто під ногами.

І тут, якраз, і допоможе алергопрогноз. В ньому не лише можна знайти інформацію про період цвітіння небезпечних рослин, а й про рівні алергенної небезпеки у той чи інший час.

Рівні ризиків та пороги чутливості до пилку

Рівні ризиків, своєю чергою, залежать від порогу чутливості до пилку кожної людини. І хоча про наявність порогів, які можна застосувати для всіх людей, що живуть на певній території і потерпають від впливу пилку, вчені сперечаються, все ті ж вітчизняні аеробіологи встановили, що для України більшість людей починає відчувати симптоми алергії до пилку берези, коли її концентрації перевищують 25 пилкових зерен на кубометр.

Для пилку амброзії цей поріг становить 10 зерен пилку. А от пилок злаків здатен викликати симптоми, вже коли його середні концентрації, які ловить прилад контролю, складають від 1 зерна та вище. Втім, більшість людей, чутливих до пилку злакових трав або просто трав, відчувають симптоми при концентрації пилку злаків у повітрі від 10 пилкових зерен.

І якщо для берези та злаків період, коли причиннозначущі рівні пилку реєструються в атмосфері, є відносно недовгим – декілька тижнів, то для амброзії він триває, як мінімум, місяць. А частіше – півтора-два. І багато тут залежить від погоди, яка спостерігається під час цвітіння рослин та до нього.

Важливість алергопрогнозів у сьогоденні

А тому, щоб точно знати, який ризик алергії сьогодні-завтра є реальним саме для вас, варто заглядати до алергопрогнозу і знати локації небезпечних для вас рослин, приміром, по дорозі на роботу. Щоб ефективно їх уникати під час активного цвітіння.

І довіряти найкраще місцевим даним про пилок, а також прогнозним моделям для пилку, які ці дані використовують. Адже в Інтернеті, наразі, існує декілька десятків застосунків та сайтів, де дані про рівні пилку не базуються на реальних дослідженнях, а їх розміщення є, радше, даниною моді.

Та якщо ви хочете відрізнити сайт, що демонструє дані про рівні пилку, який не переймається їх походженням, від сайту, створеного професіоналами-аеробіологами, зверніть увагу, чи вказується джерело інформації про пилок. Іноді, покопирсавшись на сайті або в додатку, можна побачити, що станція моніторингу пилку, на якій базується інформація для вашої місцевості, знаходиться… на іншому континенті. Тому, вибираючи своє джерело інформації про календар алергіка, переконайтеся, що він створюється професіоналами для вашого регіону. Тільки так ви можете отримати справжній алергопрогноз.

 

Джерела інформації:
1. http://ir.lib.vntu.edu.ua/handle/123456789/31053

2. http://nbuv.gov.ua/UJRN/dtz_2016_1_9.
3. http://www.hbc.bas-net.by/hbcinfo/books/Botanica42.pdf#page=376
4. https://www.annallergy.org/article/S1081-1206(19)30826-9/abstract
5. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1111/all.13957
6. https://www.elibrary.ru/item.asp?id=29738799
7. https://cyberleninka.ru/article/n/zakonomirnosti-pilkuvannya-predstavnikiv-rodini-tonkonogovi-poaceae-na-teritoriyi-ukrayini/viewer
8. http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=bist_2015_9_1_15
9. http://eco.com.ua/sites/eco.com.ua/files/lib1/konf/3vze/zb_m/t1/tom_1_s03_p_244_247.pdf
10. https://www.researchgate.net/profile/V-Rodinkova/publication/331896803_Characteristic_of_the_content_of_fungi_spores%27_air_spectrum_as_potentially_allergenic_component_of_bioaerosol/links/5ca205e6a6fdcc1ab5b9ffe9/Characteristic-of-the-content-of-fungi-spores-air-spectrum-as-potentially-allergenic-component-of-bioaerosol.pdf
11. https://www.elibrary.ru/item.asp?id=20919823