Які продукти не містять гістамін?
зміст
Що таке гістамін?
Якщо у вас з'являються нежить, кон'юнктивіт чи висип після вживання певної їжі, як правило, це пояснюється алергічною реакцією. Але іноді справа може бути не в ній, а, наприклад, в непереносимості гістаміну.
На жаль, не існує стандартного тесту, який би дав можливість одразу поставити такий діагноз зі 100%-вою достовірністю. Втім, є продукти, вживання чи уникнення яких допоможе підказати, в якому напрямі рухатися.
Гістамін – хімічна речовина, яка виробляється організмом, має прозапальні властивості і відповідає за низку реакцій. Він передає певні сигнали до мозку, регулює артеріальний тиск та рівень гормонів. Також гістамін сприяє травленню, вивільняючи шлункову кислоту. Гістамін часто міститься в продуктах харчування. Але найчастіше ми знаємо про гістамін через його посередницьку роль в алергічних реакціях і про те, що існують антигістамінні таблетки, які можна прийняти аби зменшити симптоми алергії. Адже, коли організм сприймає певну речовину як шкідливу, він виділяє саме гістамін, що і призводить до запалення та появи специфічних симптомів.
Що таке непереносимість гістаміну?
Непереносимість гістаміну – це не стільки реакція на сам гістамін, скільки відповідь на його надлишок.
Як правило, організм досить ефективно розщеплює зайвий гістамін. Але іноді цей вид біогенного аміну може накопичуватися в організмі швидше, ніж розпадається. Це може призводити до так званих псевдоалергічних реакцій. Від цього стану страждають близько 1% людей на планеті.
Симптоми і фактори непереносимості гістаміну
Непереносимість гістаміну, справді, може нагадувати алергічну реакцію такими ознаками як:
- закладений ніс,
- головний біль,
- висип,
- відчуття втоми,
- проблеми з травленням.
Але у більш важких випадках симптоми теж можуть бути важчими. Це може бути нерегулярний менструальний цикл у жінок, спазми в животі, високий тиск та нерегулярний пульс, набряки, запаморочення, труднощі з регулюванням температури тіла, тривога, тощо.
Проблеми з розщепленням гістаміну можуть виникнути або при надмірному споживанні продуктів, багатих на нього, або ж коли розпад гістаміну порушується через зниження активності діаміноксидази (ДАО) – основного ферменту, що розщеплює гістамін у кишечнику.
Наскільки ефективний цей фермент, залежить від генетики, гормонів, наявності алергічних захворювань, рівня стресу, типу харчування та захворювань кишечника (рефлюкс, хвороба Крона, діарея, дисбактеріоз). На нього також можуть впливати знеболюючі, антидепресанти та інші ліки і, навіть, пора року. У жінок на рівень гістаміну може впливати активність естрогену. Останній здатен зменшити ефективність розщеплення гістаміну ферментом ДАО. До речі, дослідження свідчать, що від непереносимості гістаміну найчастіше страждають жінки середнього віку.
Дієта з низьким вмістом гістаміну
Коли стоїть мета підтвердити діагноз або з'ясувати, які саме продукти викликають непереносимість гістаміну, або ж полегшити симптоматику захворювання, лікар може рекомендувати дієту з низьким вмістом гістаміну.
Така дієта передбачає виключення з раціону продуктів з високим рівнем цієї речовини на користь харчів, де її не так багато.
Дослідження показують, що наприклад, 4-тижнева дієта з низьким вмістом гістаміну допомагає зменшити симптоми у дорослих з кропив’янкою та атопічним дерматитом.
Інший варіант – поетапний підхід до дієти: відмова від гістамінових продуктів протягом 10–14 днів, а потім їх повторне поступове введення протягом 6 тижнів. Це дозволяє визначити толерантність пацієнта до гістаміну.
Але перш ніж вдаватися до тієї чи іншої форми дієти, потрібно проконсультуватися з лікарем аби підібрати збалансоване харчування. Крім того, через обмеженість поживних речовин, антигістамінні дієти не мають тривати надто довго.
До того ж, проблема в тому, що кількісно оцінити рівень гістаміну в їжі досить важко. Цей рівень може сильно відрізнятися навіть у тих самих типах продуктів в залежності від сезону та способу приготування.
Наприклад, деякі дослідження вказують, що рівень гістаміну в м’ясі може змінюватися залежно від способу його приготування. Тому надавайте перевагу відвареному м'ясу (цей вид обробки зменшує рівень гістаміну), замістьтого, щоб ласувати смаженим чи приготованим на грилі.
Більше гістаміну також містять надмірно оброблені, копчені, консервовані, а також ферментовані продукти. Це означає, що, наприклад, вина, тверді сири та квашена капуста містять більше гістаміну, аніж свіжі овочі та фрукти. А от приготовану страву краще з'їсти протягом 24 годин. Після цього рівень гістаміну в ній стрімко підвищується.
На рівень гістаміну може впливати і температура зберігання. Результати одного з досліджень показали, що вміст гістаміну в сирах, що зберігаються при 22 градусах Цельсія, був вищим, ніж в тих, які зберігалися при 4 градусах.
Продукти з високим та низьким рівнем гістаміну, а також природні антигістаміни
Продукти з високим вмістом гістаміну
Загалом, до продуктів з високим вмістом гістаміну відносять:
- деякі види риби (тунець, скумбрія, щука)
- свинина, курятина
- витримані сири
- оброблене м’ясо
- вино та пиво
- квашена капуста та інші ферментовані овочі
- майонез
- йогурти
- шпинат
- баклажани
- помідор
- авокадо
Крім того, як показують дослідження, деякі продукти хоча і не містять багато гістаміну, але можуть змусити організм додатково вивільняти його.
До продуктів, які сприяють вивільненню гістаміну, належать:
- цитрусові (лимони, лайм та апельсин), соки з них, а також ківі.
- помідори, авокадо та брюссельська капуста
- бобові, включаючи арахіс
- волоські горіхи
- банани, полуниця, ананас, папайя,
- пшеничні проростки
- морепродукти та молюски
- яйця
- молоко
- какао і шоколад
- алкоголь
- оцет.
Також розрізняють продукти, які містять інші аміни, що потребують розщеплення за допомогою ДАО. Через таку конкуренцію за цей фермент гістамін може не руйнуватися з необхідною швидкістю. Це, своєю чергою, викликає симптоми його непереносимості.
До продуктів, які уповільнюють розщеплення гістаміну, відносять:
- цитрусові
- гриби
- соєві боби
- банани
- горіхи.
Усіх перерахованих вище продуктів рекомендується уникати чи, принаймні, обмежити їх вживання, якщо людина дотримується дієти з низьким вмістом гістаміну.
Продукти з низьким вмістом гістаміну
А от ті продукти, про які піде мова далі, вважаються дозволеними.
Так, деякі харчі містять поживні речовини та рослинні сполуки, які можуть діяти як такі собі природні антигістамінні препарати (продукти, знижуючі гістамін). До таких речовин, головним чином, відносять вітаміни С і D, антиоксиданти – кверцетин і куркумін, – а також антигістамін з ананасу – бромелайн. А от вітаміни В6 та мідь, цинк і марганець, хоч і не мають таких властивостей, зате можуть підтримувати активність ферменту DAO.
До продуктів, які можуть діяти як природні антигістаміни, належать:
- крес-салат і цибуля
- яблука та чорниця
- свіжа зелень, включаючи естрагон, петрушку, чебрець і ромашку
- ананас
- оливкова олія
- свіжий імбир, калган та куркума
- свіжий імбирний і лимонний чаї
Знизити рівень гістаміну також допоможе вживання страв з низьким його вмістом. Це, зокрема:
- свіже відварене м'ясо
- свіжі фрукти, але з обмеженою кількістю цитрусових та бананів
- свіжі овочі, але з обмеженою кількістю помідорів, баклажанів та шпинату
- рис
- кокосове молоко
- трав'яний чай,
- цільнозернові продукти, включаючи макарони та хліб.
Оскільки не існує загального тесту для діагностики непереносимості гістаміну, при встановленні діагнозу важливо спочатку виключити інші стани, такі як аутоімунні захворювання, стрес, кишкові інфекції або гормональний дисбаланс, тощо.
Для діагностики лікар також може взяти зразок крові для аналізу на дефіцит ДАО.
Інший спосіб діагностувати непереносимість гістаміну – це прик-тест. У 80% пацієнтів, чутливих до гістаміну, на місці уколу з’являється невелика червона свербляча шишка.
Якщо перед вами постало питання як вивести гістамін з організму, то рекомендуємо обговорити його зі своїм лікарем.
Джерела інформації:
1.https://www.healthline.com/health/histamine-intolerance#diagnosis
2.https://www.healthline.com/health/allergies/best-natural-antihistamines#quercetin
3.https://www.webmd.com/diet/foods-high-in-histamine
4.https://rootfunctionalmedicine.com/anti-histamine-foods/
5.https://www.bbcgoodfood.com/howto/guide/what-low-histamine-diet/amp
6.https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5839887/
7.https://www.webmd.com/allergies/what-are-histamines
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Амброзія
-
Болиголов плямистий
-
Борщівник
-
Грястиця збірна
-
Злакові
-
Ковила
-
Коноплі
-
Костриця лучна
-
Кропива дводомна
-
Липа
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Маслинові
-
Настінниця
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Подорожник
-
Полин
-
Тимофіївка
-
Щавель кислий
-
Амброзія
-
Грястиця збірна
-
Ковила
-
Коноплі
-
Кропива дводомна
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Настінниця
-
Полин
Питання та відповіді
Чому виникає алергія на котів?
Існують стереотипи, що алергічні реакції, які виникають при контакті з домашніми улюбленцями, викликані саме шерстю тварини, однак сама шерсть не має суттєвого алергенного значення. Проте вираженою алергенною активністю володіють прикріплені до шерсті частки слини та епідермісу тварин (лупа). Крім того, більшою алергізуючою активністю характеризується слина котів та сальні залози шкіри.
Цікавим є факт, що коти, на відміну від кішок, виділяють алергени також з сечею і є більш алергенними, ніж кішки.
Чи бувають квітучі троянди причиною алергічних захворювань? Яким чином запилюються троянди?
Троянди запилюються комахами. Їх цвітіння, як правило, поліноз не викликає. Алергічні захворювання, які пов'язують з цвітіння троянд, в більшості випадків бувають викликані пилком злаків. У багатьох областях цвітіння троянд і злаків збігається. У осіб, які постійно і довго мають контакт з квітучими трояндами (працюють в розаріях або захоплюються розведенням троянд), зрідка зустрічається алергія до них.
Що таке синдром алергічних реакцій порожнини рота?
Причиною синдрому алергічних реакцій порожнини рота є перехресна реакція на пилкові алергени і алергени деяких сирих харчових продуктів. Цей синдром (набряк і свербіж ділянок слизової рота, що стикалися з їжею, - губ, язика, глотки, неба) іноді виникає при пилковому алергійному риніті. Хворий часто може без шкоди для себе їсти у вареному вигляді продукт, що викликає у нього синдром алергічних реакцій порожнини рота. Тим, хто страждає цим синдромом не слід їсти сирі продукти, особливо в сезон цвітіння рослин, пилок яких викликає у них поліноз.
Що таке атопічний дерматит?
Атопічний дерматит - це хронічне рецидивуюче запальне захворювання шкіри, що характеризується вираженим свербінням, набряком, мокнутием, лущенням і утворенням кірок. Через велику роль свербіння в патогенезі, а також через відсутність первинних морфологічних елементів, атопічний дерматит іноді називають «сверблячкою, що супроводжується висипом». Часті розчухи викликають ліхенізацію, шкіра хворих на атопічний дерматит, навіть поза вогнищ ураження, схильна до сухості.
Що таке алергени?
Алергени - це антигени, що викликають утворення IgE. Про алергії до будь-якого антигену свідчать позитивні шкірні проби на нього і наявність специфічних IgE в сироватці за даними радіоаллергосорбентного або твердофазного імуноферментного аналізу. Результати шкірних проб і визначення специфічних IgE треба оцінювати з урахуванням анамнезу та клінічної картини. Лікар, який проводить алергологічне обстеження, повинен знати, які алергени характерні для даної місцевості.
