Алергія на укуси павуків: симптоми, профілактика та лікування
зміст
Небезпека від укусів павуків
Більшість існуючих павуків, а це близько 3000 видів, є абсолютно безпечними. Навіть, якщо вони і хочуть вкусити, їх зуби занадто слабкі, щоб проколоти людську шкіру. Але є категорії цих членостоногих, котрим вдається не лише проткнути тілесну оболонку, але й ввести в організм токсичну речовину. Про різновиди кусючих паразитів, їх «чорну» справу та зовнішній вигляд читайте нижче.
Звертатись за медичною допомогою потрібно у випадку укусу наступних видів павуків:
- коричневий відлюдник;
- чорна вдова;
- павук-бродяга;
- тарантул;
- бразильський подорожуючий (банановий) павук.
Як "не потрапити на гачок" отруйних павуків?
Помітити напад павука досить важко, адже він жалить не дуже болюче. Особливо, якщо укус станеться влітку. Саме тоді активні інші комахи і ви можете точно не визначити, хто саме вас вкусив. Відрізнити павуковий укус можна за такими ознаками:
- Припухлість;
- Червоний ореол навколо укусу;
- Сильне пошкодження шкіри;
У випадку особливої чутливості спостерігатимуться наступні симптоми:
- Свербіж і висипання;
- Біль в ділянці укусу;
- Спазми м’язів;
- Червоний або фіолетовий пухир;
- Пітливість;
- Утруднене дихання;
- Головний біль;
- Нудота та блювання;
- Висока температура;
- Лихоманка;
- Збільшення лімфатичних вузлів;
- Підвищення тиску.
Укуси павуків заживають набагато довше, ніж укуси інших комах. Вони уражають шкірну тканину. Тому розчухування рани може призвести до сепсису.
Розглянемо отруйних павуків більш детально.
Коричневий відлюдник
Вжалення ним можна не помітити взагалі, адже спочатку воно практично не відчутне. Свербіти, боліти і червоніти місце укусу почне не раніше, ніж через 8 годин. Далі навколо ранки утворюється червоне кільце, яке нагадує мішень. Якщо вчасно не звернутись до лікаря, можуть утворитися пухирі, а потім почнеться відмирання навколишніх тканини і з’явиться жар, лихоманка і сильний головний біль.
Крім того, укуси павуків можуть спричинити судоми, жовтуху, кров у сечі, а іноді навіть кому.
Вакцини від нападу даного паразиту немає, тому потрібно бути дуже обережним, а у випадку укусу звернутись до лікаря. Він призначить курс антибіотиків, а в найбільш запущених випадках доведеться лягти в стаціонар.
Чорна вдова
Ця «дама» має яскравий та привабливий вигляд. Вона блискуча брюнетка з червоною відмітиною на спині у вигляді пісочного годинника. Павучиха полюбляє самотність і живе в теплих місцях. Таких, як опале листя, дрова, ящики на горищі. Отруйні властивості має лише особина жіночої статі. Укус у неї не болючий, але з цілим шлейфом негативних наслідків. Спочатку на тілі з’являються два маленькі проколи. Далі починається неконтрольований спазм м’язів, біль і печія в місці проколу. Ще через деякий час жертва буде відчувати наступні симптоми:
- Головний біль;
- Підвищення тиску;
- Пітливість та слинотеча;
- Нудота і блювання;
- Оніміння кінцівок;
- Страх і тривога.
На щастя, існують ліки від даної отрути, тому слід негайно звернутись за медичною допомогою.
Бразильський блукаючий павук
Ці паразити люблять тепло. Відтак, через зміни клімату та активне пересування людей та товарів між континентами, захоплюють нові ареали. Живуть за меблями, під плінтусами та у шафах. Вони мають довгі ноги і швидко пересуваються. Спочатку укус бродяги непомітний, але через 15 хвилин ви відчуєте всі його «принади». А саме:
- Біль та омертвіння тканин;
- Почервоніння;
- Виділення чорної рідини з ранки;
- Погіршення слуху;
- Слабість в суглобах;
- Нудота та пітливість.
Укуси бродяг заживають дуже повільно. Лікування таке, як і при укусі павука-відлюдника. Показане призначення кортикостероїдних кремів, антибіотиків або оперативне втручання. Але останніх 15 років укуси бродяг не вважають небезпечними. Частіше за все, жертва не відчує нічого, крім почервоніння, невеликого набряку та болі.
Тарантул
Зовнішній вигляд цього павука досить своєрідний. Він масивний, з ротовим апаратом у вигляді помітних гострих пластин, які він впинає у тіло жертви, і які нагадують клики. Тварина має яскравий волосяний покрив. Живе на відкритій природі. Ховається під камінням, у стовбурах дерев та норах. На відміну від своїх родичів, зовсім не агресивний. Кусає лише у випадку тісного контакту. Укус болючий, але не смертельний. Відразу після нападу відчуються такі симптоми:
- Висипання;
- Набряк;
- Свербіж;
- Прискорене серцебиття;
- Утруднене дихання;
- Знижений артеріальний тиск.
Лікування може протікати легко, без антибіотиків, але медична допомога однаково не завадить.
Бразильский блукаючий павук
Вважається одним з найбільш отруйних павуків у світі. І хоча він бразильський, зустрічається вже й в Україні. Рухається швидко, веде себе агресивно. Його укус вкрай болючий. Відразу після нього виникають сильна пітливість і слинотеча. Шкіра опухає, червоніє і стає гарячою. Якщо відразу не звернутись за медичною допомогою і не ввести протиотрутний препарат, зустріч з «хижаком» може закінчитись раптовою смертю.
Профілактика укусів павуків
Якщо ви розпочали генеральне прибирання із потенційним проникненням на території, де живуть павуки, необхідно дотримуватись наступних заходів безпеки:
- Надягніть максимально закритий одяг;
- Якщо порпаєтесь в дровах, на горищі, робите косметичний ремонт, надягніть головний убор та сорочку з довгими рукавами. Обов’язково заправте штани у шкарпетки.
- Витрусіть робочі рукавички, взуття та одяг, які ви давно не носили, адже в них також можуть ховатись павуки.
- Не тримайте в домівці каміння, пиломатеріали чи дрова;
- Не підсовуйте ліжко під саму стіну та не складайте під нього речі.
Лікування укусів павуків
Лікування залежить від виду павука та реакції на укус. Але в будь-якому випадку, потрібно здійснити наступні дії:
- Промийте уражену ділянку водою з милом і нанесіть крем з антибіотиком;
- До місця укусу прикладіть ганчірку з льодом і змінюйте її кожні 10 хвилин;
- Якщо павук вкусив у руку або у ногу, підніміть кінцівку догори;
- Прийміть ліки від болю;
- Негайно зверніться до медпрацівника, якщо відчуваєте нездужання після укусу;
- Покажіть спеціалісту паразита, який вас вкусив, навіть якщо нападник уже мертвий.
Джерела інформації:
- https://www.webmd.com/skin-problems-and-treatments/ss/slideshow-spider-bites
- https://www.healthline.com/health/spider-bites
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Болиголов плямистий
-
Борщівник
-
Верба
-
Грястиця збірна
-
Злакові
-
Ковила
-
Костриця лучна
-
Кропива дводомна
-
Кульбаба лікарська
-
Липа
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Маслинові
-
Настінниця
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Подорожник
-
Тимофіївка
-
Щавель кислий
-
Яблуня
-
Амброзія
-
Болиголов плямистий
-
Борщівник
-
Грястиця збірна
-
Злакові
-
Ковила
-
Коноплі
-
Костриця лучна
-
Кропива дводомна
-
Липа
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Маслинові
-
Настінниця
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Подорожник
-
Полин
-
Тимофіївка
-
Щавель кислий
Питання та відповіді
Де живуть мікрокліщі домашнього пилу?
Мікрокліщі домашнього пилу поширені повсюдно. Вид Dermatophagoides pteronyssinus частіше зустрічається в Європі. Для Північної Америки більш характерний вид Dermatophagoides farina. Однак обидва види живуть як в Північній Америці, так і в Європі, і мають ряд антигенів і алергенів, що викликають перехресні імунні реакції.
Зернові кліщі мешкають в основному в зерносховищах і бувають причиною алергічних захворювань у фермерів і робітників, зайнятих переробкою зерна, але іноді ці кліщі виявляються і в домашнього пилу.
Мікрокліщі домашнього пилу харчуються частинками епідермісу людей і тварин, грибами та іншими відходами, які утворюють домашній пил. Особливо багато мікрокліщів в матрацах, подушках, килимах, оббивці меблів.
Що таке аероалергени?
Аероаллергенам називають антигени, які викликають алергічну реакцію, потрапляючи з повітрям в дихальні шляхи. Щоб повітряний алерген надав сенсибілізуючої дії, він повинен міститися в повітрі в значній кількості, його частинки повинні бути відносно дрібними і тривалий час зберігатися у підвішеному стані. Повітряними алергенами бувають пилок рослин, спори грибів, в тому числі цвілевих, продукти тваринного походження (антигени ссавців, комах, кліщів), пил (органічної і неорганічної природи), зрідка - водорості.
У зовнішньому середовищі багато повітряні алергени, наприклад, пилок рослин або спори грибів з'являються лише в певний для кожного з них час року. У великих кількостях кожен з таких антигенів зустрічається епізодично. Однак навколо рясно квітучого дерева концентрація відповідного пилкового алергену може бути дуже високою. Сенсибілізація до пилкових алергенів, як правило, не розвивається, якщо концентрація пилку в повітрі хоча б 2 тижні в році не нижче 1 частки на 50м3. На концентрацію аероаллергенов впливають температура і вологість повітря, швидкість і напрям вітру. З підвищенням температури (тобто зазвичай в середині дня) виділення пилку рослинами і спор грибами посилюється. Концентрація в повітрі спор багатьох грибів і пилку деяких видів рослин (наприклад, амброзії) зростає при високій вологості повітря. Зазвичай концентрація аероаллергенов збільшується при швидкості вітру близько 24 км / год (6,6 м / сек). При подальшому зростанні швидкості вітру концентрація алергенів падає. Чим менше аерозольні частинки, що містять алерген, тим довше вони залишаються в підвішеному стані, проте на стійкість аерозолю впливає і форма пилкових зерен.
Чи бувають квітучі троянди причиною алергічних захворювань? Яким чином запилюються троянди?
Троянди запилюються комахами. Їх цвітіння, як правило, поліноз не викликає. Алергічні захворювання, які пов'язують з цвітіння троянд, в більшості випадків бувають викликані пилком злаків. У багатьох областях цвітіння троянд і злаків збігається. У осіб, які постійно і довго мають контакт з квітучими трояндами (працюють в розаріях або захоплюються розведенням троянд), зрідка зустрічається алергія до них.
Як уникнути дії частинок слущенного епідермісу кішок?
Кращий спосіб уникнути їх - видалити з будинку кішку, що здійснимо далеко не завжди. Після того, як кішка з квартири видалена, зазвичай проходить 12 - 16 тижнів, перш ніж концентрація алергенів стане нижче порогової. Якщо сім'я не хоче або не може розлучитися з кішкою, то її слід поселити поза житловими приміщеннями. Якщо це неможливо, то хоча б не пускати кішку в спальню, використовувати для зниження концентрації алергену Fel d 1в спальні високоефективний повітряний фільтр, поміняти чохли на матрацах і подушках, хоча це не завжди достатньо знижує концентрацію алергену. Рекомендують щотижня мити кішок, щоб зменшити кількість алергенів, що впливають на хворого, сенсибілізованого до них, проте щодо впливу миття кішок на концентрацію алергенів в квартирі єдиної думки немає.
В якому віці проявляється атопічний дерматит?
У більшості випадків атопічний дерматит починається в грудному віці. У 49-75% хворих захворювання почалося до 6 місяців, зазвичай в перші 2-3 місяці. Після 5 років атопічний дерматит часто вступає в тривалу ремісію. Однак він може знову виявитися в підлітковому або дорослому віці. До віку 5 років симптоми захворювання спостерігають у 80-90% хворих, до віку 14 років - всього у 10-15%. Якщо в підлітковому віці атопічний дерматит протікає помірно або важко, то ймовірність рецидивів в дорослому віці перевищує 80%. Фактори, що погіршують прогноз, включають тяжкий перебіг в дитячому віці, обтяжений сімейний анамнез, супутні атопічні захворювання (бронхіальна астма і алергічний риніт), початок у грудному віці і жіноча стать. При виникненні атопічного дерматиту в дорослому віці необхідно виключати інші хвороби шкіри.
