Помідори

Загадкова алергія на помідор: аспірин, латекс, картопля і замах на Вашингтона

        Сьогодні помідор – мало не такий самий популярний овоч як картопля. Його вживають окремо або кладуть в салати, роблять сік та соуси, з ним неодмінно подаються такі страви як піца, лазанья та спагеті. Крім того, в томатах міститься багато вітамінів: B1, B2, C, P, PP, провітамін A, а також кальцій та калій…

        Але років триста-чотириста тому томати мали зовсім іншу славу. В наукових джерелах родину, до якої відносяться помідори, досі називають Nightshade (нічна тінь). Проте більш поширена назва – пасльонові. Найбільш відомими їстівними представниками цієї родини є картопля, перець, баклажани та тютюн. Всього пасльонових є близько 3000 видів, але переважну більшість з них краще не вживати. До цієї групи, приміром, належить отруйна беладона, вона ж вовча ягода. За переказами, ця ягода входила до складу спеціальної мазі, яка давала відьмі силу літати на мітлі… Отруйними довгий час вважалися і решта пасльонових. Наприкінці 18 століття за допомогою помідорів навіть намагалися отруїти Джорджа Вашингтона. Звісно, перший президент США, а на момент замаху – один з головних учасників боротьби за незалежність, - таку спробу вбивства пережив. А от кухар наче вкоротив собі віку, побоюючись розправи.

         Насправді в їстівних пасльонових токсичними є зелені частини (стебла та листя, а в картоплі – позеленілі бульби). Саме там містяться вищі концентрації хімічних сполук, відомих як алкалоїди (зазвичай – соланін, нікотин та капсаїцин). Ці токсичні речовини захищають рослини від цвілі та шкідників. Але в стиглих плодах їстівної групи пасльонових алкалоїди або відсутні, або містяться в дуже незначній кількості.

         Батьківщиною помідорів є Центральна та Південна Америки, звідки їх і привіз Колумб в 1498 році. Довгий час помідори вирощували на клумбах як декоративну рослину. Але згодом ситуація змінилась і людство оцінило смакові якості цього овочу. Разом з тим, як і будь-яка їжа, помідори можуть викликати такі стани як непереносимість та алергія. Перша, як  правило, менш виражена і в більшості випадків впливає лише на травну систему. Людям, які мають непереносимість пасльонових [1], не вистачає ферментів, необхідних для правильного перетравлення цих продуктів.

Непереносимість пасльонових може викликати такі симптоми:

• здуття живота і метеоризм
• печія
• нудота
• діарея

         Якщо ж у вас або вашої дитини виникли висип або кропив’янка, то це, скоріше, алергічна реакція. Дані щодо поширеності алергії на томати досить неоднозначні. В одних джерелах зазначається, що вона зустрічається рідко [2]. В інших - навпаки. Як би там не було, в науковій літературі задукоментовано більше 50 випадків харчової алергії [3] після вживання в їжу помідорів. Крім того, судячи з усього, алергія на томати має певні регіональні особливості.

         Так, результати  досліджень вказують, що в Росії та Балтії помідор – восьмий найпоширеніший харчовий алерген, у Фінляндії – четвертий після ківі, молока та яблук. При цьому серед лідерів алергічних реакцій він – і у фінських дітей від 1 до 6 років. Також томати – поширені алергени в Мексиці та Німеччині.

Причини алергії на томати

         Оскільки томати входять до родини пасльонових, у деяких людей одночасно виникає реакція до інших представників цієї групи: перцю, баклажанів, паприки, та, найчастіше, – картоплю.

         Томати частіше викликають реакції у людей з екземою, а в хворих з полінозом може розвинутися вторинна алергія на помідори. Причина – в профілінах, які містяться і в томаті, і в пилку. Щоправда, помідорний Lyc e 1 вважається мінорним алергеном, тобто, таким, що викликає реакції у меншої частини людей, чутливих до помідора. Рекомбінантний (змінений) профілін rLyc e 1 був причиною реакцій у 22% хворих. Він також є схожим з іншими алергенними продуктами та пилковими профілінами. Зокрема, мова йде про профілін болгарського перцю та пилку берези (9% серед людей з чутливістю до берези мають алергію на помідори). А дані польського дослідження свідчать, що 10-20% дітей, сенсибілізованих до пилку злаків, також були чутливими до моркви, селери, яблука, помідору та горіхів.

         Повідомляється також про зв’язок між полінозом, викликаним пилком злаків та сенсибілізацією до помідорів, картоплі, зеленого гороху, арахісу, кавуна, дині, яблуні, апельсина та ківі.

         Оскільки профіліни – термічно нестабільні білки, частина людей можуть переносити варені чи запечені помідори і різні соуси з них.

          У пацієнтів із синдромом оральної алергії (СОА) були виявлено, що більше половини з них реагували на 4 алергенних білка томату. Це полігалактуроназа, бета-фруктофуранозидаза Lyc e 2, супероксиддисмутаза (СОД) та пектинестераза (ПП). 

          В томатах містяться і потенційно важкі харчові алергени. Зокрема, Lyc e 3 – білок-переносник ліпідів (ЛТП), який має надзвичайну стійкість до перетравлення пепсином та нагрівання.  А перехресні реакції серед продуктів, що містять ЛТП, часто супроводжується системними проявами. 

         Паналерген Lyc e 3 може спричинити перехресні реакції з плодами рослин родини розових (яблуко, груша, абрикос, персик, слива, полуниця), горіхами, арахісом, пивом, кукурудзою, гірчицею, спаржею, виноградом, шовковицею, капустою, фініками, апельсином, інжиром, ківі, люпином, фенхелем, селерою, баклажанами, салатом та ананасом.

        Крім того, в помідорі є білок, гомолог якого присутній в картоплі та латексі, що може призводити до перехресних реакцій між ними. Відомо, що наявність чутливості до латексу у приблизно половині випадків вказує також на чутливість ще й до овочів чи фруктів. А ще доведено, що лікування етиленом та саліциловою кислотою, підсилює симптоми алергії на томати. Крім того на шкірку томата реагує приблизно вдвічі більше людей ніж на його м’якоть.

Симптоми алергії на томати

        Прояви алергії, зазвичай, з’являються майже відразу після контакту з помідором.

До основних симптомів алергії на помідори відносять:

• шкірні висипи, екзему або кропив’янку
• спазми в животі, нудоту, блювоту або діарею
• відчуття свербежу в горлі
• кашель, чхання, хрипи або нежить
• набряк обличчя, рота, язика або горла (ангіоневротичний набряк)
• анафілаксію (вкрай рідко).

     Якщо у вас немає алергії на томати, це не означає, що ви не зустрінетеся з її проявами будь-якої миті. Наприклад, алергія на помідори, як правило, розвивається у дитини або дорослої, яка раніше їла їх без особливих труднощів.

      В цьому випадку симптоми, зазвичай, обмежуються ротом чи горлом. Вони проявляються подразненням, свербежем або набряком, який може з’явитись через півгодини. Також навколо губ можуть утворюватися пухирі. При цьому, як правило, симптоми зникають після того як прополоскати чи промити рот і губи.

         Помідори як алерген можуть викликати реакцію на руках та животі. Може розвинутися локалізований свербіж, подразнення або висип. Потрібно розуміти, що якщо реакція прогресує поза ротом, існує ризик виникнення анафілаксії, дуже серйозної алергічної реакції.

         Якщо ви відчуваєте, що у вас виникають труднощі з диханням, негайно зверніться за медичною допомогою. Анафілаксія зустрічається рідко, втім, її ризик при алергії на помідори існує. Описано вісім пацієнтів у віці від 12 до 27 років, які пережили анафілаксію після вживання сирого помідору.

       Тому, якщо помідори викликають у вас незвичні реакції, краще проконсультуватися зі своїм сімейним лікарем чи алергологом. Якщо лікар проведе тестування і поставить діагноз "алергія", доведеться переглянути своє меню. В одних випадках буде достатньо уникати сирих томатів, в інших доведеться відмовитися від усіх продуктів, що містять помідори.

       Деякі люди переростають алергію [2] на помідори, але вона може й повернутися, тому завжди будьте обережні, вживаючи цей овоч, якщо раніше мали проблеми із вживанням пасльоновими.

Джерела інформації:

1. https://www.medicalnewstoday.com/articles/321883.php
2. http://allergyadvice.com/tomato-allergy
3. http://research.bmh.manchester.ac.uk/informall/allergenic-food/index.aspx?FoodId=52