Персики

Персики

 

Алергія на персик при полінозі може призвести до астми

         Персик містить ряд вітамінів та мікроелементів. В ньому багато кальцію, калію, фосфору і заліза. Цей фрукт бореться з анемією, стимулює травлення та продовжує молодість шкіри. Запах персиків діє як антидепресант,  а плід, завдяки наявності вітамінів С, В та Е, - корисно вживати після хвороби для відновлення сил.

        Батьківщиною персиків є Китай, де їх і досі можна зустріти в дикому вигляді. Звідси, через шовковий шлях, це фруктове дерево потрапило до Персії та Середземномор'я близько двох тисяч років до нашої ери. З того часу персик відіграє важливу роль в меню мешканців даних територій. А сьогодні цей фрукт посідає ще й одну з ключових позицій у розвитку алергічних реакцій жителів цієї та інших частин світу.

        Алергія на персик є найпоширенішим типом чутливості до свіжих фруктів у Середземномор'ї. За різними даними її поширеність в Іспанії та Італії [1] складає від 10 до 40% серед пацієнтів з полінозом. А в Ізраїлі – це до 75% людей з алергією до фруктів та / або овочів. Алергія на персик зрідка зустрічається окремо від інших. Більшість пацієнтів, що чутливі до цього продукта, мають іншу харчову чи інгаляційну алергію, зокрема, – на пилок. З алергією на персик найчастіше пересікається чутливість до яблука, груші, вишні, абрикоса та сливи. Всі ці рослини є представниками родини розових. При цьому, яблуко є безумовним лідером у цьому списку. Загалом в Європі, алергічні реакції на розові [2], переважно яблуко і персик, є найпоширенішим видом чутливості у хворих старше п'яти років.

Причини алергії на персик

        Клінічна картина алергії на персик на  півдні та півночі Європи має низку відмінностей. Так, на Півночі та у Центрі Європи реакція на персик є, переважно, легкою і пов'язана з синдромом оральної алергії (СОА). Більшість населення цієї території чутливі до персикового алергену Pru p 1 [2]. Він є гомологом (дуже подібним) білка березового пилку Bet v 1. Цей алерген є основним винуватцем чутливості до пилку берези, якою багата ця територія. При цьому, як правило, спочатку розвивається березовий поліноз, а вже потім – чутливість до персика. Pru p 1 руйнується під дією [3] травних процесів та температур. Тому реакції на нього, як правило, обмежуються ротовою порожниною, а термічна обробка персика позбавляє симптомів алергії.

Але у людей з чутливістю до Pru p 1 часто виникають перехресні реакції з іншими фруктами, включаючи:

  • яблуко,
  • грушу,
  • абрикос,
  • вишню,
  • диню,
  • банан,
  • фундук,
  • моркву
  • селеру.

         На півдні Європи ситуація інша.  Головними алергенами персика тут є Pru p 3 [2] (білок-переносник ліпідів, LTP) та Pru p 4 (профілін). При цьому, сенсибілізація  до Pru p 3 може бути як первинною так і пов'язаною з пилковою алергією, із сенсибілізацією до Pru p 4 або комбінацією їх обох. У пацієнтів, що чутливі  до Pru p 3, алергічні реакції будуть важчими, в окремих випадках може розвинутися анафілаксія. Адже Pru p 3 – термостійкий білок, який зберігає свою алергенність [3] навіть в термічно оброблених продуктах, на зразок пюре, нектарів та соків.

          Алергенним персик залишається і в вигляді сухофруктів та навіть при непрямому контакті [4].  Алергічна реакція може розвинутись, якщо ви скористались, наприклад, тим же ножем чи тарілкою, які контактували з персиком чи навіть поцілувавши когось, хто ласував цим фруктом.

         А білок-переносник ліпідів Pru p 3, що міститься у листі персика, може діяти як респіраторний алерген, викликаючи професійні ринокон'юнктивіт та астму у садівників. Крім того, пацієнти з сенсибілізацією до цього білка можуть бути чутливими і до інших фруктів:

  • вишні,
  • абрикоса,
  • яблука,
  • сливи,
  • горіхів (фундук і волоський горіх)
  • та арахісу. 

      Також зафіксовано випадок перехресної реактивності між персиком та латексом. Зокрема, 32-річна медсестра з алергією на латекс зазнала анафілаксії після того, як з'їла  сливу, персик та нектарин.

      Результати іспанського дослідження [5] свідчать, що Pru p 3, в основному, сконцентрований у шкірці персика і більше  90% чутливих до нього людей можуть переносити очищений фрукт. Натомість, чутливість до профіліну Pru p 4 пов'язана і з пилковою алергією і проявляється симптоматикою СОА. Одне з досліджень [6] доводить, що люди, чутливі до Pru p 3, більше схильні до системних реакцій. Пацієнти ж, сенсибілізовані і до пилку, і до алергенів персика, мають більший ризик розвинути астму. Цікаво, що при одночасній сенсибілізації  до Pru p 3 та Pru p 4 комбіновані системні реакції спостерігаються рідше, ніж у пацієнтів, що мають моносенсибілізацію до Pru p3, але часто спостерігаються симптоми СОА. А от чому Pru p 3 практично не викликає реакцій у жителів Центральної та Північної Європи досі залишається незрозумілим.

Симптоми алергії на персик

       Найбільш поширеними симптомами харчової алергії на персик є:

  • поколювання або свербіж у роті
  • кропив’янка, свербіж шкіри або екзема
  • набряк губ, обличчя, язика та горла або інших частин тіла
  • хрипи, закладеність носа або утруднене дихання
  • біль у животі, діарея, нудота або блювота
  • запаморочення або непритомність
  • анафілаксія.

       Більшість пацієнтів з алергією на персик мають синдром оральної алергії. Вони скаржаться на свербіж у горлі та роті, а також свербіж, почервоніння та набряк губ через 5-15 хвилин [3] після того, як з’їли фрукт, або навіть під час його жування та ковтання. Ці симптоми можуть з’явитися знову через 15 - 60 хвилин.  В більшості чутливих до персика людей, симптоматика, власне, і обмежується СОА, проте в інших, на додачу чи окремо, можуть розвиватися важчі симптоми.  Так, результати іспанського дослідження [4] вказують, що найчастішою ознакою персикової алергії був СОА, який розвивався у 86% волонтерів з алергією на персик, 61% пацієнтів мали контактну кропив'янку і лише у чверті виникали системні симптоми, у тому числі – анафілаксія.

        Негайно звертайтеся за медичною допомогою, або самостійно застосуйте дозатор адреналіна, якщо у вас виникли будь-які з нижче перерахованих симптомів:

  • Звуження дихальних шляхів, що утруднює дихання
  • Шок при сильному падінні артеріального тиску
  • Швидкий пульс
  • Запаморочення

         На щастя, лише у частини пацієнтів з анафілаксією спостерігається зниження артеріального тиску. Це найважча алергічна реакція, відома як анафілактичний шок. Небезпека харчової алергії полягає в тому, що з часом відносно легкі симптоми можуть стати важкими. Тому зверніться до лікаря, якщо у вас  розвивається реакція після вживання тієї чи іншої страви з персиком чи іншим продуктом. Фахівець проведе необхідне тестування і обере найкращу стратегію поводження з алергеном. Не виключено, що в деяких випадках доведеться відмовитися від вживання персику та продуктів, які його містять.

 

Джерела інформації:

  1. http://www.food-allergens.de/symposium-2-4/peach/peach-allergens.htm
  2. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3354288/
  3. http://research.bmh.manchester.ac.uk/informall/allergenic-food/index.aspx?FoodId=37
  4. http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Food-of-Plant-Origin/Fruits/Peach/
  5. http://europepmc.org/article/med/23506291
  6. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/j.1398-9995.1998.tb03777.x

Питання та відповіді

З яким алергеном в основному пов’язана алергія до собак?

Алергія до собак зустрічається рідше, ніж алергія до кішок. Основний алерген, з яким вона пов'язана, Can f 1, виявляється в слині і вовні собак всіх порід. Однак його кількість залежить від породи собаки. У собак деяких порід є специфічні алергени, але їх роль в етіології алергічних захворювань не встановлена. Бронхіальна астма при алергії до собак, спостерігається рідше, ніж при алергії до кішок. Використання високоефективних повітряних фільтрів і миття собак знижують концентрацію алергену Can f 1 в квартирах, де вони живуть.

Які найчастіші причини контактного дерматиту шкіри повіка?

Найбільш часто сенсибілізація виникає до косметичних засобів для волосся, шкіри обличчя і нігтів. Нерідко на місці накладення вони побічну реакцію не викликають, але, через описані вище особливості шкіри повік, стають причинами її контактного дерматиту. Крім того, косметичні засоби, які накладають на шкіру навколо очей, можуть викликати її роздратування. Хоча в більшості випадків відбувається звикання до дратівливих косметичних засобів, іноді вони стають причиною контактного дерматиту, клінічно невідмітного від алергічного контактного дерматиту.

Чому виникає алергія?

Причиною алергії є алергени, а також алергізуючі фактори, які самі по собі не є алергенами, але сприяють появі в організмі алергенів. Натомість алергени - це антигени, які   спричиняють таку імунну відповідь, що призводить до ушкоджень в тканинах і органах.

 

Види найбільш поширених алергенів:

 

Пилкові

Алергени рослин і пилку: злакові трави (тимофіївка, вівсяниця, пирій  та ін.);   злакові культури (пшениця, овес, кукурудза); бур’яни (амброзія, полинь, подорожник, кропива та інші.); дерева (береза, вільха, ліщина, дуб, тополя, клен, ясень та ін.)

Побутові

Пил, епідермальні алергени і деякі види грибкових алергенів. Основним побутовим алергеном є домашній пил, де є мікрокліщі, гриби і інше.

Епідермальні

Лупа тварин і прикріплені до їх шерсті частинки слини, епідермісу, сечі.

Харчові

Продукти харчування і речовини, які утворюються при їх переробці. Найбільш високою алергенною активністю  володіють харчові продукти білкового походження. Жири, вуглеводи, мікроелементи, як правило, не викликають істинних алергічних реакцій. Між пилком деяких рослин і конкретними продуктами може бути перехресна реакція.

Інсектні

Алергени комах, котрі знаходяться в їх слині, отруті та тілі.

Хімічні

Речовини, з якими людина контактує в виробництві і побуті. Лікарські алергени: антибіотики, протигрибкові, ферментні препарати, продукти синтезу.

Інфекційні

Алергени грибів, бактерій, вірусів, найпростіших, паразитів.

Які захворювання відносять до атопічних?

Атопічні захворювання включають бронхіальну астму, алергічний риніт і атопічний дерматит. Діти з атопічним дерматитом схильні до подальшого розвитку бронхіальної астми та алергічного риніту. Атопічними захворюваннями страждає 8-25% населення світу. Захворюваність вище в економічно розвинених країнах і в великих містах. Проте атопічні захворювання зустрічаються в будь-якій країні і в осіб будь-якої національності. Бронхіальна астма у дітей з атопічним дерматитом протікає важче, ніж у дітей без атопічного дерматиту. Сенсибілізація до контактних алергенів робить перебіг бронхіальної астми важчим.

Як уникнути контакту з алергенами грибів?

А) Не займатися згрібанням листя, стрижкою газонів, перелопачуванням компостних куп, сільськогосподарськими роботами. Не ходити в ліс.

Б) Там, де можливий контакт з цвіллю, або кількість грибкових спор в повітрі велике, носити маску або респіратор.

В) Боротися з вогкістю в закритих приміщеннях. Періодично промивати в них всі сирі місця хлорним вапном, щоб знищити цвілеві гриби і перешкодити їх зростанню.

Зазвичай ефективний розчин однієї частини вапна на три частини води, але рекомендується спочатку випробувати його на невеликій площі. Можна застосовувати і інші фунгіциди, призначені для використання в домашньому господарстві.