Персики

Персики

 

Алергія на персик при полінозі може призвести до астми

         Персик містить ряд вітамінів та мікроелементів. В ньому багато кальцію, калію, фосфору і заліза. Цей фрукт бореться з анемією, стимулює травлення та продовжує молодість шкіри. Запах персиків діє як антидепресант,  а плід, завдяки наявності вітамінів С, В та Е, - корисно вживати після хвороби для відновлення сил.

        Батьківщиною персиків є Китай, де їх і досі можна зустріти в дикому вигляді. Звідси, через шовковий шлях, це фруктове дерево потрапило до Персії та Середземномор'я близько двох тисяч років до нашої ери. З того часу персик відіграє важливу роль в меню мешканців даних територій. А сьогодні цей фрукт посідає ще й одну з ключових позицій у розвитку алергічних реакцій жителів цієї та інших частин світу.

        Алергія на персик є найпоширенішим типом чутливості до свіжих фруктів у Середземномор'ї. За різними даними її поширеність в Іспанії та Італії [1] складає від 10 до 40% серед пацієнтів з полінозом. А в Ізраїлі – це до 75% людей з алергією до фруктів та / або овочів. Алергія на персик зрідка зустрічається окремо від інших. Більшість пацієнтів, що чутливі до цього продукта, мають іншу харчову чи інгаляційну алергію, зокрема, – на пилок. З алергією на персик найчастіше пересікається чутливість до яблука, груші, вишні, абрикоса та сливи. Всі ці рослини є представниками родини розових. При цьому, яблуко є безумовним лідером у цьому списку. Загалом в Європі, алергічні реакції на розові [2], переважно яблуко і персик, є найпоширенішим видом чутливості у хворих старше п'яти років.

Причини алергії на персик

        Клінічна картина алергії на персик на  півдні та півночі Європи має низку відмінностей. Так, на Півночі та у Центрі Європи реакція на персик є, переважно, легкою і пов'язана з синдромом оральної алергії (СОА). Більшість населення цієї території чутливі до персикового алергену Pru p 1 [2]. Він є гомологом (дуже подібним) білка березового пилку Bet v 1. Цей алерген є основним винуватцем чутливості до пилку берези, якою багата ця територія. При цьому, як правило, спочатку розвивається березовий поліноз, а вже потім – чутливість до персика. Pru p 1 руйнується під дією [3] травних процесів та температур. Тому реакції на нього, як правило, обмежуються ротовою порожниною, а термічна обробка персика позбавляє симптомів алергії.

Але у людей з чутливістю до Pru p 1 часто виникають перехресні реакції з іншими фруктами, включаючи:

  • яблуко,
  • грушу,
  • абрикос,
  • вишню,
  • диню,
  • банан,
  • фундук,
  • моркву
  • селеру.

         На півдні Європи ситуація інша.  Головними алергенами персика тут є Pru p 3 [2] (білок-переносник ліпідів, LTP) та Pru p 4 (профілін). При цьому, сенсибілізація  до Pru p 3 може бути як первинною так і пов'язаною з пилковою алергією, із сенсибілізацією до Pru p 4 або комбінацією їх обох. У пацієнтів, що чутливі  до Pru p 3, алергічні реакції будуть важчими, в окремих випадках може розвинутися анафілаксія. Адже Pru p 3 – термостійкий білок, який зберігає свою алергенність [3] навіть в термічно оброблених продуктах, на зразок пюре, нектарів та соків.

          Алергенним персик залишається і в вигляді сухофруктів та навіть при непрямому контакті [4].  Алергічна реакція може розвинутись, якщо ви скористались, наприклад, тим же ножем чи тарілкою, які контактували з персиком чи навіть поцілувавши когось, хто ласував цим фруктом.

         А білок-переносник ліпідів Pru p 3, що міститься у листі персика, може діяти як респіраторний алерген, викликаючи професійні ринокон'юнктивіт та астму у садівників. Крім того, пацієнти з сенсибілізацією до цього білка можуть бути чутливими і до інших фруктів:

  • вишні,
  • абрикоса,
  • яблука,
  • сливи,
  • горіхів (фундук і волоський горіх)
  • та арахісу. 

      Також зафіксовано випадок перехресної реактивності між персиком та латексом. Зокрема, 32-річна медсестра з алергією на латекс зазнала анафілаксії після того, як з'їла  сливу, персик та нектарин.

      Результати іспанського дослідження [5] свідчать, що Pru p 3, в основному, сконцентрований у шкірці персика і більше  90% чутливих до нього людей можуть переносити очищений фрукт. Натомість, чутливість до профіліну Pru p 4 пов'язана і з пилковою алергією і проявляється симптоматикою СОА. Одне з досліджень [6] доводить, що люди, чутливі до Pru p 3, більше схильні до системних реакцій. Пацієнти ж, сенсибілізовані і до пилку, і до алергенів персика, мають більший ризик розвинути астму. Цікаво, що при одночасній сенсибілізації  до Pru p 3 та Pru p 4 комбіновані системні реакції спостерігаються рідше, ніж у пацієнтів, що мають моносенсибілізацію до Pru p3, але часто спостерігаються симптоми СОА. А от чому Pru p 3 практично не викликає реакцій у жителів Центральної та Північної Європи досі залишається незрозумілим.

Симптоми алергії на персик

       Найбільш поширеними симптомами харчової алергії на персик є:

  • поколювання або свербіж у роті
  • кропив’янка, свербіж шкіри або екзема
  • набряк губ, обличчя, язика та горла або інших частин тіла
  • хрипи, закладеність носа або утруднене дихання
  • біль у животі, діарея, нудота або блювота
  • запаморочення або непритомність
  • анафілаксія.

       Більшість пацієнтів з алергією на персик мають синдром оральної алергії. Вони скаржаться на свербіж у горлі та роті, а також свербіж, почервоніння та набряк губ через 5-15 хвилин [3] після того, як з’їли фрукт, або навіть під час його жування та ковтання. Ці симптоми можуть з’явитися знову через 15 - 60 хвилин.  В більшості чутливих до персика людей, симптоматика, власне, і обмежується СОА, проте в інших, на додачу чи окремо, можуть розвиватися важчі симптоми.  Так, результати іспанського дослідження [4] вказують, що найчастішою ознакою персикової алергії був СОА, який розвивався у 86% волонтерів з алергією на персик, 61% пацієнтів мали контактну кропив'янку і лише у чверті виникали системні симптоми, у тому числі – анафілаксія.

        Негайно звертайтеся за медичною допомогою, або самостійно застосуйте дозатор адреналіна, якщо у вас виникли будь-які з нижче перерахованих симптомів:

  • Звуження дихальних шляхів, що утруднює дихання
  • Шок при сильному падінні артеріального тиску
  • Швидкий пульс
  • Запаморочення

         На щастя, лише у частини пацієнтів з анафілаксією спостерігається зниження артеріального тиску. Це найважча алергічна реакція, відома як анафілактичний шок. Небезпека харчової алергії полягає в тому, що з часом відносно легкі симптоми можуть стати важкими. Тому зверніться до лікаря, якщо у вас  розвивається реакція після вживання тієї чи іншої страви з персиком чи іншим продуктом. Фахівець проведе необхідне тестування і обере найкращу стратегію поводження з алергеном. Не виключено, що в деяких випадках доведеться відмовитися від вживання персику та продуктів, які його містять.

 

Джерела інформації:

  1. http://www.food-allergens.de/symposium-2-4/peach/peach-allergens.htm
  2. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3354288/
  3. http://research.bmh.manchester.ac.uk/informall/allergenic-food/index.aspx?FoodId=37
  4. http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Food-of-Plant-Origin/Fruits/Peach/
  5. http://europepmc.org/article/med/23506291
  6. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/j.1398-9995.1998.tb03777.x

Питання та відповіді

Як розрізнити пилок різних рослин під мікроскопом?

Зерна пилку різних рослин відрізняються формою і розмірами, завдяки чому їх можна відрізнити один від одного під мікроскопом. В їх оболонці є отвори і пори, у деяких рослин - поздовжні канавки, краї яких діють подібно мініатюрним крильцям. Ці та інші ознаки теж допомагають розрізнити пилок різних рослин. Наприклад, пилок всіх видів злаків має одну зародкову пору. Різні види злаків відрізняються розмірами пилкових зерен. Однак визначити, дивлячись в мікроскоп. Якому виду злаків належить пилок, важко.

Чи змінюється захворюваність на атопічний дерматит?

Захворюваність на атопічний дерматит, а також на бронхіальну астму та алергічний риніт зростає.

Що таке синдром алергічних реакцій порожнини рота?

Причиною синдрому алергічних реакцій порожнини рота є перехресна реакція на пилкові алергени і алергени деяких сирих харчових продуктів. Цей синдром (набряк і свербіж ділянок слизової рота, що стикалися з їжею, - губ, язика, глотки, неба) іноді виникає при пилковому алергійному риніті. Хворий часто може без шкоди для себе їсти у вареному вигляді продукт, що викликає у нього синдром алергічних реакцій порожнини рота. Тим, хто страждає цим синдромом не слід їсти сирі продукти, особливо в сезон цвітіння рослин, пилок яких викликає у них поліноз.

Чи є мікрокліщі комахами?

Мікрокліщі домашнього пилу є представниками класу павукоподібних (Arachnoidea), що включає павуків і кліщів, і до комах не належать. Розглядати їх можна тільки за допомогою мікроскопа під малим збільшенням. Мікрокліщі видів Dermatophagoides pteronyssinis, Dermatophagoides farina і Euroglyphus maynei відносяться до сімейства Pyroglyphidae. У Флориді і Бразилії зустрічається тропічний мікрокліщ Blomia tropicalis. У сімейство Pyroglyphidae входять ще зернові кліщі, також здатні викликати алергію.

Чому виникає алергія на котів?

Існують стереотипи, що алергічні реакції, які виникають при контакті з домашніми улюбленцями, викликані саме шерстю тварини, однак сама шерсть не має суттєвого алергенного значення. Проте вираженою алергенною активністю володіють прикріплені до шерсті частки слини та епідермісу тварин (лупа). Крім того, більшою алергізуючою активністю характеризується слина котів та сальні залози шкіри.

Цікавим є факт, що коти, на відміну від кішок, виділяють алергени також з сечею і є більш алергенними, ніж кішки.