Ожина

Ожина

Ожина в сирому вигляді викликає алергію  

       Ожина – корисна ягода з сімейства розових, з великим вмістом вітамінів групи Р, до яких належать флавоноїди. Ці речовини – досить сильні антиоксиданти, які перешкоджають процесам передчасного старіння та розвитку ряду хвороб.

       Споживання ожини корисне для нервової системи та допомагає боротися з застудою. Ягода містить залізо, марганець, кальцій, мідь та вітаміни А, В1, В2, Е, С і РР. У поєднанні із фловоноїдами вітамін С здатний зменшувати проникність та ламкість капілярних судин.

       Разом з тим, ожина містить й саліцилати (природний аспірин). Вони мають протизапальний ефект і багато людей вживають похідні цих речовин у вигляді таблеток, наприклад, аспірину. З іншого боку, саліцилати [1] можуть викликати побічні реакції. Це називається непереносимістю саліцилатів/аспірину хоча іноді, через схожість реакцій, можна зустріти термін «алергія на аспірин».

       Хоча відсоток людей з непереносимістю саліцилатів невідомий, вважається, що найчастіше від такої проблеми страждають дорослі з бронхіальною астмою. За різними даними це від 2 до 22% хворих з астмою.

       Серед них від непереносимості саліцилатів головним чином потерпають жінки 30-50 років.

В зоні ризику і люди з запальними захворюваннями кишечника та харчовою алергією. Більше того, іноді симптоми аспіринової непереносимості дають про себе знати лише якщо у людини діагностується алергія. Це ускладнює діагностику непереносимості саліцилатів. Найчастіше непереносимість саліцилатів проявляється вигляді проблем з дихальними шляхами. Шкіра та шлунково-кишковий тракт страждають рідше.

 

Найпоширеніші симптоми непереносимості саліцилатів:

  • Закладеність носа
  • Інфекція та запалення синусних пазух
  • Поліпи
  • Астма
  • Діарея
  • Метеоризм
  • Біль у животі
  • Запалення кишечника (коліт)
  • Шкірні висипання або кропив’янка

 

      Реакція на саліцилати, як правило, розвивається протягом 5–15 хвилин після вживання ягід, які їх містять, рідше – через 1-2 години. У особливо важких випадках може спостерігатися шок, втрата свідомості й зупинка дихання.

      Крім ожини, саліцилати також містяться у ряді продуктів. Це, зокрема:

 

Фрукти:

  • родзинки,
  • чорнослив,
  • абрикоси,
  • чорниця,
  • вишня,
  • журавлина,
  • виноград,
  • ананаси,
  • сливи,
  • апельсини,
  • мандарини,
  • полуниця,
  • гуава.

 

Овочі:

  • брокколі,
  • огірки,
  • цикорій,
  • редька,
  • кабачки,
  • крес-салат,
  • паростки люцерни,
  • баклажани,
  • кабачки,
  • солодка картопля,
  • шпинат,
  • артишоки та
  • квасоля.

 

Спеції:

  • каррі,
  • аніс,
  • кайєнський перець,
  • кріп,
  • імбир,
  • духм’яний перець,
  • кориця,
  • гвоздика,
  • гірчиця,
  • кмин,
  • орегано,
  • піміенто,
  • естрагон,
  • куркума,
  • паприка,
  • чебрець і
  • розмарин.

 

Інші джерела саліцилатів:

  • Чай,
  • ром,
  • вино,
  • оцет,
  • м'ята,
  • мигдаль,
  • водяний каштан,
  • деякі сорти меду.

      Разом з тим, потрібно розуміти, що продукти, які містять саліцилати, багаті низкою корисних речовин, тож виключати їх з раціону варто лише в крайньому разі – при дуже сильній чутливості.

      А от IgE-опосередкована алергія на ожину може розвинутися і від споживання навіть невеликої кількості ягоди. Втім, на відміну від непереносимості саліцилатів, алергічні реакції на цю ягоду зустрічається вкрай рідко [2]. Це пояснюється низькою алергенністю ожини – з одного боку, та відносно обмеженим рівнем її споживання – з іншого. Втім, у наукових джерелах припускається, що при популяризації дрібних фруктів ця ситуація може змінитися.

Причини алергії на ожину

         Ризик розвитку алергії на ожину зростає при сімейному анамнезі цього захворювання: якщо від нього страждають батьки або рідні брати чи сестри. Також традиційними "супутниками" більшості видів алергії є атопічний дерматит та астма. Наявність синдрому оральної алергії (СОА) теж може підвищити ймовірність розвитку чутливості до ожини.

         Загалом, вважається, що до алергії на будь-які ягоди, в тому числі ожину, в першу чергу схильні діти молодшого віку. Крім того, можна очікувати перехресної реакції між близькоспорідненими ягодами родини розових. Наприклад, між малиною, ожиною, полуницею. Однак, якщо такі випадки і були, то про них немає свідчень [3] у відповідній літературі.

          Взагалі про алергени ожини є небагато інформації. Відомо, що в ній містяться білки з невеликою молекулярною масою, які не є термостійкими. А одне з досліджень [2] вказує на можливу наявність в ожині алергену Mal d 1 (гомологічний Bet v 1). Білки, гомологічні Bet v 1 чутливі до нагрівання та дії ферментів, а тому викликають симптоми на рівні СОА.

Симптоми алергії до ожини

          Тому алергічні реакції на ожину викликаються свіжими плодами і, в першу чергу, обмежуються ротом (синдром СОА).

 

Основними симптомами СОА є:

  • Свербіж в ротовій порожнині (язик, губи, піднебіння)
  • Першіння в горлі
  • Набряк в області рота/горла

 

Разом з тим, ожина може викликати і більш важчі реакції. Це можуть бути:

  • Задишка,
  • Кропив'янка,
  • Блювота,
  • Діарея.

      Зафіксовано два випадки анафілактичної реакції після вживання невеликої кількості ожини. Причому, в одному з прецедентів розвиткові анафілаксії передував тривалий період синдрому СОА після вживання цієї ягоди.

       У випадку підозри на наявність алергічної реакції на ожину потрібно звернутися до алерголога для проходження відповідного обстеження.

       Якщо лікар підтвердить діагноз, то найліпшою стратегією буде уникати ожини, особливо – в необробленому варіанті.

 

Джерела інформації:

  1. https://www.healthline.com/nutrition/salicylate-sensitivity#section1
  2. http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Food-of-Plant-Origin/Fruits/Blackberry/
  3. https://www.aaaai.org/ask-the-expert/anaphylaxis-to-blueberry
Лікування алергії Профілактика алергії

Питання та відповіді

Як уникнути дії частинок слущенного епідермісу кішок?

 Кращий спосіб уникнути їх - видалити з будинку кішку, що здійснимо далеко не завжди. Після того, як кішка з квартири видалена, зазвичай проходить 12 - 16 тижнів, перш ніж концентрація алергенів стане нижче порогової. Якщо сім'я не хоче або не може розлучитися з кішкою, то її слід поселити поза житловими приміщеннями. Якщо це неможливо, то хоча б не пускати кішку в спальню, використовувати для зниження концентрації алергену Fel d 1в спальні високоефективний повітряний фільтр, поміняти чохли на матрацах і подушках, хоча це не завжди достатньо знижує концентрацію алергену. Рекомендують щотижня мити кішок, щоб зменшити кількість алергенів, що впливають на хворого, сенсибілізованого до них, проте щодо впливу миття кішок на концентрацію алергенів в квартирі єдиної думки немає.

Чому виникає алергія на котів?

Існують стереотипи, що алергічні реакції, які виникають при контакті з домашніми улюбленцями, викликані саме шерстю тварини, однак сама шерсть не має суттєвого алергенного значення. Проте вираженою алергенною активністю володіють прикріплені до шерсті частки слини та епідермісу тварин (лупа). Крім того, більшою алергізуючою активністю характеризується слина котів та сальні залози шкіри.

Цікавим є факт, що коти, на відміну від кішок, виділяють алергени також з сечею і є більш алергенними, ніж кішки.

Що таке аероалергени?

Аероаллергенам називають антигени, які викликають алергічну реакцію, потрапляючи з повітрям в дихальні шляхи. Щоб повітряний алерген надав сенсибілізуючої дії, він повинен міститися в повітрі в значній кількості, його частинки повинні бути відносно дрібними і тривалий час зберігатися у підвішеному стані. Повітряними алергенами бувають пилок рослин, спори грибів, в тому числі цвілевих, продукти тваринного походження (антигени ссавців, комах, кліщів), пил (органічної і неорганічної природи), зрідка - водорості.

У зовнішньому середовищі багато повітряні алергени, наприклад, пилок рослин або спори грибів з'являються лише в певний для кожного з них час року. У великих кількостях кожен з таких антигенів зустрічається епізодично. Однак навколо рясно квітучого дерева концентрація відповідного пилкового алергену може бути дуже високою. Сенсибілізація до пилкових алергенів, як правило, не розвивається, якщо концентрація пилку в повітрі хоча б 2 тижні в році не нижче 1 частки на 50м3. На концентрацію аероаллергенов впливають температура і вологість повітря, швидкість і напрям вітру. З підвищенням температури (тобто зазвичай в середині дня) виділення пилку рослинами і спор грибами посилюється. Концентрація в повітрі спор багатьох грибів і пилку деяких видів рослин (наприклад, амброзії) зростає при високій вологості повітря. Зазвичай концентрація аероаллергенов збільшується при швидкості вітру близько 24 км / год (6,6 м / сек). При подальшому зростанні швидкості вітру концентрація алергенів падає. Чим менше аерозольні частинки, що містять алерген, тим довше вони залишаються в підвішеному стані, проте на стійкість аерозолю впливає і форма пилкових зерен.

З яким алергеном в основному пов’язана алергія до собак?

Алергія до собак зустрічається рідше, ніж алергія до кішок. Основний алерген, з яким вона пов'язана, Can f 1, виявляється в слині і вовні собак всіх порід. Однак його кількість залежить від породи собаки. У собак деяких порід є специфічні алергени, але їх роль в етіології алергічних захворювань не встановлена. Бронхіальна астма при алергії до собак, спостерігається рідше, ніж при алергії до кішок. Використання високоефективних повітряних фільтрів і миття собак знижують концентрацію алергену Can f 1 в квартирах, де вони живуть.

Чому виникає алергія на глютен?

Алергічна реакція на глютен виникає у людей, що страждають на харчову алергію, спровоковану злаковими культурами. Глютен – білок пшеничного борошна, що має потужні алергенні властивості і провокує прояв алергії.