Ожина

Ожина

Ожина в сирому вигляді викликає алергію  

       Ожина – корисна ягода з сімейства розових, з великим вмістом вітамінів групи Р, до яких належать флавоноїди. Ці речовини – досить сильні антиоксиданти, які перешкоджають процесам передчасного старіння та розвитку ряду хвороб.

       Споживання ожини корисне для нервової системи та допомагає боротися з застудою. Ягода містить залізо, марганець, кальцій, мідь та вітаміни А, В1, В2, Е, С і РР. У поєднанні із фловоноїдами вітамін С здатний зменшувати проникність та ламкість капілярних судин.

       Разом з тим, ожина містить й саліцилати (природний аспірин). Вони мають протизапальний ефект і багато людей вживають похідні цих речовин у вигляді таблеток, наприклад, аспірину. З іншого боку, саліцилати [1] можуть викликати побічні реакції. Це називається непереносимістю саліцилатів/аспірину хоча іноді, через схожість реакцій, можна зустріти термін «алергія на аспірин».

       Хоча відсоток людей з непереносимістю саліцилатів невідомий, вважається, що найчастіше від такої проблеми страждають дорослі з бронхіальною астмою. За різними даними це від 2 до 22% хворих з астмою.

       Серед них від непереносимості саліцилатів головним чином потерпають жінки 30-50 років.

В зоні ризику і люди з запальними захворюваннями кишечника та харчовою алергією. Більше того, іноді симптоми аспіринової непереносимості дають про себе знати лише якщо у людини діагностується алергія. Це ускладнює діагностику непереносимості саліцилатів. Найчастіше непереносимість саліцилатів проявляється вигляді проблем з дихальними шляхами. Шкіра та шлунково-кишковий тракт страждають рідше.

 

Найпоширеніші симптоми непереносимості саліцилатів:

  • Закладеність носа
  • Інфекція та запалення синусних пазух
  • Поліпи
  • Астма
  • Діарея
  • Метеоризм
  • Біль у животі
  • Запалення кишечника (коліт)
  • Шкірні висипання або кропив’янка

 

      Реакція на саліцилати, як правило, розвивається протягом 5–15 хвилин після вживання ягід, які їх містять, рідше – через 1-2 години. У особливо важких випадках може спостерігатися шок, втрата свідомості й зупинка дихання.

      Крім ожини, саліцилати також містяться у ряді продуктів. Це, зокрема:

 

Фрукти:

  • родзинки,
  • чорнослив,
  • абрикоси,
  • чорниця,
  • вишня,
  • журавлина,
  • виноград,
  • ананаси,
  • сливи,
  • апельсини,
  • мандарини,
  • полуниця,
  • гуава.

 

Овочі:

  • брокколі,
  • огірки,
  • цикорій,
  • редька,
  • кабачки,
  • крес-салат,
  • паростки люцерни,
  • баклажани,
  • кабачки,
  • солодка картопля,
  • шпинат,
  • артишоки та
  • квасоля.

 

Спеції:

  • каррі,
  • аніс,
  • кайєнський перець,
  • кріп,
  • імбир,
  • духм’яний перець,
  • кориця,
  • гвоздика,
  • гірчиця,
  • кмин,
  • орегано,
  • піміенто,
  • естрагон,
  • куркума,
  • паприка,
  • чебрець і
  • розмарин.

 

Інші джерела саліцилатів:

  • Чай,
  • ром,
  • вино,
  • оцет,
  • м'ята,
  • мигдаль,
  • водяний каштан,
  • деякі сорти меду.

      Разом з тим, потрібно розуміти, що продукти, які містять саліцилати, багаті низкою корисних речовин, тож виключати їх з раціону варто лише в крайньому разі – при дуже сильній чутливості.

      А от IgE-опосередкована алергія на ожину може розвинутися і від споживання навіть невеликої кількості ягоди. Втім, на відміну від непереносимості саліцилатів, алергічні реакції на цю ягоду зустрічається вкрай рідко [2]. Це пояснюється низькою алергенністю ожини – з одного боку, та відносно обмеженим рівнем її споживання – з іншого. Втім, у наукових джерелах припускається, що при популяризації дрібних фруктів ця ситуація може змінитися.

Причини алергії на ожину

         Ризик розвитку алергії на ожину зростає при сімейному анамнезі цього захворювання: якщо від нього страждають батьки або рідні брати чи сестри. Також традиційними "супутниками" більшості видів алергії є атопічний дерматит та астма. Наявність синдрому оральної алергії (СОА) теж може підвищити ймовірність розвитку чутливості до ожини.

         Загалом, вважається, що до алергії на будь-які ягоди, в тому числі ожину, в першу чергу схильні діти молодшого віку. Крім того, можна очікувати перехресної реакції між близькоспорідненими ягодами родини розових. Наприклад, між малиною, ожиною, полуницею. Однак, якщо такі випадки і були, то про них немає свідчень [3] у відповідній літературі.

          Взагалі про алергени ожини є небагато інформації. Відомо, що в ній містяться білки з невеликою молекулярною масою, які не є термостійкими. А одне з досліджень [2] вказує на можливу наявність в ожині алергену Mal d 1 (гомологічний Bet v 1). Білки, гомологічні Bet v 1 чутливі до нагрівання та дії ферментів, а тому викликають симптоми на рівні СОА.

Симптоми алергії до ожини

          Тому алергічні реакції на ожину викликаються свіжими плодами і, в першу чергу, обмежуються ротом (синдром СОА).

 

Основними симптомами СОА є:

  • Свербіж в ротовій порожнині (язик, губи, піднебіння)
  • Першіння в горлі
  • Набряк в області рота/горла

 

Разом з тим, ожина може викликати і більш важчі реакції. Це можуть бути:

  • Задишка,
  • Кропив'янка,
  • Блювота,
  • Діарея.

      Зафіксовано два випадки анафілактичної реакції після вживання невеликої кількості ожини. Причому, в одному з прецедентів розвиткові анафілаксії передував тривалий період синдрому СОА після вживання цієї ягоди.

       У випадку підозри на наявність алергічної реакції на ожину потрібно звернутися до алерголога для проходження відповідного обстеження.

       Якщо лікар підтвердить діагноз, то найліпшою стратегією буде уникати ожини, особливо – в необробленому варіанті.

 

Джерела інформації:

  1. https://www.healthline.com/nutrition/salicylate-sensitivity#section1
  2. http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Food-of-Plant-Origin/Fruits/Blackberry/
  3. https://www.aaaai.org/ask-the-expert/anaphylaxis-to-blueberry
Лікування алергії Профілактика алергії

Питання та відповіді

Наскільки поширені харчова алергія і непереносимість їжі?

А) алергія до тих чи інших видів їжі спостерігається у 5-8% дітей, непереносимість молока - приблизно у 2,5% немовлят.

Б) 1-2% дорослих страждають харчовою алергією, підтвердженої провокаційними харчовими пробами. Легка форма харчової алергії, так званий харчової алергічний синдром, можливо, поширена ще більше, але в частині випадків залишається незареєстрованою.

В) при телефонному опитуванні алергія до земляного горіха (арахісу) і горіхів інших видів виявлена в 1% сімей.

Г) 25% опитаних сімей змушені були внести зміни в харчування через непідтверджену «харчову алергію» або непереносимості їжі.

Д) лактазна недостатність спостерігається у 25% населення США, а в цілому нею страждають до 75% населення земної кулі.

Чи залежить характер алергічного захворювання від розмірів частинок алергену?

Відносно великі розміри пилкових зерен і спор грибів, мабуть, перешкоджають їх проникненню глибоко в дихальні шляхи, тому вони бувають причиною алергічного риніту і кон'юнктивіту. Однак високі концентрації в повітрі пилку і спор грибів можуть викликати і напади бронхіальної астми. Чи є такі напади наслідком виробництва цитокінів в верхніх дихальних шляхах або обумовлені попаданням пилкових зерен і спор грибів в дрібні бронхи - неясно. У хворих на бронхіальну астму при аутопсії знаходили в легких пилкові зерна. Алергія до цвілевих грибів, наприклад, роду Aspergillus, проявляється швидше нападами бронхіальної астми, ніж алергічним ринітом. Очевидно, це обумовлено проникненням в легені дрібних частинок грибів, зокрема, спор.

Як позбутися симптомів алергічного риніту в домашніх умовах?

Перш за  все слід:

  • обмежити перебування на повітрі в період активних цвітінь,
  • завісити кватирки спеціальними захисними фільтрами,
  • не  відкривати вікон у машині,
  • проводити щоденне вологе прибирання оселі, 
  • виключити вживання в їжу продуктів, куди може входити пилок чи інші частини  рослин.

Слід також враховувати, що між пилком рослин та певними видами фруктів і овочів можуть бути перехресні реакції, що призводить до  розвитку алергії, наприклад полин може мати спільні детермінанти з тмином, анісом, болгарським перцем; вільха, ліщина, береза може давати перехресні алергічні реакції з алергенами яблук, горіхів; в людей з гіперчутливістю до злакових трав може бути алергія на хлібобулочні вироби.

Що таке аероалергени?

Аероаллергенам називають антигени, які викликають алергічну реакцію, потрапляючи з повітрям в дихальні шляхи. Щоб повітряний алерген надав сенсибілізуючої дії, він повинен міститися в повітрі в значній кількості, його частинки повинні бути відносно дрібними і тривалий час зберігатися у підвішеному стані. Повітряними алергенами бувають пилок рослин, спори грибів, в тому числі цвілевих, продукти тваринного походження (антигени ссавців, комах, кліщів), пил (органічної і неорганічної природи), зрідка - водорості.

У зовнішньому середовищі багато повітряні алергени, наприклад, пилок рослин або спори грибів з'являються лише в певний для кожного з них час року. У великих кількостях кожен з таких антигенів зустрічається епізодично. Однак навколо рясно квітучого дерева концентрація відповідного пилкового алергену може бути дуже високою. Сенсибілізація до пилкових алергенів, як правило, не розвивається, якщо концентрація пилку в повітрі хоча б 2 тижні в році не нижче 1 частки на 50м3. На концентрацію аероаллергенов впливають температура і вологість повітря, швидкість і напрям вітру. З підвищенням температури (тобто зазвичай в середині дня) виділення пилку рослинами і спор грибами посилюється. Концентрація в повітрі спор багатьох грибів і пилку деяких видів рослин (наприклад, амброзії) зростає при високій вологості повітря. Зазвичай концентрація аероаллергенов збільшується при швидкості вітру близько 24 км / год (6,6 м / сек). При подальшому зростанні швидкості вітру концентрація алергенів падає. Чим менше аерозольні частинки, що містять алерген, тим довше вони залишаються в підвішеному стані, проте на стійкість аерозолю впливає і форма пилкових зерен.

Що таке синдром алергічних реакцій порожнини рота?

Причиною синдрому алергічних реакцій порожнини рота є перехресна реакція на пилкові алергени і алергени деяких сирих харчових продуктів. Цей синдром (набряк і свербіж ділянок слизової рота, що стикалися з їжею, - губ, язика, глотки, неба) іноді виникає при пилковому алергійному риніті. Хворий часто може без шкоди для себе їсти у вареному вигляді продукт, що викликає у нього синдром алергічних реакцій порожнини рота. Тим, хто страждає цим синдромом не слід їсти сирі продукти, особливо в сезон цвітіння рослин, пилок яких викликає у них поліноз.