Ожина

Ожина

Ожина в сирому вигляді викликає алергію  

       Ожина – корисна ягода з сімейства розових, з великим вмістом вітамінів групи Р, до яких належать флавоноїди. Ці речовини – досить сильні антиоксиданти, які перешкоджають процесам передчасного старіння та розвитку ряду хвороб.

       Споживання ожини корисне для нервової системи та допомагає боротися з застудою. Ягода містить залізо, марганець, кальцій, мідь та вітаміни А, В1, В2, Е, С і РР. У поєднанні із фловоноїдами вітамін С здатний зменшувати проникність та ламкість капілярних судин.

       Разом з тим, ожина містить й саліцилати (природний аспірин). Вони мають протизапальний ефект і багато людей вживають похідні цих речовин у вигляді таблеток, наприклад, аспірину. З іншого боку, саліцилати [1] можуть викликати побічні реакції. Це називається непереносимістю саліцилатів/аспірину хоча іноді, через схожість реакцій, можна зустріти термін «алергія на аспірин».

       Хоча відсоток людей з непереносимістю саліцилатів невідомий, вважається, що найчастіше від такої проблеми страждають дорослі з бронхіальною астмою. За різними даними це від 2 до 22% хворих з астмою.

       Серед них від непереносимості саліцилатів головним чином потерпають жінки 30-50 років.

В зоні ризику і люди з запальними захворюваннями кишечника та харчовою алергією. Більше того, іноді симптоми аспіринової непереносимості дають про себе знати лише якщо у людини діагностується алергія. Це ускладнює діагностику непереносимості саліцилатів. Найчастіше непереносимість саліцилатів проявляється вигляді проблем з дихальними шляхами. Шкіра та шлунково-кишковий тракт страждають рідше.

 

Найпоширеніші симптоми непереносимості саліцилатів:

  • Закладеність носа
  • Інфекція та запалення синусних пазух
  • Поліпи
  • Астма
  • Діарея
  • Метеоризм
  • Біль у животі
  • Запалення кишечника (коліт)
  • Шкірні висипання або кропив’янка

 

      Реакція на саліцилати, як правило, розвивається протягом 5–15 хвилин після вживання ягід, які їх містять, рідше – через 1-2 години. У особливо важких випадках може спостерігатися шок, втрата свідомості й зупинка дихання.

      Крім ожини, саліцилати також містяться у ряді продуктів. Це, зокрема:

 

Фрукти:

  • родзинки,
  • чорнослив,
  • абрикоси,
  • чорниця,
  • вишня,
  • журавлина,
  • виноград,
  • ананаси,
  • сливи,
  • апельсини,
  • мандарини,
  • полуниця,
  • гуава.

 

Овочі:

  • брокколі,
  • огірки,
  • цикорій,
  • редька,
  • кабачки,
  • крес-салат,
  • паростки люцерни,
  • баклажани,
  • кабачки,
  • солодка картопля,
  • шпинат,
  • артишоки та
  • квасоля.

 

Спеції:

  • каррі,
  • аніс,
  • кайєнський перець,
  • кріп,
  • імбир,
  • духм’яний перець,
  • кориця,
  • гвоздика,
  • гірчиця,
  • кмин,
  • орегано,
  • піміенто,
  • естрагон,
  • куркума,
  • паприка,
  • чебрець і
  • розмарин.

 

Інші джерела саліцилатів:

  • Чай,
  • ром,
  • вино,
  • оцет,
  • м'ята,
  • мигдаль,
  • водяний каштан,
  • деякі сорти меду.

      Разом з тим, потрібно розуміти, що продукти, які містять саліцилати, багаті низкою корисних речовин, тож виключати їх з раціону варто лише в крайньому разі – при дуже сильній чутливості.

      А от IgE-опосередкована алергія на ожину може розвинутися і від споживання навіть невеликої кількості ягоди. Втім, на відміну від непереносимості саліцилатів, алергічні реакції на цю ягоду зустрічається вкрай рідко [2]. Це пояснюється низькою алергенністю ожини – з одного боку, та відносно обмеженим рівнем її споживання – з іншого. Втім, у наукових джерелах припускається, що при популяризації дрібних фруктів ця ситуація може змінитися.

Причини алергії на ожину

         Ризик розвитку алергії на ожину зростає при сімейному анамнезі цього захворювання: якщо від нього страждають батьки або рідні брати чи сестри. Також традиційними "супутниками" більшості видів алергії є атопічний дерматит та астма. Наявність синдрому оральної алергії (СОА) теж може підвищити ймовірність розвитку чутливості до ожини.

         Загалом, вважається, що до алергії на будь-які ягоди, в тому числі ожину, в першу чергу схильні діти молодшого віку. Крім того, можна очікувати перехресної реакції між близькоспорідненими ягодами родини розових. Наприклад, між малиною, ожиною, полуницею. Однак, якщо такі випадки і були, то про них немає свідчень [3] у відповідній літературі.

          Взагалі про алергени ожини є небагато інформації. Відомо, що в ній містяться білки з невеликою молекулярною масою, які не є термостійкими. А одне з досліджень [2] вказує на можливу наявність в ожині алергену Mal d 1 (гомологічний Bet v 1). Білки, гомологічні Bet v 1 чутливі до нагрівання та дії ферментів, а тому викликають симптоми на рівні СОА.

Симптоми алергії до ожини

          Тому алергічні реакції на ожину викликаються свіжими плодами і, в першу чергу, обмежуються ротом (синдром СОА).

 

Основними симптомами СОА є:

  • Свербіж в ротовій порожнині (язик, губи, піднебіння)
  • Першіння в горлі
  • Набряк в області рота/горла

 

Разом з тим, ожина може викликати і більш важчі реакції. Це можуть бути:

  • Задишка,
  • Кропив'янка,
  • Блювота,
  • Діарея.

      Зафіксовано два випадки анафілактичної реакції після вживання невеликої кількості ожини. Причому, в одному з прецедентів розвиткові анафілаксії передував тривалий період синдрому СОА після вживання цієї ягоди.

       У випадку підозри на наявність алергічної реакції на ожину потрібно звернутися до алерголога для проходження відповідного обстеження.

       Якщо лікар підтвердить діагноз, то найліпшою стратегією буде уникати ожини, особливо – в необробленому варіанті.

 

Джерела інформації:

  1. https://www.healthline.com/nutrition/salicylate-sensitivity#section1
  2. http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Food-of-Plant-Origin/Fruits/Blackberry/
  3. https://www.aaaai.org/ask-the-expert/anaphylaxis-to-blueberry

Питання та відповіді

Чи змінюється захворюваність на атопічний дерматит?

Захворюваність на атопічний дерматит, а також на бронхіальну астму та алергічний риніт зростає.

Як уникнути дії частинок слущенного епідермісу кішок?

 Кращий спосіб уникнути їх - видалити з будинку кішку, що здійснимо далеко не завжди. Після того, як кішка з квартири видалена, зазвичай проходить 12 - 16 тижнів, перш ніж концентрація алергенів стане нижче порогової. Якщо сім'я не хоче або не може розлучитися з кішкою, то її слід поселити поза житловими приміщеннями. Якщо це неможливо, то хоча б не пускати кішку в спальню, використовувати для зниження концентрації алергену Fel d 1в спальні високоефективний повітряний фільтр, поміняти чохли на матрацах і подушках, хоча це не завжди достатньо знижує концентрацію алергену. Рекомендують щотижня мити кішок, щоб зменшити кількість алергенів, що впливають на хворого, сенсибілізованого до них, проте щодо впливу миття кішок на концентрацію алергенів в квартирі єдиної думки немає.

З якими алергенами зазвичай доводиться стикатися в закритих приміщеннях?

З алергенами мікрокліщів домашнього пилу, виділення комах, частками цвілевих грибів і їх спорами, частками епідермісу тварин.

З яким алергеном в основному пов’язана алергія до собак?

Алергія до собак зустрічається рідше, ніж алергія до кішок. Основний алерген, з яким вона пов'язана, Can f 1, виявляється в слині і вовні собак всіх порід. Однак його кількість залежить від породи собаки. У собак деяких порід є специфічні алергени, але їх роль в етіології алергічних захворювань не встановлена. Бронхіальна астма при алергії до собак, спостерігається рідше, ніж при алергії до кішок. Використання високоефективних повітряних фільтрів і миття собак знижують концентрацію алергену Can f 1 в квартирах, де вони живуть.

Що таке синдром харчової алергії?

Синдромом харчової алергії називають свербіж, подразнення і легкий відсік слизової рота і губ як прояв алергічної реакції негайного типу на свіжі фрукти та овочі. З визначення ясно, що сам по собі він для життя не є небезпечним. Однак з нього може початися загальна алергічна реакція негайного типу.

Для синдрому харчової алергії характерно те, що його причиною бувають тільки свіжі, не піддані термічній обробці фрукти і овочі, так як синдром викликається термолабільними алергенами. Наприклад, хворий без шкоди для себе їсть суп з селерою, але не виносить селери в свіжому вигляді. Крім того, цей синдром виявляє тісний зв'язок зі специфічними пилковими алергенами. Встановлено, що алергени деяких фруктів і овочів і поширених видів пилку викликають перехресні реакції. При цьому визначення специфічних IgE in vitro і скарифікаційні шкірні проби з наявними у продажу алергенами овочів і фруктів дають негативні результати. Якщо ж скарифікаційну пробу виконати голкою, якою попередньо вкололи стиглий овоч чи фрукт, розвинеться негайна позитивна реакція. Таку скарифікаційну пробу називають «подвійний укол». Описано поліпшення у хворого з синдромом харчової алергії після десенсибілізації з приводу супутнього полінозу.