Нут

Нут

Алергія на нут зустрічається в парі з чутливістю до сочевиці та пилку платана

        Нут або турецький горох чи гарбанзо - представник сімейства бобових, який почали культивувати ще 7500 років до нашої ери. Він багатий на клітковину, амінокислоти, білки та залізо і допомагає тримати в нормі шлунок, серце, мозок і нервову систему. А ще цей бобовий сприяє зниженню рівня цукру в крові та виводить холестерин.

        Його переважно вживають в сушеному чи консервованому вигляді, хоча турецький горох вживається і свіжим (у вигляді пагонів чи стручків), а його пророслі зерна часто додають до салатів. Також нут можна смажити та варити, готувати з нього різні страви та закуски.

       «Хумус», «фалафель», «запечений нут»: ще років десять тому ці слова ні про що не говорили більшості українцям. Проте, з популяризацією східної кухні та вегетаріанства ситуація змінилась кардинально. Разом з тим, як і решта бобових, нут може бути причиною негативних реакцій.

        В деяких людей його споживання може призводити до харчової непереносимості. Її симптоми проявляються через кілька годин і характеризуються болем в шлунку чи головним болем, нудотою, здуттям живота та діареєю. Як правило, непереносимість не є небезпечним для життя станом. Інша справа – алергія.

        Хоча загалом алергія на турецький горох зустрічається набагато рідше, ніж на арахіс або сою, існують регіони, де вона є досить частим явищем. Зокрема, це стосується Індії та середземноморських країнах, де рівень споживання нуту набагато вищий, ніж в інших частинах світу. Наприклад, в Іспанії чутливість до бобових, зокрема, до нуту та сочевиці, посідає п'яте місце [1] серед причин харчової алергії у дітей.

        В Індії серед 1400 пацієнтів, які обстежувались на алергію на нут, 142 мали в анамнезі харчову алергію, а 59 – і алергію до цього бобового.

Причини алергії на нут

        Алергенність бобових, в основному, пов’язана з білками зберігання насіння та білками-переносниками ліпідів. Головними алергенами в нуті є глобулін, альбумін та проламін [2]. Вони є термостійкими, тож варіння нуту не позбавляє від алергічної реакції на нього.

       В наукових джерелах вказується, що бобові мають високий ступінь імунологічної перехресної реактивності. Тож наявність алергії на інші бобові, особливо ‒ сочевицю [2], збільшує й вірогідність отримати ще й алергію на нут. Однак, деякі клінічні дослідження повідомляють, що насправді між членами сімейства бобових є перехресна реактивність невисока [3].

       Справа в тому, що хоч різні бобові мають структурно гомологічні білки, не всі вони однаково алергенні, що ускладнює розрізнення перехресної реактивності in vitro та in vivo. Втім, дослідники вказують на наявні регіональні особливості в цьому питанні. Зокрема, зазначається що на території, яку свого часу зайняли англосакси, сенсибілізація одразу до кількох видів бобових – явище рідкісне. Тоді як в Іспанії діти з алергією на бобові, як правило, одночасно реагують на двох і більше представників родини.

        Ризик розвинути алергію на нут збільшується, якщо хтось членів сім'ї уже має такий стан, а також при наявній астмі чи атопічному дерматиті. Крім того, обережними з турецьким горохом мають бути і люди з непереносимістю лактози, жовчокам'яною хворобою та хронічною кишковою непрохідністю.

        Разом з тим, іноді нут може призводити і до розвитку синдрому оральної алергії.  В даному випадку такий стан спричиняє сенсибілізація до пилку платану (Platanus acerifolia). Дані одного з досліджень вказують на те, що серед людей з алергією на нут, близько 8% чутливі до цього пилку.

Симптоми алергії на нут

  Синдром оральної алергії проявляється такими типовими для цього стану симптомами як:

  • закладеність носа,
  • нежить,
  • чхання,
  • набряки губ і рота,
  • свербіж у роті та очах.

     Але, в цілому, як і інші харчові алергії, алергія на нут найчастіше характеризується шкірними симптомами. До них відносяться почервоніння шкіри, висип і кропив’янка. В більш серйозних випадках відмічається зниження артеріального тиску, діарея та блювота 

     Іноді можуть спостерігатися кашель, важке дихання, стягнення в горлі та ринокон’юнктивіт. Така симптоматика може розвиватися як в результаті вживання так і після вдихання парів вареного нуту.

      Якщо нехтувати [4] відносно легкими симптомами і продовжувати споживати винуватця імунної відповіді організму, з часом реакції можуть ставати важчими. Сильна харчова алергія може становити ризик виникнення анафілактичного шоку. Це небезпечний для життя стан, який впливає на усі системи організму і може призводити до проблем з тиском та диханням. Анафілаксія потребує негайної госпіталізації та введення ін’єкційного адреналіну.

      Якщо споживання нуту викликає у вас симптоми алергії, потрібно звернутися до фахівця для підтвердження діагнозу. Харчову алергію можна перевірити за допомогою шкірних проб, аналізів крові або обох методів. Також може допомогти і ведення харчового щоденника на папері або у смартфоні: ваш лікар може попросити вас протягом декількох тижнів записувати все, що ви їсте, та відмічати наявність реакцій на цю їжу.

     Якщо лікар підтвердить ваші здогадки, швидше за все вам доведеться забути про нут і уникати усіх продуктів, які його містять.

 

Джерела інформації:

  1. http://www.allergyforall.com/blog/spilling-the-beans-on-bean-allergy
  2. https://www.healthline.com/health/chickpea-allergy
  3. http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Food-of-Plant-Origin/Legumes/Chick-pea
  4. https://allergy-symptoms.org/chickpea-allergy-symptoms

 

Питання та відповіді

Як уникнути контакту з алергенами грибів?

А) Не займатися згрібанням листя, стрижкою газонів, перелопачуванням компостних куп, сільськогосподарськими роботами. Не ходити в ліс.

Б) Там, де можливий контакт з цвіллю, або кількість грибкових спор в повітрі велике, носити маску або респіратор.

В) Боротися з вогкістю в закритих приміщеннях. Періодично промивати в них всі сирі місця хлорним вапном, щоб знищити цвілеві гриби і перешкодити їх зростанню.

Зазвичай ефективний розчин однієї частини вапна на три частини води, але рекомендується спочатку випробувати його на невеликій площі. Можна застосовувати і інші фунгіциди, призначені для використання в домашньому господарстві.

Які виділяють стадії атопічного дерматиту?

Гостра стадія характеризується еритемою, лущенням, ерозіями і мокнутием. Гістологічно на цій стадії виявляють спонгиоз. Подострая стадія проявляється легким лущенням і лихенизацией. При хронічній стадії спостерігають легке лущення і виражену ліхенізація, еритеми майже немає. При хронічній стадії зустрічаються гіпер- і гіпопігментація.

Що таке алергени?

Алергени - це антигени, що викликають утворення IgE. Про алергії до будь-якого антигену свідчать позитивні шкірні проби на нього і наявність специфічних IgE в сироватці за даними радіоаллергосорбентного або твердофазного імуноферментного аналізу. Результати шкірних проб і визначення специфічних IgE треба оцінювати з урахуванням анамнезу та клінічної картини. Лікар, який проводить алергологічне обстеження, повинен знати, які алергени характерні для даної місцевості.

Чому виникає алергія на котів?

Існують стереотипи, що алергічні реакції, які виникають при контакті з домашніми улюбленцями, викликані саме шерстю тварини, однак сама шерсть не має суттєвого алергенного значення. Проте вираженою алергенною активністю володіють прикріплені до шерсті частки слини та епідермісу тварин (лупа). Крім того, більшою алергізуючою активністю характеризується слина котів та сальні залози шкіри.

Цікавим є факт, що коти, на відміну від кішок, виділяють алергени також з сечею і є більш алергенними, ніж кішки.

Чи спостерігаються алергічні реакції на запах парфумів і інші сильні запахи?

Духи і одеколони зазвичай мають сильний запах і подразнюють. Вони здатні посилювати симптоми неалергічного риніту і викликають напади алергічного риніту. Не тільки різкий запах парфумів, але і інші різкі запахи - нафтопродуктів, органічних розчинників, вихлопних газів дизельних двигунів - викликають напади алергічного риніту і бронхіальної астми. Напади бронхіальної астми викликає і запах нагрітих кулінарних жирів.