Мигдаль

Мигдаль

Алергія через поцілунок: все про чутливість до мигдалю

 

        Якщо в казках поцілунок може зняти закляття і розбудити сплячу красуню, то в реальності умовна Білосніжка ризикує почервоніти, посиніти, а в рідкісних випадках навіть почати задихатися так, що куди братися тій злій чаклунці з її яблуками… Звісно, така реакція ‒ рідкісна. Але цілком можлива. Особливо, якщо наша Білосніжка має алергію, а прекрасний принц за 24 години чи раніше перед поцілунком з'їв те, що не слід було. Наприклад, мигдаль.

Мигдаль, як і більшість горіхів, входять в топ-8 харчових алергенів і навіть його крихта [1] може спровокувати алергічну реакцію у сенсибілізованих людей. В результаті мигдаль може стати причиною такої форми алергії як алендрія ‒ реакція, викликана поцілунком. Часом такі стани настільки сильні, що потребують екстреного лікування. 

        Алергія на горіхи [2] ‒ потенційно небезпечна для життя. Вона часто виникає до 5-річного віку і діти рідко її переростають, тож кількість людей з цим недугом зростає. Так, алергія до кількох горіхів була виявлена ​​у 19% дітей 2 років, що брали участь у американському дослідженні, та 86% дітей у віці від 5 до 14 років. Дані з літератури дозволяють стверджувати, що поширеність алергії на деревні горіхи [2] в цілому у світі становить 1%. Втім, насправді ці цифри досить умовні і піддаються сумніву. Науковці вважають, що реальні цифри дещо вищі.

Крім того, існують суттєві регіональні відмінності. У Канаді поширеність алергії на горіхи оцінюється в 1,2% у загальній популяції та в 1,1% у дорослих. У Нідерландах ця цифра може досягати у 1,3% всього населення. У Великобританії ‒ 1,7%. Та найбільше випадків зафіксовано в Іспанії, особливо серед дітей ‒ 6,9%. А от в Туреччині ‒ всього 0,1% (у дітей). 

Вважається, що чутливість до одного виду горіхів підвищує ймовірність розвитку алергії [2] на інші. Наприклад, в ході американського дослідження 115 пацієнтів віком 4 ‒ 20 років про алергію на один або більше видів деревних горіхів повідомили 37% хворих. Серед них 19% мали легкі побічні реакції на мигдаль.

       В США поширеність алергії на деревні горіхи оцінюється у 0,2% та 0,5% відповідно серед дітей та дорослих. При цьому, тут, за даними Food Allergy and Anaphylaxis [3], мигдаль є третім (на нього припадає 15% від усіх реакцій на горіхи) найпоширенішим горіхом-алергеном після волоських (34%) і кеш’ю (20%). Але беззаперечним лідером за частотою реакцій є арахіс.

 Причини алергії на мигдаль

       В залежності від того що саме запускає реакцію до мигдалю, виділяють первинну та вторинну алергію [4].

      Остання зустрічається зрідка і її викликає уже наявна алергія на пилок берези. Серед хворих з чутливістю до пилку берези, майже 33% мають також гіперчутливість до мигдалю і вишні. Такі реакції, зазвичай, легкі та включають свербіж або набряк у роті. Цей стан відомий як синдром “пилок-плоди” і найчастіше він проявляється у вигляді синдрому оральної алергії (СОА). 

      А от при первинній харчовій алергії причиною є прямий контакт з мигдалем та похідними продуктами (включаючи косметичні засоби, такі як мигдальні олія та молоко). Цей тип алергії вважається більш поширеним і може викликати важку, небезпечну для життя алергічну реакцію (анафілаксію), яка включає проблеми з диханням.

      За такі реакції відповідальний основний алерген мигдалю ‒ амандин (Pru du 6, глобулін 11S). Він становить 65% від загального вмісту білків в мигдалі і також може спричиняти перехресні реакції з кукурудзою. Крім того, поліпептиди з Pru du 6 відрізняються високою стійкістю до різних рівнів термічної обробки.

      Ще одним термостійким алергенним білком в мигдалю є альбумін Pru du 2S. Він теж вважається мажорним і призводить до перехресних реакцій, в результаті яких люди, чутливі до волоського горіху, арахісу та насіння соняшнику можуть реагувати і на мигдаль. Це пов'язано з тим, що Ara h 2, основний алерген арахісу, є одночасно альбуміном. 

      Також в мигдалі міститься білок-переносник ліпідів Pru du LTP. Білки цієї групи є основними алергенами плодів рослин родини розоцвітих, до яких і належить мигдаль. Тому він і спричиняє різну ступінь перехресної реакції з іншими плодами рослин-представників розоцвітих та іншими продуктами, що містять LPT. Звідси перехресна реактивність мигдалю з абрикосом, волоським горіхом, персиком, вишнею тощо. Наприклад, LTP абрикоса має ідентичність послідовності 91% та 94% з LTP з персиком та мигдалем відповідно. Такий зв'язок часто дає про себе знати при згаданій вище оральній алергії (СОА). Також мигдаль містить деякі другорядні алергени: конглютин, профілін та кислотний рибосомальний білок P2.

 Симптоми алергії на мигдаль

       Симптоми алергії на мигдаль можуть бути самими різноманітними та давати про себе знати в період часу від декількох хвилин до двох годин після контакту чи вживання цього горіха.

При синдромі “пилок-плоди” алергічні прояви, як правило, зводяться до свербіння в роті чи горлі. Іноді можуть набрякати язик чи губи. 

       Первинна алергія несе більше загроз. Часто до неї можна просто бути не готовим. У 72% випадків реакції розвиваються одразу ‒ при першому впливі алергена. 

       Найчастішим симптомом такої алергії буде шкірна реакція. Вона супроводжує 89% випадків. Зокрема, можуть розвинутися кропив’янка чи ангіоневротичний набряк. У 52% випадків симптоматика зачіпає дихальні шляхи, проявляючись хрипами, стягуванням горла, повторюваним кашлем і задишкою. Рідше, у 32% випадках, страждає шлунково-кишковий тракт: у людини виникає блювота та діарея. 

       Приблизно у 31% початкових реакцій симптоми стосуються двох органів, а у 21% випадків страждають всі три системи (дихальна, травна та шкіра).

       У випадку сильної реакції потрібно відразу звертатися за медичною допомогою, або, при наявності, вводити самостійно адреналін. Адже анафілаксія, яку здатна спричиняти алергія на мигдаль, може з’явитися за лічені секунди чи хвилини.

       При цьому, для розвитку алергічної реакції достатньо навіть невеликої кількості мигдалю. Це і робить можливим, наприклад, згаданий на початку тип алергії, викликаний поцілунком. Для уникнення будь-яких алергічних реакцій на мигдаль найкраще виключити цей горіх та продукти, які його містять, з раціону. А от решти уникати не обов'язково: науковці переконують, що поцілунки продовжують тривалість життя не тільки в казках.

Джерела інформації

  1. http://www.phadia.com/da/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Food-of-Plant-Origin/Seeds--Nuts/Almond/
  2. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6266711
  3. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC6016602/
  4. https://www.anaphylaxis.org.uk/knowledgebase/almonds/
Лікування алергії Профілактика алергії

Питання та відповіді

Чи буває причиною алергічних захворювань восени цвітіння золотушника (Solidago virgaurea)?

Алергічні захворювання, причиною яких вважають пилок золотушника, насправді, мабуть, викликані пилком амброзії, так як період цвітіння обох рослин збігається. Квіти золотушника досить яскраві. Він запилюється комахами.

Чи залежить характер алергічного захворювання від розмірів частинок алергену?

Відносно великі розміри пилкових зерен і спор грибів, мабуть, перешкоджають їх проникненню глибоко в дихальні шляхи, тому вони бувають причиною алергічного риніту і кон'юнктивіту. Однак високі концентрації в повітрі пилку і спор грибів можуть викликати і напади бронхіальної астми. Чи є такі напади наслідком виробництва цитокінів в верхніх дихальних шляхах або обумовлені попаданням пилкових зерен і спор грибів в дрібні бронхи - неясно. У хворих на бронхіальну астму при аутопсії знаходили в легких пилкові зерна. Алергія до цвілевих грибів, наприклад, роду Aspergillus, проявляється швидше нападами бронхіальної астми, ніж алергічним ринітом. Очевидно, це обумовлено проникненням в легені дрібних частинок грибів, зокрема, спор.

Чи треба при алергії до арахісу виключати з раціону всі бобові?

Ні. Алергія до інших бобовим у осіб, що мали алергічні реакції на арахіс, навіть важкі, зустрічаються рідко. Тільки у 5% хворих одночасно спостерігається клінічно виражена алергія різної тяжкості ще до 1 - 2 видам бобів. Однак особи з алергією до арахісу дуже часто дають позитивні шкірні проби або радіоаллергосорбентний тест з іншими бобовими, навіть якщо в якості продукту харчування вони переносяться добре.

Чому виникає алергічна реакція на арахіс?

Алергія на арахіс (або горіхи), це той вид алергії, що  спровокований  саме  продуктами білкового походження, що в значних кількостях  містяться в горіхах, та володіють вираженою алергенною активністю.

Слід пам’ятати про те, що при наявності алергічних реакцій на горіхи, можуть також виникати важкі алергічні прояви на харчові продукти та вироби, до складу яких горіхи входять навіть у мізерних кількостях (горіхове масло, косметичні засоби та ін). 

Як уникнути впливу пилкових алергенів?

 

Рекомендується надягати маску або респіратор, якщо можливий вплив «пускового» алергену (при стрижці газонів, роботі в саду, перебуванні на відкритому повітрі), не виходити на вулицю в теплі вітряні дні і в після полуденні години, коли концентрація пилку в повітрі особливо висока. Пилок злаків виділяється в повітря переважно в кінці дня. Особам з алергією до неї краще в цей час залишатися в приміщенні. Рекомендується щільно закривати вікна і користуватися кондиціонерами, так як при цьому в приміщення потрапляє значно менше пилку.