Морква
Алергія на моркву частіше розвивається у дітей
Морква - корисний овоч, який містить багато вітамінів та мікроелементів. Та головне, - це чудове джерело каротиноїдів, які в людському організмі перетворюються на вітамін А. Він допомагає підтримувати в нормі стан зору та шкіри. Але особливо важливий цей вітамін для малюків: він практично не замінний для організму, що швидко росте. Ще у моркві містяться вітаміни групи В, вітамін С, флавоноїди, які допомагають при атеросклерозі, та інші корисні речовини. Втім, це не означає, що моркву потрібно їсти кілограмами. Її переїдання може не лише надати шкірі жовтого відтінку, а й призвести до інших малоприємних реакцій, наприклад, алергії. І хоча морква не входить до числа найважливіших чинників алергічних реакцій, вона є їх частою причиною.
Особливо ризикують розвинути чутливість до моркви діти молодшого віку, легко може виникнути алергія на моркву у немовляти. Тому знайомство з цим овочем краще відкласти, поки малюку не виповниться 7 місяців. В цьому віці дитині можна дати варений овоч. А от введення в раціон сирої моркви краще відтермінувати до 11 місяців.
Дослідження, яке проводилося серед дітей з атопічним дерматитом від 1 до 15 років, показало, що морква, яблуко, горох та соя в цій віковій групі є настільки ж частими причинами розвитку алергічних реакцій [1] як і куряче яйце. Останнє, нагадаємо, входить до великої вісімки найважливіших алергенів. Загалом вважається, що на морквяну алергію припадає до 25% усіх випадків харчових реакцій. Але, скоріше за все, поширеність алергії на моркву буде неоднаковою у різних країнах. Так, за результатами швейцарського дослідження, морква є третім за поширеністю харчовим алергеном у цій країні, який впливає на 13% пацієнтів з алергією до їстівних продуктів. Реакція на моркву тут відзначалась частіше, ніж чутливість до яйця, риби чи курятини. Інше дослідження в цій же країні свідчить, що морква стає причиною алергії приблизно так же часто як молоко (20%) і яйця (21%). В німецькому дослідженні поширеність реакцій на моркву була оцінена в 14,4%. А от в Середземноморських країнах алергія до моркви зустрічається нечасто.
Причини алергії на моркву
Те, що реакції на моркву зустрічаються у Середземномор'ї зрідка, може пояснюватися поширеною тут сенсибілізація до білків ЛТП (білків-переносників ліпідів), які, наприклад, грають важливу роль при розвитку чутливості до персика та перехресних реакцій до нього. В моркві ЛТП представлений білком Dau c 3. Він, як і решта білків цієї групи, є термостійким. Але, як з'ясували науковці, у випадку з морквою, цей білок відсутній в їстівній частині овоча. Відтак і харчова алергія на моркву у Середземномор’ї виникає нечасто.
А у центральній та північній Європі на поширеність цієї реакції впливатимуть інші чинники. Зокрема, мова йде про чутливість до пилку берези, яка є досить частою причиною сезонної алергії в цих країнах. Через схожість алергенів моркви та пилку берези у чутливих до нього людей при споживанні моркви можуть проявлятися симптоми оральної алергії. У цьому овочі є декілька алергенів, що подібні за структурою до алергенів березового пилку.
Найважливішим перехресно реагуючим алергеном моркви є Dau c 1. Він взаємодіє з головним алергеном березового пилку Bet v 1. Останній також зустрічається в пилку декількох порід дерев, а також у фруктах та овочах: яблуні, кісточкових плодах, селері, горіхах та сої. Цей алерген термічно нестійкий і руйнується під дією температур, відтак, морква частіше викликає алергічні реакції в сирому вигляді. Крім Dau c 1 перехресну реакцію з пилком берези може також спричинити всюдисущий рослинний алерген - профілін. У моркві він представлений Dau c 4 і пов'язаний з березовим Bet v 2.
Алергічні реакції на моркву також можуть бути обумовлені сенсибілізацією до прянощів, пилку селери та полину. Такі реакції часто називають синдромом «селера-полин-спеції» або синдромом “прянощі-селера-морква-береза-полин”. Наприклад, у дослідженні 26-ти пацієнтів з історією алергії на моркву, 22-а повідомили про симптоми полінозу у період пилкування берези та 7 - під час цвітіння полину.
Деякі люди можуть мати алергію на моркву, яка не пов'язана з пилком берези. Як показують спостереження, реакції, які розвиваються в цьому випадку, зазвичай є більш сильними та системними. Крім того, ризик розвинути алергію на моркву зростає при чутливості до інших рослин з родини окружкових, або, як їх ще називають, зонтичних. До підродини селерових цієї родини належать:
- петрушка
- селера
- пастернак
- фенхель
- кріп
- коріандр
- кмин
- зіра
Підвищують ймовірність чутливості до моркви також астма та сімейна історія подібної алергії. В цілому морквяні алергени доволі сильні та є більш стійкими до впливу тепла та переробки, ніж, наприклад, алергени яблука. Крім того не усі алергени моркви вивчені повною мірою. Це підтверджують випадки нестандартних реакцій. Так, зафіксовано блювання, діарею та генералізовану кропив’янку в жінки, яка випила морквяний сік. Вчені припускають, що за таку реакцію відповідальний невизначений досі термолабільний алерген.
Симптоми алергії на моркву
Чутливість до моркви може проявлятись як під час її споживання, так і при обробці: чищенні та варінні (вдиханні парів). Але в більшості випадків реєструється не побутова, а професійна реакція. Саме морква - одна з найпоширеніших причин контактного дерматиту рук. Загалом, симптоми алергії на моркву можуть бути легкими або важкими. Та в більшості випадків реакція буде легкою [2] та дасть про себе знати протягом години після контакту з алергеном.
До легких реакцій відносять:
- свербіж язика, рота, губ, вух або горла
- набряки в області рота
- відчуття першіння у горлі
Іноді симптоми можуть бути сильними і потребувати лікування. До таких відносять:
- кропив’янку
- проблеми з диханням
- набряки шкіри
- кашель
- біль у горлі
- чхання
- нежить
- стиснення у грудях
Зрідка у людей, чутливих до моркви, може розвинутися важка форма алергічної реакції у вигляді анафілаксії. В цьому випадку потрібно звертатися по швидку медичну допомогу. Негайне лікування передбачатиме ін'єкцію адреналіну [2] .
Лікування та профілактика алергії на моркву
Якщо ви підозрюєте, що чутливі до моркви, звертайтеся до лікаря, щоб підтвердити чи спростувати свої міркування. Задокументувати свої реакції вам допоможе харчовий щоденник, який можна вести у паперовому вигляді чи у смартфоні, записуючи туди свої симптоми, що виникають після їжі, та її склад.
Лікар, швидше за все, ознайомиться з симптоматикою та сімейним анамнезом і проведе діагностичні шкірні або їх ще називають прик-тести. Також для підтвердження алергологічного діагнозу можна здати молекулярний аналіз крові або, за рекомендацією лікаря і під його суворим наглядом пройти провокаційний тест. У випадку підтвердженого діагнозу найкращою тактикою буде уникати моркви. Потрібно пам'ятати, що цей овоч може входити до складу різних продуктів.
Зокрема моркву можуть містити:
- маринади
- овочеві соки
- коктейлі
- консервовані супи та рагу
- готові страви з рису
- багато смажених м’ясних страв
- бульйон
- деякі хлібобулочні вироби
Також моркву можна знайти в деяких засобах особистої гігієни, таких як:
- скраб для обличчя
- маски
- лосьйони
- миючі засоби.
Джерела інформації:
- http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Food-of-Plant-Origin/Vegetables/Carrot
- https://www.medicalnewstoday.com/articles/321962.php