Морепродукти

Морепродукти

Від 40 і старше. Ризик алергії на морепродукти зростає з віком

        Морепродукти належать до восьми найбільш поширених алергенів і нерідко стають причиною анафілаксії. Вважається, що від алергії на молюсків, ракоподібних і рибу потерпає близько 1% населення земної кулі. Втім, конкретні цифри різняться від країни до країни і залежать від масовості споживання дарів моря. Наприклад, за даними Мережі анафілаксії при харчовій алергії, в Сполучених Штатах чутливість до цих продуктів мають приблизно 3% дорослих та 0,6% дітей [1].

         Алергія на морепродукти, разом з рибою, належить до таких, які найчастіше виникають в зрілому віці. В цифрах це близько 40% у випадку з рибою  та 60% - у випадку з молюсками. Як правило, йдеться про те, що негативні реакції на ці продукти вперше розвиваються у віці 40-60 років. До того ж, жінки стають жертвами цієї алергії вдвічі частіше ніж чоловіки (4% проти 2%). А от серед дітей алергія на молюсків, навпаки, частіше зустрічається у хлопчиків [2] ніж у дівчаток. При цьому, лише 20% дітей мають шанс з часом позбутися недуги, решті доведеться миритися з нею все життя, чи, принаймні, поки не буде винайдено ефективного і безпечного лікування.

Основними групами морепродуктів, які можуть викликати алергічні реакції, є:

  • Кісткові риби: лосось, тріска, скумбрія, сардини, оселедець, анчоуси, тунець, форель, пікша, Джон Дорі, вугри, анемонові риби.
  • Ракоподібні: креветки,  омари, краби, раки, лобстери; 
  • Молюски:  устриці, мідії, восьминоги, кальмари, абалони, морські слимаки

Причини алергії на морепродукти

       Ризик отримати алергію на морепродукти зростає при наявності астми та родичів, (рідних братів чи сестер), у яких вже діагностували подібне захворювання. Деякі люди мають алергію на рибу, деякі - на молюсків або ракоподібних, а деякі можуть мати алергію на всі види морепродуктів.

       Найчастіше перехресні реакції зустрічаються при вживанні споріднених видів [2] морепродуктів. Наприклад, можлива перехресна реактивність між  крабами [3],  раками, омарами та креветками. Водночас, білок тропоміозин  [4], який вважається основним алергеном в креветках, виявлений також у одному з найдорожчих молюсків абалоні [5], він же – морський равлик. Тропоміозин поширений і в таких молюсках як гребінці та мідії. Є він навіть у неїстівних членистоногих, таких як таргани та кліщі домашнього пилу.

       Здавалося б, через таку схожість білків, між згаданими алергенами мали б виникати перехресні реакції. Але нічого подібного дослідники не виявили, принаймні – між абалоном, креветками та кліщем домашнього пилу. Вчені припускають, що структури молекул тропоміозинів організмів різних груп відрізняються між собою.

       А от що об'єднує більшість алергенів в морепродуктах – так це стійкість до обробки та високих температур. Більше того, згаданий вище тропоміозин при кипінні може змінювати свою структуру і набувати нових алергенних властивостей. Через це екстракт варених креветок у деяких пацієнтів здатен викликати більшу реакцію, ніж сирий. А от екстракт креветок, оброблений ультразвуком високої інтенсивності протягом 3 годин, у дослідженнях продемонстрував меншу алергенність у порівняні з вареною стравою. Креветки несуть алергічний  ризик і в плані професійного поводження з ними: робітники відповідних фабрик ризикують отримати астму.

Симптоми алергії на морепродукти

         В більшості випадків реакції на морепродукти проявляються одразу або  протягом години після вживання.

До основних симптомів належать:

  • ·       поколювання в роті
  • ·       біль у животі, нудота, діарея або блювота,
  • ·       утруднене дихання або хрипи
  • ·       кропив’янка, свербіж або екзема (атопічний дерматит)
  • ·       набряк губ, обличчя, язика та горла або інших частин тіла
  • ·       хрипи, закладеність носа або утруднене дихання
  • ·       запаморочення або непритомність

Алергія на морепродукти нерідко може викликати і важку, потенційно небезпечну для життя реакцію, відому як анафілаксія. Інколи вона може розвинутися з затримкою – це називається реакцією уповільненого типу. Такий стан характерний, зокрема, для анафілаксії, спричиненої фізичними вправами, і найчастіше трапляється після вживання в їжу устриць, абалону, кальмарів та креветок. Анафілактична реакція на молюсків або інші продукти потребує негайного введення ін'єкційного  адреналіну та виклику швидкої допомоги.

Ознаками анафілаксії є:

·       Набрякле горло або відчуття кому у горлі (звуження дихальних шляхів), що ускладнює дихання

·       Шок, при сильному падінні артеріального тиску

·       Запаморочення, втрата свідомості

       Ризик анафілаксії зростає при чутливості до дуже незначної кількості морепродуктів, наявній астмі та попередніх сильних алергічних реакціях.

      Найліпший спосіб уникнути алергії на морепродукти – уникати їх самих. Оскільки навіть сліди морепродуктів можуть викликати реакцію, потрібно уважно читати етикетки харчових продуктів. Морепродукти можуть бути інгредієнтами, наприклад, різних соусів та чіпсів.

      Обережність не завадить і з супутніми товарами: риба може бути заражена молюсками, а м’ясо молюсків може вироблятись на тому ж конвеєрі, де перед тим обробляли рибу.

Неалергічні реакції на морепродукти

       Часом негативна реакція на морепродукти нагадує алергію, але насправді має іншу природу. Так, неприємні симптоми можуть розвинутися в  результаті споживання молюсків - отруєння токсинами. Розрізняють паралітичне та діаретичне отруєння молюсками. Такі стани викликаються молюсками, зараженими мікроорганізмами (у даному випадку – мікроскопічними водоростями, що виробляють токсини). Зокрема, цими токсинами можуть бути заражені мідії та устриці. Таке отруєння проявляється поколюванням губ, язика та горла, а також головним болем, болем у м'язах, розладами травлення, лихоманкою. Такі симптоми, як правило, розвиваються через дві чи три години після їжі.

        В іншому випадку у побічних реакціях на морепродукти може бути винен консервант метабісульфіт. Його додають, щоб ракоподібні, ті ж креветки, залишалися яскравими і не втрачали колір. В цьому випадку можлива поява наступних симптомів:

  • ·        хрипи / стиснення в грудях (частіше зустрічаються у тих, хто страждає на астму),
  • ·        нудота та біль в шлунку,
  • ·       рідше з'являються свербіж чи висип на шкірі.

       Сказати точно, що саме стало причиною негативних реакцій на морепродукти може лише лікар. Тож якщо маєте підозри на алергію до морепродуктів – краще не відкладати візит до фахівця, який допоможе пройти правильну діагностику та скласти план дій щодо вирішення проблеми.

 

Джерела інформації:

1.     https://www.webmd.com/allergies/news/20040713/seafood-allergies-common-adults

2.     https://www.allergy.org.au/patients/food-allergy/allergic-and-toxic-reactions-to-seafood

3.     http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Food-of-Animal-Origin/Shellfish/Crab/

4.     http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Food-of-Animal-Origin/Shellfish/Shrimp

5.     http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Food-of-Animal-Origin/Mollusks/Abalone/

Лікування алергії Профілактика алергії

Питання та відповіді

Чи може алергія до пилку плодових дерев супроводжуватися алергією до їх їстівних плодам (наприклад, маслинам або горіхіам)?

Як правило немає.

Чи треба при алергії до арахісу виключати з раціону всі бобові?

Ні. Алергія до інших бобовим у осіб, що мали алергічні реакції на арахіс, навіть важкі, зустрічаються рідко. Тільки у 5% хворих одночасно спостерігається клінічно виражена алергія різної тяжкості ще до 1 - 2 видам бобів. Однак особи з алергією до арахісу дуже часто дають позитивні шкірні проби або радіоаллергосорбентний тест з іншими бобовими, навіть якщо в якості продукту харчування вони переносяться добре.

Як уникнути впливу пилкових алергенів?

 

Рекомендується надягати маску або респіратор, якщо можливий вплив «пускового» алергену (при стрижці газонів, роботі в саду, перебуванні на відкритому повітрі), не виходити на вулицю в теплі вітряні дні і в після полуденні години, коли концентрація пилку в повітрі особливо висока. Пилок злаків виділяється в повітря переважно в кінці дня. Особам з алергією до неї краще в цей час залишатися в приміщенні. Рекомендується щільно закривати вікна і користуватися кондиціонерами, так як при цьому в приміщення потрапляє значно менше пилку.

Які засоби частіше викликають алергічну реакцію?

Туш на водній основі, що містить емульгатори, часто викликає роздратування шкіри повік. Однак іноді спостерігається непереносимість самої по собі неемульгованої в воді туші. У таких випадках рекомендують користуватися пресованої тушшю або олівцем для підведення очей.

 

Косметичні засоби для очей і шкіри навколо них містять антибактеріальні речовини-консерванти, що попереджають їх обсіменіння бактеріями. Найчастіше з цією метою додають ефіри парагідробензойної кислоти. При попаданні на кон'юнктиву вони можуть викликати роздратування, але нанесення містячих їх засобів на повіки зазвичай переноситься добре. Консерванти квартемум-15 і імідазоліднілмочевіна виділяють формальдегід. Ці консерванти можуть викликати алергічну реакцію самі по собі або роздратування внаслідок утворення формальдегіду. Крім того, в якості консервантів використовують сорбітат калію, діізопропаноламін в третинний дібутілгідрохінон.

Деякі лаки для нігтів містять смолу толуолсульфонамідформальдегід, яка після висихання може викликати алергічну реакцію. При потирання очей вона заноситься з пальців на повіки. «Дублюючий» ектопічний дерматит спостерігається при попаданні на повіки косметичних засобів для волосся. Гіпоалергенні лаки для нігтів поліефірної смоли не містять.

Джерелами алергічних реакцій з боку кон'юнктиви і шкіри повік бувають також олівці для підведення очей, тіні для очей і штучні вії. Олівці для вій і щипчики можуть містити нікель, який теж викликає алергічну реакцію.

Що таке аероалергени?

Аероаллергенам називають антигени, які викликають алергічну реакцію, потрапляючи з повітрям в дихальні шляхи. Щоб повітряний алерген надав сенсибілізуючої дії, він повинен міститися в повітрі в значній кількості, його частинки повинні бути відносно дрібними і тривалий час зберігатися у підвішеному стані. Повітряними алергенами бувають пилок рослин, спори грибів, в тому числі цвілевих, продукти тваринного походження (антигени ссавців, комах, кліщів), пил (органічної і неорганічної природи), зрідка - водорості.

У зовнішньому середовищі багато повітряні алергени, наприклад, пилок рослин або спори грибів з'являються лише в певний для кожного з них час року. У великих кількостях кожен з таких антигенів зустрічається епізодично. Однак навколо рясно квітучого дерева концентрація відповідного пилкового алергену може бути дуже високою. Сенсибілізація до пилкових алергенів, як правило, не розвивається, якщо концентрація пилку в повітрі хоча б 2 тижні в році не нижче 1 частки на 50м3. На концентрацію аероаллергенов впливають температура і вологість повітря, швидкість і напрям вітру. З підвищенням температури (тобто зазвичай в середині дня) виділення пилку рослинами і спор грибами посилюється. Концентрація в повітрі спор багатьох грибів і пилку деяких видів рослин (наприклад, амброзії) зростає при високій вологості повітря. Зазвичай концентрація аероаллергенов збільшується при швидкості вітру близько 24 км / год (6,6 м / сек). При подальшому зростанні швидкості вітру концентрація алергенів падає. Чим менше аерозольні частинки, що містять алерген, тим довше вони залишаються в підвішеному стані, проте на стійкість аерозолю впливає і форма пилкових зерен.