Морепродукти

Морепродукти

Від 40 і старше. Ризик алергії на морепродукти зростає з віком

        Морепродукти належать до восьми найбільш поширених алергенів і нерідко стають причиною анафілаксії. Вважається, що від алергії на молюсків, ракоподібних і рибу потерпає близько 1% населення земної кулі. Втім, конкретні цифри різняться від країни до країни і залежать від масовості споживання дарів моря. Наприклад, за даними Мережі анафілаксії при харчовій алергії, в Сполучених Штатах чутливість до цих продуктів мають приблизно 3% дорослих та 0,6% дітей [1].

         Алергія на морепродукти, разом з рибою, належить до таких, які найчастіше виникають в зрілому віці. В цифрах це близько 40% у випадку з рибою  та 60% - у випадку з молюсками. Як правило, йдеться про те, що негативні реакції на ці продукти вперше розвиваються у віці 40-60 років. До того ж, жінки стають жертвами цієї алергії вдвічі частіше ніж чоловіки (4% проти 2%). А от серед дітей алергія на молюсків, навпаки, частіше зустрічається у хлопчиків [2] ніж у дівчаток. При цьому, лише 20% дітей мають шанс з часом позбутися недуги, решті доведеться миритися з нею все життя, чи, принаймні, поки не буде винайдено ефективного і безпечного лікування.

Основними групами морепродуктів, які можуть викликати алергічні реакції, є:

  • Кісткові риби: лосось, тріска, скумбрія, сардини, оселедець, анчоуси, тунець, форель, пікша, Джон Дорі, вугри, анемонові риби.
  • Ракоподібні: креветки,  омари, краби, раки, лобстери; 
  • Молюски:  устриці, мідії, восьминоги, кальмари, абалони, морські слимаки

Причини алергії на морепродукти

       Ризик отримати алергію на морепродукти зростає при наявності астми та родичів, (рідних братів чи сестер), у яких вже діагностували подібне захворювання. Деякі люди мають алергію на рибу, деякі - на молюсків або ракоподібних, а деякі можуть мати алергію на всі види морепродуктів.

       Найчастіше перехресні реакції зустрічаються при вживанні споріднених видів [2] морепродуктів. Наприклад, можлива перехресна реактивність між  крабами [3],  раками, омарами та креветками. Водночас, білок тропоміозин  [4], який вважається основним алергеном в креветках, виявлений також у одному з найдорожчих молюсків абалоні [5], він же – морський равлик. Тропоміозин поширений і в таких молюсках як гребінці та мідії. Є він навіть у неїстівних членистоногих, таких як таргани та кліщі домашнього пилу.

       Здавалося б, через таку схожість білків, між згаданими алергенами мали б виникати перехресні реакції. Але нічого подібного дослідники не виявили, принаймні – між абалоном, креветками та кліщем домашнього пилу. Вчені припускають, що структури молекул тропоміозинів організмів різних груп відрізняються між собою.

       А от що об'єднує більшість алергенів в морепродуктах – так це стійкість до обробки та високих температур. Більше того, згаданий вище тропоміозин при кипінні може змінювати свою структуру і набувати нових алергенних властивостей. Через це екстракт варених креветок у деяких пацієнтів здатен викликати більшу реакцію, ніж сирий. А от екстракт креветок, оброблений ультразвуком високої інтенсивності протягом 3 годин, у дослідженнях продемонстрував меншу алергенність у порівняні з вареною стравою. Креветки несуть алергічний  ризик і в плані професійного поводження з ними: робітники відповідних фабрик ризикують отримати астму.

Симптоми алергії на морепродукти

         В більшості випадків реакції на морепродукти проявляються одразу або  протягом години після вживання.

До основних симптомів належать:

  • ·       поколювання в роті
  • ·       біль у животі, нудота, діарея або блювота,
  • ·       утруднене дихання або хрипи
  • ·       кропив’янка, свербіж або екзема (атопічний дерматит)
  • ·       набряк губ, обличчя, язика та горла або інших частин тіла
  • ·       хрипи, закладеність носа або утруднене дихання
  • ·       запаморочення або непритомність

Алергія на морепродукти нерідко може викликати і важку, потенційно небезпечну для життя реакцію, відому як анафілаксія. Інколи вона може розвинутися з затримкою – це називається реакцією уповільненого типу. Такий стан характерний, зокрема, для анафілаксії, спричиненої фізичними вправами, і найчастіше трапляється після вживання в їжу устриць, абалону, кальмарів та креветок. Анафілактична реакція на молюсків або інші продукти потребує негайного введення ін'єкційного  адреналіну та виклику швидкої допомоги.

Ознаками анафілаксії є:

·       Набрякле горло або відчуття кому у горлі (звуження дихальних шляхів), що ускладнює дихання

·       Шок, при сильному падінні артеріального тиску

·       Запаморочення, втрата свідомості

       Ризик анафілаксії зростає при чутливості до дуже незначної кількості морепродуктів, наявній астмі та попередніх сильних алергічних реакціях.

      Найліпший спосіб уникнути алергії на морепродукти – уникати їх самих. Оскільки навіть сліди морепродуктів можуть викликати реакцію, потрібно уважно читати етикетки харчових продуктів. Морепродукти можуть бути інгредієнтами, наприклад, різних соусів та чіпсів.

      Обережність не завадить і з супутніми товарами: риба може бути заражена молюсками, а м’ясо молюсків може вироблятись на тому ж конвеєрі, де перед тим обробляли рибу.

Неалергічні реакції на морепродукти

       Часом негативна реакція на морепродукти нагадує алергію, але насправді має іншу природу. Так, неприємні симптоми можуть розвинутися в  результаті споживання молюсків - отруєння токсинами. Розрізняють паралітичне та діаретичне отруєння молюсками. Такі стани викликаються молюсками, зараженими мікроорганізмами (у даному випадку – мікроскопічними водоростями, що виробляють токсини). Зокрема, цими токсинами можуть бути заражені мідії та устриці. Таке отруєння проявляється поколюванням губ, язика та горла, а також головним болем, болем у м'язах, розладами травлення, лихоманкою. Такі симптоми, як правило, розвиваються через дві чи три години після їжі.

        В іншому випадку у побічних реакціях на морепродукти може бути винен консервант метабісульфіт. Його додають, щоб ракоподібні, ті ж креветки, залишалися яскравими і не втрачали колір. В цьому випадку можлива поява наступних симптомів:

  • ·        хрипи / стиснення в грудях (частіше зустрічаються у тих, хто страждає на астму),
  • ·        нудота та біль в шлунку,
  • ·       рідше з'являються свербіж чи висип на шкірі.

       Сказати точно, що саме стало причиною негативних реакцій на морепродукти може лише лікар. Тож якщо маєте підозри на алергію до морепродуктів – краще не відкладати візит до фахівця, який допоможе пройти правильну діагностику та скласти план дій щодо вирішення проблеми.

 

Джерела інформації:

1.     https://www.webmd.com/allergies/news/20040713/seafood-allergies-common-adults

2.     https://www.allergy.org.au/patients/food-allergy/allergic-and-toxic-reactions-to-seafood

3.     http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Food-of-Animal-Origin/Shellfish/Crab/

4.     http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Food-of-Animal-Origin/Shellfish/Shrimp

5.     http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Food-of-Animal-Origin/Mollusks/Abalone/

Лікування алергії Профілактика алергії

Питання та відповіді

Як уникнути контакту з алергенами грибів?

А) Не займатися згрібанням листя, стрижкою газонів, перелопачуванням компостних куп, сільськогосподарськими роботами. Не ходити в ліс.

Б) Там, де можливий контакт з цвіллю, або кількість грибкових спор в повітрі велике, носити маску або респіратор.

В) Боротися з вогкістю в закритих приміщеннях. Періодично промивати в них всі сирі місця хлорним вапном, щоб знищити цвілеві гриби і перешкодити їх зростанню.

Зазвичай ефективний розчин однієї частини вапна на три частини води, але рекомендується спочатку випробувати його на невеликій площі. Можна застосовувати і інші фунгіциди, призначені для використання в домашньому господарстві.

Які продукти зазвичай викликають опосередковану IgE харчову алергію у дорослих та дітей?

Переважання окремих харчових продуктів серед причин харчової алергії залежить від географічного положення та культурного укладу. Наприклад, в Японії серед дітей найбільш розповсюджені харчова алергія на гречану крупу і рис, в скандинавських країнах - на рибу, в Іспанії - на фрукти.

У США, за даними досліджень із застосуванням провокаційних харчових проб подвійним сліпим методом з плацебо-контролем, у дітей найчастішим причинами харчової алергії є коров'яче молоко, соя, яйця, пшениця, арахіс і риба; у дорослих - арахіс, фундук, ракоподібні і риба.

Наскільки поширені харчова алергія і непереносимість їжі?

А) алергія до тих чи інших видів їжі спостерігається у 5-8% дітей, непереносимість молока - приблизно у 2,5% немовлят.

Б) 1-2% дорослих страждають харчовою алергією, підтвердженої провокаційними харчовими пробами. Легка форма харчової алергії, так званий харчової алергічний синдром, можливо, поширена ще більше, але в частині випадків залишається незареєстрованою.

В) при телефонному опитуванні алергія до земляного горіха (арахісу) і горіхів інших видів виявлена в 1% сімей.

Г) 25% опитаних сімей змушені були внести зміни в харчування через непідтверджену «харчову алергію» або непереносимості їжі.

Д) лактазна недостатність спостерігається у 25% населення США, а в цілому нею страждають до 75% населення земної кулі.

Чому контактний дерматит очей має настільки важливе значення?

Контактний дерматит - найпоширеніше захворювання шкіри століття. Повіки з їх м'якою тонкою шкірою особливо схильні до алергічних реакцій уповільненого типу. Крім неприємних відчуттів контактний дерматит шкіри повік викликає і косметичний дефект, тому хворі в більшості випадків звертаються до лікаря.

Які захворювання відносять до атопічних?

Атопічні захворювання включають бронхіальну астму, алергічний риніт і атопічний дерматит. Діти з атопічним дерматитом схильні до подальшого розвитку бронхіальної астми та алергічного риніту. Атопічними захворюваннями страждає 8-25% населення світу. Захворюваність вище в економічно розвинених країнах і в великих містах. Проте атопічні захворювання зустрічаються в будь-якій країні і в осіб будь-якої національності. Бронхіальна астма у дітей з атопічним дерматитом протікає важче, ніж у дітей без атопічного дерматиту. Сенсибілізація до контактних алергенів робить перебіг бронхіальної астми важчим.