Молоко

Молоко

Пийте діти молоко! Чим небезпечна алергія на молочний білок?

         Молоко ‒ один з найпоширеніших харчових алергенів. Побічні реакції на нього у вигляді шкірних та шлунково-кишкових проблем Гіппократ описував ще за 370 років до нашої ери. На початку 20 століття [1] науковці, переважно німецькі, почали повідомляти про діарею, затримку роста та анафілактичний шок після споживання молока.

         Сьогодні західні дослідники зазначають, що 2-3% дітей молодше трьох років страждають від алергії на білки молока. Раніше вважалося, що близько 80% з них переросте цю проблему ‒ позбудеться її у віці від трьох до п’яти років. Але новіші [2] дослідження ставлять це припущення під сумнів. За ними, до 4 років алергію на білки молока переростають менш як 20% дітей. Приблизно 80% поступово позбудуться чутливості до молока лише до 16-річчя. А хтось збереже цю алергію і під час дорослого життя.

         Буває також, що хвороба вперше діагностується у дорослому віці, і для такого пацієнта прогноз щодо ймовірності позбутися її буде менш сприятливим ніж для дитини. За деякими даними [3], сьогодні 0,6–2,5% дошкільнят, 0,3% дітей старшого віку та підлітків і до 0,5% дорослих страждають від алергії до білків молока.

        Хворі з такою недугою мають більше шансів на розвиток полінозу та чутливості до інших харчових продуктів: яєць, сої, арахісу або яловичини. У 7-29% чутливих до білків молока людей може спостерігатися астма. Цей стан так і називається "астма коров'ячого молока". Крім того, молоко є частою причиною ринокон'юнктивіту у дітей раннього віку і, можливо, впливає на розвиток серозного отиту.

Причини алергії на білки молока

        Підвищити ризик розвитку алергії до білків молока можуть генетична схильність, наявність інших алергічних станів, зменшення тривалості грудного вигодовування, раннє знайомство з коров'ячим молоком, в тому числі – і у складі сумішей [1].

        Хоча коров'яче та людське молоко однаково складаються з двох груп білків: сироваткові протеїни та казеїн, ‒ вони суттєво відрізняються за їх співвідношенням. В материнському молоці це співвідношення складає, приблизно, 60:40, тоді як у молоці великої рогатої худоби сироваткові білки та казеїн співвідносяться у приблизній пропорції 20:80. Крім того, людське молоко, на відміну від коров’ячого, не містить β-лактоглобуліну (бета-лактоглобулін або БЛГ), який спричиняє коліки у грудних дітей.

        Загалом, коров'яче молоко містить понад 40 білків. Але більшість пацієнтів сенсибілізуються до кількох, включаючи БЛГ (Bos d 5), казеїн (Bos d 8), альфа-лактальбумін АЛА (Bos d 4), які вважаються основними.  Частина цих алергенів руйнується під час термічної обробки. Втім, дані з приводу високих температур та гідролізу білків досить суперечливі. Є дані, що кип'ятіння молока протягом 2, 5 або 10 хвилин призводить до зменшення рівня алергічних реакцій до нього приблизно на 50%-66%.

       Кілька інших досліджень показали, що специфічні IgE у пацієнтів з алергією на молоко розпізнавали продукти ферментативного травлення сироваткових білків (наприклад, БЛГ та АЛА) та казеїну. Це означає, що пацієнти реагували й на перероблене, зокрема, кисле молоко. Причому, реакція імунної системи на такі змінені пептиди може бути навіть більш вираженою, ніж на білки сирого молока.

       Однак, в молоці є й інші білки, такі як коров’ячий сироватковий альбумін (Bos d 6), лактоферин та імуноглобуліни (Bos d 7). Хоча вони присутні в складі молока у дуже незначній кількості, до них (іноді – лише до них) сенсибілізуються від 35% до 50% пацієнтів. Крім того, саме коров’ячий сироватковий альбумін присутній як в молоці так і в м'ясі великої рогатої худоби. Відтак, він призводить до перехресних реакцій між цими продуктами, викликаючи, як правило, респіраторні симптоми після споживання телятини чи яловичини у людей з алергією до білків коров’ячого молока.

          Також люди з алергією на коров’яче молоко можуть бути чутливими до молока інших тварин, включаючи овець і кіз. Тому як альтернативу коров'ячому молоку краще обирати кобиляче та віслюче, які відрізняються від коров’ячого за своїм протеїновим складом.

Лікування алергії на білки молока

        У випадку, якщо лікар підтвердив діагноз "алергія на білки молока", то лікування зводитиметься до виведення коров'ячого молока зі свого раціону. Крім цільного молока з меню виключаються й інші молочні та кисломолочні продукти: сир, йогурт, масло та вершки. Крім того, білки, схожі на молочні, містяться в багатьох продуктах харчування. Це, зокрема, консервований тунець, ковбасні вироби, м'ясо, енергетичні напої, жувальні гумки. Обережним потрібно бути також з соєвим молоком, яке має власну високу алергенність та викликає симптоми алергії у 15% немовлят.

         Деякі хворі можуть переносити невеликі кількості сильно нагрітого або запеченого молока, наприклад, в кексі чи печиві. Нещодавно опубліковане дослідження показало, що включення запечених молочних продуктів у щоденний раціон позитивно впливає на розвиток толерантності до коров'ячого молока.

        Певні перспективні покращення якості життя пацієнтів із тяжкою та стійкою молочною алергією у попередніх клінічних дослідженнях показала пероральна імунотерапія. Однак, і вона не рекомендується для широкого застосування, поки не будуть отримані підтверджені стандартизовані результати.

Симптоми алергії до білків молока та непереносимість лактози

         Алергічна відповідь на білки молока може проявлятися одразу або з затримкою у дві або більше годин після вживання цього продукту. Симптоми таких реакцій можуть включати висипання на шкірі, блювання та / або діарею.

         Часто подібні прояви зустрічаються й при непереносимості коров’ячого молока. Найчастіше вона виникає, якщо в організмі людини не вистачає ферменту лактази, який перетравлює не білки молока, а його цукор лактозу. Лактаза виробляється клітинами слизової оболонки тонкої кишки і іноді її кількість може зменшуватися тимчасово, наприклад, через інфекцію. Основні симптоми непереносимості лактози ‒ це надлишкове газоутворення, діарея або черевні спазми. Якщо ви помітили у себе такі симптоми ‒ зверніться до лікаря, аби визначити їх причину. При таких реакціях тести на алергію до білків коров’ячого молока, зазвичай, будуть негативними.

         В більшості випадків реакції на молоко проявляються одразу або протягом 1-2 години після споживання продукту та можуть вражати один або кілька органів.

Зокрема, з боку шкіри можливі:

  • кропив’янка,
  • ангіоневротичний набряк,
  • свербіж,
  • висипання
  • та атопічний дерматит.

Респіраторні симптоми включають:

  • ринокон'юнктивіт,
  • хрипи,
  • кашель,
  • загострення астми
  • та набряк гортані.

А травний тракт може відреагувати:

  • болем,
  • свербежем в роті,
  • нудотою,
  • блюванням та діареєю. 

      У дітей, що не переростають алергію до білків молока з часом (із віком 4-14 років), шкірні симптоми зменшуються, а симптоматика з боку органів дихання та шлунку, навпаки, зростає.

Серед усіх симптомів найчастіше зустрічаються:

  • кропив’янка
  • розлади травлення
  • блювання.

      У немовлят можуть спостерігатися криваві випорожнення. У важких випадках проявляються системні реакції.

      Коров'яче молоко є третім найпоширенішим харчовим продуктом після арахісу та горіхів, який спричиняє анафілаксію [4]. Частка молочних анафілаксій складає 10–19% від усіх подібних реакцій, спричинених їжею. При цьому вони характеризуються такими важкими симптомами як серцево-судинний колапс та раптова втрата свідомості.

      Анафілаксія також може звужувати дихальні шляхи та блокувати дихання. За перших ознак анафілаксії (шумне дихання та / або хрипи, набряк язика, набряк та / або спазми горла, хрипкий голос, втрата свідомості) потрібно скористатися дозатором адреналіну, який при алергії на білки коров’ячого молока вам призначить лікар, та звертатися по невідкладну медичну допомогу для подальшого лікування.

 

Джерела інформації:

  1. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3969108
  2. https://acaai.org/allergies/types-allergies/food-allergy/types-food-allergy/milk-dairy-allergy
  3. https://www.allergy.org.au/patients/food-allergy/cows-milk-dairy-allergy
  4. https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/milk-allergy/symptoms-causes/syc-20375101

Питання та відповіді

Де живуть мікрокліщі домашнього пилу?

Мікрокліщі домашнього пилу поширені повсюдно. Вид Dermatophagoides pteronyssinus частіше зустрічається в Європі. Для Північної Америки більш характерний вид Dermatophagoides farina. Однак обидва види живуть як в Північній Америці, так і в Європі, і мають ряд антигенів і алергенів, що викликають перехресні імунні реакції.

Зернові кліщі мешкають в основному в зерносховищах і бувають причиною алергічних захворювань у фермерів і робітників, зайнятих переробкою зерна, але іноді ці кліщі виявляються і в домашнього пилу.

Мікрокліщі домашнього пилу харчуються частинками епідермісу людей і тварин, грибами та іншими відходами, які утворюють домашній пил. Особливо багато мікрокліщів в матрацах, подушках, килимах, оббивці меблів.

Чи бувають квітучі троянди причиною алергічних захворювань? Яким чином запилюються троянди?

Троянди запилюються комахами. Їх цвітіння, як правило, поліноз не викликає. Алергічні захворювання, які пов'язують з цвітіння троянд, в більшості випадків бувають викликані пилком злаків. У багатьох областях цвітіння троянд і злаків збігається. У осіб, які постійно і довго мають контакт з квітучими трояндами (працюють в розаріях або захоплюються розведенням троянд), зрідка зустрічається алергія до них.

Як уникнути дії частинок слущенного епідермісу кішок?

 Кращий спосіб уникнути їх - видалити з будинку кішку, що здійснимо далеко не завжди. Після того, як кішка з квартири видалена, зазвичай проходить 12 - 16 тижнів, перш ніж концентрація алергенів стане нижче порогової. Якщо сім'я не хоче або не може розлучитися з кішкою, то її слід поселити поза житловими приміщеннями. Якщо це неможливо, то хоча б не пускати кішку в спальню, використовувати для зниження концентрації алергену Fel d 1в спальні високоефективний повітряний фільтр, поміняти чохли на матрацах і подушках, хоча це не завжди достатньо знижує концентрацію алергену. Рекомендують щотижня мити кішок, щоб зменшити кількість алергенів, що впливають на хворого, сенсибілізованого до них, проте щодо впливу миття кішок на концентрацію алергенів в квартирі єдиної думки немає.

З яким алергеном в основному пов’язана алергія до собак?

Алергія до собак зустрічається рідше, ніж алергія до кішок. Основний алерген, з яким вона пов'язана, Can f 1, виявляється в слині і вовні собак всіх порід. Однак його кількість залежить від породи собаки. У собак деяких порід є специфічні алергени, але їх роль в етіології алергічних захворювань не встановлена. Бронхіальна астма при алергії до собак, спостерігається рідше, ніж при алергії до кішок. Використання високоефективних повітряних фільтрів і миття собак знижують концентрацію алергену Can f 1 в квартирах, де вони живуть.

Чи може алергія до пилку плодових дерев супроводжуватися алергією до їх їстівних плодам (наприклад, маслинам або горіхіам)?

Як правило немає.