Мед
Медом нЕмазано. Кому краще уникати цього солодкого продукту?
Мед здавна використовувався людьми як їжа та ліки. Сучасні вчені навіть знайшли його в могилах фараонів і він все ще був … їстівний. Мед містить вітаміни A, C, E, K і B, ферменти, мінеральні солі – заліза, міді, калію, натрію, магнію, фосфору, йоду, сірки, – та інші корисні речовини. Крім того, кожному різновиді меду приписуються окремі лікарські властивості.
Липовий – допомагає при лікуванні застудних захворювань з високою температурою і кашлем.
Гречаний – містить багато заліза і сприяє підвищенню імунітету, рівня гемоглобіну, а також покращує роботу серця.
Луговий (зібраний з різнотрав'я) мед позитивно впливає на печінку, дихальну систему, а також допомагає при шкірних захворюваннях.
Акацієвий має найменший рівень алергенності. Він завжди залишається рідким та має заспокійливі властивості, допомагає при безсонні, проблемах зі шлунково-кишковим трактом, жовчним міхуром і нирками. Конюшиновий мед може вгамувати печію, а соняшниковий – корисний при порушенні обміну речовин.
Для профілактики згаданих недуг достатньо столової ложки меду на день. А Американська асоціація серця рекомендує, загалом, обмежити споживання доданого цукру, що міститься у меді, до 6 чайних ложок на день для жінок та 9 чайних ложок для чоловіків. Дрібниці, якби не знати, що в середньому одна бджола витрачає все своє життя, щоб принести не більше 20 грам меду. Заради кілограму меду мають попрацювати щонайменше півсотні особин.
Бджола зберігає нектар у крихітному відділенні, відомому як медовий мішок, потім комаха змішує ферменти та залозисті виділення в нектар, який згодом стає медом. Але заждіть, не поспішайте намащувати його на краєчок хліба чи бігти за ложкою. Мед вважається алергенним продуктом. Хоча і рідко, він все ж викликає реакції (поширеність алергії на мед оцінюється як <0,001%), і іноді досить серйозні. Не давайте цього продукту дітям першого року життя. Адже в ньому може міститися токсин ботулізму, продукований бактеріями Clostridium. У мед ці бактерії приносять бджоли. Вони безпечні для дорослих, проте, можуть викликати ботулізм у незрілій травній системі немовляти.
Крім того, мед може бути забруднений різними антибіотиками або гербіцидами. Так, німецькі вчені дослідили 100 проб меду з різних країн Євразії, Океанії та Америки на тетрацикліни, стрептоміцин та сульфатіазол, і 42% зразків були позитивними. Обережні з медом мають бути люди з астмою та алергією до пилку. В останньому випадку краще відмовитися від меду, зібраного з рослини до пилку [1] якої ви чутливі. Обережними повинні бути і ті, хто хоч раз у житті відчував реакцію на укус бджоли.
Причини алергії на мед
Як правило, алергеном будь-якого продукту виступають білки, що містяться у ньому. У випадку з алергією до меду, у останньому є залишкові кількості пилку, а також – бджолиної отрути. Тому алергію до меду, у першу чергу, мають ті, хто чутливі до цих двох алергенів. Аби виявити частоту реакцій до того чи іншого компоненту, науковці [2] дослідили 22 пацієнта що мали зареєстровані системні алергічні реакції після прийому меду. Результати показали, що 75 % людей з алергією на мед чутливі до меду кульбаби, а трохи більше половини – і до пилку інших айстрових (амброзія, полин). Дев'ять хворих виявляли сенсибілізацію до отрути бджоли, 14 % – до її глоткових залоз та до екстракту всього бджолиного тіла. Тому саме пилок айстрових та отрута бджіл вважаються найбільш небезпечними компонентами меду [3] для тих, хто має схильність до алергії. Логічно, що склад алергенів, виявлених у медовому пилку, залежатимуть від джерела меду. Алергенним вважається також мед, зібраний із каштана та робінії або несправжньої, білої акації, що розповсюджена у помірному кліматі. А от бджолиний віск, який теж міститься в меді, не має алергенних властивостей. Але прополіс – речовина, яку використовують бджоли під час побудови сот – відомий як контактний алерген.
Профілактика та лікування алергії на мед
Важливо врахувати, що алергічна реакція виникає не тільки на сирий мед, але і на інші страви та закуски, які можуть містити дуже невелику кількість меду. Наприклад, каші для сніданку, печиво, торти, маринади, тощо.
На щастя, людина може легко жити без меду, адже він не є продуктом першої необхідності і не поширений як інгредієнт їжі чи напоїв.
Як і при інших видах харчової алергії, полегшити стан допомагає прийом антигістамінних препаратів відразу після появи симптомів. Але якщо реакція не покращується, а навпаки, то необхідно негайно звертатися за медичною допомогою.
Небезпечним ускладненням, яке може супроводжувати алергію на мед, є анафілактичний шок – запаморочення, задишка, непритомність та судоми. Його неможливо вилікувати, просто прийнявши таблетку. В цьому випадку доведеться вводити ін'єкційний адреналін.
Симптоми алергії на мед
У сенсибілізованих людей, мед може спричинити різні реакції від свербіння у роті чи кашлю до анафілаксії [3]. В літературі описано декілька випадків анафілаксії, спричиненої медом. Так, наприклад, через 5 хвилин після того як мати дала 14-місячному немовляті 5(!) чайних ложок меду, у нього набрякли губи, а через 10 хвилин виникли кропив’янка, ангіоневротичний набряк, кашель та хрипи.
У 19-річної жінки з ринокон'юнктивітом та сенсибілізацією до пилку рослин родини айстрових через десять хвилин після споживання меду, розвинувся ангіоневротичний набряк губ і язика, нежить, кашель та задишка. Її шкірні проби показали чутливість до алтеї, амброзії, кульбаби та золотарника. Також був позитивним тест до соняшнику, липи та меду з ясена та речовини «Millefiori», що використовується для вигодовування бджіл. Крім того, в людей, які працюють на пасіках чи виробляють продукти харчування з медом, є ризик розвитку професійної астми. Так, після восьми років роботи на підприємстві, що виробляє крупи для сніданку, астма розвинулась у 42-річної жінки, через годину після розпорошення нею на крупу суміші ванілі та меду, у неї розпочалися переривчасті хрипи, кашель, задишка та генералізовані висипання.
Загалом же симптоми алергії на мед можна поділити на відносно легкі та важкі.
Легкі симптоми алергічної реакції на мед:
- нежить
- чхання
- набряк
- сльозотеча
- свербіж у горлі
- висип
- кропив’янка
- вузли на шкірі
У більш важких випадках симптоми можуть включати:
- головні болі
- хрипи
- нудоту
- блювоту
- діарею
- непритомність
- нерегулярне серцебиття
- анафілаксію
Джерела інформації:
- https://www.healthline.com/health/allergic-to-honey
- https://www.ncbi.nlm.nih.gov/m/pubmed/1590566
- https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5287071/