Манго

Манго

Алергія на манго: обережно зі шкіркою, фісташками та кешью 

Манго знижує рівень цукру в крові, магній і калій в ньому нормалізують кров'яний тиск, пектин та волокна виводять холестерин, вітамін В6 добре впливає на роботу мозку, вітамін К та кальцій зміцнюють кістки, а ще в манго багато заліза, вітаміну С та А, які зміцнюють імунітет, допомагають боротися з анемією…

Цей солодкий фрукт з ароматом, схожим на суміш запахів ананасу та персику, належить до родини анакардієвих. Його найближчими родичами є отруйні представники цієї родини з роду Токсікодендрон - отруйний дуб та отруйний плющ. Контакт із стеблами цих рослин викликає дерматити.

Причини шкірної алергії на манго

І манго не пішло далеко від своїх родичів: дотик до його стебла та листя, чи навіть контакт з шкіркою та з соком може викликати алергічні реакції. Їх спричиняє олія урушіол, яку містять манго та його родичі. Чим частіше ваша шкіра контактує з манго, тим швидше розвивається висип, тим сильнішою буде реакція.

Висип, спричинений манго, що називається контактним дерматитом, є найбільш поширеною алергічною реакцією на цей фрукт.

Висип найчастіше виникає на губах і шкірі навколо рота [1], але може вражати будь-яку ділянку тіла, включаючи пальці і руки.

Винуватицею розвитку контактного дерматиту та перехресних реакцій з отруйними дубом та плющем, окрім урушіолу, вважається також група алергенів з загальною назвою Мангол.

Харчова алергія на манго та її причини

Проте, досить часто, люди які страждають на контактну алергію, можуть без проблем  їсти м'якоть манго. Остання досить рідко викликає реакції гіперчутливості, навіть попри активне споживання [2], наприклад, у Індії, національним плодом якої є манго.

Тому загалом реакції на манго не є поширеними. У французькому дослідженні [3] в групі з 580 пацієнтів з патологічними реакціями на їжу сенсибілізацію до манго виявили у 6% випадків. За результатами іншого дослідження манго був причиною реакцій  у 3% випадків.

Особливістю алергії на манго є те, що вона може виникнути навіть без попереднього контакту, тобто при першому споживанні чи дотику до фрукту. Така реакція пояснюється перехресною сенсибілізацією до антигенів, наявних в манго та у його родичах. Наприклад, через вживання інших фруктів, що належать до сімейства анакардієвих, а саме: горіха кешью, фісташок, або через попередній контакт із отруйним плющем, отруйним дубом чи сумахом, які вирощуються в Україні як декоративні рослини. 

Крім того, доведено, що антиген манго перехресно реагує з пилком полину, берези, селери, моркви, помідора, папайї та банана.

Дослідження показали [4], що причиною перехресних реакції між плодами манго та пилком є білки профіліни Bet v 2 та Art v 4 - основні алергени пилку берези та полину відповідно. Білки цієї групи містяться у всіх рослинах і подібні у 75 % з них. Тому люди, чутливі до профілінів, можуть реагувати на широкий спектр рослинних плодів, а ще – на латекс, у якому також міститься профілін.

Латексний синдром часто зустрічається у медичних працівників, які  носять рукавички з латексу. В більшості випадків цей стан спричиняє алерген гевеїн (Hev b 6.02). Схожі на нього білки, крім як у манго, були знайдені в авокадо, каштані, банані, ківі, томатах та папайї. Ще один алерген, відповідальний за цей синдром -  прогевеїн. Перехресна реактивність між латексом та різними фруктами, такими як каштан, персик, авокадо, пасифлора, інжир, виноград, апельсин та манго, називається «синдромом латекс-плоди». 

Споживання манго в консервованому  вигляді також може спричинити алергічну реакцію, оскільки манго-профіліни зберігають свою стійкість до нагрівання та технологічної обробки.

Головними ж алергенами манго, антитіла до яких виявлені в більшості пацієнтів, є 

Man i 1 та Man i 2. Але на сьогодні їх точна приналежність до певної групи алергенів невідома.

Як лікувати алергію на манго

Зазвичай, шкірні висипання проходять самостійно через кілька днів. Креми можуть забезпечити деяке полегшення дискомфорту від свербежу, але вони, як правило, не знімають сам висип.

Контактний дерматит навколо рота, спричинений реакцією на урушіол, може добре реагувати на місцеві стероїди. 

Профілактика алергії на манго

У разі алергії на манго слід уникати контакту з манго [1], а також отруйним плющем, отруйним дубом та іншими членами родини рослини анакардієвих, включаючи фісташки та кешью.

Хоча манго-профілін, є дуже стійкими під час технологічної обробки та нагрівання, люди з СОА, як правило, переносять манго в консервованому, запеченому чи іншому вигляді з термічною обробкою. В інших випадках фрукту також доведеться уникати. 

Якщо у вас є схильність до розвитку анафілактичних реакцій, можливо, вам знадобиться носити дозатор адреналіну, користування яким призначить лікар після встановлення діагнозу алергії на манго.

Симптоми алергії на манго

Плід манго може викликати негайні та відтерміновані реакції [4] гіперчутливості, а також синдром оральної алергії (СОА).

При негайній реакції є ризик  зіткнутися з доволі сильними проявами, які виникають одразу або через 15-30 хвилин після їжі. 

Симптоми :

  • хрипи з утрудненим диханням,
  • почервоніння шкіри або еритема,
  • висипання, які сверблять або кропив’янка,
  • набряки під шкірою обличчя, горла чи живота
  • або ангіоневротичний набряк.

На додаток до цього, деякі пацієнти можуть відчути

  • проблеми з диханням,
  • свербіж очей та рота,
  • набряк повік,
  • рясне потовиділення
  • та стиснення у грудях. 

У деяких випадках стан людини може швидко погіршуватися і призводити до коми, шоку, зупинки серця або дихання. В таких випадках потрібно звертатися за невідкладною допомогою та вводити епінефрин.

Відтермінована реакція або як її ще називають затримка гіперчутливості може не проявлятися два, а то й більше днів. Є дані, що симптоми можуть виникнути у період від 4 годин до 7 днів [5] після контакту манго.

Одним з головних симптомів такої реакції є контактний дерматит. 

Симптоми манго-індукованого контактного дерматиту включають:

  • почервоніння,
  • свербіж,
  • набряк та лущення шкіри.
  • Також можуть розвинутися пухирі.

Може виникати й набряк навколо очей, екзематозні висипання та пухирі навколо губ. 

При чутливості до пилку, в людей, які одночасно страждають і на харчову алергію, як правило розвивається синдром оральної алергії (СОА). Він характеризується

поколюванням, печінням губ, піднебіння, язика або ротоглотки з набряком або без нього, що виникають протягом декількох хвилин після прийому їжі.

В окремих випадках можливі:

  • кропив’янка,
  • набряк обличчя,
  • ангіоневротичний набряк,
  • свербіж очей та/або рота,
  • більш генералізований свербіж,
  • спазми в животі,
  • еритема та дерматит.

Дихальні скарги включають хрипи, задишку та астму. 

Хоча СОА, за визначенням, є реакцією негайного типу, його виникнення у пацієнтів можливе і з затримкою [2].

А от алергени груп гевеїнів, що містяться у манго та у латексі, можуть спричинити такі симптоми як контактний  дерматит, СОА та, зрідка, анафілаксію.

 

Джерела інформації:

  1. https://www.verywellhealth.com/mango-allergy-82833
  2. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3206236/
  3. http://research.bmh.manchester.ac.uk/informall/allergenic-food/?FoodId=34
  4. http://www.phadia.com/en/products/allergy-testing-products/immunocap-allergen-information/food-of-plant-origin/fruits/mango/
  5. https://www.thehealthsite.com/news/can-you-be-allergic-to-mangoes-d0518-571270/amp/

Питання та відповіді

Як уникнути дії частинок слущенного епідермісу кішок?

 Кращий спосіб уникнути їх - видалити з будинку кішку, що здійснимо далеко не завжди. Після того, як кішка з квартири видалена, зазвичай проходить 12 - 16 тижнів, перш ніж концентрація алергенів стане нижче порогової. Якщо сім'я не хоче або не може розлучитися з кішкою, то її слід поселити поза житловими приміщеннями. Якщо це неможливо, то хоча б не пускати кішку в спальню, використовувати для зниження концентрації алергену Fel d 1в спальні високоефективний повітряний фільтр, поміняти чохли на матрацах і подушках, хоча це не завжди достатньо знижує концентрацію алергену. Рекомендують щотижня мити кішок, щоб зменшити кількість алергенів, що впливають на хворого, сенсибілізованого до них, проте щодо впливу миття кішок на концентрацію алергенів в квартирі єдиної думки немає.

Чому виникає алергія?

Причиною алергії є алергени, а також алергізуючі фактори, які самі по собі не є алергенами, але сприяють появі в організмі алергенів. Натомість алергени - це антигени, які   спричиняють таку імунну відповідь, що призводить до ушкоджень в тканинах і органах.

 

Види найбільш поширених алергенів:

 

Пилкові

Алергени рослин і пилку: злакові трави (тимофіївка, вівсяниця, пирій  та ін.);   злакові культури (пшениця, овес, кукурудза); бур’яни (амброзія, полинь, подорожник, кропива та інші.); дерева (береза, вільха, ліщина, дуб, тополя, клен, ясень та ін.)

Побутові

Пил, епідермальні алергени і деякі види грибкових алергенів. Основним побутовим алергеном є домашній пил, де є мікрокліщі, гриби і інше.

Епідермальні

Лупа тварин і прикріплені до їх шерсті частинки слини, епідермісу, сечі.

Харчові

Продукти харчування і речовини, які утворюються при їх переробці. Найбільш високою алергенною активністю  володіють харчові продукти білкового походження. Жири, вуглеводи, мікроелементи, як правило, не викликають істинних алергічних реакцій. Між пилком деяких рослин і конкретними продуктами може бути перехресна реакція.

Інсектні

Алергени комах, котрі знаходяться в їх слині, отруті та тілі.

Хімічні

Речовини, з якими людина контактує в виробництві і побуті. Лікарські алергени: антибіотики, протигрибкові, ферментні препарати, продукти синтезу.

Інфекційні

Алергени грибів, бактерій, вірусів, найпростіших, паразитів.

Чому виникає алергія на глютен?

Алергічна реакція на глютен виникає у людей, що страждають на харчову алергію, спровоковану злаковими культурами. Глютен – білок пшеничного борошна, що має потужні алергенні властивості і провокує прояв алергії.

Чи викликає алергію пух з насіння тополі?

Особи, які вважають, що вони страждають алергією до тополиного пуху (пуху тополі тригранного - Populus deltoides), насправді зазвичай сенсибілізовані пилком злаків. У багатьох областях розсіювання насіння тополі збігається за часом з піком утворення пилку у злакових трав. Тополя же цвіте набагато раніше, навесні. Пилок його неозброєним оком не видно.

Які засоби частіше викликають алергічну реакцію?

Туш на водній основі, що містить емульгатори, часто викликає роздратування шкіри повік. Однак іноді спостерігається непереносимість самої по собі неемульгованої в воді туші. У таких випадках рекомендують користуватися пресованої тушшю або олівцем для підведення очей.

 

Косметичні засоби для очей і шкіри навколо них містять антибактеріальні речовини-консерванти, що попереджають їх обсіменіння бактеріями. Найчастіше з цією метою додають ефіри парагідробензойної кислоти. При попаданні на кон'юнктиву вони можуть викликати роздратування, але нанесення містячих їх засобів на повіки зазвичай переноситься добре. Консерванти квартемум-15 і імідазоліднілмочевіна виділяють формальдегід. Ці консерванти можуть викликати алергічну реакцію самі по собі або роздратування внаслідок утворення формальдегіду. Крім того, в якості консервантів використовують сорбітат калію, діізопропаноламін в третинний дібутілгідрохінон.

Деякі лаки для нігтів містять смолу толуолсульфонамідформальдегід, яка після висихання може викликати алергічну реакцію. При потирання очей вона заноситься з пальців на повіки. «Дублюючий» ектопічний дерматит спостерігається при попаданні на повіки косметичних засобів для волосся. Гіпоалергенні лаки для нігтів поліефірної смоли не містять.

Джерелами алергічних реакцій з боку кон'юнктиви і шкіри повік бувають також олівці для підведення очей, тіні для очей і штучні вії. Олівці для вій і щипчики можуть містити нікель, який теж викликає алергічну реакцію.