Манго

Манго

Алергія на манго: обережно зі шкіркою, фісташками та кешью 

Манго знижує рівень цукру в крові, магній і калій в ньому нормалізують кров'яний тиск, пектин та волокна виводять холестерин, вітамін В6 добре впливає на роботу мозку, вітамін К та кальцій зміцнюють кістки, а ще в манго багато заліза, вітаміну С та А, які зміцнюють імунітет, допомагають боротися з анемією…

Цей солодкий фрукт з ароматом, схожим на суміш запахів ананасу та персику, належить до родини анакардієвих. Його найближчими родичами є отруйні представники цієї родини з роду Токсікодендрон - отруйний дуб та отруйний плющ. Контакт із стеблами цих рослин викликає дерматити.

Причини шкірної алергії на манго

І манго не пішло далеко від своїх родичів: дотик до його стебла та листя, чи навіть контакт з шкіркою та з соком може викликати алергічні реакції. Їх спричиняє олія урушіол, яку містять манго та його родичі. Чим частіше ваша шкіра контактує з манго, тим швидше розвивається висип, тим сильнішою буде реакція.

Висип, спричинений манго, що називається контактним дерматитом, є найбільш поширеною алергічною реакцією на цей фрукт.

Висип найчастіше виникає на губах і шкірі навколо рота [1], але може вражати будь-яку ділянку тіла, включаючи пальці і руки.

Винуватицею розвитку контактного дерматиту та перехресних реакцій з отруйними дубом та плющем, окрім урушіолу, вважається також група алергенів з загальною назвою Мангол.

Харчова алергія на манго та її причини

Проте, досить часто, люди які страждають на контактну алергію, можуть без проблем  їсти м'якоть манго. Остання досить рідко викликає реакції гіперчутливості, навіть попри активне споживання [2], наприклад, у Індії, національним плодом якої є манго.

Тому загалом реакції на манго не є поширеними. У французькому дослідженні [3] в групі з 580 пацієнтів з патологічними реакціями на їжу сенсибілізацію до манго виявили у 6% випадків. За результатами іншого дослідження манго був причиною реакцій  у 3% випадків.

Особливістю алергії на манго є те, що вона може виникнути навіть без попереднього контакту, тобто при першому споживанні чи дотику до фрукту. Така реакція пояснюється перехресною сенсибілізацією до антигенів, наявних в манго та у його родичах. Наприклад, через вживання інших фруктів, що належать до сімейства анакардієвих, а саме: горіха кешью, фісташок, або через попередній контакт із отруйним плющем, отруйним дубом чи сумахом, які вирощуються в Україні як декоративні рослини. 

Крім того, доведено, що антиген манго перехресно реагує з пилком полину, берези, селери, моркви, помідора, папайї та банана.

Дослідження показали [4], що причиною перехресних реакції між плодами манго та пилком є білки профіліни Bet v 2 та Art v 4 - основні алергени пилку берези та полину відповідно. Білки цієї групи містяться у всіх рослинах і подібні у 75 % з них. Тому люди, чутливі до профілінів, можуть реагувати на широкий спектр рослинних плодів, а ще – на латекс, у якому також міститься профілін.

Латексний синдром часто зустрічається у медичних працівників, які  носять рукавички з латексу. В більшості випадків цей стан спричиняє алерген гевеїн (Hev b 6.02). Схожі на нього білки, крім як у манго, були знайдені в авокадо, каштані, банані, ківі, томатах та папайї. Ще один алерген, відповідальний за цей синдром -  прогевеїн. Перехресна реактивність між латексом та різними фруктами, такими як каштан, персик, авокадо, пасифлора, інжир, виноград, апельсин та манго, називається «синдромом латекс-плоди». 

Споживання манго в консервованому  вигляді також може спричинити алергічну реакцію, оскільки манго-профіліни зберігають свою стійкість до нагрівання та технологічної обробки.

Головними ж алергенами манго, антитіла до яких виявлені в більшості пацієнтів, є 

Man i 1 та Man i 2. Але на сьогодні їх точна приналежність до певної групи алергенів невідома.

Як лікувати алергію на манго

Зазвичай, шкірні висипання проходять самостійно через кілька днів. Креми можуть забезпечити деяке полегшення дискомфорту від свербежу, але вони, як правило, не знімають сам висип.

Контактний дерматит навколо рота, спричинений реакцією на урушіол, може добре реагувати на місцеві стероїди. 

Профілактика алергії на манго

У разі алергії на манго слід уникати контакту з манго [1], а також отруйним плющем, отруйним дубом та іншими членами родини рослини анакардієвих, включаючи фісташки та кешью.

Хоча манго-профілін, є дуже стійкими під час технологічної обробки та нагрівання, люди з СОА, як правило, переносять манго в консервованому, запеченому чи іншому вигляді з термічною обробкою. В інших випадках фрукту також доведеться уникати. 

Якщо у вас є схильність до розвитку анафілактичних реакцій, можливо, вам знадобиться носити дозатор адреналіну, користування яким призначить лікар після встановлення діагнозу алергії на манго.

Симптоми алергії на манго

Плід манго може викликати негайні та відтерміновані реакції [4] гіперчутливості, а також синдром оральної алергії (СОА).

При негайній реакції є ризик  зіткнутися з доволі сильними проявами, які виникають одразу або через 15-30 хвилин після їжі. 

Симптоми :

  • хрипи з утрудненим диханням,
  • почервоніння шкіри або еритема,
  • висипання, які сверблять або кропив’янка,
  • набряки під шкірою обличчя, горла чи живота
  • або ангіоневротичний набряк.

На додаток до цього, деякі пацієнти можуть відчути

  • проблеми з диханням,
  • свербіж очей та рота,
  • набряк повік,
  • рясне потовиділення
  • та стиснення у грудях. 

У деяких випадках стан людини може швидко погіршуватися і призводити до коми, шоку, зупинки серця або дихання. В таких випадках потрібно звертатися за невідкладною допомогою та вводити епінефрин.

Відтермінована реакція або як її ще називають затримка гіперчутливості може не проявлятися два, а то й більше днів. Є дані, що симптоми можуть виникнути у період від 4 годин до 7 днів [5] після контакту манго.

Одним з головних симптомів такої реакції є контактний дерматит. 

Симптоми манго-індукованого контактного дерматиту включають:

  • почервоніння,
  • свербіж,
  • набряк та лущення шкіри.
  • Також можуть розвинутися пухирі.

Може виникати й набряк навколо очей, екзематозні висипання та пухирі навколо губ. 

При чутливості до пилку, в людей, які одночасно страждають і на харчову алергію, як правило розвивається синдром оральної алергії (СОА). Він характеризується

поколюванням, печінням губ, піднебіння, язика або ротоглотки з набряком або без нього, що виникають протягом декількох хвилин після прийому їжі.

В окремих випадках можливі:

  • кропив’янка,
  • набряк обличчя,
  • ангіоневротичний набряк,
  • свербіж очей та/або рота,
  • більш генералізований свербіж,
  • спазми в животі,
  • еритема та дерматит.

Дихальні скарги включають хрипи, задишку та астму. 

Хоча СОА, за визначенням, є реакцією негайного типу, його виникнення у пацієнтів можливе і з затримкою [2].

А от алергени груп гевеїнів, що містяться у манго та у латексі, можуть спричинити такі симптоми як контактний  дерматит, СОА та, зрідка, анафілаксію.

 

Джерела інформації:

  1. https://www.verywellhealth.com/mango-allergy-82833
  2. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3206236/
  3. http://research.bmh.manchester.ac.uk/informall/allergenic-food/?FoodId=34
  4. http://www.phadia.com/en/products/allergy-testing-products/immunocap-allergen-information/food-of-plant-origin/fruits/mango/
  5. https://www.thehealthsite.com/news/can-you-be-allergic-to-mangoes-d0518-571270/amp/

Питання та відповіді

Яка типова локалізація вогнищ ураження при атопічний дерматит? Як вона змінюється з віком?

Атопічний дерматит у немовлят характеризується ураженням шкіри обличчя, шиї, тулуба та розгинальних поверхонь кінцівок. У дітей старшого віку і у дорослих висипання зазвичай локалізуються на згинальних поверхнях кінцівок (в ліктьових і колінних ямках), шиї, кистях і стопах. У дорослих ураження кистей нерідко пов'язане з професійними шкідливостями (постійна вологість рук, робота з хімічними речовинами). При тяжкому перебігу атопічного дерматиту можливе ураження будь-якої ділянки тіла. Проте дуже рідко при цьому захворюванні уражаються пахвові западини, пахові і міжсідничні складки. При ураженні перерахованих областей необхідно виключати інші захворювання шкіри.

Чому контактний дерматит очей має настільки важливе значення?

Контактний дерматит - найпоширеніше захворювання шкіри століття. Повіки з їх м'якою тонкою шкірою особливо схильні до алергічних реакцій уповільненого типу. Крім неприємних відчуттів контактний дерматит шкіри повік викликає і косметичний дефект, тому хворі в більшості випадків звертаються до лікаря.

Наскільки поширені харчова алергія і непереносимість їжі?

А) алергія до тих чи інших видів їжі спостерігається у 5-8% дітей, непереносимість молока - приблизно у 2,5% немовлят.

Б) 1-2% дорослих страждають харчовою алергією, підтвердженої провокаційними харчовими пробами. Легка форма харчової алергії, так званий харчової алергічний синдром, можливо, поширена ще більше, але в частині випадків залишається незареєстрованою.

В) при телефонному опитуванні алергія до земляного горіха (арахісу) і горіхів інших видів виявлена в 1% сімей.

Г) 25% опитаних сімей змушені були внести зміни в харчування через непідтверджену «харчову алергію» або непереносимості їжі.

Д) лактазна недостатність спостерігається у 25% населення США, а в цілому нею страждають до 75% населення земної кулі.

Чи викликає алергію пух з насіння тополі?

Особи, які вважають, що вони страждають алергією до тополиного пуху (пуху тополі тригранного - Populus deltoides), насправді зазвичай сенсибілізовані пилком злаків. У багатьох областях розсіювання насіння тополі збігається за часом з піком утворення пилку у злакових трав. Тополя же цвіте набагато раніше, навесні. Пилок його неозброєним оком не видно.

Як визначити концентрацію пилку?

Раніше концентрацію пилку визначали гравітаційним методом за допомогою предметних стекол, змочених гліцерином. Тримач для таких стекол (пробозабірник Дарема) був прийнятий в 40-х роках як стандартний пристрій для вимірювання концентрації пилку в повітрі. Завдяки його простоті, дешевизні і надійності, їм користувалися багато років. Однак через залежність результатів вимірювання від швидкості і напряму вітру і нерівномірності розподілу аерозольних часток в турбулентних повітряних потоках, згодом перейшли до сучасних об'емометрічним методам. Аспіраційні і ручні ротаційні пробозаборники дають при визначенні концентрації в повітрі пилкових зерен і спор грибів порівнянні результати. Аспіраційні пробозаборники використовуються для визначення концентрації життєздатних і нежиттєздатних спор і пилку в повітрі, особливо в закритих приміщеннях. Ручні ротаційні пробозаборники зручні тим, що на результати їх вимірювань не впливає напрямок вітру і майже не впливає швидкість повітряних потоків <24 км / год (6,6 м / сек). Дрібні спори легше відхиляються від прямого напрямку, тому рідше вдаряються об поперечини пастки. Обидва методи дають корисну інформацію.