М’ясо курки

М’ясо курки

При алергії на куряче м'ясо краще позбутися подушок з пір'ям

 

         Курка з низьким вмістом жиру та з високим вмістом білка ‒ корисний елемент раціону. Куряче м'ясо корисне при діабеті, виразці шлунку, поліартриті та атеросклерозі. Літнім людям потрібно обов'язково включати курятину до свого меню, оскільки вона зміцнює імунітет, нервову та серцево-судинні системи. А ще порція м'яса курки покриває більше 20% добової потреби у вітамінах B5, B6, B12, хромі і на 62% ‒ у вітаміні PP та на 120% ‒ в кобальті. Цікаво, що на відміну від курячих яєць, які входять до топ-8 найбільш поширених харчових алергенів, курятина викликає чутливість зрідка. За різними даними, реакції на м'ясо курки зустрічаються у 0,6-5% тих, хто страждає на харчову алергію. Але якщо сьогодні у вас немає алергії на курку, це не означає, що ви не матимете її завтра. Хоча ця вірогідність і невелика, але ви можете розвинути алергію на курятину в будь-який момент, навіть якщо до цього без проблем їли курку все життя. Та найчастіше алергія на курятину спостерігається у підлітків [1], а діти часто переростають її.

         Деякі люди з алергією на курку реагують лише на її сире м'ясо, а хтось має реакції на живих птахів ‒ при контакті із ними. Потрібно знати, що негативна реакція на курку не обов'язково має бути алергією. Якщо симптоматика зводиться, в основному, до проблем з травленням: діареєю, блювотою, головним болем, ‒ а генералізовані симптоми на кшталт висипу та набряків відсутні, то скоріше за все, мова йде про харчову непереносимість курячого м’яса або інших курячих продуктів.

Причини алергії на курятину

         Алергія на куряче м'ясо може розвиватись як первинне або вторинне явище.

         Вторинна алергія – це реакція не на м’ясо курки як таке, а на його білки, подібні з алергенами інших споріднених продуктів. Наприклад, це можуть бути яйця, до яких чутлива людина. За таку перехресну сенсибілізацію між білками яйця та м'ясом курки відповідальний альбумін курячої сироватки [2]. Тобто, вторинна алергія – це прояв перехресної реактивності, первинним чинником якої стали не алергени м’яса, а подібні білки, що містяться у курятині та інших продуктах. При алергії до курки такий тип реакції зустрічається рідко.

         Припускається, що яєчний жовток теж містить альбумін курячої сироватки і, подібно м'ясу, може викликати шкірні та інші прояви. Вони ще називаються синдромом пташиного яйця. Він виникає, коли людина їсть недопечений, недоварений чи сирий яєчний жовток або вдихає маленькі частинки пір’я.

        Лікарі не вважають, що люди з синдромом пташиного яйця мають первинну або справжню алергію на куряче м'ясо. З іншого боку, якщо у людини є первинна алергія безпосередньо на куряче м’ясо, то це не означає, що у неї буде алергія на курячі яйця. Втім, перехресні реакції можливі не лише між м'ясом та яйцями, а й між м'ясом та пір'ям курей. Також перехресна реактивність може бути виявлена і між м’ясом різних птахів ряду куроподібних: індика, цесарки, тетерева, фазана, перепілки та куріпки.

        Наявність астми чи атопічного дерматиту збільшує вірогідність розвитку алергії на курятину. Наприклад, в групі з 132 дітей з атопічним дерматитом [2] 21 ‒ мали позитивні шкірні проби до алергенів курки. А в групі 25 дорослих з бронхіальною астмою та ринокон'юнктивітом, викликаними пір’ям птахів, приблизно одна третина виявила асоціацію сенсибілізації до яєчних білків, а кілька з них ‒ ще й до курячого м’яса.

Профілактика алергії до курки

       Люди з алергією на куряче м'ясо повинні уникати [3] будь-яких контактів із сирим або вареним курячим м’ясом. Проте, перш ніж виключати курятину зі свого раціону, проконсультуйтесь із лікарем-алергологом. У випадку, якщо він діагностує вам чутливість і до м’яса курки, і до її яєць, також може знадобитися уникати останніх, особливо, ‒ сирих. Яйця присутні у багатьох продуктах, тож потрібно бути уважними, читаючи етикетки.

       Не забувайте, що люди з алергією на куряче м'ясо можуть бути чутливими й до інших супутніх речовин, наприклад, пір'я. Тому позбутися подушок з пір’ям може бути цілком слушною ідеєю. Якщо контакт все ж випадково стався, для полегшення симптомів, можна спробувати антигістамінні препарати. Та вони безсилі у важких випадках на  зразок анафілаксії. А тому, щоб попередити виникнення проявів алергії взагалі, при будь-яких підозрах на алергію до курки записуйте свої симптоми у харчовий щоденник або у відповідну програму на смартфоні та не зволікайте із візитом до лікаря-алерголога.

Симптоми алергії на курку

        Більшість людей з алергією на курку відзначають легкі симптоми і дискомфорт після їжі або дотику до птаха. Однак, у деяких пацієнтів можуть розвинутися важкі реакції, які потребують медичної допомоги. Як правило, реакція стає помітною одразу після вживання курятини, хоча в рідкісних випадках її розвиток може зайняти дві доби.

Симптоми алергії на курку:

  • кашель або хрипи
  • червона, подразнена шкіра
  • кропив’янка
  • запалене або набрякле горло
  • набряклий язик або губи
  • чхання
  • нудота або блювота,
  • шлункові спазми
  • діарея
  • біль у горлі
  • набряклі, сльозотеча.

      У більш важких випадках може виникнути небезпечна алергічна реакція, відома як анафілаксія. 

Симптоми анафілаксії включають:

  • проблеми з диханням
  • прискорене серцебиття
  • падіння артеріального тиску
  • втрата свідомості
  • хрипи.

        Якщо відчуваєте будь-який з перерахованих вище симптомів після вживання курки, слід негайно звернутися до лікаря, оскільки анафілаксія є небезпечним для життя станом.

 

Джерела інформації:

  1. https://www.medicalnewstoday.com/articles/323070.php
  2. http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Food-of-Animal-Origin/Fowl/Chicken/
  3. https://www.medicalnewstoday.com/articles/323070.php
Лікування алергії Профілактика алергії

Питання та відповіді

Що таке синдром харчової алергії?

Синдромом харчової алергії називають свербіж, подразнення і легкий відсік слизової рота і губ як прояв алергічної реакції негайного типу на свіжі фрукти та овочі. З визначення ясно, що сам по собі він для життя не є небезпечним. Однак з нього може початися загальна алергічна реакція негайного типу.

Для синдрому харчової алергії характерно те, що його причиною бувають тільки свіжі, не піддані термічній обробці фрукти і овочі, так як синдром викликається термолабільними алергенами. Наприклад, хворий без шкоди для себе їсть суп з селерою, але не виносить селери в свіжому вигляді. Крім того, цей синдром виявляє тісний зв'язок зі специфічними пилковими алергенами. Встановлено, що алергени деяких фруктів і овочів і поширених видів пилку викликають перехресні реакції. При цьому визначення специфічних IgE in vitro і скарифікаційні шкірні проби з наявними у продажу алергенами овочів і фруктів дають негативні результати. Якщо ж скарифікаційну пробу виконати голкою, якою попередньо вкололи стиглий овоч чи фрукт, розвинеться негайна позитивна реакція. Таку скарифікаційну пробу називають «подвійний укол». Описано поліпшення у хворого з синдромом харчової алергії після десенсибілізації з приводу супутнього полінозу.

Чи залежить характер алергічного захворювання від розмірів частинок алергену?

Відносно великі розміри пилкових зерен і спор грибів, мабуть, перешкоджають їх проникненню глибоко в дихальні шляхи, тому вони бувають причиною алергічного риніту і кон'юнктивіту. Однак високі концентрації в повітрі пилку і спор грибів можуть викликати і напади бронхіальної астми. Чи є такі напади наслідком виробництва цитокінів в верхніх дихальних шляхах або обумовлені попаданням пилкових зерен і спор грибів в дрібні бронхи - неясно. У хворих на бронхіальну астму при аутопсії знаходили в легких пилкові зерна. Алергія до цвілевих грибів, наприклад, роду Aspergillus, проявляється швидше нападами бронхіальної астми, ніж алергічним ринітом. Очевидно, це обумовлено проникненням в легені дрібних частинок грибів, зокрема, спор.

Чи часто спостерігаються полінози, пов’язані з пилком дерев?

Сезон цвітіння дерев в більшості кліматичних зон коротше, ніж сезон цвітіння трав, і пов'язані з пилком дерев полінози зустрічаються рідше. У Північній Америці і Європі дерева цвітуть ранньою весною, раніше, ніж злаки та інші трави. Перехресні реакції алергени пилку дерев викликають значно рідше, ніж алергени пилку трав. В основному джерелами рясного утворення пилку бувають покритонасінні дерева (береза, в'яз, клен, ясен, вільха, ліщина, дуб). Покритонасінні включают два підкласу Monocotyledonae (в нього входять злаки) і Dicotyledonae (в нього входять квітучі рослини, листяні дерева, інші види трав).

Де більше позначається вплив алергенів грибів, в тому числі цвілевих, в приміщеннях або на відкритому повітрі?

І там і там. Алергени грибів можна розділити на діючі протягом усього року в закритих приміщеннях і сезонні, вуличні. Деякі види грибів - важливих джерел алергенів - зустрічаються як в приміщеннях, так і на відкритому повітрі. Зважені в повітрі спори грибів вловлюють так само, як пилок рослин.

У помірному кліматі їх концентрація схильна до сезонних коливань. Вона підвищується в теплу погоду, в той час як мороз і випав сніг перешкоджає росту грибів. На відкритому повітрі переважають спори грибів Alternaria і Cladosporium (або Hormodendrum). Їх концентрація в повітрі зростає в кінці літа і початку осені і коливається протягом дня. Їх багато в гниючих рослинах і опалому листі. Крім того, у зовнішньому середовищі поширені спори грибів родів Aspergillus, Penicillium і Bortrytis. Спори грибів у всіх районах світу, за винятком полярних, виявляються круглий рік. Кількість їх особливо велика там, де сіють зернові культури.

У районах, де вирощують зернові культури, переважають спори грибів роду Alternaria. У Північній Америці важливим джерелом спор на відкритому повітрі є гриби роду Cladosporium. Це широко розповсюджені сапрофіти. Для деяких сільськогосподарських рослин (шпинату, помідорів, бананів) вони патогенні. Рід Helminthosporium включає гриби-паразити рослин, особливо на півдні США. Гриби роду Curvularia бувають причинами алергічного грибкового синуситу, алергійного риніту і бронхіальної астми. Гриби роду Epicoccum широко поширені на оброблюваних або порослих злаковими травами землях. На Середньому Заході США восени в суху погоду концентрація їх спір в повітрі особливо висока. Гриби роду Fusarium зустрічаються у всьому світі. Вони викликають псування продуктів і захворювання рослин. Інший, що викликає псування продуктів, рід грибів - Aspergillus. Він широко представлений в гниючих рослинних рештках і компостних купах. Спори грибів цього роду в приміщеннях присутні у великих кількостях, ніж на відкритому повітрі.

 

Гриби родів Aspergillus і Penicillium - основні мешканці закритих приміщень і складів, де вони виявляються круглий рік. Вони можуть рости в умовах відносно низької вологості (в корівниках, сараях та інших закритих приміщеннях, зокрема, в підвалах). Aspergillus також часто присутні в гниючому зерні, рослинних відходах, опалому листі і компостних купах. Penicillium можуть в закритих приміщеннях рясно розмножуватися. Вони утворюють характерну зелену цвіль в сирих підвалах і на зіпсованих продуктах. Гриби роду Rhizopus і Cladosporium теж часто виявляються в закритих приміщеннях, особливо на гниючому дереві. Плісняві гриби поширені також в сирих ванних кімнатах і на підвіконнях. Випарники і зволожувачі, обсіменені спорами цвілевих грибів, стають джерелами їх надходження в повітря.

Чи може алергія до пилку плодових дерев супроводжуватися алергією до їх їстівних плодам (наприклад, маслинам або горіхіам)?

Як правило немає.