М’ясо курки

М’ясо курки

При алергії на куряче м'ясо краще позбутися подушок з пір'ям

 

         Курка з низьким вмістом жиру та з високим вмістом білка ‒ корисний елемент раціону. Куряче м'ясо корисне при діабеті, виразці шлунку, поліартриті та атеросклерозі. Літнім людям потрібно обов'язково включати курятину до свого меню, оскільки вона зміцнює імунітет, нервову та серцево-судинні системи. А ще порція м'яса курки покриває більше 20% добової потреби у вітамінах B5, B6, B12, хромі і на 62% ‒ у вітаміні PP та на 120% ‒ в кобальті. Цікаво, що на відміну від курячих яєць, які входять до топ-8 найбільш поширених харчових алергенів, курятина викликає чутливість зрідка. За різними даними, реакції на м'ясо курки зустрічаються у 0,6-5% тих, хто страждає на харчову алергію. Але якщо сьогодні у вас немає алергії на курку, це не означає, що ви не матимете її завтра. Хоча ця вірогідність і невелика, але ви можете розвинути алергію на курятину в будь-який момент, навіть якщо до цього без проблем їли курку все життя. Та найчастіше алергія на курятину спостерігається у підлітків [1], а діти часто переростають її.

         Деякі люди з алергією на курку реагують лише на її сире м'ясо, а хтось має реакції на живих птахів ‒ при контакті із ними. Потрібно знати, що негативна реакція на курку не обов'язково має бути алергією. Якщо симптоматика зводиться, в основному, до проблем з травленням: діареєю, блювотою, головним болем, ‒ а генералізовані симптоми на кшталт висипу та набряків відсутні, то скоріше за все, мова йде про харчову непереносимість курячого м’яса або інших курячих продуктів.

Причини алергії на курятину

         Алергія на куряче м'ясо може розвиватись як первинне або вторинне явище.

         Вторинна алергія – це реакція не на м’ясо курки як таке, а на його білки, подібні з алергенами інших споріднених продуктів. Наприклад, це можуть бути яйця, до яких чутлива людина. За таку перехресну сенсибілізацію між білками яйця та м'ясом курки відповідальний альбумін курячої сироватки [2]. Тобто, вторинна алергія – це прояв перехресної реактивності, первинним чинником якої стали не алергени м’яса, а подібні білки, що містяться у курятині та інших продуктах. При алергії до курки такий тип реакції зустрічається рідко.

         Припускається, що яєчний жовток теж містить альбумін курячої сироватки і, подібно м'ясу, може викликати шкірні та інші прояви. Вони ще називаються синдромом пташиного яйця. Він виникає, коли людина їсть недопечений, недоварений чи сирий яєчний жовток або вдихає маленькі частинки пір’я.

        Лікарі не вважають, що люди з синдромом пташиного яйця мають первинну або справжню алергію на куряче м'ясо. З іншого боку, якщо у людини є первинна алергія безпосередньо на куряче м’ясо, то це не означає, що у неї буде алергія на курячі яйця. Втім, перехресні реакції можливі не лише між м'ясом та яйцями, а й між м'ясом та пір'ям курей. Також перехресна реактивність може бути виявлена і між м’ясом різних птахів ряду куроподібних: індика, цесарки, тетерева, фазана, перепілки та куріпки.

        Наявність астми чи атопічного дерматиту збільшує вірогідність розвитку алергії на курятину. Наприклад, в групі з 132 дітей з атопічним дерматитом [2] 21 ‒ мали позитивні шкірні проби до алергенів курки. А в групі 25 дорослих з бронхіальною астмою та ринокон'юнктивітом, викликаними пір’ям птахів, приблизно одна третина виявила асоціацію сенсибілізації до яєчних білків, а кілька з них ‒ ще й до курячого м’яса.

Профілактика алергії до курки

       Люди з алергією на куряче м'ясо повинні уникати [3] будь-яких контактів із сирим або вареним курячим м’ясом. Проте, перш ніж виключати курятину зі свого раціону, проконсультуйтесь із лікарем-алергологом. У випадку, якщо він діагностує вам чутливість і до м’яса курки, і до її яєць, також може знадобитися уникати останніх, особливо, ‒ сирих. Яйця присутні у багатьох продуктах, тож потрібно бути уважними, читаючи етикетки.

       Не забувайте, що люди з алергією на куряче м'ясо можуть бути чутливими й до інших супутніх речовин, наприклад, пір'я. Тому позбутися подушок з пір’ям може бути цілком слушною ідеєю. Якщо контакт все ж випадково стався, для полегшення симптомів, можна спробувати антигістамінні препарати. Та вони безсилі у важких випадках на  зразок анафілаксії. А тому, щоб попередити виникнення проявів алергії взагалі, при будь-яких підозрах на алергію до курки записуйте свої симптоми у харчовий щоденник або у відповідну програму на смартфоні та не зволікайте із візитом до лікаря-алерголога.

Симптоми алергії на курку

        Більшість людей з алергією на курку відзначають легкі симптоми і дискомфорт після їжі або дотику до птаха. Однак, у деяких пацієнтів можуть розвинутися важкі реакції, які потребують медичної допомоги. Як правило, реакція стає помітною одразу після вживання курятини, хоча в рідкісних випадках її розвиток може зайняти дві доби.

Симптоми алергії на курку:

  • кашель або хрипи
  • червона, подразнена шкіра
  • кропив’янка
  • запалене або набрякле горло
  • набряклий язик або губи
  • чхання
  • нудота або блювота,
  • шлункові спазми
  • діарея
  • біль у горлі
  • набряклі, сльозотеча.

      У більш важких випадках може виникнути небезпечна алергічна реакція, відома як анафілаксія. 

Симптоми анафілаксії включають:

  • проблеми з диханням
  • прискорене серцебиття
  • падіння артеріального тиску
  • втрата свідомості
  • хрипи.

        Якщо відчуваєте будь-який з перерахованих вище симптомів після вживання курки, слід негайно звернутися до лікаря, оскільки анафілаксія є небезпечним для життя станом.

 

Джерела інформації:

  1. https://www.medicalnewstoday.com/articles/323070.php
  2. http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Food-of-Animal-Origin/Fowl/Chicken/
  3. https://www.medicalnewstoday.com/articles/323070.php
Лікування алергії Профілактика алергії

Питання та відповіді

Чи можна попередити харчові алергічні реакції?

Неясно, чи можна попередити такі реакції в осіб з обтяженим сімейним анамнезом (при наявності атопії в обох батьків, важкого атопічного дерматиту та харчової алергії у братів і сестер), але доведено, що, дотримуючись певних обмежень в харчуванні, можна уповільнити розвиток алергічних захворювань і зменшити їх тяжкість.

А) вважають, що вагітним в останньому триместрі не слід вживати в їжу арахіс, фундук, креветки і рибу, а годуючим матерям - коров'яче молоко, арахіс, фундук, креветки і рибу.

Б) бажано грудне вигодовування протягом першого року життя.

В) для змішаного і штучного вигодовування кращі гіпоалергенні суміші на основі гідролізатів білка.

Г) густу їжу (прикорм) не дають до 6 місяців.

Д) коров'яче молоко і яйця не дають до 1 року.

Е) такі продукти, як арахіс, фундук, ракоподібні і рибу слід вводити в раціон після 2 років, а краще пізніше.

В якому віці проявляється атопічний дерматит?

У більшості випадків атопічний дерматит починається в грудному віці. У 49-75% хворих захворювання почалося до 6 місяців, зазвичай в перші 2-3 місяці. Після 5 років атопічний дерматит часто вступає в тривалу ремісію. Однак він може знову виявитися в підлітковому або дорослому віці. До віку 5 років симптоми захворювання спостерігають у 80-90% хворих, до віку 14 років - всього у 10-15%. Якщо в підлітковому віці атопічний дерматит протікає помірно або важко, то ймовірність рецидивів в дорослому віці перевищує 80%. Фактори, що погіршують прогноз, включають тяжкий перебіг в дитячому віці, обтяжений сімейний анамнез, супутні атопічні захворювання (бронхіальна астма і алергічний риніт), початок у грудному віці і жіноча стать. При виникненні атопічного дерматиту в дорослому віці необхідно виключати інші хвороби шкіри.

Як алергенам привласнюють найменування та як їх класифікують?

Міжнародний союз імунологічних товариств (the International Union of Immunologic Societies) встановив правила найменування повітряних алергенів, згідно з якими перші 3 літери назви алергену означає рід, наступна за ними буква - вид тварини, якій належить алерген, арабська цифра - порядковий номер відкриття даного алергену. Наприклад, алерген Dermatophagoides pteronyssinis (мікрокліщів домашнього пилу), відкритий першим алерген, носить назву Der p 1.

Які найчастіші причини контактного дерматиту шкіри повіка?

Найбільш часто сенсибілізація виникає до косметичних засобів для волосся, шкіри обличчя і нігтів. Нерідко на місці накладення вони побічну реакцію не викликають, але, через описані вище особливості шкіри повік, стають причинами її контактного дерматиту. Крім того, косметичні засоби, які накладають на шкіру навколо очей, можуть викликати її роздратування. Хоча в більшості випадків відбувається звикання до дратівливих косметичних засобів, іноді вони стають причиною контактного дерматиту, клінічно невідмітного від алергічного контактного дерматиту.

Що таке аероалергени?

Аероаллергенам називають антигени, які викликають алергічну реакцію, потрапляючи з повітрям в дихальні шляхи. Щоб повітряний алерген надав сенсибілізуючої дії, він повинен міститися в повітрі в значній кількості, його частинки повинні бути відносно дрібними і тривалий час зберігатися у підвішеному стані. Повітряними алергенами бувають пилок рослин, спори грибів, в тому числі цвілевих, продукти тваринного походження (антигени ссавців, комах, кліщів), пил (органічної і неорганічної природи), зрідка - водорості.

У зовнішньому середовищі багато повітряні алергени, наприклад, пилок рослин або спори грибів з'являються лише в певний для кожного з них час року. У великих кількостях кожен з таких антигенів зустрічається епізодично. Однак навколо рясно квітучого дерева концентрація відповідного пилкового алергену може бути дуже високою. Сенсибілізація до пилкових алергенів, як правило, не розвивається, якщо концентрація пилку в повітрі хоча б 2 тижні в році не нижче 1 частки на 50м3. На концентрацію аероаллергенов впливають температура і вологість повітря, швидкість і напрям вітру. З підвищенням температури (тобто зазвичай в середині дня) виділення пилку рослинами і спор грибами посилюється. Концентрація в повітрі спор багатьох грибів і пилку деяких видів рослин (наприклад, амброзії) зростає при високій вологості повітря. Зазвичай концентрація аероаллергенов збільшується при швидкості вітру близько 24 км / год (6,6 м / сек). При подальшому зростанні швидкості вітру концентрація алергенів падає. Чим менше аерозольні частинки, що містять алерген, тим довше вони залишаються в підвішеному стані, проте на стійкість аерозолю впливає і форма пилкових зерен.