Кисло-молочні продукти

Кисло-молочні продукти

Різниця між алергією на кисломолочні продукти та їх непереносимістю

Йогурт, кефір, кисломолочний сир, сметана та інші кисломолочні продукти – чудове джерело кальцію, білків, вітаміну Д, необхідних дорослим та дітям. А корисні бактерії, які містяться в кисломочці, є незамінними для злагодженої роботи травної системи та підтримання імунітету.

Проте іноді замість користі кисломолочні продукти можуть викликати розлад травлення та спричинити висип та інші реакції. У таких випадках, якщо харчове отруєння виключене, говорять про алергію на білки молока та/або про непереносимість лактози.

Алергія на молоко чи непереносимість лактози?

Іноді зустрічається термін алергія на лактозу. Проте, такий вислів не зовсім коректний. Адже, харчові алергії – це реакції імунної системи, які найчастіше викликаються білком в їжі. Зокрема, алергія на молочні продукти – вид харчової алергії, яка запускається білками коров’ячого та іншого молока.

А от лактоза – то цукор (вуглевод, а не білок), який міститься в молоці. Неможливість його перетравлення у кишечнику може спричинити погане засвоєння молочних продуктів. Це називається непереносимістю лактози. Вона є досить поширеною, особливо – у європейців. Людям, які потерпають від цього недуга, не вистачає лактази – ферменту для перетравлення лактози. Без нього молочні продукти не засвоюються, що призводить до [1]  нудоти, здуття живота, діареї, тощо.

Люди з справжньою алергією на молочний білок не можуть споживати навіть невелику кількість будь-якого молочного продукту, включаючи йогурт, кисломолочний сир, кефір, сметану, тощо. Адже симптоми харчової алергії розвиваються при споживанні і дуже невеликої кількості алергену і можуть проявлятись реакціями, які загрожують життю (набряк, анафілаксія).

А от ті, хто страждає від непереносимості лактози, можуть їсти деякі види кисломолочних продуктів без негативної реакції. Головне в даному випадку – розмір порції. А неприємні симптоми, які є ознакою непереносимості, як правило не бувають небезпечними для життя.

Непереносимість кисломолочних продуктів

Тому вважається, що багато людей з непереносимістю можуть вживати до 12 грамів лактози [2] за один раз, не відчуваючи негативних симптомів.

12 грам – це кількість, що міститься в 1 склянці (230 мл) молока.

Крім того, є ряд продуктів із ще нижчим вмістом лактози. Наприклад, у вершковому маслі – близько 0,1 грама лактози на 100 грам, а у супермаркетах все частіше з’являються безлактозні молочні продукти, які підходять тим, хто не може перетравлювати цей цукор.

Небагато лактози й у твердих сирах. Їх виготовляють шляхом додавання бактерій або кислоти до молока. Бактерії здатні розщеплювати лактозу. Відтак, чим довше дозрівав сир, тим менше в ньому лактози. До таких належать сири чеддар, пармезан та швейцарський. Тоді як моцарелла, яка дозріває менше, має більший вміст лактози.

Бактерії, які розщеплюють лактозу, є і в пробіотичному йогурті.

Дослідження свідчать, що йогурт викликає менше негативних симптомів: лише приблизно 20% хворих повідомляють про негативні реакції з боку травлення, тоді як після вживання молока у них спостерігається 80% негативних реакцій.

 Алергія на кисломолочні продукти

Її, нагадаємо, спричиняє молочний білок. І хоча, порівняно з цільним молоком, кисломолочна продукція містить дещо менше білка, але все ж він не зникає навіть після процесу ферментації.

Наприклад, алергія на кисломолочний м’який сир (творог) та, наприклад, бринзу, виникає тому, що такий сир – це ущільнені білки, отримані зі свіжого коров’ячого, козячого, овечого чи іншого молока. Їх з молока до сиру потрапляє 80%, решта 20% залишається в сироватці.

 Алергія на коров'ячий білок

У списку найбільш небезпечних харчових алергенів – коров’ячий білок, який багато людей починають споживати з самого раннього дитинства. Чутливість до нього призводить до проблем з травленням, іноді страждають шкіра, дихання та кровообіг.

Існують різні види білків у молоці [3], які класифікуються як казеїни та сироваткові:

Казеїн, термостійкий до приблизно 120 ° С

Альфа-лактоглобулін (сироватковий білок), термостійкий до приблизно 77 ° C

Бета-лактальбумін (сироватковий білок), термостійкий до приблизно 70 ° С

Сироватковий альбумін (сироватковий білок).

Люди з алергією на сироватковий білок іноді можуть переносити продукти коров’ячого молока, які пройшли обробку надвисокою температурою. Деякі також можуть пити овече, козяче або кобиляче молоко, оскільки ці сироваткові білки дещо відрізняються від коров'ячих. Проте, останні дослідження свідчать, що ця різниця не надто велика, а основний винуватець алергії на молоко – казеїн, має майже ідентичну будову в молоці різних ссавців.

 Алергія на молоко та молочну суміш

Справжню алергію на білок коров’ячого молока мають до 3% дітей. Найчастіше алергія трапляється у немовлят, яких годують коров'ячим молоком [2]. 

Але сучасні лікарі вважають, що цільне коров’яче молоко не можна давати дитині, поки їй не виповниться 1 рік [4]. Воно не містить балансу поживних речовин, яких потребують діти. А от кисломолочні продукти: сир та йогурт, ‒ можуть бути в дитячому меню приблизно з 6-місячного віку. Але коли у дитини алергія, з кисломолочним прикормом також доведеться зачекати. Втім, більшість дітей (8 з 10) переростає цю алергію до 16 років.

Одним з методом профілактики виникнення алергій у дитини вважається грудне вигодовування.

Американська академія педіатрії рекомендує годувати малюка тільки грудьми принаймні перших півроку його життя. А Всесвітня організація охорони здоров'я радить продовжувати грудне вигодовування, поки дитині не виповниться 2 роки.

Втім, в силу ряду причин, жінки не завжди мають можливість годувати груддю. Тоді дитину й переводять на штучне вигодовування і часом у малюків розвивається алергія на молочну суміш.

У такому випадку можна спробувати суміш з соєвим білком. Але вводити її потрібно обережно: від 8 до 14% дітей, які страждають алергією на молоко, також будуть реагувати на сою.

Ще у таких випадках дітям пропонують суміші із гідролізованими формулами, які розщеплюють білок коров’ячого молока на дрібні частинки, щоб зробити алергічну реакцію менш ймовірною. Але чим більше гідролізується суміш, тим менш смачною вона може бути для деяких немовлят.

Діти, які не здатні переносити гідролізовану формулу, можуть добре перетравлювати суміші на основі амінокислот.

Симптоми алергії на молоко

Те, через скільки проявляються симптоми алергії та їх виразність залежить від специфіки організму людини та кількості алергену, який вона з'їла.

В одних випадках реакція може наступити протягом декількох хвилин, в інших це займе декілька днів. Найчастіше, мова йде про дві години після їжі.

Швидкі прояви алергії включають:

  • кропив’янку 
  • сверблячі, червоні, мокнучі або хрусткі висипання на шкірі - дерматити (екзему)
  • набряк обличчя
  • хрип або стійкий кашель
  • блювоту
  • діарею

Симптоми, які можуть з’явитися протягом декількох годин, це:

  • блювота
  • діарея
  • висипання або екзема

Симптоми, які можуть з’явитися протягом кількох днів:

  • екзема
  • діарея
  • астма.

Іноді симптоми можуть поєднуватися, впливаючи на загальну картину того як виглядає харчова алергія.

У дітей вона часто дає знати про себе червоними щоками. Харчова алергія у дорослих на обличчі, як правило, проявляється почервонінням навколо рота.

Про алергію на сир вам розкажуть [5] і  маленькі червоні прищі. Не виключаються і такі реакції як набряк ротової порожнини або губ.

В деяких випадках може розвинутися небезпечна для життя реакція, яка називається анафілаксією. В цьому випадку потрібно ввести адреналін за допомогою його дозатора, користуватись яким навчить лікар.

Симптоми у дітей

Симптоми, що виникають поступово, можуть включати:

  • нещільні випорожнення, які можуть бути кривавими
  • блювоту
  • відмову від їжі
  • подразливість кишечника або коліки
  • шкірні висипання

Симптоми, що виникають швидко, можуть включати:

  • хрипи
  • блювоту
  • набряк
  • кропив’янку
  • подразнення кишечника (болі)
  • криваву діарею
  • анафілаксію.

Симптоми непереносимості лактози, як правило, подібні, проте вони можуть бути не такими гострими, і їх прояв залежить від кількості з’їденого продукту.

Лікування алергії на молоко

Харчова алергія у дорослих – явище малоприємне. Її лікування зводиться до усунення симптомів.

В легких випадках вам можуть допомогти антигістамінні препарати, але у будь-якому разі краще не займатись самолікуванням, а звернутись до лікаря.

Як обходитись без молока

На відміну від непереносимості лактози, яка з віком посилюється, особливо – у європейців, алергія на молочний білок у дорослих є досить рідкісним явищем. Але у разі підтвердженого лікарем діагнозу, найкращим варіантом буде відмовитися від усього, що містить білки молока.

Якщо у вас є алергія на молоко, ви не зможете їсти йогурт чи сир.

Відмовитися доведеться навіть від бутерброду, а не лише від сиру в ньому, якщо ковбаса та сир нарізались одним ножем.

Обережним доведеться бути в магазині: молоко, масло, сухе молоко, тощо може міститися у випічці, соусах, ковбасних виробах, сухих сніданках, не кажучи про такі молоковмісні товари як морозиво.

Іноді люди з алергією на коров'ячий білок можуть вживати козяче чи овече  молоко. 

Якщо ж і така продукція викликає реакцію, слід розглянути рослинні аналоги. Багато кальцію, який стає неможливо отримати з молочних продуктів, є в шпинаті, броколі, мінеральній воді.

Альтернативою молоку [3] може стати соєве молоко, мигдальне,  рисове молоко, кешью, вівсяне молоко, горіхова макадамія, якщо вони, в свою чергу, не викликають симптомів алергії.

Молочний йогурт можна замінити соєвим та/чи кокосовим йогуртами, конопляним кефіром, йогуртом з мигдалю або з люпину.

 

Джерела інформації:

  1. https://www.foodallergy.org/about-fare/blog/know-the-difference-milk-allergy-vs-dairy-allergy-vs-lactose-intolerance
  2. https://www.healthline.com/nutrition/dairy-foods-low-in-lactose#section4
  3. https://www.ecarf.org/en/how-to-replace-dairy-products-if-you-have-a-milk-protein-allergy-tips-and-recipes
  4. https://www.nhs.uk/live-well/eat-well/milk-and-dairy-nutrition
  5. https://iliveok.com/health/allergies-cottage-cheese-adults-and-children_112945i16114.html

Питання та відповіді

Чому виникає алергія?

Причиною алергії є алергени, а також алергізуючі фактори, які самі по собі не є алергенами, але сприяють появі в організмі алергенів. Натомість алергени - це антигени, які   спричиняють таку імунну відповідь, що призводить до ушкоджень в тканинах і органах.

 

Види найбільш поширених алергенів:

 

Пилкові

Алергени рослин і пилку: злакові трави (тимофіївка, вівсяниця, пирій  та ін.);   злакові культури (пшениця, овес, кукурудза); бур’яни (амброзія, полинь, подорожник, кропива та інші.); дерева (береза, вільха, ліщина, дуб, тополя, клен, ясень та ін.)

Побутові

Пил, епідермальні алергени і деякі види грибкових алергенів. Основним побутовим алергеном є домашній пил, де є мікрокліщі, гриби і інше.

Епідермальні

Лупа тварин і прикріплені до їх шерсті частинки слини, епідермісу, сечі.

Харчові

Продукти харчування і речовини, які утворюються при їх переробці. Найбільш високою алергенною активністю  володіють харчові продукти білкового походження. Жири, вуглеводи, мікроелементи, як правило, не викликають істинних алергічних реакцій. Між пилком деяких рослин і конкретними продуктами може бути перехресна реакція.

Інсектні

Алергени комах, котрі знаходяться в їх слині, отруті та тілі.

Хімічні

Речовини, з якими людина контактує в виробництві і побуті. Лікарські алергени: антибіотики, протигрибкові, ферментні препарати, продукти синтезу.

Інфекційні

Алергени грибів, бактерій, вірусів, найпростіших, паразитів.

Які засоби частіше викликають алергічну реакцію?

Туш на водній основі, що містить емульгатори, часто викликає роздратування шкіри повік. Однак іноді спостерігається непереносимість самої по собі неемульгованої в воді туші. У таких випадках рекомендують користуватися пресованої тушшю або олівцем для підведення очей.

 

Косметичні засоби для очей і шкіри навколо них містять антибактеріальні речовини-консерванти, що попереджають їх обсіменіння бактеріями. Найчастіше з цією метою додають ефіри парагідробензойної кислоти. При попаданні на кон'юнктиву вони можуть викликати роздратування, але нанесення містячих їх засобів на повіки зазвичай переноситься добре. Консерванти квартемум-15 і імідазоліднілмочевіна виділяють формальдегід. Ці консерванти можуть викликати алергічну реакцію самі по собі або роздратування внаслідок утворення формальдегіду. Крім того, в якості консервантів використовують сорбітат калію, діізопропаноламін в третинний дібутілгідрохінон.

Деякі лаки для нігтів містять смолу толуолсульфонамідформальдегід, яка після висихання може викликати алергічну реакцію. При потирання очей вона заноситься з пальців на повіки. «Дублюючий» ектопічний дерматит спостерігається при попаданні на повіки косметичних засобів для волосся. Гіпоалергенні лаки для нігтів поліефірної смоли не містять.

Джерелами алергічних реакцій з боку кон'юнктиви і шкіри повік бувають також олівці для підведення очей, тіні для очей і штучні вії. Олівці для вій і щипчики можуть містити нікель, який теж викликає алергічну реакцію.

Чи є мікрокліщі комахами?

Мікрокліщі домашнього пилу є представниками класу павукоподібних (Arachnoidea), що включає павуків і кліщів, і до комах не належать. Розглядати їх можна тільки за допомогою мікроскопа під малим збільшенням. Мікрокліщі видів Dermatophagoides pteronyssinis, Dermatophagoides farina і Euroglyphus maynei відносяться до сімейства Pyroglyphidae. У Флориді і Бразилії зустрічається тропічний мікрокліщ Blomia tropicalis. У сімейство Pyroglyphidae входять ще зернові кліщі, також здатні викликати алергію.

Чи викликає алергію пилок неліственних дерев?

Голонасінні рослини містять у собі два порядки неліственних дерев: гінгко і хвойних. До хвойних належать порядки Pinaceae (в нього входять пінія, ялина, ялиця і тсуга), Cupressiaceae (ялівець, кипарис, кедр, козачий ялівець) і Taxodiaceae (в нього входить болотний кипарис). Існує два основних типи пилку голонасінних. У пінії, різних видів ялини, ялиці, кедра, у гірській або чорної тсуги (Tsuga martensiana) і золотої модрини (Pseudolarix amabilis) зерна пилку великі (50-90 мкм), з двома повітряними бульбашками. Ялівці і кипариси різних видів, тис, болотний кипарис, секвоя мають сферичні зерна пилку діаметром 20-35 мкм з товстим зовнішнім шаром і товстим середнім шаром, багатим целюлозою. Більші сферичні зерна пилку у модрин (Larix sp.) (40-70 мкм) і дугласії (Pseudotsuga taxifolia) (80-100 мкм).

Хвойні рослини є вітрозапилювані. У деяких областях їх пилок присутній в повітрі в значних кількостях. Пилок пінії під час її цвітіння має вигляд жовтого порошку. Алергія до неї зустрічається рідко. Взагалі пилок більшості хвойних дерев не дуже великий аллерген і не є поширеною причиною алергічних захворювань. Однак пилок гірського кедра в тих районах, де він розмножується і інтенсивно утворює пилок (від Техасу до центральної Мексики), викликає алергічний риніт досить часто. Цвіте кедр з пізньої осені до кінця зими. У північних районах причиною алергічних захворювань може бути пилок різних видів ялівців і кипарисів. У Флориді алергічний риніт викликає пилок болотного кедра. У осіб, сенсибілізованих до пилку пінії і які живуть серед пінієвих лісів, може в сезон її цвітіння виникнути алергічний риніт. В Японії одна з трьох головних причин пилкової алергії - пилок японського кедра ( «суги»). Пилок інших видів кедра (наприклад, кедра Порт Орфорд), що росте в районі Каскадних гір в США, теж відомий як причина алергічних ринітів. Описано респіраторні полінози і алергічні кон'юнктивіти, викликані пилком пінії.

Як розрізнити пилок різних рослин під мікроскопом?

Зерна пилку різних рослин відрізняються формою і розмірами, завдяки чому їх можна відрізнити один від одного під мікроскопом. В їх оболонці є отвори і пори, у деяких рослин - поздовжні канавки, краї яких діють подібно мініатюрним крильцям. Ці та інші ознаки теж допомагають розрізнити пилок різних рослин. Наприклад, пилок всіх видів злаків має одну зародкову пору. Різні види злаків відрізняються розмірами пилкових зерен. Однак визначити, дивлячись в мікроскоп. Якому виду злаків належить пилок, важко.