Каштани

Каштани

Алергія на каштан виникає разом із чутливістю до банана, латексу чи картоплі

Вони ростуть більше півтисячі років, але їх плоди псуються за кілька днів. Вони використовуються для приготування і супів, і печива. Найбільше їх з'їдають китайці (40%), але свято на їх честь відзначають французи. Усе це про їстівний каштан. 

На відміну від свого неїстівного тезки – кінського каштану, який росте у наших парках та скверах, ‒ їстівний каштан має не такі пишні квіти та дещо іншу форму листя та належить до сімейства букових. В Україні їстівний каштан росте, переважно, на Закарпатті.

Найбільш простий спосіб приготувати каштан – запікання. Іноді для цього його спочатку проварюють, а вже потім кладуть на вугілля чи в піч. Можна просто посмажити каштани на сковорідці, попередньо надрізавши їх, щоб не лопалися.  Це займе хвилин 20-30. Каштани також запікають з овочами, роблять пюре, яєчню чи суп.

Окреме місце займають каштанові десерти: тістечка, торти та морозиво. А у Франції на Різдво і Новий рік готують особливі солодощі  – зацукровані каштани, – marron glace.

 

Але зірвані каштани, як було зазначено на початку, швидко псуються і потребують спеціальних умов зберігання: не більше 5 днів і сухому та темному місці при температурі до  +20 °C та не більше двох тижнів у холодильнику. Довше можна тримати каштани тільки в морозилці: заморожування не впливає на корисні властивості цих плодів.

В каштані містяться калій, кальцій, марганець, мідь, фосфор та селен, а також вітаміни C, PP і вітамін B 1. Такий склад поліпшує травлення, сприяє зниженню кислотності шлунку, має бактерицидну дію. Каштани позитивно впливають на стан судин головного мозку, знижують вірогідність розвитку атеросклерозу, полегшують перебіг застудних захворювань, в тому числі – при запаленнях органів дихання. А ще вони знижують ймовірність розвитку онкології, варикозу та позитивно впливають на чоловічу та жіночу репродуктивні системи.

Разом з тим, від каштанів краще утриматися при серйозних проблемах з шлунком та кишечником, шлункових та легеневих кровотечах і цукровому діабеті. 

У чутливих людей вживання каштану може викликати алергію. Причому, статися це може незалежно від віку. Випадки початку реакцій на каштан зареєстровані і в 5, і в 70 років. А середній вік виникнення алергії на каштан складає 28 років.

Частіше ніж зазвичай реакції на каштани зустрічаються в країнах, де вони впродовж століть були частиною основного раціону харчування і головним джерелом складних вуглеводів, – у Південній Європі, Туреччині та Азії. Так, в Кореї каштан вважається найпоширенішим алергеном серед усіх деревних горіхів і третім найпоширенішим харчовим алергеном серед пацієнтів з алергією  як дорослого так і дитячого віку. За іншою інформацією, у дослідженні 1738 корейських пацієнтів із респіраторною алергією, на каштан реагували 3,2%.

В той же час, наприклад, у Великобританії, реакції на каштан настільки рідкісні, що лікарі навіть не завжди беруть до уваги таку вірогідність при постановці діагнозу.

В той же час, чутливість до каштану може призводити до серйозних реакцій. За деякими даними, близько третини хворих з алергію на каштан зазнає важких анафілактичних епізодів.

Часто алергію на каштан асоціюють з так званим синдромом "латекс-фрукти". Зокрема, відсоток осіб з алергією на латекс, які мають антитіла IgE до каштана, оцінювався у 34,6%. З цим синдромом асоціюється все більша кількість рослинних джерел, але випадки реакції на авокадо, банан, каштан та ківі – зареєстровані найчастіше.

Також дослідження свідчать, що 86% та 59%пацієнтів з алергією на каштан також мають позитивну відповідь на пилок та латексні алергени відповідно. 

 

Причини алергії на каштани

Алергія на латекс – це проблема, яка пов'язана, головним чином, із збільшенням використання латексу у галузі охорони здоров'я.

Деякі з білків латексу мають будову, аналогічну тій, яка є у певних продуктах харчування, включаючи каштан. Інші продукти цієї групи включають персик, помідор, картоплю та солодкий перець. Білки, відповідальні за цей тип алергічної перехресної реакції, походять з сімейства хітиназ.

Хітиназа в каштані – це Cas s 5 і вона є основним алергеном. Cas s 5 належить до хітиназ класу I, ферментів, що містять N-кінцевий гевеїноподібний домен, гомологічний латекс-гевеїну (Hev b 6.02), і більший каталітичний домен. Вони і є основними паналергенами у плодах, пов’язаних із синдромом «латекс-фрукти».

Але алергія на каштан може зустрічатися і окремо, незалежно від синдрому латексу-фруктів. За таку реакцію відповідає інший алерген – білок-переносник ліпідів (ЛТП) Cas s 8. Він також є основним алергеном каштану та відзначається стійкістю до термічної обробки.

У випадках сильної алергії на каштан, скоріше за все, винуватцем буде саме цей ЛТП. У людей з чутливістю до ЛТП також може розвинутися алергія на інші продукти, що містять білки переносу ліпідів, зокрема персик та яблуко, а також на  пилок платану та полину.

В пилку дерева європейського каштану також виділені білки Cas s 1 та 2 і профілін, проте досі не зрозуміло чи вони присутні в солодкому каштані.

Крім того, повідомляється про рідкісні випадки перехресних реакцій між каштаном та деревними горіхами та арахісом.

Також в зоні підвищеного ризику виникнення алергії до каштану знаходяться люди, які страждають від астми, особливо якщо вона погано піддається лікуванню.


 

Симптоми

При наявності алергії на каштан симптоми, як правило, проявляються протягом двох годин після вживання алергену.

В більшості випадків симптоми будуть відносно легкими. Зокрема можуть проявлятися хрипи, свербіж шкіри, очей, носа чи рота. У випадку латексного синдрому така реакція може виникнути при використанні гумових рукавичок або дотику до повітряних куль.

Деякі люди можуть також відчувати симптоматику з боку шлунково-кишкового тракту, включаючи біль, нудоту та блювоту

Може розвинутися кропив'янка, симптоми астми, проблеми з диханням. У важких випадках можуть спостерігатися системні симптоми і падіння артеріального тиску.

Така симптоматика – ознака розвитку анафілаксії, яка є небезпечною для життя та потребує негайного ін’єкційного введення адреналіну. У разі його відсутності потрібно негайно викликати швидку допомогу.

Алергія на каштан легко виявляється, якщо слідкувати за реакцією на їжу та повідомити про свої підозри лікарю. У випадку якщо фахівець підтвердить діагноз, чи не найкращим рішенням буде виключити алерген з раціону. Втім, інколи доведеться уникати і можливих "перехресних" продуктів. Конкретні рекомендації може надати ваш лікар-алерголог.


Джерела інформації:

  1. https://www.anaphylaxis.org.uk/knowledgebase/sweet-chestnuts-2/
  2. https://www.aaaai.org/conditions-and-treatments/library/allergy-library/tree-nut-allergy
  3. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC2782150/
  4. http://www.phadia.com/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Food-of-Plant-Origin/Seeds--Nuts/Sweet-chestnut-/
  5. http://www.whatallergy.com/2012/01/chestnuts/
  6. https://allergy-symptoms.org/chestnut-allergy/
  7. https://dovidkam.com/zdorovia/kashtani-%D1%97stivni-korisni-vlastivosti-protipokazannya-korist-ta-shkodu-yak-gotuvati-gorix.html
  8. https://dereva.at.ua/publ/cikave_pro_dereva/cikavi_fakti/10_faktiv_pro_kashtani/11-1-0-23

Питання та відповіді

Чи можна попередити харчові алергічні реакції?

Неясно, чи можна попередити такі реакції в осіб з обтяженим сімейним анамнезом (при наявності атопії в обох батьків, важкого атопічного дерматиту та харчової алергії у братів і сестер), але доведено, що, дотримуючись певних обмежень в харчуванні, можна уповільнити розвиток алергічних захворювань і зменшити їх тяжкість.

А) вважають, що вагітним в останньому триместрі не слід вживати в їжу арахіс, фундук, креветки і рибу, а годуючим матерям - коров'яче молоко, арахіс, фундук, креветки і рибу.

Б) бажано грудне вигодовування протягом першого року життя.

В) для змішаного і штучного вигодовування кращі гіпоалергенні суміші на основі гідролізатів білка.

Г) густу їжу (прикорм) не дають до 6 місяців.

Д) коров'яче молоко і яйця не дають до 1 року.

Е) такі продукти, як арахіс, фундук, ракоподібні і рибу слід вводити в раціон після 2 років, а краще пізніше.

Чому виникає алергія?

Причиною алергії є алергени, а також алергізуючі фактори, які самі по собі не є алергенами, але сприяють появі в організмі алергенів. Натомість алергени - це антигени, які   спричиняють таку імунну відповідь, що призводить до ушкоджень в тканинах і органах.

 

Види найбільш поширених алергенів:

 

Пилкові

Алергени рослин і пилку: злакові трави (тимофіївка, вівсяниця, пирій  та ін.);   злакові культури (пшениця, овес, кукурудза); бур’яни (амброзія, полинь, подорожник, кропива та інші.); дерева (береза, вільха, ліщина, дуб, тополя, клен, ясень та ін.)

Побутові

Пил, епідермальні алергени і деякі види грибкових алергенів. Основним побутовим алергеном є домашній пил, де є мікрокліщі, гриби і інше.

Епідермальні

Лупа тварин і прикріплені до їх шерсті частинки слини, епідермісу, сечі.

Харчові

Продукти харчування і речовини, які утворюються при їх переробці. Найбільш високою алергенною активністю  володіють харчові продукти білкового походження. Жири, вуглеводи, мікроелементи, як правило, не викликають істинних алергічних реакцій. Між пилком деяких рослин і конкретними продуктами може бути перехресна реакція.

Інсектні

Алергени комах, котрі знаходяться в їх слині, отруті та тілі.

Хімічні

Речовини, з якими людина контактує в виробництві і побуті. Лікарські алергени: антибіотики, протигрибкові, ферментні препарати, продукти синтезу.

Інфекційні

Алергени грибів, бактерій, вірусів, найпростіших, паразитів.

Чи часто спостерігаються полінози, пов’язані з пилком дерев?

Сезон цвітіння дерев в більшості кліматичних зон коротше, ніж сезон цвітіння трав, і пов'язані з пилком дерев полінози зустрічаються рідше. У Північній Америці і Європі дерева цвітуть ранньою весною, раніше, ніж злаки та інші трави. Перехресні реакції алергени пилку дерев викликають значно рідше, ніж алергени пилку трав. В основному джерелами рясного утворення пилку бувають покритонасінні дерева (береза, в'яз, клен, ясен, вільха, ліщина, дуб). Покритонасінні включают два підкласу Monocotyledonae (в нього входять злаки) і Dicotyledonae (в нього входять квітучі рослини, листяні дерева, інші види трав).

Чому контактний дерматит очей має настільки важливе значення?

Контактний дерматит - найпоширеніше захворювання шкіри століття. Повіки з їх м'якою тонкою шкірою особливо схильні до алергічних реакцій уповільненого типу. Крім неприємних відчуттів контактний дерматит шкіри повік викликає і косметичний дефект, тому хворі в більшості випадків звертаються до лікаря.

Як визначити концентрацію пилку?

Раніше концентрацію пилку визначали гравітаційним методом за допомогою предметних стекол, змочених гліцерином. Тримач для таких стекол (пробозабірник Дарема) був прийнятий в 40-х роках як стандартний пристрій для вимірювання концентрації пилку в повітрі. Завдяки його простоті, дешевизні і надійності, їм користувалися багато років. Однак через залежність результатів вимірювання від швидкості і напряму вітру і нерівномірності розподілу аерозольних часток в турбулентних повітряних потоках, згодом перейшли до сучасних об'емометрічним методам. Аспіраційні і ручні ротаційні пробозаборники дають при визначенні концентрації в повітрі пилкових зерен і спор грибів порівнянні результати. Аспіраційні пробозаборники використовуються для визначення концентрації життєздатних і нежиттєздатних спор і пилку в повітрі, особливо в закритих приміщеннях. Ручні ротаційні пробозаборники зручні тим, що на результати їх вимірювань не впливає напрямок вітру і майже не впливає швидкість повітряних потоків <24 км / год (6,6 м / сек). Дрібні спори легше відхиляються від прямого напрямку, тому рідше вдаряються об поперечини пастки. Обидва методи дають корисну інформацію.