Гречка

Гречка

Алергія на гречку виникає рідко, проте викликає важкі реакції

 

У багатьох гречка асоціюється з суцільною користю. Її радять тим хто дотримується дієти, страждає від діабету, безсоння та, навіть, депресії. Це і не дивно, адже у гречаній крупі міститься багато фолієвої кислоти, яка бере активну участь в кровотворенні, ряд амінокислот, необхідних для злагодженої роботи травної системи, а ще кальцій, калій, фосфор, вітаміни В, РР, Е.

З гречки можна варити кашу, перетирати її на борошно і готувати різні млинці (наприклад, галетки у Франції) і, навіть, пекти піцу. І тут ще один плюс гречки – вона не містить глютену.

Гречку також використовують у кількох видах японської локшини під назвою "соба".

У Великобританії можна знайти безглютенове пиво з гречкою. А в Китаї, Японії та Кореї п'ють чай з гречки.

Коли гречки забагато, підвищується й ризик алергії

Втім, така поширеність гречки може зіграти злий жарт. Адже науковці зазначають, що в країнах, де вживання гречки є вищим, підвищується і рівень поширеності алергії на цей продукт [1].  

А от, наприклад, у Великобританії, де гречана крупа не така популярна, алергія на неї настільки рідкісна і незвична, що навіть лікарі часом можуть пропустити чутливість до гречки як ймовірну причину алергічної реакції.

В той же час, білки гречки є головним харчовим алергеном в Японії та Кореї. Також відомі випадки серйозних реакцій на цей продукт в окремих регіонах Європи, зокрема, ‒ на півночі Італії, де гречка теж досить популярна.

Хоча, загалом мова може йти про доволі незначні цифри.

Одне з найбільших досліджень стосовно алергії на гречку проводилось в 1998 році в Японії [2]. Вчені опитали 92680 дітей та виявили, що лише 0,22% з них страждали алергією на гречку. 

Вивчалось це питання і в Італії. Тут були опрацьовані дані близько 2000 дітей та дорослих пацієнтів. На відміну від японських колег, дослідники виявили напрочуд високий рівень поширеності алергії на гречку: близько 3,6%. При цьому поширеність сенсибілізації до гречки була значно вищою в північних регіонах Італії. У багатьох алергіків реакції викликала гречка як прихований алерген у стравах, які не повинні були її містити.

Важкі реакції на гречку і чутливість до подушок

Основна небезпека алергії на гречку проявляється в тому, що вона здатна провокувати  небезпечні для життя реакції, в тому числі – у вигляді анафілаксії.

Згадане вище японське дослідження показало, що така реакція зустрічається  в 3,9% випадків. 

В Італії повідомлялось про 1% анафілаксії серед усіх випадків гречаної алергії.

Втім, важкі алергічні реакції на цей продукт зустрічаються по всьому світі. 

У США 36-річний чоловік переніс анафілаксію [1] незабаром після вживання великої порції гречки. У попередні два роки він відчував астму, кропив’янку та алергічні симптоми з боку очей та носа, коли спав на гречаній подушці.

В іншому випадку 19-річний юнак теж зазнав серйозної алергічної реакції на гречку, після вживання голландських млинців. Лікарі дійшли думки, що в нього сенсибілізація до гречки теж розвинулась внаслідок сну на подушці, наповненій гречаним лушпинням. 

Таким чином, припускається,  що багато випадків алергії на гречку, зокрема, на Далекому Сході, були спровоковані саме звичкою спати на таких подушках. Однак, підтверджених остаточних даних з цього приводу поки що не існує.

В той же час, хоча зафіксовано чимало випадків алергічних реакцій на гречку в дорослому віці, відомо, що більшість все ж прощається з нею ще в дитинстві. Найцікавіше,  що часом діти переростають алергію [3], навіть якщо мали важку реакцію у вигляді анафілаксії. 

 

Причини алергії на гречку

Основними алергенами [4] у гречаному зерні є білки масою 8–10 кДа, 16 кДа, 19 кДа та 24 кДа.  З недавнього часу важливим алергеном для прогнозування середніх та важких клінічних симптомів у дітей з алергією на гречку вважається білок 40–50 кДа. 

Імунна система визнає ці білки сторонніми й небезпечними та ініціює вироблення антитіл IgE, які і призводять до розвитку сенсибілізації до гречки.

 

Перехресні реакції: бережіться гречки разом з маком

Люди з гречаною алергією можуть також реагувати на мак. Це відбувається тому, що молекули білка, які відповідають за алергію на ці два продукти, близькі між собою (це явище відоме як «перехресна реакція»). Через подібність білків у чутливих до гречаної крупи людей спостерігаються й перехресні реакції до рису та натурального каучуку.

 

Профілактика алергії на гречку – її уникнення

Хоча й алергія на гречку рідкість, вона, як уже було зазначено, провокує сильні реакції. Крім того, алергени в гречці доволі стійкі, тож їм не страшне нагрівання.  Це означає, що навіть після того, як ви зварили крупу чи спекли тісто, це не убереже вас від проявів алергії. Тому, якщо ви маєте підтверджений діагноз алергії на гречку, найкраще рішення – її уникати. Відтак, з урахуванням того, що часто гречка може бути прихованим інгредієнтом того чи іншого продукту, доведеться уважно прочитати етикетки. Особливо уважними потрібно бути з безглютеновими продуктами. Ну, і подушок з гречаним лушпинням теж краще остерігатися.

Симптоми чутливості до гречки

В більшості випадків реакція на гречку як на алерген проявляється одразу, або через невеликий проміжок часу після їжі.

Поширені симптоми при алергії на гречку:

  • Висипка, кропив'янка
  • ангіонабряк
  • Чхання, нежить
  • Кашель, хрипи
  • Ускладнене дихання, набряк горла
  • Астма
  • Набряк язика, свербіж в роті, 
  • Нудота, блювота, діарея, біль у животі

При цьому, відповідно до згаданого вище японського дослідження  1998 року [2], найбільш поширеними при алергії на гречку є шкірні симптоми. Зокрема, кропив’янка, як прояв алергії на гречку у дитини, спостерігалась в 37,3% випадків серед дітей з алергією, ще 26,5% хворих страждали від хрипів і 3,9% перенесли анафілаксію.

За результатами іншого дослідження [4], 65,4% південно-корейських дітей, чутливих до гречки, перенесли анафілаксію, ще 19% мали лише респіраторні симптоми, а 15% ‒ лише шкірні. При цьому, ніхто не мав лише шлунково-кишкових або серцево-судинних симптомів. 

Нещодавно [2] з'явилось припущення,  що сенсибілізація до конкретних гречаних алергенів призводить до трьох різних клінічних проявів. Так, у пацієнтів, чутливих до білка 16 кДа, переважають шлунково-кишкові симптоми. При чутливості до  білка 25 кДа частіше спостерігаються шкірні прояви, а анафілаксія реєструється у пацієнтів, чутливих до білка 40 кДа.

 

Джерела інформації:

1. https://www.anaphylaxis.org.uk/knowledgebase/buckwheat

2. https://www.longdom.org/open-access/buckwheat-allergy-an-emerging-clinical-problem-in-europe-2155-6121.1000168.pdf

3. http://www.aaa.org.sg/newsnevents/can-you-be-allergic-to-buckwheat/

4. http://europepmc.org/articles/pmc5099287

Лікування алергії Профілактика алергії

Питання та відповіді

Наскільки поширені харчова алергія і непереносимість їжі?

А) алергія до тих чи інших видів їжі спостерігається у 5-8% дітей, непереносимість молока - приблизно у 2,5% немовлят.

Б) 1-2% дорослих страждають харчовою алергією, підтвердженої провокаційними харчовими пробами. Легка форма харчової алергії, так званий харчової алергічний синдром, можливо, поширена ще більше, але в частині випадків залишається незареєстрованою.

В) при телефонному опитуванні алергія до земляного горіха (арахісу) і горіхів інших видів виявлена в 1% сімей.

Г) 25% опитаних сімей змушені були внести зміни в харчування через непідтверджену «харчову алергію» або непереносимості їжі.

Д) лактазна недостатність спостерігається у 25% населення США, а в цілому нею страждають до 75% населення земної кулі.

Що таке синдром харчової алергії?

Синдромом харчової алергії називають свербіж, подразнення і легкий відсік слизової рота і губ як прояв алергічної реакції негайного типу на свіжі фрукти та овочі. З визначення ясно, що сам по собі він для життя не є небезпечним. Однак з нього може початися загальна алергічна реакція негайного типу.

Для синдрому харчової алергії характерно те, що його причиною бувають тільки свіжі, не піддані термічній обробці фрукти і овочі, так як синдром викликається термолабільними алергенами. Наприклад, хворий без шкоди для себе їсть суп з селерою, але не виносить селери в свіжому вигляді. Крім того, цей синдром виявляє тісний зв'язок зі специфічними пилковими алергенами. Встановлено, що алергени деяких фруктів і овочів і поширених видів пилку викликають перехресні реакції. При цьому визначення специфічних IgE in vitro і скарифікаційні шкірні проби з наявними у продажу алергенами овочів і фруктів дають негативні результати. Якщо ж скарифікаційну пробу виконати голкою, якою попередньо вкололи стиглий овоч чи фрукт, розвинеться негайна позитивна реакція. Таку скарифікаційну пробу називають «подвійний укол». Описано поліпшення у хворого з синдромом харчової алергії після десенсибілізації з приводу супутнього полінозу.

Чи часто спостерігаються полінози, пов’язані з пилком дерев?

Сезон цвітіння дерев в більшості кліматичних зон коротше, ніж сезон цвітіння трав, і пов'язані з пилком дерев полінози зустрічаються рідше. У Північній Америці і Європі дерева цвітуть ранньою весною, раніше, ніж злаки та інші трави. Перехресні реакції алергени пилку дерев викликають значно рідше, ніж алергени пилку трав. В основному джерелами рясного утворення пилку бувають покритонасінні дерева (береза, в'яз, клен, ясен, вільха, ліщина, дуб). Покритонасінні включают два підкласу Monocotyledonae (в нього входять злаки) і Dicotyledonae (в нього входять квітучі рослини, листяні дерева, інші види трав).

Яка типова локалізація вогнищ ураження при атопічний дерматит? Як вона змінюється з віком?

Атопічний дерматит у немовлят характеризується ураженням шкіри обличчя, шиї, тулуба та розгинальних поверхонь кінцівок. У дітей старшого віку і у дорослих висипання зазвичай локалізуються на згинальних поверхнях кінцівок (в ліктьових і колінних ямках), шиї, кистях і стопах. У дорослих ураження кистей нерідко пов'язане з професійними шкідливостями (постійна вологість рук, робота з хімічними речовинами). При тяжкому перебігу атопічного дерматиту можливе ураження будь-якої ділянки тіла. Проте дуже рідко при цьому захворюванні уражаються пахвові западини, пахові і міжсідничні складки. При ураженні перерахованих областей необхідно виключати інші захворювання шкіри.

Як позбутися симптомів алергічного риніту в домашніх умовах?

Перш за  все слід:

  • обмежити перебування на повітрі в період активних цвітінь,
  • завісити кватирки спеціальними захисними фільтрами,
  • не  відкривати вікон у машині,
  • проводити щоденне вологе прибирання оселі, 
  • виключити вживання в їжу продуктів, куди може входити пилок чи інші частини  рослин.

Слід також враховувати, що між пилком рослин та певними видами фруктів і овочів можуть бути перехресні реакції, що призводить до  розвитку алергії, наприклад полин може мати спільні детермінанти з тмином, анісом, болгарським перцем; вільха, ліщина, береза може давати перехресні алергічні реакції з алергенами яблук, горіхів; в людей з гіперчутливістю до злакових трав може бути алергія на хлібобулочні вироби.