Гречка

Алергія на гречку виникає рідко, проте викликає важкі реакції

У багатьох гречка асоціюється з суцільною користю. Її радять тим хто дотримується дієти, страждає від діабету, безсоння та, навіть, депресії. Це і не дивно, адже у гречаній крупі міститься багато фолієвої кислоти, яка бере активну участь в кровотворенні, ряд амінокислот, необхідних для злагодженої роботи травної системи, а ще кальцій, калій, фосфор, вітаміни В, РР, Е.

З гречки можна варити кашу, перетирати її на борошно і готувати різні млинці (наприклад, галетки у Франції) і, навіть, пекти піцу. І тут ще один плюс гречки – вона не містить глютену.

Гречку також використовують у кількох видах японської локшини під назвою "соба".

У Великобританії можна знайти безглютенове пиво з гречкою. А в Китаї, Японії та Кореї п'ють чай з гречки.

Коли гречки забагато, підвищується й ризик алергії

Втім, така поширеність гречки може зіграти злий жарт. Адже науковці зазначають, що в країнах, де вживання гречки є вищим, підвищується і рівень поширеності алергії на цей продукт [1].  

А от, наприклад, у Великобританії, де гречана крупа не така популярна, алергія на неї настільки рідкісна і незвична, що навіть лікарі часом можуть пропустити чутливість до гречки як ймовірну причину алергічної реакції.

В той же час, білки гречки є головним харчовим алергеном в Японії та Кореї. Також відомі випадки серйозних реакцій на цей продукт в окремих регіонах Європи, зокрема, ‒ на півночі Італії, де гречка теж досить популярна.

Хоча, загалом мова може йти про доволі незначні цифри.

Одне з найбільших досліджень стосовно алергії на гречку проводилось в 1998 році в Японії [2]. Вчені опитали 92680 дітей та виявили, що лише 0,22% з них страждали алергією на гречку. 

Вивчалось це питання і в Італії. Тут були опрацьовані дані близько 2000 дітей та дорослих пацієнтів. На відміну від японських колег, дослідники виявили напрочуд високий рівень поширеності алергії на гречку: близько 3,6%. При цьому поширеність сенсибілізації до гречки була значно вищою в північних регіонах Італії. У багатьох алергіків реакції викликала гречка як прихований алерген у стравах, які не повинні були її містити.

Важкі реакції на гречку і чутливість до подушок

Основна небезпека алергії на гречку проявляється в тому, що вона здатна провокувати  небезпечні для життя реакції, в тому числі – у вигляді анафілаксії.

Згадане вище японське дослідження показало, що така реакція зустрічається  в 3,9% випадків. 

В Італії повідомлялось про 1% анафілаксії серед усіх випадків гречаної алергії.

Втім, важкі алергічні реакції на цей продукт зустрічаються по всьому світі. 

У США 36-річний чоловік переніс анафілаксію [1] незабаром після вживання великої порції гречки. У попередні два роки він відчував астму, кропив’янку та алергічні симптоми з боку очей та носа, коли спав на гречаній подушці.

В іншому випадку 19-річний юнак теж зазнав серйозної алергічної реакції на гречку, після вживання голландських млинців. Лікарі дійшли думки, що в нього сенсибілізація до гречки теж розвинулась внаслідок сну на подушці, наповненій гречаним лушпинням. 

Таким чином, припускається,  що багато випадків алергії на гречку, зокрема, на Далекому Сході, були спровоковані саме звичкою спати на таких подушках. Однак, підтверджених остаточних даних з цього приводу поки що не існує.

В той же час, хоча зафіксовано чимало випадків алергічних реакцій на гречку в дорослому віці, відомо, що більшість все ж прощається з нею ще в дитинстві. Найцікавіше,  що часом діти переростають алергію [3], навіть якщо мали важку реакцію у вигляді анафілаксії. 

Причини алергії на гречку

Основними алергенами [4] у гречаному зерні є білки масою 8–10 кДа, 16 кДа, 19 кДа та 24 кДа.  З недавнього часу важливим алергеном для прогнозування середніх та важких клінічних симптомів у дітей з алергією на гречку вважається білок 40–50 кДа. 

Імунна система визнає ці білки сторонніми й небезпечними та ініціює вироблення антитіл IgE, які і призводять до розвитку сенсибілізації до гречки.

Перехресні реакції: бережіться гречки разом з маком

Люди з гречаною алергією можуть також реагувати на мак. Це відбувається тому, що молекули білка, які відповідають за алергію на ці два продукти, близькі між собою (це явище відоме як «перехресна реакція»). Через подібність білків у чутливих до гречаної крупи людей спостерігаються й перехресні реакції до рису та натурального каучуку.

Профілактика алергії на гречку – її уникнення

Хоча й алергія на гречку рідкість, вона, як уже було зазначено, провокує сильні реакції. Крім того, алергени в гречці доволі стійкі, тож їм не страшне нагрівання.  Це означає, що навіть після того, як ви зварили крупу чи спекли тісто, це не убереже вас від проявів алергії. Тому, якщо ви маєте підтверджений діагноз алергії на гречку, найкраще рішення – її уникати. Відтак, з урахуванням того, що часто гречка може бути прихованим інгредієнтом того чи іншого продукту, доведеться уважно прочитати етикетки. Особливо уважними потрібно бути з безглютеновими продуктами. Ну, і подушок з гречаним лушпинням теж краще остерігатися.

Симптоми чутливості до гречки

В більшості випадків реакція на гречку як на алерген проявляється одразу, або через невеликий проміжок часу після їжі.

Поширені симптоми при алергії на гречку:

• Висипка, кропив'янка
• ангіонабряк
• Чхання, нежить
• Кашель, хрипи
• Ускладнене дихання, набряк горла
• Астма
• Набряк язика, свербіж в роті, 
• Нудота, блювота, діарея, біль у животі

При цьому, відповідно до згаданого вище японського дослідження  1998 року [2], найбільш поширеними при алергії на гречку є шкірні симптоми. Зокрема, кропив’янка, як прояв алергії на гречку у дитини, спостерігалась в 37,3% випадків серед дітей з алергією, ще 26,5% хворих страждали від хрипів і 3,9% перенесли анафілаксію.

За результатами іншого дослідження [4], 65,4% південно-корейських дітей, чутливих до гречки, перенесли анафілаксію, ще 19% мали лише респіраторні симптоми, а 15% ‒ лише шкірні. При цьому, ніхто не мав лише шлунково-кишкових або серцево-судинних симптомів. 

Нещодавно [2] з'явилось припущення,  що сенсибілізація до конкретних гречаних алергенів призводить до трьох різних клінічних проявів. Так, у пацієнтів, чутливих до білка 16 кДа, переважають шлунково-кишкові симптоми. При чутливості до  білка 25 кДа частіше спостерігаються шкірні прояви, а анафілаксія реєструється у пацієнтів, чутливих до білка 40 кДа.

Джерела інформації:

1. https://www.anaphylaxis.org.uk/knowledgebase/buckwheat

2. https://www.longdom.org/open-access/buckwheat-allergy-an-emerging-clinical-problem-in-europe-2155-6121.1000168.pdf

3. http://www.aaa.org.sg/newsnevents/can-you-be-allergic-to-buckwheat/

4. http://europepmc.org/articles/pmc5099287