Горох

Горох

Чудо горохове або Чому часом алергію може викликати лише варений горох

Горох – одна з найдавніших культур світу, з якою людство познайомилось майже тоді ж, коли почало культивувати пшеницю.

Насіння гороху, яке датується приблизно 7500-5000 роками до нашої ери, знайшли на території Іраку та Греції. Пізніші знахідки (близько 4000 р до н. е) знайдені на території Центральної Європи та Індії (2000 р до н. е).

В Європі середніх віків сушений горох був основною їжею бідняків, які готували його зі свинячим салом.

Статус дешевої їжі цей бобовий змінив лише в 1660 році, коли при дворі короля Луї XIV за італійськими рецептами починають готувати… зелений горошок . З тих пір такий горох надійно закріпився в меню французів, а французькі селекціонери в 1906 році описують близько 250 сортів цього бобового. Але перший заморожений горошок випустять в 1920 на іншому кінці світу – в американському штаті Міннесота. А от консервований зелений горошок в 1926 році почне випускати саме французька компанія Bonduelle.

Але сьогодні горох вважається тільки четвертою за значенням бобовою культурою. За обсягами виробництва він добряче відстає від сої, арахісу та квасолі, а третина його урожаю іде на корм тваринам.

Насправді, горох надзвичайно поживний продукт, який містить майже стільки ж білка як і яловичина. Але, вона, до речі, вдвічі програє горохові за калорійністю.

А ще в горосі багато солей кальцію, фосфору, марганцю та калію, а також вітамінів А, С, Е, К та групи В.

Вживання гороху уповільнює процеси старіння, покращує роботу мозку, виводить токсини, стимулює апетит, а за деякими даними навіть має антипухлинний ефект.

Водночас, в горосі багато пуринів, що може призвести до відкладання солей уратів, відтак захоплюватися горохом не радять при хронічних захворюваннях нирок, подагрі, грудному вигодовуванні та в літньому віці.

А ще бобові – поширений харчовий алерген. І хоча горох стає причиною алергії не так часто порівняно з такими представниками родини як арахіс чи соя, все ж реакції на нього не є рідкісними.

З вживанням цього продукту мають бути обережними люди з алергією на сочевицю (особливо це стосується Середземноморського регіону, де високий рівень перехресних реакцій між нею та горохом).

А у дітей з атопічним дерматитом від одного року і старше яблуко, морква, горох та соя викликають алергічні реакції так само часто як і яйце (поширений дитячий алерген).

Крім того, вдихання парів вареного гороху може призвести до загострення астми. Такий самий наслідок може мати і робота на підприємствах з обробки/переробки гороху (так звана “професійна астма”).

Причини алергії на горох

Більшу вірогідність розвинути чутливість до гороху мають люди з полінозом. Наприклад, у дітей з алергією на пилок злаків частота позитивних реакцій на горох складала 13,7%.

В цьому бобовому виявлений алерген ізофлавонуредуктази (Pis s IFR), який має 56-80 % ідентичність послідовностей з білками IFR різних рослин, наприклад, берези, яблуні, груші, апельсина, манго, лічі, моркви і банана.

Незрілий, зелений, горох має нижчу алергенність. Вона підвищується по мірі дозрівання і накопичення білків зберігання насіння – альбумінів. Але фракції глобуліну та глютеліну також сприяють алергенності зеленого гороху.

Вікілін та вівілін є потенційними основними алергенами з насіння гороху. Ці білки перехресно реагують з Len c 1 – віциліном, який є основним алергеном сочевиці.

Загальною особливістю більшості бобових алергенів є їх стійкість до термічної та хімічної обробки.

Так, як показують дослідження, альбумін зберігає свою алергенність навіть при нагріванні до 60 ° С протягом 30 хвилин або кип'ятінні при 100 ° С протягом 5 хвилин. Але його алергенну здатність може знизити автоклавування при 120 ° С протягом 15 хвилин.

Разом з тим, в науковій літературі описано п’ять історій дітей, які розвинули алергічну реакцію на варений горох, але при цьому без проблем могли переносити горох сирий. Пізніше в усіх випадках чутливість саме до обробленого, а не сирого гороху підтвердило шкірне тестування.

Вважається, що нагрівання може змінити тривимірну структуру білків – чи то – стабілізація зв’язків всередині молекули, чи утворення нових.

Відтак, можна припустити, що нагрівання збільшує алергенність через зміну структури білка.

Симптоми алергії на горох

В більшості випадків симптоми алергії на горох розвиваються протягом двох годин після їжі. При цьому алергічна реакція у дітей та дорослих може проявлятися по-різному. Крім того, дитина, особливо маленька, не може сказати, що саме її турбує. В цьому випадку батьки мають звернути увагу на зайву вередливість та плаксивість малюка.

Одні з найпоширеніших симптомів горохової алергії у дітей, це набряки, хрипи, запаморочення або слабкість, діарея та блювота. Якщо дитина замала, проблема з шлунком може призвести до зневоднення організму, тож не варто відкладати візит до лікаря.

Також можуть розвинутися почервоніння та висипання.

На відміну від дітей раннього віку, в дорослих алергія на горох може проявлятися як синдром оральної алергії (СОА). Основними ознаками такого стану, який, як правило, виникає при уже наявній пилковій алергії, будуть:

  • поколювання,
  • свербіж в роті, на язиці, в горлі,
  • свербіж, почервоніння та набряк губ,
  • закладеність носа, тощо.

 

В одних людей на додачу до СОА можуть виникати і інші симптоми, в решти – сильніша симптоматика розвивається самостійно. В будь-якому випадку, можуть спостерігатися наступні симптоми:

  • свербіж
  • кропив’янка, дерматит
  • поколювання/набряк губ, язика або горла
  • стягування грудної клітки
  • задишка / хрипи
  • біль у животі
  • нудота
  • діарея
  • запаморочення
  • непритомність.

В окремих випадках реакція може бути настільки сильною, що може призвести до важких і системних проявів – анафілаксії.

Вона може спричинити раптові падіння артеріального тиску і призвести до блокування дихальних шляхів.

У випадку анафілаксії єдиний дієвий засіб, який зможе зупинити реакцію ‒ ін’єкційний адреналін. А от зі слабкими проявами алергії можуть впоратися антигістамінні чи стероїдні препарати.

Але навіть якщо ви відчуваєте легкі симптоми, краще все одно проконсультуватися з фахівцем. Небезпека харчових реакцій в тому, що їх сила може зростати з кожним наступним проявом.

 

Джерела інформації:

  1. https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%85
  2. https://www.greeninfo.ru/vegetables/pisum_sativum.html/Article/_/aID/5827
  3. https://foodinformer.ru/products/bobovie/polza-i-vred-goroha/amp
  4. http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Food-of-Plant-Origin/Legumes/Pea-
  5. https://www.healthlabs.com/green-pea-allergy-testing
  6. https://www.momjunction.com/articles/pea-allergy-in-babies-causes-symptoms-and-treatments_00122185/?amp=1

Питання та відповіді

Чи часто спостерігаються полінози, пов’язані з пилком дерев?

Сезон цвітіння дерев в більшості кліматичних зон коротше, ніж сезон цвітіння трав, і пов'язані з пилком дерев полінози зустрічаються рідше. У Північній Америці і Європі дерева цвітуть ранньою весною, раніше, ніж злаки та інші трави. Перехресні реакції алергени пилку дерев викликають значно рідше, ніж алергени пилку трав. В основному джерелами рясного утворення пилку бувають покритонасінні дерева (береза, в'яз, клен, ясен, вільха, ліщина, дуб). Покритонасінні включают два підкласу Monocotyledonae (в нього входять злаки) і Dicotyledonae (в нього входять квітучі рослини, листяні дерева, інші види трав).

З яким алергеном в основному пов’язана алергія до собак?

Алергія до собак зустрічається рідше, ніж алергія до кішок. Основний алерген, з яким вона пов'язана, Can f 1, виявляється в слині і вовні собак всіх порід. Однак його кількість залежить від породи собаки. У собак деяких порід є специфічні алергени, але їх роль в етіології алергічних захворювань не встановлена. Бронхіальна астма при алергії до собак, спостерігається рідше, ніж при алергії до кішок. Використання високоефективних повітряних фільтрів і миття собак знижують концентрацію алергену Can f 1 в квартирах, де вони живуть.

Які засоби частіше викликають алергічну реакцію?

Туш на водній основі, що містить емульгатори, часто викликає роздратування шкіри повік. Однак іноді спостерігається непереносимість самої по собі неемульгованої в воді туші. У таких випадках рекомендують користуватися пресованої тушшю або олівцем для підведення очей.

 

Косметичні засоби для очей і шкіри навколо них містять антибактеріальні речовини-консерванти, що попереджають їх обсіменіння бактеріями. Найчастіше з цією метою додають ефіри парагідробензойної кислоти. При попаданні на кон'юнктиву вони можуть викликати роздратування, але нанесення містячих їх засобів на повіки зазвичай переноситься добре. Консерванти квартемум-15 і імідазоліднілмочевіна виділяють формальдегід. Ці консерванти можуть викликати алергічну реакцію самі по собі або роздратування внаслідок утворення формальдегіду. Крім того, в якості консервантів використовують сорбітат калію, діізопропаноламін в третинний дібутілгідрохінон.

Деякі лаки для нігтів містять смолу толуолсульфонамідформальдегід, яка після висихання може викликати алергічну реакцію. При потирання очей вона заноситься з пальців на повіки. «Дублюючий» ектопічний дерматит спостерігається при попаданні на повіки косметичних засобів для волосся. Гіпоалергенні лаки для нігтів поліефірної смоли не містять.

Джерелами алергічних реакцій з боку кон'юнктиви і шкіри повік бувають також олівці для підведення очей, тіні для очей і штучні вії. Олівці для вій і щипчики можуть містити нікель, який теж викликає алергічну реакцію.

Що таке пилок?

Пилок - це чоловічі статеві клітини, необхідні для розмноження більшості насінних рослин. Рослини, які запилюються комахами (ентомолфільні), наприклад, троянди, зазвичай мають яскраві квіти, які залучають комах. Для вітрозапилюваних (анемофільних) рослин характерно рясне виділення пилку, що досягає в повітрі високої концентрації і тому частіше викликає сенсибілізацію. Вітрозапилюваними є багато дикорослих дерев, злаки, бур`яни. Пилкові зерна неозброєним оком неможливо розрізнити, але добре видно в мікроскоп.

Чи бувають квітучі троянди причиною алергічних захворювань? Яким чином запилюються троянди?

Троянди запилюються комахами. Їх цвітіння, як правило, поліноз не викликає. Алергічні захворювання, які пов'язують з цвітіння троянд, в більшості випадків бувають викликані пилком злаків. У багатьох областях цвітіння троянд і злаків збігається. У осіб, які постійно і довго мають контакт з квітучими трояндами (працюють в розаріях або захоплюються розведенням троянд), зрідка зустрічається алергія до них.