Фундук (лісові горіхи)

Фундук (лісові горіхи)

Алергія на фундук одна з найпоширеніших, а для її запуску вистачає й крихти горіха

       Хоча горіхи – це смачно, поживно та корисно, вони входять до списку продуктів, які найчастіше стають причиною алергії. І серед усіх горіхів у Європі найпоширенішим алергеном є фундук. Більше того, тут реакція на фундук (окультурену ліщину) вважається найпоширенішою харчовою алергією [1]. Принаймні, такий результат дослідження EuroPrevall, яке проводилось у дванадцяти європейських містах, включаючи Рейк'явік, Афіни, Вільнюс та Мадрид.

       В Німеччині поширеність алергії [2] на горіхи серед дорослого населення оцінюється на рівні 5%. З них на фундук реагують близько 18%. А в США фундук викликає симптоматику приблизно в кожного третього хворого з горіховою алергією.

Фундук небезпечний тим, що для запуску реакції достатньо, буквально, його крихти. У пацієнтів з сильною чутливістю симптоми алергії можуть з'явитися після вживання всього 1 міліграма білка фундука [2]. Кожен другий, як показує одне з досліджень [3], розвине реакцію на дозу в 2-11 міліграм цього горіха. А на порцію в 30-100 міліграм (близько третини горіха) відреагують усі, хто має відповідну алергію за умови, що вона пов'язана із чутливістю до пилку.

Причини алергії до лісового горіха

       Алергія на фундук найчастіше зустрічається у пацієнтів із алергією до пилку дерев. Частота та тип алергічної реакції залежать від поширеності в тому чи іншому регіоні таких дерев як береза, вільха, ліщина та граб.

      Основний алерген фундука Cor 1 є гомологом, тобто, дуже схожим на основний алерген берези Bet v 1. Відтак, між ними можуть виникати перехресні реакції. Наприклад, в Німеччині близько 94% людей з алергією на фундук також реагують на пилок берези.

      Крім Cor а 1, до перехресних реакцій з пилком берези та іншими продуктами харчування рослинного походження може бути причетний профілін Cor a 2. Щоправда, клінічна значимість такого зв'язку поставлена вченими під сумнів.

      Як би там не було, і Cor а1, і Cor а 2, відповідальні за пилкову алергію, ‒ це білки, чутливі до нагрівання. Відтак, термічна обробка може зменшити симптоматику, а в деяких випадках – і взагалі позбавити проявів алергії. Втім, це спрацьовує не завжди. Приблизно у 30% пацієнтів [29] з харчовою пилковою алергією все-таки виявляється реакція на смажені горіхи.

     Крім того, є дані, що іноді процес обсмаження може, навпаки, підвищити алергенність деяких білків в фундуку. Одним з алергенів, який не втрачає свої властивості під дією температур, є Cor 8 – білок-переносник ліпідів (ЛТП). На відміну від пилкових алергенів, він присутній у горіхах у значно менших кількостях [1]. А чутливість до нього проявляється в першу чергу на півдні Європи, зокрема в Іспанії, де він відіграє роль головного алергена фундуку. Цей ЛТП може призводити до важких проявів алергії, включаючи анафілаксію. А через подібність ЛТП фундука до ЛТП в персику, мигдалі та вишні, можуть виникати перехресні реакції між цими плодами.

       Ще одним алергеном, який є винуватцем важких системних реакцій, є білок зберігання насіння горіха – Cor a 9. Цей протеїн схожий на білки в арахісі та сої. Тому люди з алергією на останні, в якийсь момент можуть розвинути і чутливість до фундука.

       Алергія на лісовий горіх, пов’язана з білками зберігання насіння, хоча й зустрічається рідко, але виникає по всій Європі і, переважно, у дітей. Тому, якщо дитина знаходиться в групі ризику (її батьки/ брати/ сестри мають алергію), лікарі можуть рекомендувати починати знайомство таких дітей з фундуком не раніше 2-3 років.

      Крім того, потрібно мати на увазі, що 45% пацієнтів, які страждають алергією на один горіх, можуть мати реакції і на інші.

Симптоми алергії на фундук можуть проявитися [4] протягом двох годин після його вживання.

       В більшості випадків реакція на цей горіх проявиться як синдром оральної алергії (СОА). Як правило, такому стану передуватиме поява чутливості до пилку (через це СОА не спостерігається у маленьких дітей). 

       СОА - це досить легка реакція, яка включає поколювання, свербіння або набряк губ, язика чи горла. Ці симптоми можна лікувати безрецептурними антигістамінними засобами. Але в деяких людей, поряд з симптомами СОА та навіть незважаючи на прийом антигістамінів, можуть розвиватися важчі реакції. 

Симптоми алергії на фундук можуть включати такі прояви як:

 

  • кропив’янка або екзема
  • алергічний кон’юнктивіт
  • нудота, біль у животі, блювота або діарея
  • хрипи, кашель або нежить
  • набряк губ, язика або обличчя (ангіоневротичний набряк).

       В окремих випадках фундук може призводити до розвитку професійної астми, внаслідок вдихання його парів при обробці. А при високій чутливості до алергенів фундука, може розвиватися анафілаксія, в тому числі –спричинена фізичним навантаженням. Вона, як правило, проявляється через деякий час після зайняття спортом чи іншою важкою роботою, яким передувало вживання алергену.

       Якщо у вас є якісь симптоми після їжі або дотику до фундука, поговоріть зі своїм сімейним лікарем або алергологом. Можливо, вам доведеться пройти тест на алергію, щоб визначити ступінь вираженості вашої реакції та визначити, чи є у вас чутливість до інших горіхів.

      При дуже вираженій реакції, отриманій в результаті тестування, лікар може призначити автоінжектор адреналіну, який необхідно буде носити з собою постійно.

      Ліків від алергії на фундук, як і решти харчових алергенів, на сьогодні не існує. Найкраще, що можна зробити з таким типом алергії, ‒ це уникати його причини. Отож, уважно читайте етикетки на харчових продуктах, особливо – солодощах, а в кафе зайвий раз уточніть в офіціанта, чи немає у вашій страві фундуку чи інших потенційно небезпечних для вас горіхів.

 

Джерела інформації:

  1. https://www.aaaai.org/global/latest-research-summaries/Current-JACI-Research/hazelnut-allergy
  2. http://research.bmh.manchester.ac.uk/informall/allergenic-food/index.aspx?FoodId=29
  3. http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Food-of-Plant-Origin/Seeds--Nuts/Hazelnut-/

Питання та відповіді

Чи залежить характер алергічного захворювання від розмірів частинок алергену?

Відносно великі розміри пилкових зерен і спор грибів, мабуть, перешкоджають їх проникненню глибоко в дихальні шляхи, тому вони бувають причиною алергічного риніту і кон'юнктивіту. Однак високі концентрації в повітрі пилку і спор грибів можуть викликати і напади бронхіальної астми. Чи є такі напади наслідком виробництва цитокінів в верхніх дихальних шляхах або обумовлені попаданням пилкових зерен і спор грибів в дрібні бронхи - неясно. У хворих на бронхіальну астму при аутопсії знаходили в легких пилкові зерна. Алергія до цвілевих грибів, наприклад, роду Aspergillus, проявляється швидше нападами бронхіальної астми, ніж алергічним ринітом. Очевидно, це обумовлено проникненням в легені дрібних частинок грибів, зокрема, спор.

Як уникнути впливу пилкових алергенів?

 

Рекомендується надягати маску або респіратор, якщо можливий вплив «пускового» алергену (при стрижці газонів, роботі в саду, перебуванні на відкритому повітрі), не виходити на вулицю в теплі вітряні дні і в після полуденні години, коли концентрація пилку в повітрі особливо висока. Пилок злаків виділяється в повітря переважно в кінці дня. Особам з алергією до неї краще в цей час залишатися в приміщенні. Рекомендується щільно закривати вікна і користуватися кондиціонерами, так як при цьому в приміщення потрапляє значно менше пилку.

З яким алергеном в основному пов’язана алергія до собак?

Алергія до собак зустрічається рідше, ніж алергія до кішок. Основний алерген, з яким вона пов'язана, Can f 1, виявляється в слині і вовні собак всіх порід. Однак його кількість залежить від породи собаки. У собак деяких порід є специфічні алергени, але їх роль в етіології алергічних захворювань не встановлена. Бронхіальна астма при алергії до собак, спостерігається рідше, ніж при алергії до кішок. Використання високоефективних повітряних фільтрів і миття собак знижують концентрацію алергену Can f 1 в квартирах, де вони живуть.

Чому виникає алергія на глютен?

Алергічна реакція на глютен виникає у людей, що страждають на харчову алергію, спровоковану злаковими культурами. Глютен – білок пшеничного борошна, що має потужні алергенні властивості і провокує прояв алергії.

Які засоби частіше викликають алергічну реакцію?

Туш на водній основі, що містить емульгатори, часто викликає роздратування шкіри повік. Однак іноді спостерігається непереносимість самої по собі неемульгованої в воді туші. У таких випадках рекомендують користуватися пресованої тушшю або олівцем для підведення очей.

 

Косметичні засоби для очей і шкіри навколо них містять антибактеріальні речовини-консерванти, що попереджають їх обсіменіння бактеріями. Найчастіше з цією метою додають ефіри парагідробензойної кислоти. При попаданні на кон'юнктиву вони можуть викликати роздратування, але нанесення містячих їх засобів на повіки зазвичай переноситься добре. Консерванти квартемум-15 і імідазоліднілмочевіна виділяють формальдегід. Ці консерванти можуть викликати алергічну реакцію самі по собі або роздратування внаслідок утворення формальдегіду. Крім того, в якості консервантів використовують сорбітат калію, діізопропаноламін в третинний дібутілгідрохінон.

Деякі лаки для нігтів містять смолу толуолсульфонамідформальдегід, яка після висихання може викликати алергічну реакцію. При потирання очей вона заноситься з пальців на повіки. «Дублюючий» ектопічний дерматит спостерігається при попаданні на повіки косметичних засобів для волосся. Гіпоалергенні лаки для нігтів поліефірної смоли не містять.

Джерелами алергічних реакцій з боку кон'юнктиви і шкіри повік бувають також олівці для підведення очей, тіні для очей і штучні вії. Олівці для вій і щипчики можуть містити нікель, який теж викликає алергічну реакцію.