Фундук (лісові горіхи)

Фундук (лісові горіхи)

Алергія на фундук одна з найпоширеніших, а для її запуску вистачає й крихти горіха

       Хоча горіхи – це смачно, поживно та корисно, вони входять до списку продуктів, які найчастіше стають причиною алергії. І серед усіх горіхів у Європі найпоширенішим алергеном є фундук. Більше того, тут реакція на фундук (окультурену ліщину) вважається найпоширенішою харчовою алергією [1]. Принаймні, такий результат дослідження EuroPrevall, яке проводилось у дванадцяти європейських містах, включаючи Рейк'явік, Афіни, Вільнюс та Мадрид.

       В Німеччині поширеність алергії [2] на горіхи серед дорослого населення оцінюється на рівні 5%. З них на фундук реагують близько 18%. А в США фундук викликає симптоматику приблизно в кожного третього хворого з горіховою алергією.

Фундук небезпечний тим, що для запуску реакції достатньо, буквально, його крихти. У пацієнтів з сильною чутливістю симптоми алергії можуть з'явитися після вживання всього 1 міліграма білка фундука [2]. Кожен другий, як показує одне з досліджень [3], розвине реакцію на дозу в 2-11 міліграм цього горіха. А на порцію в 30-100 міліграм (близько третини горіха) відреагують усі, хто має відповідну алергію за умови, що вона пов'язана із чутливістю до пилку.

Причини алергії до лісового горіха

       Алергія на фундук найчастіше зустрічається у пацієнтів із алергією до пилку дерев. Частота та тип алергічної реакції залежать від поширеності в тому чи іншому регіоні таких дерев як береза, вільха, ліщина та граб.

      Основний алерген фундука Cor 1 є гомологом, тобто, дуже схожим на основний алерген берези Bet v 1. Відтак, між ними можуть виникати перехресні реакції. Наприклад, в Німеччині близько 94% людей з алергією на фундук також реагують на пилок берези.

      Крім Cor а 1, до перехресних реакцій з пилком берези та іншими продуктами харчування рослинного походження може бути причетний профілін Cor a 2. Щоправда, клінічна значимість такого зв'язку поставлена вченими під сумнів.

      Як би там не було, і Cor а1, і Cor а 2, відповідальні за пилкову алергію, ‒ це білки, чутливі до нагрівання. Відтак, термічна обробка може зменшити симптоматику, а в деяких випадках – і взагалі позбавити проявів алергії. Втім, це спрацьовує не завжди. Приблизно у 30% пацієнтів [29] з харчовою пилковою алергією все-таки виявляється реакція на смажені горіхи.

     Крім того, є дані, що іноді процес обсмаження може, навпаки, підвищити алергенність деяких білків в фундуку. Одним з алергенів, який не втрачає свої властивості під дією температур, є Cor 8 – білок-переносник ліпідів (ЛТП). На відміну від пилкових алергенів, він присутній у горіхах у значно менших кількостях [1]. А чутливість до нього проявляється в першу чергу на півдні Європи, зокрема в Іспанії, де він відіграє роль головного алергена фундуку. Цей ЛТП може призводити до важких проявів алергії, включаючи анафілаксію. А через подібність ЛТП фундука до ЛТП в персику, мигдалі та вишні, можуть виникати перехресні реакції між цими плодами.

       Ще одним алергеном, який є винуватцем важких системних реакцій, є білок зберігання насіння горіха – Cor a 9. Цей протеїн схожий на білки в арахісі та сої. Тому люди з алергією на останні, в якийсь момент можуть розвинути і чутливість до фундука.

       Алергія на лісовий горіх, пов’язана з білками зберігання насіння, хоча й зустрічається рідко, але виникає по всій Європі і, переважно, у дітей. Тому, якщо дитина знаходиться в групі ризику (її батьки/ брати/ сестри мають алергію), лікарі можуть рекомендувати починати знайомство таких дітей з фундуком не раніше 2-3 років.

      Крім того, потрібно мати на увазі, що 45% пацієнтів, які страждають алергією на один горіх, можуть мати реакції і на інші.

Симптоми алергії на фундук можуть проявитися [4] протягом двох годин після його вживання.

       В більшості випадків реакція на цей горіх проявиться як синдром оральної алергії (СОА). Як правило, такому стану передуватиме поява чутливості до пилку (через це СОА не спостерігається у маленьких дітей). 

       СОА - це досить легка реакція, яка включає поколювання, свербіння або набряк губ, язика чи горла. Ці симптоми можна лікувати безрецептурними антигістамінними засобами. Але в деяких людей, поряд з симптомами СОА та навіть незважаючи на прийом антигістамінів, можуть розвиватися важчі реакції. 

Симптоми алергії на фундук можуть включати такі прояви як:

 

  • кропив’янка або екзема
  • алергічний кон’юнктивіт
  • нудота, біль у животі, блювота або діарея
  • хрипи, кашель або нежить
  • набряк губ, язика або обличчя (ангіоневротичний набряк).

       В окремих випадках фундук може призводити до розвитку професійної астми, внаслідок вдихання його парів при обробці. А при високій чутливості до алергенів фундука, може розвиватися анафілаксія, в тому числі –спричинена фізичним навантаженням. Вона, як правило, проявляється через деякий час після зайняття спортом чи іншою важкою роботою, яким передувало вживання алергену.

       Якщо у вас є якісь симптоми після їжі або дотику до фундука, поговоріть зі своїм сімейним лікарем або алергологом. Можливо, вам доведеться пройти тест на алергію, щоб визначити ступінь вираженості вашої реакції та визначити, чи є у вас чутливість до інших горіхів.

      При дуже вираженій реакції, отриманій в результаті тестування, лікар може призначити автоінжектор адреналіну, який необхідно буде носити з собою постійно.

      Ліків від алергії на фундук, як і решти харчових алергенів, на сьогодні не існує. Найкраще, що можна зробити з таким типом алергії, ‒ це уникати його причини. Отож, уважно читайте етикетки на харчових продуктах, особливо – солодощах, а в кафе зайвий раз уточніть в офіціанта, чи немає у вашій страві фундуку чи інших потенційно небезпечних для вас горіхів.

 

Джерела інформації:

  1. https://www.aaaai.org/global/latest-research-summaries/Current-JACI-Research/hazelnut-allergy
  2. http://research.bmh.manchester.ac.uk/informall/allergenic-food/index.aspx?FoodId=29
  3. http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Food-of-Plant-Origin/Seeds--Nuts/Hazelnut-/

Питання та відповіді

Чи викликає алергію пилок неліственних дерев?

Голонасінні рослини містять у собі два порядки неліственних дерев: гінгко і хвойних. До хвойних належать порядки Pinaceae (в нього входять пінія, ялина, ялиця і тсуга), Cupressiaceae (ялівець, кипарис, кедр, козачий ялівець) і Taxodiaceae (в нього входить болотний кипарис). Існує два основних типи пилку голонасінних. У пінії, різних видів ялини, ялиці, кедра, у гірській або чорної тсуги (Tsuga martensiana) і золотої модрини (Pseudolarix amabilis) зерна пилку великі (50-90 мкм), з двома повітряними бульбашками. Ялівці і кипариси різних видів, тис, болотний кипарис, секвоя мають сферичні зерна пилку діаметром 20-35 мкм з товстим зовнішнім шаром і товстим середнім шаром, багатим целюлозою. Більші сферичні зерна пилку у модрин (Larix sp.) (40-70 мкм) і дугласії (Pseudotsuga taxifolia) (80-100 мкм).

Хвойні рослини є вітрозапилювані. У деяких областях їх пилок присутній в повітрі в значних кількостях. Пилок пінії під час її цвітіння має вигляд жовтого порошку. Алергія до неї зустрічається рідко. Взагалі пилок більшості хвойних дерев не дуже великий аллерген і не є поширеною причиною алергічних захворювань. Однак пилок гірського кедра в тих районах, де він розмножується і інтенсивно утворює пилок (від Техасу до центральної Мексики), викликає алергічний риніт досить часто. Цвіте кедр з пізньої осені до кінця зими. У північних районах причиною алергічних захворювань може бути пилок різних видів ялівців і кипарисів. У Флориді алергічний риніт викликає пилок болотного кедра. У осіб, сенсибілізованих до пилку пінії і які живуть серед пінієвих лісів, може в сезон її цвітіння виникнути алергічний риніт. В Японії одна з трьох головних причин пилкової алергії - пилок японського кедра ( «суги»). Пилок інших видів кедра (наприклад, кедра Порт Орфорд), що росте в районі Каскадних гір в США, теж відомий як причина алергічних ринітів. Описано респіраторні полінози і алергічні кон'юнктивіти, викликані пилком пінії.

Чи можна попередити харчові алергічні реакції?

Неясно, чи можна попередити такі реакції в осіб з обтяженим сімейним анамнезом (при наявності атопії в обох батьків, важкого атопічного дерматиту та харчової алергії у братів і сестер), але доведено, що, дотримуючись певних обмежень в харчуванні, можна уповільнити розвиток алергічних захворювань і зменшити їх тяжкість.

А) вважають, що вагітним в останньому триместрі не слід вживати в їжу арахіс, фундук, креветки і рибу, а годуючим матерям - коров'яче молоко, арахіс, фундук, креветки і рибу.

Б) бажано грудне вигодовування протягом першого року життя.

В) для змішаного і штучного вигодовування кращі гіпоалергенні суміші на основі гідролізатів білка.

Г) густу їжу (прикорм) не дають до 6 місяців.

Д) коров'яче молоко і яйця не дають до 1 року.

Е) такі продукти, як арахіс, фундук, ракоподібні і рибу слід вводити в раціон після 2 років, а краще пізніше.

Яка поширеність алергії на укуси комах серед дітей і дорослих?

Системні алергічні реакції на укуси комах зустрічаються у 3,3% дорослих і 0,4-0,8% дітей.

Як позбутися симптомів алергічного риніту в домашніх умовах?

Перш за  все слід:

  • обмежити перебування на повітрі в період активних цвітінь,
  • завісити кватирки спеціальними захисними фільтрами,
  • не  відкривати вікон у машині,
  • проводити щоденне вологе прибирання оселі, 
  • виключити вживання в їжу продуктів, куди може входити пилок чи інші частини  рослин.

Слід також враховувати, що між пилком рослин та певними видами фруктів і овочів можуть бути перехресні реакції, що призводить до  розвитку алергії, наприклад полин може мати спільні детермінанти з тмином, анісом, болгарським перцем; вільха, ліщина, береза може давати перехресні алергічні реакції з алергенами яблук, горіхів; в людей з гіперчутливістю до злакових трав може бути алергія на хлібобулочні вироби.

Як розрізнити пилок різних рослин під мікроскопом?

Зерна пилку різних рослин відрізняються формою і розмірами, завдяки чому їх можна відрізнити один від одного під мікроскопом. В їх оболонці є отвори і пори, у деяких рослин - поздовжні канавки, краї яких діють подібно мініатюрним крильцям. Ці та інші ознаки теж допомагають розрізнити пилок різних рослин. Наприклад, пилок всіх видів злаків має одну зародкову пору. Різні види злаків відрізняються розмірами пилкових зерен. Однак визначити, дивлячись в мікроскоп. Якому виду злаків належить пилок, важко.