Диня

Диня

Вона жовта, солодка та соковита. І в дні, коли погода починає псуватися, її запах чудово нагадує про літо. І не лише запах. Адже, алергія на диню часто виявляється у людей, чутливих до пилку рослин. Зокрема, амброзії, а тому симптоми алергії на диню підсилюються пізнього літа та восени, коли цвіте цей алерген.

Проте, не поспішайте виключати диню зі свого меню. Вона має чимало корисних властивостей. І відмовляючись від дині без підтвердженого лікарем діагноза алергії на неї, ви позбавляєте свій організм цинку, вітамінів А, В, С і Р, які містяться у цій баштанній культурі.

Маєте поганий настрій? В дині багато серотоніну, який ще називають гормоном щастя. Також до її складу входить кремній. Він позитивно впливає на роботу головного мозку, нервової системи, покращує обмін речовин та підвищує імунітет.

Проте, часом лікарі, все-таки, радять остерігатися дині. Наприклад, не рекомендується вона жінкам в період годування груддю аби уникнути небажаних реакцій у немовлят.

Диня має доволі багато алергенів, відтак, як правило, алергія на неї не ходить одна, а зустрічається в парі з іншими. Наприклад, у хворих з алергією до дині чутливість до пилку становить 100%. Тобто, усі, хто має алергію до цього баштанного фрукту, страждають від полінозу. Насамперед, такі люди чутливі до пилку амброзії, а також полину. За результатами досліджень, майже у 90% випадків реакції на диню передував сезонний алергічний риніт, астма або симптоми обох цих захворювань.

Результати ж клінічних досліджень свідчать, що до 23% хворих з алергією на диню мають і чутливість до латексу. Причому, чутливість до дині розвивається раніше за сенсибілізацію до латексу. Це ж саме дослідження вказує на супутню реактивність дині з персиком, яка складає 62%. Також люди, чутливі до дині, зазвичай, реагують і на банан.

Діагностика та лікування алергії на диню

В більшості випадків алергічні реакції на диню мають відносно легку форму і швидко минають без застосування медикаментозного лікування. Втім, якщо симптоматика швидко розвивається, виникають проблеми з диханням, тиском чи людина втрачає свідомість, потрібно, не зволікаючи, звертатися за медичною допомогою.

Хоча анафілаксія – серйозна алергічна реакція, – є не дуже поширеною, вона може виникнути при харчовій алергії, у тому числі – до дині.

Тому пацієнтам важливо пройти алергологічне обстеження, поставити правильний діагноз та з’ясувати у лікаря, чи повинні вони користуватись дозаторами адерналіну.

А діагноз алергії на диню встановлюється виключно лікарем після вивчення клінічної історії хворого, проведення шкірних проб та/або молекулярних тестів на алергію.

Одним з основних алергенів у дині є білок профілин. Він же міститься в пилку дерев та трав, цитрусових, березовому соці і як це незвично може звучати – у латексі (тому деяким людям з наявною реакцією на диню варто остерігатися гумових рукавичок та інших подібних виробів). Через схожість білків люди з алергією до дині можуть реагувати і на помідори, виноград та персики. Проте, саме чутливість до дині вважається клінічним маркером алергії до профіліну.

Крім того, люди, чутливі до дині, перехресно реагують і на білки, які знаходяться в її родичах: кавуні, гарбузі, огірках та кабачках.

Також в дині міститься термостабільний білок LTP, який не руйнується під дією високих температур. Тобто, диня може бути алергенною сирою, вареною чи запеченою або у вигляді цукату.

 

Джерела інформації:

1. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/14533664

2. http://www.food-allergens.de/symposium-3-3/melon/melon-allergens.htm

3. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/14533664

4. https://www.verywellhealth.com/melon-allergy-82834

Симптоми чутливості до дині можуть з’являтися протягом декількох хвилин після її вживання або через кілька годин. Від того, з чим пов'язана ваша алергія, залежить і те, як вона проявлятиметься.

У людей з алергічними реакціями на пилок берези, амброзії або злаків при вживанні дині може розвинутися синдром оральної алергії (СОА).

Основними проявами в цьому випадку будуть:

  • поколювання губ та язика,
  • їх набряк,
  • свербіж,
  • печіння або жаління у роті, горлі та язику.

А якщо ви виявили, що реагуєте на різні види дині, то, ймовірно, відчуваєте й алергічний риніт, спричинений пилком амброзії.

У відповідь на харчову алергію, спричинену динею, можуть спостерігатись і нудота, блювота та діарея. Рідше виникають реакції у вигляді кропив’янки чи ангіонабряку. Часом може розвиватись і анафілаксія.

Дорослі, діти та підлітки по-різному реагують на алергени в дині.

Скоріше за все, у дітей старшого віку, підлітків та молодих людей може розвинутися СОА, навіть якщо вони їли диню перед цим роками. У дорослих така алергія дасть про себе знати іншими проявами.

Питання та відповіді

Чи буває причиною алергічних захворювань восени цвітіння золотушника (Solidago virgaurea)?

Алергічні захворювання, причиною яких вважають пилок золотушника, насправді, мабуть, викликані пилком амброзії, так як період цвітіння обох рослин збігається. Квіти золотушника досить яскраві. Він запилюється комахами.

Чи бувають квітучі троянди причиною алергічних захворювань? Яким чином запилюються троянди?

Троянди запилюються комахами. Їх цвітіння, як правило, поліноз не викликає. Алергічні захворювання, які пов'язують з цвітіння троянд, в більшості випадків бувають викликані пилком злаків. У багатьох областях цвітіння троянд і злаків збігається. У осіб, які постійно і довго мають контакт з квітучими трояндами (працюють в розаріях або захоплюються розведенням троянд), зрідка зустрічається алергія до них.

Як визначити концентрацію пилку?

Раніше концентрацію пилку визначали гравітаційним методом за допомогою предметних стекол, змочених гліцерином. Тримач для таких стекол (пробозабірник Дарема) був прийнятий в 40-х роках як стандартний пристрій для вимірювання концентрації пилку в повітрі. Завдяки його простоті, дешевизні і надійності, їм користувалися багато років. Однак через залежність результатів вимірювання від швидкості і напряму вітру і нерівномірності розподілу аерозольних часток в турбулентних повітряних потоках, згодом перейшли до сучасних об'емометрічним методам. Аспіраційні і ручні ротаційні пробозаборники дають при визначенні концентрації в повітрі пилкових зерен і спор грибів порівнянні результати. Аспіраційні пробозаборники використовуються для визначення концентрації життєздатних і нежиттєздатних спор і пилку в повітрі, особливо в закритих приміщеннях. Ручні ротаційні пробозаборники зручні тим, що на результати їх вимірювань не впливає напрямок вітру і майже не впливає швидкість повітряних потоків <24 км / год (6,6 м / сек). Дрібні спори легше відхиляються від прямого напрямку, тому рідше вдаряються об поперечини пастки. Обидва методи дають корисну інформацію.

Чи залежить характер алергічного захворювання від розмірів частинок алергену?

Відносно великі розміри пилкових зерен і спор грибів, мабуть, перешкоджають їх проникненню глибоко в дихальні шляхи, тому вони бувають причиною алергічного риніту і кон'юнктивіту. Однак високі концентрації в повітрі пилку і спор грибів можуть викликати і напади бронхіальної астми. Чи є такі напади наслідком виробництва цитокінів в верхніх дихальних шляхах або обумовлені попаданням пилкових зерен і спор грибів в дрібні бронхи - неясно. У хворих на бронхіальну астму при аутопсії знаходили в легких пилкові зерна. Алергія до цвілевих грибів, наприклад, роду Aspergillus, проявляється швидше нападами бронхіальної астми, ніж алергічним ринітом. Очевидно, це обумовлено проникненням в легені дрібних частинок грибів, зокрема, спор.

Як уникнути дії частинок слущенного епідермісу кішок?

 Кращий спосіб уникнути їх - видалити з будинку кішку, що здійснимо далеко не завжди. Після того, як кішка з квартири видалена, зазвичай проходить 12 - 16 тижнів, перш ніж концентрація алергенів стане нижче порогової. Якщо сім'я не хоче або не може розлучитися з кішкою, то її слід поселити поза житловими приміщеннями. Якщо це неможливо, то хоча б не пускати кішку в спальню, використовувати для зниження концентрації алергену Fel d 1в спальні високоефективний повітряний фільтр, поміняти чохли на матрацах і подушках, хоча це не завжди достатньо знижує концентрацію алергену. Рекомендують щотижня мити кішок, щоб зменшити кількість алергенів, що впливають на хворого, сенсибілізованого до них, проте щодо впливу миття кішок на концентрацію алергенів в квартирі єдиної думки немає.