Диня

Диня

Вона жовта, солодка та соковита. І в дні, коли погода починає псуватися, її запах чудово нагадує про літо. І не лише запах. Адже, алергія на диню часто виявляється у людей, чутливих до пилку рослин. Зокрема, амброзії, а тому симптоми алергії на диню підсилюються пізнього літа та восени, коли цвіте цей алерген.

Проте, не поспішайте виключати диню зі свого меню. Вона має чимало корисних властивостей. І відмовляючись від дині без підтвердженого лікарем діагноза алергії на неї, ви позбавляєте свій організм цинку, вітамінів А, В, С і Р, які містяться у цій баштанній культурі.

Маєте поганий настрій? В дині багато серотоніну, який ще називають гормоном щастя. Також до її складу входить кремній. Він позитивно впливає на роботу головного мозку, нервової системи, покращує обмін речовин та підвищує імунітет.

Проте, часом лікарі, все-таки, радять остерігатися дині. Наприклад, не рекомендується вона жінкам в період годування груддю аби уникнути небажаних реакцій у немовлят.

Диня має доволі багато алергенів, відтак, як правило, алергія на неї не ходить одна, а зустрічається в парі з іншими. Наприклад, у хворих з алергією до дині чутливість до пилку становить 100%. Тобто, усі, хто має алергію до цього баштанного фрукту, страждають від полінозу. Насамперед, такі люди чутливі до пилку амброзії, а також полину. За результатами досліджень, майже у 90% випадків реакції на диню передував сезонний алергічний риніт, астма або симптоми обох цих захворювань.

Результати ж клінічних досліджень свідчать, що до 23% хворих з алергією на диню мають і чутливість до латексу. Причому, чутливість до дині розвивається раніше за сенсибілізацію до латексу. Це ж саме дослідження вказує на супутню реактивність дині з персиком, яка складає 62%. Також люди, чутливі до дині, зазвичай, реагують і на банан.

Діагностика та лікування алергії на диню

В більшості випадків алергічні реакції на диню мають відносно легку форму і швидко минають без застосування медикаментозного лікування. Втім, якщо симптоматика швидко розвивається, виникають проблеми з диханням, тиском чи людина втрачає свідомість, потрібно, не зволікаючи, звертатися за медичною допомогою.

Хоча анафілаксія – серйозна алергічна реакція, – є не дуже поширеною, вона може виникнути при харчовій алергії, у тому числі – до дині.

Тому пацієнтам важливо пройти алергологічне обстеження, поставити правильний діагноз та з’ясувати у лікаря, чи повинні вони користуватись дозаторами адерналіну.

А діагноз алергії на диню встановлюється виключно лікарем після вивчення клінічної історії хворого, проведення шкірних проб та/або молекулярних тестів на алергію.

Одним з основних алергенів у дині є білок профілин. Він же міститься в пилку дерев та трав, цитрусових, березовому соці і як це незвично може звучати – у латексі (тому деяким людям з наявною реакцією на диню варто остерігатися гумових рукавичок та інших подібних виробів). Через схожість білків люди з алергією до дині можуть реагувати і на помідори, виноград та персики. Проте, саме чутливість до дині вважається клінічним маркером алергії до профіліну.

Крім того, люди, чутливі до дині, перехресно реагують і на білки, які знаходяться в її родичах: кавуні, гарбузі, огірках та кабачках.

Також в дині міститься термостабільний білок LTP, який не руйнується під дією високих температур. Тобто, диня може бути алергенною сирою, вареною чи запеченою або у вигляді цукату.

 

Джерела інформації:

1. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/14533664

2. http://www.food-allergens.de/symposium-3-3/melon/melon-allergens.htm

3. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/14533664

4. https://www.verywellhealth.com/melon-allergy-82834

Симптоми чутливості до дині можуть з’являтися протягом декількох хвилин після її вживання або через кілька годин. Від того, з чим пов'язана ваша алергія, залежить і те, як вона проявлятиметься.

У людей з алергічними реакціями на пилок берези, амброзії або злаків при вживанні дині може розвинутися синдром оральної алергії (СОА).

Основними проявами в цьому випадку будуть:

  • поколювання губ та язика,
  • їх набряк,
  • свербіж,
  • печіння або жаління у роті, горлі та язику.

А якщо ви виявили, що реагуєте на різні види дині, то, ймовірно, відчуваєте й алергічний риніт, спричинений пилком амброзії.

У відповідь на харчову алергію, спричинену динею, можуть спостерігатись і нудота, блювота та діарея. Рідше виникають реакції у вигляді кропив’янки чи ангіонабряку. Часом може розвиватись і анафілаксія.

Дорослі, діти та підлітки по-різному реагують на алергени в дині.

Скоріше за все, у дітей старшого віку, підлітків та молодих людей може розвинутися СОА, навіть якщо вони їли диню перед цим роками. У дорослих така алергія дасть про себе знати іншими проявами.

Лікування алергії Профілактика алергії

Питання та відповіді

Чи змінюється захворюваність на атопічний дерматит?

Захворюваність на атопічний дерматит, а також на бронхіальну астму та алергічний риніт зростає.

Як розрізнити пилок різних рослин під мікроскопом?

Зерна пилку різних рослин відрізняються формою і розмірами, завдяки чому їх можна відрізнити один від одного під мікроскопом. В їх оболонці є отвори і пори, у деяких рослин - поздовжні канавки, краї яких діють подібно мініатюрним крильцям. Ці та інші ознаки теж допомагають розрізнити пилок різних рослин. Наприклад, пилок всіх видів злаків має одну зародкову пору. Різні види злаків відрізняються розмірами пилкових зерен. Однак визначити, дивлячись в мікроскоп. Якому виду злаків належить пилок, важко.

Як уникнути впливу пилкових алергенів?

 

Рекомендується надягати маску або респіратор, якщо можливий вплив «пускового» алергену (при стрижці газонів, роботі в саду, перебуванні на відкритому повітрі), не виходити на вулицю в теплі вітряні дні і в після полуденні години, коли концентрація пилку в повітрі особливо висока. Пилок злаків виділяється в повітря переважно в кінці дня. Особам з алергією до неї краще в цей час залишатися в приміщенні. Рекомендується щільно закривати вікна і користуватися кондиціонерами, так як при цьому в приміщення потрапляє значно менше пилку.

Де більше позначається вплив алергенів грибів, в тому числі цвілевих, в приміщеннях або на відкритому повітрі?

І там і там. Алергени грибів можна розділити на діючі протягом усього року в закритих приміщеннях і сезонні, вуличні. Деякі види грибів - важливих джерел алергенів - зустрічаються як в приміщеннях, так і на відкритому повітрі. Зважені в повітрі спори грибів вловлюють так само, як пилок рослин.

У помірному кліматі їх концентрація схильна до сезонних коливань. Вона підвищується в теплу погоду, в той час як мороз і випав сніг перешкоджає росту грибів. На відкритому повітрі переважають спори грибів Alternaria і Cladosporium (або Hormodendrum). Їх концентрація в повітрі зростає в кінці літа і початку осені і коливається протягом дня. Їх багато в гниючих рослинах і опалому листі. Крім того, у зовнішньому середовищі поширені спори грибів родів Aspergillus, Penicillium і Bortrytis. Спори грибів у всіх районах світу, за винятком полярних, виявляються круглий рік. Кількість їх особливо велика там, де сіють зернові культури.

У районах, де вирощують зернові культури, переважають спори грибів роду Alternaria. У Північній Америці важливим джерелом спор на відкритому повітрі є гриби роду Cladosporium. Це широко розповсюджені сапрофіти. Для деяких сільськогосподарських рослин (шпинату, помідорів, бананів) вони патогенні. Рід Helminthosporium включає гриби-паразити рослин, особливо на півдні США. Гриби роду Curvularia бувають причинами алергічного грибкового синуситу, алергійного риніту і бронхіальної астми. Гриби роду Epicoccum широко поширені на оброблюваних або порослих злаковими травами землях. На Середньому Заході США восени в суху погоду концентрація їх спір в повітрі особливо висока. Гриби роду Fusarium зустрічаються у всьому світі. Вони викликають псування продуктів і захворювання рослин. Інший, що викликає псування продуктів, рід грибів - Aspergillus. Він широко представлений в гниючих рослинних рештках і компостних купах. Спори грибів цього роду в приміщеннях присутні у великих кількостях, ніж на відкритому повітрі.

 

Гриби родів Aspergillus і Penicillium - основні мешканці закритих приміщень і складів, де вони виявляються круглий рік. Вони можуть рости в умовах відносно низької вологості (в корівниках, сараях та інших закритих приміщеннях, зокрема, в підвалах). Aspergillus також часто присутні в гниючому зерні, рослинних відходах, опалому листі і компостних купах. Penicillium можуть в закритих приміщеннях рясно розмножуватися. Вони утворюють характерну зелену цвіль в сирих підвалах і на зіпсованих продуктах. Гриби роду Rhizopus і Cladosporium теж часто виявляються в закритих приміщеннях, особливо на гниючому дереві. Плісняві гриби поширені також в сирих ванних кімнатах і на підвіконнях. Випарники і зволожувачі, обсіменені спорами цвілевих грибів, стають джерелами їх надходження в повітря.

Які найчастіші причини контактного дерматиту шкіри повіка?

Найбільш часто сенсибілізація виникає до косметичних засобів для волосся, шкіри обличчя і нігтів. Нерідко на місці накладення вони побічну реакцію не викликають, але, через описані вище особливості шкіри повік, стають причинами її контактного дерматиту. Крім того, косметичні засоби, які накладають на шкіру навколо очей, можуть викликати її роздратування. Хоча в більшості випадків відбувається звикання до дратівливих косметичних засобів, іноді вони стають причиною контактного дерматиту, клінічно невідмітного від алергічного контактного дерматиту.