Диня

Диня

Вона жовта, солодка та соковита. І в дні, коли погода починає псуватися, її запах чудово нагадує про літо. І не лише запах. Адже, алергія на диню часто виявляється у людей, чутливих до пилку рослин. Зокрема, амброзії, а тому симптоми алергії на диню підсилюються пізнього літа та восени, коли цвіте цей алерген.

Проте, не поспішайте виключати диню зі свого меню. Вона має чимало корисних властивостей. І відмовляючись від дині без підтвердженого лікарем діагноза алергії на неї, ви позбавляєте свій організм цинку, вітамінів А, В, С і Р, які містяться у цій баштанній культурі.

Маєте поганий настрій? В дині багато серотоніну, який ще називають гормоном щастя. Також до її складу входить кремній. Він позитивно впливає на роботу головного мозку, нервової системи, покращує обмін речовин та підвищує імунітет.

Проте, часом лікарі, все-таки, радять остерігатися дині. Наприклад, не рекомендується вона жінкам в період годування груддю аби уникнути небажаних реакцій у немовлят.

Диня має доволі багато алергенів, відтак, як правило, алергія на неї не ходить одна, а зустрічається в парі з іншими. Наприклад, у хворих з алергією до дині чутливість до пилку становить 100%. Тобто, усі, хто має алергію до цього баштанного фрукту, страждають від полінозу. Насамперед, такі люди чутливі до пилку амброзії, а також полину. За результатами досліджень, майже у 90% випадків реакції на диню передував сезонний алергічний риніт, астма або симптоми обох цих захворювань.

Результати ж клінічних досліджень свідчать, що до 23% хворих з алергією на диню мають і чутливість до латексу. Причому, чутливість до дині розвивається раніше за сенсибілізацію до латексу. Це ж саме дослідження вказує на супутню реактивність дині з персиком, яка складає 62%. Також люди, чутливі до дині, зазвичай, реагують і на банан.

Діагностика та лікування алергії на диню

В більшості випадків алергічні реакції на диню мають відносно легку форму і швидко минають без застосування медикаментозного лікування. Втім, якщо симптоматика швидко розвивається, виникають проблеми з диханням, тиском чи людина втрачає свідомість, потрібно, не зволікаючи, звертатися за медичною допомогою.

Хоча анафілаксія – серйозна алергічна реакція, – є не дуже поширеною, вона може виникнути при харчовій алергії, у тому числі – до дині.

Тому пацієнтам важливо пройти алергологічне обстеження, поставити правильний діагноз та з’ясувати у лікаря, чи повинні вони користуватись дозаторами адерналіну.

А діагноз алергії на диню встановлюється виключно лікарем після вивчення клінічної історії хворого, проведення шкірних проб та/або молекулярних тестів на алергію.

Одним з основних алергенів у дині є білок профілин. Він же міститься в пилку дерев та трав, цитрусових, березовому соці і як це незвично може звучати – у латексі (тому деяким людям з наявною реакцією на диню варто остерігатися гумових рукавичок та інших подібних виробів). Через схожість білків люди з алергією до дині можуть реагувати і на помідори, виноград та персики. Проте, саме чутливість до дині вважається клінічним маркером алергії до профіліну.

Крім того, люди, чутливі до дині, перехресно реагують і на білки, які знаходяться в її родичах: кавуні, гарбузі, огірках та кабачках.

Також в дині міститься термостабільний білок LTP, який не руйнується під дією високих температур. Тобто, диня може бути алергенною сирою, вареною чи запеченою або у вигляді цукату.

 

Джерела інформації:

1. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/14533664

2. http://www.food-allergens.de/symposium-3-3/melon/melon-allergens.htm

3. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/14533664

4. https://www.verywellhealth.com/melon-allergy-82834

Симптоми чутливості до дині можуть з’являтися протягом декількох хвилин після її вживання або через кілька годин. Від того, з чим пов'язана ваша алергія, залежить і те, як вона проявлятиметься.

У людей з алергічними реакціями на пилок берези, амброзії або злаків при вживанні дині може розвинутися синдром оральної алергії (СОА).

Основними проявами в цьому випадку будуть:

  • поколювання губ та язика,
  • їх набряк,
  • свербіж,
  • печіння або жаління у роті, горлі та язику.

А якщо ви виявили, що реагуєте на різні види дині, то, ймовірно, відчуваєте й алергічний риніт, спричинений пилком амброзії.

У відповідь на харчову алергію, спричинену динею, можуть спостерігатись і нудота, блювота та діарея. Рідше виникають реакції у вигляді кропив’янки чи ангіонабряку. Часом може розвиватись і анафілаксія.

Дорослі, діти та підлітки по-різному реагують на алергени в дині.

Скоріше за все, у дітей старшого віку, підлітків та молодих людей може розвинутися СОА, навіть якщо вони їли диню перед цим роками. У дорослих така алергія дасть про себе знати іншими проявами.

Лікування алергії Профілактика алергії

Питання та відповіді

Що таке алергени?

Алергени - це антигени, що викликають утворення IgE. Про алергії до будь-якого антигену свідчать позитивні шкірні проби на нього і наявність специфічних IgE в сироватці за даними радіоаллергосорбентного або твердофазного імуноферментного аналізу. Результати шкірних проб і визначення специфічних IgE треба оцінювати з урахуванням анамнезу та клінічної картини. Лікар, який проводить алергологічне обстеження, повинен знати, які алергени характерні для даної місцевості.

Як позбутися симптомів алергічного риніту в домашніх умовах?

Перш за  все слід:

  • обмежити перебування на повітрі в період активних цвітінь,
  • завісити кватирки спеціальними захисними фільтрами,
  • не  відкривати вікон у машині,
  • проводити щоденне вологе прибирання оселі, 
  • виключити вживання в їжу продуктів, куди може входити пилок чи інші частини  рослин.

Слід також враховувати, що між пилком рослин та певними видами фруктів і овочів можуть бути перехресні реакції, що призводить до  розвитку алергії, наприклад полин може мати спільні детермінанти з тмином, анісом, болгарським перцем; вільха, ліщина, береза може давати перехресні алергічні реакції з алергенами яблук, горіхів; в людей з гіперчутливістю до злакових трав може бути алергія на хлібобулочні вироби.

Чому виникає алергія?

Причиною алергії є алергени, а також алергізуючі фактори, які самі по собі не є алергенами, але сприяють появі в організмі алергенів. Натомість алергени - це антигени, які   спричиняють таку імунну відповідь, що призводить до ушкоджень в тканинах і органах.

 

Види найбільш поширених алергенів:

 

Пилкові

Алергени рослин і пилку: злакові трави (тимофіївка, вівсяниця, пирій  та ін.);   злакові культури (пшениця, овес, кукурудза); бур’яни (амброзія, полинь, подорожник, кропива та інші.); дерева (береза, вільха, ліщина, дуб, тополя, клен, ясень та ін.)

Побутові

Пил, епідермальні алергени і деякі види грибкових алергенів. Основним побутовим алергеном є домашній пил, де є мікрокліщі, гриби і інше.

Епідермальні

Лупа тварин і прикріплені до їх шерсті частинки слини, епідермісу, сечі.

Харчові

Продукти харчування і речовини, які утворюються при їх переробці. Найбільш високою алергенною активністю  володіють харчові продукти білкового походження. Жири, вуглеводи, мікроелементи, як правило, не викликають істинних алергічних реакцій. Між пилком деяких рослин і конкретними продуктами може бути перехресна реакція.

Інсектні

Алергени комах, котрі знаходяться в їх слині, отруті та тілі.

Хімічні

Речовини, з якими людина контактує в виробництві і побуті. Лікарські алергени: антибіотики, протигрибкові, ферментні препарати, продукти синтезу.

Інфекційні

Алергени грибів, бактерій, вірусів, найпростіших, паразитів.

Чи викликає алергію пилок неліственних дерев?

Голонасінні рослини містять у собі два порядки неліственних дерев: гінгко і хвойних. До хвойних належать порядки Pinaceae (в нього входять пінія, ялина, ялиця і тсуга), Cupressiaceae (ялівець, кипарис, кедр, козачий ялівець) і Taxodiaceae (в нього входить болотний кипарис). Існує два основних типи пилку голонасінних. У пінії, різних видів ялини, ялиці, кедра, у гірській або чорної тсуги (Tsuga martensiana) і золотої модрини (Pseudolarix amabilis) зерна пилку великі (50-90 мкм), з двома повітряними бульбашками. Ялівці і кипариси різних видів, тис, болотний кипарис, секвоя мають сферичні зерна пилку діаметром 20-35 мкм з товстим зовнішнім шаром і товстим середнім шаром, багатим целюлозою. Більші сферичні зерна пилку у модрин (Larix sp.) (40-70 мкм) і дугласії (Pseudotsuga taxifolia) (80-100 мкм).

Хвойні рослини є вітрозапилювані. У деяких областях їх пилок присутній в повітрі в значних кількостях. Пилок пінії під час її цвітіння має вигляд жовтого порошку. Алергія до неї зустрічається рідко. Взагалі пилок більшості хвойних дерев не дуже великий аллерген і не є поширеною причиною алергічних захворювань. Однак пилок гірського кедра в тих районах, де він розмножується і інтенсивно утворює пилок (від Техасу до центральної Мексики), викликає алергічний риніт досить часто. Цвіте кедр з пізньої осені до кінця зими. У північних районах причиною алергічних захворювань може бути пилок різних видів ялівців і кипарисів. У Флориді алергічний риніт викликає пилок болотного кедра. У осіб, сенсибілізованих до пилку пінії і які живуть серед пінієвих лісів, може в сезон її цвітіння виникнути алергічний риніт. В Японії одна з трьох головних причин пилкової алергії - пилок японського кедра ( «суги»). Пилок інших видів кедра (наприклад, кедра Порт Орфорд), що росте в районі Каскадних гір в США, теж відомий як причина алергічних ринітів. Описано респіраторні полінози і алергічні кон'юнктивіти, викликані пилком пінії.

Чи є мікрокліщі комахами?

Мікрокліщі домашнього пилу є представниками класу павукоподібних (Arachnoidea), що включає павуків і кліщів, і до комах не належать. Розглядати їх можна тільки за допомогою мікроскопа під малим збільшенням. Мікрокліщі видів Dermatophagoides pteronyssinis, Dermatophagoides farina і Euroglyphus maynei відносяться до сімейства Pyroglyphidae. У Флориді і Бразилії зустрічається тропічний мікрокліщ Blomia tropicalis. У сімейство Pyroglyphidae входять ще зернові кліщі, також здатні викликати алергію.