Чорниці

Чорниці

Алергія та непереносимість чорниці: небезпечні саліцилати

Колись був такий фільм " Мої чорничні ночі". Кіно не те що про чорницю, але…

там, в кафе був чорничний пиріг, який завжди залишався на ніч, бо його ніхто не замовляв… А дарма. Насправді, чорниця – унікальна ягода, яка здатна стати в нагоді за будь-яких станів. Плоди чорниці є чудовим джерелом вітамінів К та С, клітковини та марганцю.

Чорницею фарбують одяг та їжу, заварюють у чаї, з неї роблять соки, пироги, желе, і шукають у ній порятунку від понад дюжини хвороб.

Ця ягода – відмінне джерело антиоксидантів: антоціанів та поліфенолів. Завдяки цьому вважається, що чорниця сприяє зменшенню запалення кишечника, допомагає при серцево-судинних захворюваннях, полегшує стан при діабеті та гінгівіті (запаленні ясен).

Крім того, чорницю часто рекомендують як допоміжний засіб при різних проблемах з зором: катаракті, глаукомі, сухості ока, віковій деградації макули, тощо.

Також вважається, що антоціани чорниці зменшують запалення та стабілізують тканини, що містять колаген, такі як хрящ, сухожилки та зв’язки.

Досліди на мишах показали, що антоціани з чорниці можуть бути корисними для лікування хронічного свербежу, який може виникнути у пацієнтів із запальними шкірними захворюваннями, такими як атопічний дерматит.

А ще харчові добавки з чорницею вживаються при варикозі та геморої, при рецидивах хвороб сечостатевої системи, тощо.

Разом з тим, вживання чорниці може викликати і деякі малоприємні ефекти. 

Ця ягода, подібно малині, смородині, полуниці та багатьом іншим рослинним джерелам містить багато саліцилатів (природний аспірин), що може завдавати певних незручностей при чутливості до цієї сполуки.

Наприклад, при непереносимості саліцилатів може спостерігатися висип на шкірі у вигляді кропив'янки, нежить, проблеми з травленням та астма. До речі, саме люди з астмою найчастіше потерпають від непереносимості саліцилатів.

Харчова алергія та хворий шлунок також підвищують вірогідність розвинути реакцію на аспірин в фруктах, овочах чи в таблетках.

Реакція на саліцилати, найчастіше, проявляється через 5–15 хвилин після вживання. Проте інколи це може статися і пізніше – через 1-2 години. При сильній чутливості до саліцилатів про чорницю краще забути, так як є ризик розвитку шокового стану, який може призвести до зупинки дихання.

Крім саліцилатів чорниця також містить дубильні речовини – таніни. Вони також містяться в шоколаді, каві, чаї, червоному вині, квасолі, горіхах, журавлині, тощо. Як правило, більшість людей не відчувають ніякого дискомфорту, пов'язаного з вживанням цих та інших продуктів. Навпаки, танін, якщо не надто захоплюватися ним, чинить позитивну дію на організм: зокрема, покращує сон, стан судин, виводить токсини та важкі метали... Проте, у чутливих людей чорниця та їй подібні продукти можуть призвести до болей в животі, проносу, анемії, порушень з боку печінки та нирок, до різкої зміни артеріального тиску.

Часом чорниця може стати причиною і алергічних реакцій. Проте, фахівці повідомляють лише про одиночні зареєстровані випадки чутливості до цієї ягоди, незважаючи на її насичене забарвлення. Адже існує міф, що алергію викликають саме кольорові фрукти. Незначна поширеність алергії до чорниці може бути пов'язана з відносною рідкістю вживання цієї ягоди. Вчені не виключають, що при популяризації чорниці алергічні реакції на неї можуть почастішати.

Причини алергії на чорниці

Традиційно для харчових алергій, вірогідність розвитку чутливості до чорниці у певної людини зростає, якщо подібну реакцію уже має хтось з її близьких родичів. Бронхіальна астма чи атопія також підвищують ризики розвитку харчової алергії.

Щодо конкретних білків чорниці, які запускають алергічну реакцію, то про них відомо досить мало. 

Алергелог з США Філ Лібермен зазначає, що у єдиному випадку алергії на чорницю, про який йому відомо, розвиток реакції, скоріше за все, спричинив білок-переносник ліпідів (ЛТП). Такі білки вважаються основними алергенами фруктів. Переважно – у Середземноморському регіоні.

Це – термостійкі білки, які можуть зберігати свої властивості навіть після кулінарної обробки.

Також при чутливості до чорниці може спостерігатися перехресна реакція з іншими фруктами роду Vaccinium, зокрема, брусницею, журавлиною та лохиною.

Лохина містить білок-переносник ліпідів, який перехресно реагує з ЛТП деяких харчових продуктів. Це, зокрема, кісточкові фрукти – персик, абрикос, вишня.

Симптоми алергії на чорниці

Про алергічну реакцію на чорницю можуть свідчити наступні симптоми: 

  • Свербіж або набряк у роті, на язиці або губах;
  • Шкірні реакції, такі як екзема, кропив’янка, набряки та почервоніння кінцівок або обличчя;
  • Шлунково-кишкові симптоми, такі як біль у животі, нудота, блювота або діарея;
  • Дихальні симптоми, такі як нежить або закладений ніс, кашель, чхання, хрипи або утруднене дихання;
  • Серцево-судинні симптоми, такі як падіння артеріального тиску, непритомність.

Якщо ви помітили подібні симптоми після їжі, проконсультуйтеся з лікарем. Можливо, краще виключити підозрілий продукт з меню. В іншому випадку симптоми можуть наростати та ставати більш вираженими та небезпечними.

Наприклад, 25-річна жінка повідомила про побічні реакції після вживання варення з близької родички чорниці – брусниці.

Спочатку алергічна реакція проявилась свербежом навколо рота і усунулась сама собою. Проте, через кілька днів реакція на брусницю повторилась. Цього разу розвинулись і інші симптоми: сильний свербіж у роті, на язиці, а також за вухами та над ротом. 

В рідкісних випадках, при сильній чутливості, може виникати загрозливий для життя стан – анафілаксія.

Симптоми анафілаксії включають нудоту, блювоту, слабкий або швидкий пульс, утруднене дихання, набряк у горлі, сплутаність та втрату свідомості. 

Якщо після їжі у вас виникають подібні симптоми – негайно зверніться за медичною допомогою.

Також, якщо після вживання або контакту з чорницею ви маєте будь-які неприємні відчуття, вам слід звернутися до алерголога та пройти тестування, щоб з’ясувати, чи маєте ви алергію на чорницю або непереносимість саліцилатів.

Якщо у вас діагностовано алергію на чорницю, вам доведеться уникати контакту з нею. Якщо у вас є чутливість до саліцилатів, вам потрібно буде уважно читати етикетки продуктів на предмет вмісту аспірину та інших інгредієнтів, що містять саліцилатні сполуки.

При сильній чутливості лікар має призначити епінефрин, який слід тримати при собі та бути готовим зробити ін'єкцію у випадку розвитку анафілаксії.

 

Джерела інформації:

  1. https://www.verywellhealth.com/the-benefits-of-bilberry-88315
  1. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3193617/
  2. https://www.aaaai.org/ask-the-expert/anaphylaxis-to-blueberry
  3. http://www.phadia.com/da/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Food-of-Plant-Origin/Fruits/Blueberry
  4. https://healthfully.com/blueberry-allergy-symptoms-4289394.html
  5. https://health.howstuffworks.com/diseases-conditions/allergies/food-allergy/other/blueberry-allergy-symptoms.htm

Питання та відповіді

Що таке пилок?

Пилок - це чоловічі статеві клітини, необхідні для розмноження більшості насінних рослин. Рослини, які запилюються комахами (ентомолфільні), наприклад, троянди, зазвичай мають яскраві квіти, які залучають комах. Для вітрозапилюваних (анемофільних) рослин характерно рясне виділення пилку, що досягає в повітрі високої концентрації і тому частіше викликає сенсибілізацію. Вітрозапилюваними є багато дикорослих дерев, злаки, бур`яни. Пилкові зерна неозброєним оком неможливо розрізнити, але добре видно в мікроскоп.

Що таке алергени?

Алергени - це антигени, що викликають утворення IgE. Про алергії до будь-якого антигену свідчать позитивні шкірні проби на нього і наявність специфічних IgE в сироватці за даними радіоаллергосорбентного або твердофазного імуноферментного аналізу. Результати шкірних проб і визначення специфічних IgE треба оцінювати з урахуванням анамнезу та клінічної картини. Лікар, який проводить алергологічне обстеження, повинен знати, які алергени характерні для даної місцевості.

Що таке атопічний дерматит?

Атопічний дерматит - це хронічне рецидивуюче запальне захворювання шкіри, що характеризується вираженим свербінням, набряком, мокнутием, лущенням і утворенням кірок. Через велику роль свербіння в патогенезі, а також через відсутність первинних морфологічних елементів, атопічний дерматит іноді називають «сверблячкою, що супроводжується висипом». Часті розчухи викликають ліхенізацію, шкіра хворих на атопічний дерматит, навіть поза вогнищ ураження, схильна до сухості.

Як дізнатися, які пилкові алергени поширені в даній місцевості?

Лікар повинен знати, пилок яких рослин і в який час року переважає в області, де він працює і яких видів вітрозапилюваних рослин в ній найбільше. Щоб встановити, які пилкові алергени є основними в тому чи іншому місці, корисно визначити концентрацію пилку в повітрі. Однак і єдине квітуче дерево на подвір'ї біля хворого з алергією до його пилку може на кілька тижнів отруїти хворому життя. У той же час пилок амброзії здатен поширюватися на великі відстані. Її можна виявити за багато миль від рослини (миля - 1605 м), хоча і в невеликій кількості. Діагностичне значення має залежність між концентрацією пилку в повітрі і виникненням алергічного захворювання або даними радіоаллергосорбентного аналізу. У США показники концентрації пилкових алергенів і алергенів спор грибів для багатьох районів можна отримати в Національному алергологічному бюро (адреса в Інтернеті http://www.aaaai.org/nab).

Де більше позначається вплив алергенів грибів, в тому числі цвілевих, в приміщеннях або на відкритому повітрі?

І там і там. Алергени грибів можна розділити на діючі протягом усього року в закритих приміщеннях і сезонні, вуличні. Деякі види грибів - важливих джерел алергенів - зустрічаються як в приміщеннях, так і на відкритому повітрі. Зважені в повітрі спори грибів вловлюють так само, як пилок рослин.

У помірному кліматі їх концентрація схильна до сезонних коливань. Вона підвищується в теплу погоду, в той час як мороз і випав сніг перешкоджає росту грибів. На відкритому повітрі переважають спори грибів Alternaria і Cladosporium (або Hormodendrum). Їх концентрація в повітрі зростає в кінці літа і початку осені і коливається протягом дня. Їх багато в гниючих рослинах і опалому листі. Крім того, у зовнішньому середовищі поширені спори грибів родів Aspergillus, Penicillium і Bortrytis. Спори грибів у всіх районах світу, за винятком полярних, виявляються круглий рік. Кількість їх особливо велика там, де сіють зернові культури.

У районах, де вирощують зернові культури, переважають спори грибів роду Alternaria. У Північній Америці важливим джерелом спор на відкритому повітрі є гриби роду Cladosporium. Це широко розповсюджені сапрофіти. Для деяких сільськогосподарських рослин (шпинату, помідорів, бананів) вони патогенні. Рід Helminthosporium включає гриби-паразити рослин, особливо на півдні США. Гриби роду Curvularia бувають причинами алергічного грибкового синуситу, алергійного риніту і бронхіальної астми. Гриби роду Epicoccum широко поширені на оброблюваних або порослих злаковими травами землях. На Середньому Заході США восени в суху погоду концентрація їх спір в повітрі особливо висока. Гриби роду Fusarium зустрічаються у всьому світі. Вони викликають псування продуктів і захворювання рослин. Інший, що викликає псування продуктів, рід грибів - Aspergillus. Він широко представлений в гниючих рослинних рештках і компостних купах. Спори грибів цього роду в приміщеннях присутні у великих кількостях, ніж на відкритому повітрі.

 

Гриби родів Aspergillus і Penicillium - основні мешканці закритих приміщень і складів, де вони виявляються круглий рік. Вони можуть рости в умовах відносно низької вологості (в корівниках, сараях та інших закритих приміщеннях, зокрема, в підвалах). Aspergillus також часто присутні в гниючому зерні, рослинних відходах, опалому листі і компостних купах. Penicillium можуть в закритих приміщеннях рясно розмножуватися. Вони утворюють характерну зелену цвіль в сирих підвалах і на зіпсованих продуктах. Гриби роду Rhizopus і Cladosporium теж часто виявляються в закритих приміщеннях, особливо на гниючому дереві. Плісняві гриби поширені також в сирих ванних кімнатах і на підвіконнях. Випарники і зволожувачі, обсіменені спорами цвілевих грибів, стають джерелами їх надходження в повітря.