Болгарський перець

Болгарський перець

Червоний, солодкий, паприка, болгарський, зелений, угорський, піменто, … усе це про перець. Його, як правило, споживають сирим, додають до різних салатів, рагу та соусів, на відміну від перців чорного чи білого, які ми споживаємо, переважно, у формі спецій.

Болгарський перець містить багато корисних речовин та мікроелементів: калій,  фтор, магній, залізо, марганець, кобальт, йод, цинк, мідь. А ще вітаміни А, В, С, Е, Р...

Завдяки цьому солодкий перець – справжня знахідка для серця та кровоносної системи. Очищуючи судини та роблячи їх еластичними, корисні речовини в перці запобігають розвитку атеросклерозу. А ще він є чудовою профілактикою інфаркту та інсульту.

Щоденне споживання 50 грам солодкого перцю покращує зір, сприяє росту нігтів та волосся, позитивно впливає на стан шкіри.

Разом з тим, обережними з вживанням перцю потрібно бути людям, які мають проблеми з печінкою та нирками, тим, хто страждає на гастрит, має ішемічну хворобу серця чи алергію. 

Проте, в останньому випадку проблемою може виявитися встановити сам її факт. Адже ми переважно споживаємо перець з іншими овочами, м'ясом, рибою чи іншими стравами. Тож маючи підозри на алергію, на прийомі у лікаря потрібно детально розповісти своє денне меню. В нагоді буде ведення харчового щоденника, у тому числі – за допомогою смартфону, - де детально прописуються не тільки спожиті страви, а й наявність чи відсутність якої-небудь реакції на них.

Алергія до болгарського перцю виникає, коли імунна система людини помилково визначає його білки як потенційно шкідливі. Тоді у організмі хворого утворюються антитіла, імуноглобулін Е, саме до білків болгарського перцю [1]. З часом при вживанні перцю такі антитіла накопичуються в організмі і з певного моменту стимулюють виділення хімічних речовини, що призводять до виникнення симптомів алергічної реакції.

Ще один момент про який потрібно знати: при алергії на паприку ви можете реагувати і на інші пасльонові – баклажани, помідори та навіть картоплю. Причина криється у перехресній реактивності [2] через схожість білків цих рослин.

У тих, хто реагує на перець, часто зустрічається й перехресна реакція на пилок чи рослинну їжу, що містять паналергени профіліни та білки, схожі на алерген пилку берези Bet v 1. Висока частота сенсибілізації до солодкого перцю часто спостерігається і в пацієнтів з алергією до латексу. Приблизно 30-50% людей, які страждають алергією до натурального каучуку або латексу, мають і асоційовану гіперчутливість до деяких харчових продуктів рослинного походження, особливо – до свіжих фруктів. Ця асоціація називається латекс-фруктовим синдромом. З цим синдромом пов’язана реакція й на такі продукти як авокадо, банан, каштан, ківі, персик, помідор, картопля та солодкий перець.

Алергія на болгарський перець часто асоціюється і з синдромом селера-пилок берези-полин-спеції.

Симптоми алергії на болгарський перець, як правило, проявляються через лічені хвилини, рідше – через годину-дві  після вживання.

Найчастіше така алергія дає про себе знати реакціями з боку дихальних шляхів [3]. 

Рідше трапляються реакції з боку рота або шкіри, іноді виникають головні болі, які можуть і асоціюватися з алергічним ринітом, але в іншому випадку трактуються як симптом харчової алергії.

Дослідники [3] зазначають різну частоту прояву  клінічних симптомів своїх пацієнтів. 

Зокрема, Willerroider повідомляють, що серед  34 пацієнтів з алергією на болгарський перець, в 50% спостерігався ринокон'юнктивіт, синдром оральної алергії – у 38%, кропив’янка – у 32%, алергічна астма – у 24%, діарея – у 6%,  ангіо-невротичний набряк – у 3%, головний біль – у 6%, а загострення атопічного екзематичного дерматиту  – у 3% випадків.

У деяких випадках людина може відчувати лише поколювання та свербіж у роті без інших симптомів.

А от при вираженій алергії [4] на зелений перець, є загроза анафілаксії.

Симптоми сильної реакції на перець, яка потребує невідкладної допомоги:

нудота,

блювота,

слабкий або прискорений пульс, 

утруднене дихання,

поява кропив'янки,

сплутаність та втрата свідомості.

Діагностика та профілактика алергії на перець

Встановити діагноз алергії до болгарського перцю може лише лікар, застосувавши шкірні проби чи молекулярний тест на алергію. Якщо чутливість підтверджена аналізами, то найкращим рішенням буде виключити перець з  раціону, а разом з ним – соуси та інші страви, в яких він може міститися.

Або ж, принаймні, можна спробувати вживати лише продукти з перцем, які пройшли термічну обробку. Це допомагає зменшити прояви алергії, або уникнути небажаних реакцій взагалі – зокрема, якщо ви реагуєте на перець синдромом оральної алергії. У цьому випадку ви зможете їсти запечені чи інші термічно оброблені (варені, тушені) перці без проблем, але вам доведеться уникати вживання перців сирих.

У випадку вираженої симптоматики для контролю ситуації [1] іноді слід застосовувати ін’єкційний епінефрин. Ці ліки призначає лікар, і пояснює, як їх застосовувати.

 

Джерела інформації:

  1. https://www.livestrong.com/article/279402-bell-pepper-allergy/
  2. http://www.phadia.com/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Food-of-Plant-Origin/Vegetables/PaprikaSweet-Peppen
  3. http://research.bmh.manchester.ac.uk/informall/allergenic-food/index.aspx?FoodId=
  4. https://health.howstuffworks.com/diseases-conditions/allergies/food-allergy/other/green-pepper-allergy-symptoms.htm

Питання та відповіді

Як уникнути дії частинок слущенного епідермісу кішок?

 Кращий спосіб уникнути їх - видалити з будинку кішку, що здійснимо далеко не завжди. Після того, як кішка з квартири видалена, зазвичай проходить 12 - 16 тижнів, перш ніж концентрація алергенів стане нижче порогової. Якщо сім'я не хоче або не може розлучитися з кішкою, то її слід поселити поза житловими приміщеннями. Якщо це неможливо, то хоча б не пускати кішку в спальню, використовувати для зниження концентрації алергену Fel d 1в спальні високоефективний повітряний фільтр, поміняти чохли на матрацах і подушках, хоча це не завжди достатньо знижує концентрацію алергену. Рекомендують щотижня мити кішок, щоб зменшити кількість алергенів, що впливають на хворого, сенсибілізованого до них, проте щодо впливу миття кішок на концентрацію алергенів в квартирі єдиної думки немає.

Чи викликає алергію пилок неліственних дерев?

Голонасінні рослини містять у собі два порядки неліственних дерев: гінгко і хвойних. До хвойних належать порядки Pinaceae (в нього входять пінія, ялина, ялиця і тсуга), Cupressiaceae (ялівець, кипарис, кедр, козачий ялівець) і Taxodiaceae (в нього входить болотний кипарис). Існує два основних типи пилку голонасінних. У пінії, різних видів ялини, ялиці, кедра, у гірській або чорної тсуги (Tsuga martensiana) і золотої модрини (Pseudolarix amabilis) зерна пилку великі (50-90 мкм), з двома повітряними бульбашками. Ялівці і кипариси різних видів, тис, болотний кипарис, секвоя мають сферичні зерна пилку діаметром 20-35 мкм з товстим зовнішнім шаром і товстим середнім шаром, багатим целюлозою. Більші сферичні зерна пилку у модрин (Larix sp.) (40-70 мкм) і дугласії (Pseudotsuga taxifolia) (80-100 мкм).

Хвойні рослини є вітрозапилювані. У деяких областях їх пилок присутній в повітрі в значних кількостях. Пилок пінії під час її цвітіння має вигляд жовтого порошку. Алергія до неї зустрічається рідко. Взагалі пилок більшості хвойних дерев не дуже великий аллерген і не є поширеною причиною алергічних захворювань. Однак пилок гірського кедра в тих районах, де він розмножується і інтенсивно утворює пилок (від Техасу до центральної Мексики), викликає алергічний риніт досить часто. Цвіте кедр з пізньої осені до кінця зими. У північних районах причиною алергічних захворювань може бути пилок різних видів ялівців і кипарисів. У Флориді алергічний риніт викликає пилок болотного кедра. У осіб, сенсибілізованих до пилку пінії і які живуть серед пінієвих лісів, може в сезон її цвітіння виникнути алергічний риніт. В Японії одна з трьох головних причин пилкової алергії - пилок японського кедра ( «суги»). Пилок інших видів кедра (наприклад, кедра Порт Орфорд), що росте в районі Каскадних гір в США, теж відомий як причина алергічних ринітів. Описано респіраторні полінози і алергічні кон'юнктивіти, викликані пилком пінії.

Чому виникає алергія?

Причиною алергії є алергени, а також алергізуючі фактори, які самі по собі не є алергенами, але сприяють появі в організмі алергенів. Натомість алергени - це антигени, які   спричиняють таку імунну відповідь, що призводить до ушкоджень в тканинах і органах.

 

Види найбільш поширених алергенів:

 

Пилкові

Алергени рослин і пилку: злакові трави (тимофіївка, вівсяниця, пирій  та ін.);   злакові культури (пшениця, овес, кукурудза); бур’яни (амброзія, полинь, подорожник, кропива та інші.); дерева (береза, вільха, ліщина, дуб, тополя, клен, ясень та ін.)

Побутові

Пил, епідермальні алергени і деякі види грибкових алергенів. Основним побутовим алергеном є домашній пил, де є мікрокліщі, гриби і інше.

Епідермальні

Лупа тварин і прикріплені до їх шерсті частинки слини, епідермісу, сечі.

Харчові

Продукти харчування і речовини, які утворюються при їх переробці. Найбільш високою алергенною активністю  володіють харчові продукти білкового походження. Жири, вуглеводи, мікроелементи, як правило, не викликають істинних алергічних реакцій. Між пилком деяких рослин і конкретними продуктами може бути перехресна реакція.

Інсектні

Алергени комах, котрі знаходяться в їх слині, отруті та тілі.

Хімічні

Речовини, з якими людина контактує в виробництві і побуті. Лікарські алергени: антибіотики, протигрибкові, ферментні препарати, продукти синтезу.

Інфекційні

Алергени грибів, бактерій, вірусів, найпростіших, паразитів.

Як дізнатися, які пилкові алергени поширені в даній місцевості?

Лікар повинен знати, пилок яких рослин і в який час року переважає в області, де він працює і яких видів вітрозапилюваних рослин в ній найбільше. Щоб встановити, які пилкові алергени є основними в тому чи іншому місці, корисно визначити концентрацію пилку в повітрі. Однак і єдине квітуче дерево на подвір'ї біля хворого з алергією до його пилку може на кілька тижнів отруїти хворому життя. У той же час пилок амброзії здатен поширюватися на великі відстані. Її можна виявити за багато миль від рослини (миля - 1605 м), хоча і в невеликій кількості. Діагностичне значення має залежність між концентрацією пилку в повітрі і виникненням алергічного захворювання або даними радіоаллергосорбентного аналізу. У США показники концентрації пилкових алергенів і алергенів спор грибів для багатьох районів можна отримати в Національному алергологічному бюро (адреса в Інтернеті http://www.aaaai.org/nab).

Які продукти зазвичай викликають опосередковану IgE харчову алергію у дорослих та дітей?

Переважання окремих харчових продуктів серед причин харчової алергії залежить від географічного положення та культурного укладу. Наприклад, в Японії серед дітей найбільш розповсюджені харчова алергія на гречану крупу і рис, в скандинавських країнах - на рибу, в Іспанії - на фрукти.

У США, за даними досліджень із застосуванням провокаційних харчових проб подвійним сліпим методом з плацебо-контролем, у дітей найчастішим причинами харчової алергії є коров'яче молоко, соя, яйця, пшениця, арахіс і риба; у дорослих - арахіс, фундук, ракоподібні і риба.