Арахіс

Чому лікарі радять ранній прикорм земляним горіхом, незважаючи на алергію на арахіс

Насправді арахіс - ніякий не горіх. Хоч його і називають земляним горіхом, він - типовий бобовий, як то квасоля чи горох. Проте, боби арахісу дозрівають під землею, а, відтак, і отримали свою назву. І алергія на арахіс належить до восьми найбільш частих алергій у світі.

Проте, арахіс не лише алергенний, але й поживний. В плодах земляного горіха міститься багато корисних речовин: магній та фосфор, природні антиоксиданти, фолієва кислота, клітковина, лінолева кислота… Завдяки цьому арахіс позитивно впливає на серце, ендокринні залози, пам'ять та шлунок. 

З іншого боку, саме арахіс часто стає причиною важких алергічних реакцій, зокрема і таких як анафілаксія.

Діти і алергія на арахіс

За останніх десять років поширеність алергії на арахіс у західних країнах значно зросла і становить приблизно 0,5%.  В США показники вищі. За результатами дослідження 2017 року виявилося, що алергія на арахіс у дітей в США зросла на 21% порівняно з 2010 роком, і що майже 2,5 % американських дітей можуть потерпати від цього недугу. При цьому, найчастіше від негативних реакцій на арахіс страждають діти віком до 3 років.

У слаборозвинених країнах Африки та Азії алергія на арахіс зустрічається набагато рідше.

Відомо, що в зоні ризику – люди з особистою або сімейною історією алергічних станів, таких як астма, поліноз, і, зокрема, екзема (атопічний дерматит).

У  брата дитини з алергією на арахіс вірогідність отримати таку ж алергію складає близько 7%.  Інші фактори, що впливають на можливий розвиток недуги включають вживання земляного горіха під час вагітності та лактації, вплив білка арахісу через побутовий пил та контакт із засобами для догляду за шкірою, що містять сиру арахісову олію.

В більшості випадків алергія на арахіс залишається на все життя. Але, дослідження показують, що близько 20% дітей, які страждають на цю недугу, переростають її.

Діагностика та лікування

При підозрі алергії на арахіс важливо звернутися до лікаря. Алерголог може провести вам шкірний прик-тест або призначити аналіз крові на виявлення специфічних IgE до білків арахісу. Ці тести на алергію допомагають підтвердити ймовірність гіперчутливості до їжі і виключити інші можливі причини негативної реакції з боку імунної системи. За необхідності лікар може прописати використання дозатора адреналіна – пристрою, який потрібно застосовувати у разі важкої (анафілактичної) реакції на арахіс. Якщо вам або вашій дитині призначений дозатор адреналіну, важливо, щоб вам показали, як ним користуватися.

Дозатори адреналіну слід тримати подалі від яскравого світла та високих температур, але вони завжди повинні бути з людьми, які страждають на харчову алергію, або бути легкодоступними (наприклад, не здавайте їх разом з валізою у багажний відсік літака).

В якості лікування алерголог може запропонувати пройти специфічну імунотерапію. Це так зване щеплення від алергії, процес підвищення толерантності до алергенів, у тому числі – харчових, за допомогою введення дуже малої їх кількості в організм.

Щеплення арахісом від алергії

Ефект такого щеплення може мати й раннє, в перші 12 місяців життя, введення арахісу до прикорму. За останніми даними вважається, що воно допомагає імунній системі звикати до білків земляного горіха. А ще на початку 2000-х лікарі, навпаки, рекомендували відкласти введення арахісу до 3-річного віку. В результаті, захворюваність на алергію на арахіс в країнах, в яких дотримувалися цих рекомендацій, більш ніж подвоїлася. На противагу цьому показники алергії на арахіс були значно нижчими, наприклад, в Ізраїлі, де дітям вводили арахіс в молодшому віці.

Тож тепер немовлятам, які не мають екземи або діагностованої харчової алергії, рекомендують вводити їжу, що містить арахіс, починаючи приблизно з 6 місяців. Це повинно бути пастоподібне арахісове масло або арахісові закуски, придатні для немовлят. Проте, немовлятам неможна давати хрустке арахісове масло або цілий арахіс через ризик задухи.

Вагітним і жінкам, що годують, безпечно вживати арахіс, якщо вони самі не мають алергії.

Харчування при алергії на арахіс

На сьогодні ліків від алергії на арахіс не існує, тож найкращий варіант – уникати вживання земляного горіха.

Зробити це не завжди легко, оскільки арахіс широко використовується в різних продуктах харчування і є загальним інгредієнтом у різних кухнях, таких як азіатська та індійська. Земляний горіх можна знайти в таких продуктах, як мюслі, крупи та батончики. Тож важливо ретельно перевіряти перелік інгредієнтів на етикетках харчових продуктів.

Цікаво, що деякі хворі можуть переносити рафіновану арахісову олію, завдяки видаленню з нею білка.

Уникайте і продуктів, які містять арахіс, що може бути захований під будь-яким із наступних найменувань:

Arachis hypogaea (це латинська назва арахісу)

Пивні горіхи

Какахуте

Китайські горіхи

Земляні горіхи

Горіхи

Горіховий горох

Маделонас

Але уважними потрібно бути не лише в магазинах, читаючи етикетки, а й у ресторанах та кафе, роблячи замовлення, а також – на власній кухні.

Щоб уникнути перехресних реакцій вдома, переконайтесь, що всі робочі поверхні та дошки добре очищені за допомогою гарячої мильної води. Використовуйте окремі ємності для джемів, масла тощо, особливо якщо ви використовуєте арахісове масло. Завжди використовуйте чистий посуд для  подачі страв.

Алергія на земляний горіх розвивається, коли імунна система людини має гіперчутливість та продукує антитіла – специфічні імуноглобуліни Е (sIgE) до одного або декількох білків арахісу. Крім того, арахіс містить білки, які перехресно реагують з білками пилку берези чи злаків.

Перехресні реакції арахісу: бобовий парадокс

А от інші боби може вживати більшість хворих з алергією на арахіс. При тому, що більше половини людей, які страждають на цю алергію, мають позитивні результати шкірних чи молекулярних тестів щодо чутливості до інших бобових, 95% з них можуть толерувати вживання таких бобових у їжу. Багато років тому людям з чутливістю до арахісу рекомендували уникати бобових, в тому числі - сої. Проте, ця практика виявилася непотрібною. Один з можливих винятків - люпин, на який можуть реагувати до 50% хворих з алергією на арахіс. Люпинове борошно і насіння можна зустріти в хлібі, випічці і макаронах.

Ще один виняток - кунжут. Алергія на нього може торкнутися до чверті осіб, які страждають алергією на арахіс.

Перехресні реакції з горіхами зустрічаються частіше, хоча арахіс ботанічно не пов’язаний з деревними горіхами (мигдалем, волоськими горіхами, кеш’ю тощо). Наприклад, близько 35% малюків та більше 30% дорослих, які страждають алергією на арахіс, набувають алергію і на деревні горіхи.

Більшість реакцій на арахіс виникають протягом 20 хвилин.  І майже всі вони трапляються протягом двох годин після споживання арахісу.

Деякі люди з пилковими алергіями можуть відчувати симптоми синдрому оральної алергії на арахіс. Його проявами є:

• поколювання та свербіж язика та/або губ
• набряклість губ та язика
• важкість в горлі, хрипкий голос.

Проте, близько  80% - 90% реакцій на земляний горіх пов'язані зі шкірними проявами.

Це може бути

висип, у тому числі -

• кропив’янка,
• почервоніння,
• свербіж.

Тим не менш, реакції можуть виникати за відсутності висипу, і вони часто є найбільш важкими.

Зокрема, з боку дихальної системи можуть спостерігатись

• кашель,
• хрипи,
• задишка, утруднене дихання,
• з боку травної системи –
• неперетравлюваність їжі,
• судоми в животі
• нудота,
• блювота
• та діарея.

Серце-судинна система може відреагувати

частим серцебиттям,

зниженням артеріального тиску,

слабким пульсом

Хворий може відчувати запаморочення і його шкіра може ставати блідо-блакитною.

У дітей часто відмічаються зміни в поведінці.

Найбільш важкою алергічною реакцією на арахіс є анафілаксія - небезпечна для життя реакція організму на алерген.  В цьому випадку слід негайно скористатися дозатором епінефрину (адреналіну).