Абрикоси

Абрикоси

У алергії на абрикос винні береза і персик

Абрикоси - чудове джерело антиоксидантів, які очищають наш організм від шкідливих вільних радикалів та захищають шкіру від пошкодження. А ще в цих кісточкових є вітаміни В, Н, Е, Р, залізо, срібло, калій, магній, фосфор, солі йоду, тощо.

Коли сезон свіжих фруктів закінчується, абрикоси можна знайти у вигляді джемів, консервів, соків чи кураги: в сушеному вигляді абрикос корисний при гіпертонії та анемії.

Однак, саме у вигляді кураги абрикос може частіше викликати таку небажану реакцію як алергія.

В першу чергу з курагою потрібно бути обережними людям, які страждають від розладів травної системи та астми. Особливо небезпечна курага, яка оброблена двоокисом сірки. Цей консервант може довше зберігати гарний вигляд фрукту, але й може спричинити напади астми.

А якщо у людини алергія на сульфати, то краще обрати органічний тип кураги. Втім, і це не завжди гарантує відсутність реакції. Але в такому разі, скоріше за все, алергічна реакція на курагу зачепить безпосередньо травну систему.

З боку травного тракту симптоми алергії спостерігатимуться й у разі, якщо чутлива до алергенів абрикосу людина, їстиме його сирим.

Але, загалом, дослідження свідчать про рідкість алергії на абрикос. Водночас, вони ж вказують, що половина хворих страждає від важких симптомів [1]. 

Абрикосова алергія варіюється від легкого прояву, як то синдром оральної алергії, до важкої реакції – такої як анафілактичний шок.  Якою саме буде реакція, залежить від білка, який її викликає.

Дві сторони одної алергії

На півночі Європи переважає м'яка форма алергії на абрикоси [2]. Вона пов'язана з алергією на березовий пилок, через подібність білків берези та абрикоса.

Це називається синдромом «береза-фрукти». В цьому випадку прояви алергії, як правило, обмежуються синдромом оральної алергії (СОА), симптоми якого, найчастіше, залучають рот та горло. І виникає реакція на фрукти після того, як людина стає чутливою до пилку берези, а тому є вторинною алергією [3].

За даними Американської академії алергії, астми та імунології, до 50-75 % дорослих людей з алергією на пилок берези можуть відчувати оральні симптоми після вживання перехресно-реактивної їжі, наприклад, кісточкових фруктів.

Алергени, які викликають СОА, нестійкі і легко руйнуються під дією високих температур. Відтак, люди, які страждають від вторинної алергії на абрикос, можуть переносити печені чи варені фрукти. Погана новина в тому, що такі хворі можуть реагувати й на інші фрукти: яблуко, грушу, вишню, а ще – лісовий та волоський горіхи, селеру та моркву.

У Середземномор'ї, де берези не ростуть, немає і алергії на їх пилок. Та це не означає, що там не виникає алергії на абрикос. Навпаки, тут ці кісточкові перехресно реагують з персиком, алергени якого є головними винуватцями харчової алергії Півдня Європи. І саме харчова алергія є первинною у цьому регіоні.

Білок, який відповідає за розвиток алергічної реакції в даному випадку є більш стійким, а тому не розпадається в результаті термічної обробки. Відтак, люди з такою алергією не можуть їсти навіть абрикосового варення, джемів, соків, тощо. Важчими будуть і симптоми алергії, аж до анафілаксії. Іноді вони можуть поєднуватися з симптомами оральної алергії [2].

Крім того, за такого типу алергії можливі перехресні реакції із персиком, нектарином, яблуком, вишнею, сливою та лісовим горіхом.

Діти страждають частіше 

Харчова алергічна реакція може виникнути або одразу, або через кілька годин після їжі. Вчені з'ясували [1], що всього в світі близько  2% дорослого населення та близько 8% дітей віком до 3 років страждають від різних видів справжньої алергії до фруктів.

Іноді алергічна реакція може виникати при самому дотику до фрукту. Адже шкірка плодів абрикоса містить кілька алергенів, які можуть призводити до висипання на шкірі. Контактний дерматит – важкий тип алергічної реакції, що виникає після контакту з плодом.

Симптоми алергії на абрикос

Симптоматика алергічної реакції до абрикосу залежить від типу алергії. Так, якщо у вас – СОА, ви помітите, що рот або горло сверблять після вживання сирого фрукта. Симптоми СОА, як вже вказувалось, зазвичай легкі і швидко зникають, коли ви проковтнули їжу або більше не контактуєте з нею.

Найбільш поширені симптоми СОА полягають у свербежі або набряку та залучають:

  • обличчя
  • губи
  • рот
  • горло
  • язик

Якщо алергія спричинена перехресною реакцією з персиком, симптоми будуть більш важкими. Іноді вони можуть поєднуватися з проявами СОА. Ці симптоми включають:

  • кашель
  • діарею
  • свербіж або нежить
  • шкірний висип
  • блювоту.

Найважчий вид алергічної реакції – анафілаксія. Симптоми анафілаксії, зазвичай, проявляються протягом декількох хвилин після вживання їжі.

Симптоми анафілаксії можуть включати:

  • запаморочення
  • непритомність
  • почервоніння або блідість шкіри
  • кропив’янка і свербіж
  • гіпотонія (низький артеріальний тиск)
  • нудота або блювота
  • швидкий пульс, який також може бути слабким
  • набряк дихальних шляхів, горла або язика, що може спричинити утруднення дихання.

Профілактика алергії на абрикос:

Як і у випадку з іншими їстівними алергенами, ефективного та остаточного лікування алергії до абрикосів поки не існує. Наявні антигістамінні та стероїдні препарати допомагають знімати її симптоматику. У важких випадках може знадобитися укол дозатора адреналіну.

Але, щоб такої необхідності не виникало – найкраще оминати алергени, в даному випадку, абрикоси, в повсякденному житті. Тож потрібно уважно читати етикетки на продуктах в магазинах та уникати засобів догляду за шкірою та волоссям з ароматом абрикосу.

Люди виключно з оральною алергією можуть спробувати їсти оброблені фрукти.

Проте, ні в я кому разі не можна самостійно виключати абрикоси зі свого раціону, не отримавши підтвердження від лікаря, що ви, таки, маєте алергію до цього фрукту. А діагностувати таку харчову алергію лікарю допоможе ведення вами харчового щоденника, у тому числі – у відповідних додатках до смартфону.

 

Джерела інформації:

  1. https://fruitsfacts.com/apricot-allergy-symptoms-allergic-apricots
  2. http://research.bmh.manchester.ac.uk/informall/allergenic-food/index.aspx?FoodId=410
  3. https://www.healthline.com/health/stone-fruit-allergy#diagnosis

 

Питання та відповіді

Чи треба при алергії до арахісу виключати з раціону всі бобові?

Ні. Алергія до інших бобовим у осіб, що мали алергічні реакції на арахіс, навіть важкі, зустрічаються рідко. Тільки у 5% хворих одночасно спостерігається клінічно виражена алергія різної тяжкості ще до 1 - 2 видам бобів. Однак особи з алергією до арахісу дуже часто дають позитивні шкірні проби або радіоаллергосорбентний тест з іншими бобовими, навіть якщо в якості продукту харчування вони переносяться добре.

Як розрізнити пилок різних рослин під мікроскопом?

Зерна пилку різних рослин відрізняються формою і розмірами, завдяки чому їх можна відрізнити один від одного під мікроскопом. В їх оболонці є отвори і пори, у деяких рослин - поздовжні канавки, краї яких діють подібно мініатюрним крильцям. Ці та інші ознаки теж допомагають розрізнити пилок різних рослин. Наприклад, пилок всіх видів злаків має одну зародкову пору. Різні види злаків відрізняються розмірами пилкових зерен. Однак визначити, дивлячись в мікроскоп. Якому виду злаків належить пилок, важко.

Що таке пилок?

Пилок - це чоловічі статеві клітини, необхідні для розмноження більшості насінних рослин. Рослини, які запилюються комахами (ентомолфільні), наприклад, троянди, зазвичай мають яскраві квіти, які залучають комах. Для вітрозапилюваних (анемофільних) рослин характерно рясне виділення пилку, що досягає в повітрі високої концентрації і тому частіше викликає сенсибілізацію. Вітрозапилюваними є багато дикорослих дерев, злаки, бур`яни. Пилкові зерна неозброєним оком неможливо розрізнити, але добре видно в мікроскоп.

Чому виникає алергія?

Причиною алергії є алергени, а також алергізуючі фактори, які самі по собі не є алергенами, але сприяють появі в організмі алергенів. Натомість алергени - це антигени, які   спричиняють таку імунну відповідь, що призводить до ушкоджень в тканинах і органах.

 

Види найбільш поширених алергенів:

 

Пилкові

Алергени рослин і пилку: злакові трави (тимофіївка, вівсяниця, пирій  та ін.);   злакові культури (пшениця, овес, кукурудза); бур’яни (амброзія, полинь, подорожник, кропива та інші.); дерева (береза, вільха, ліщина, дуб, тополя, клен, ясень та ін.)

Побутові

Пил, епідермальні алергени і деякі види грибкових алергенів. Основним побутовим алергеном є домашній пил, де є мікрокліщі, гриби і інше.

Епідермальні

Лупа тварин і прикріплені до їх шерсті частинки слини, епідермісу, сечі.

Харчові

Продукти харчування і речовини, які утворюються при їх переробці. Найбільш високою алергенною активністю  володіють харчові продукти білкового походження. Жири, вуглеводи, мікроелементи, як правило, не викликають істинних алергічних реакцій. Між пилком деяких рослин і конкретними продуктами може бути перехресна реакція.

Інсектні

Алергени комах, котрі знаходяться в їх слині, отруті та тілі.

Хімічні

Речовини, з якими людина контактує в виробництві і побуті. Лікарські алергени: антибіотики, протигрибкові, ферментні препарати, продукти синтезу.

Інфекційні

Алергени грибів, бактерій, вірусів, найпростіших, паразитів.

В якому віці проявляється атопічний дерматит?

У більшості випадків атопічний дерматит починається в грудному віці. У 49-75% хворих захворювання почалося до 6 місяців, зазвичай в перші 2-3 місяці. Після 5 років атопічний дерматит часто вступає в тривалу ремісію. Однак він може знову виявитися в підлітковому або дорослому віці. До віку 5 років симптоми захворювання спостерігають у 80-90% хворих, до віку 14 років - всього у 10-15%. Якщо в підлітковому віці атопічний дерматит протікає помірно або важко, то ймовірність рецидивів в дорослому віці перевищує 80%. Фактори, що погіршують прогноз, включають тяжкий перебіг в дитячому віці, обтяжений сімейний анамнез, супутні атопічні захворювання (бронхіальна астма і алергічний риніт), початок у грудному віці і жіноча стать. При виникненні атопічного дерматиту в дорослому віці необхідно виключати інші хвороби шкіри.