Редька

Редька

Алергія на редьку може призводити до біфазної анафілаксії

      Мрієте про здорову та сяючу шкіру? Тоді ви маєте вибір: купити новий крем або… редьку. Хоч це може видатися смішним чи несподіваним, але цей весняно-літній овоч має ряд корисних властивостей.

       Регулярно споживаючи редьку, ви отримуєте порцію вітаміну С, води та антиоксидантів. Разом вони допомагають в лікуванні шкірних захворювань, в тому числі – запалень та вугрів.

       А волокна, наявні в редьці, витягують з організму токсини та роблять шкіру свіжою, зволоженою та чистою. Просто нанесіть на обличчя невелику кількість тертої редьки і дайте їй постояти 10 хвилин, а потім змийте водою.

      Але це ще не все. Є дані [1], що редька  здатна знижувати вміст холестерину, чим підтримує здоров'я серця. Вміст клітковини в цьому овочі забезпечує стабільну роботу травної системи та навіть сприяє зниженню ваги. Корінь редьки має гіпоглікемічні та протидіабетичні властивості, які можуть врівноважувати рівень глюкози в крові. Вітамін С, антоціан і фолієва кислота мають антиоксидантний та регенеруючий ефекти. 

       А сік редьки є хорошим джерелом сірки та рафаніну, що позитивно впливає на щитовидну залозу: допомагає збалансувати тиреоїдні гормони.  

       Також в редьці є вітаміни В, калій та залізо, фоліати, рибофлавін та калій. 

       Та поряд з рядом переваг цього овоча часом його вживання може призводити до негативних ефектів, наприклад ‒ до зниження артеріального тиску.

Алергія на редьку ‒ ще один малоприємний стан. Хоч цей овоч і відноситься до низькоалергенних, у важких випадках навіть вживання редьки може загрожувати анафілаксією. І у випадку з цим алергеном реакція здатна повернутися через якийсь час, наприклад, 12 годин. Це називається біфазною чи двофазною анафілаксією. Тобто, повторення симптомів протягом 1-72 годин без подальшого впливу алергену. В деяких випадках можуть спостерігатися як ранні так і пізні повтори.

Причини алергії на редьку

      Редька належить до сімейства хрестоцвітих, до якого також входять капуста (включаючи цвітну, брокколі та інші), рукола, хрін, гірчиця, ріпа. Дослідження вказують [2] на можливість перехресних реакцій всередині родини.

      Є дані, що люди з чутливістю до редьки можуть переносити її у вареному вигляді. Через це науковці припускають, що алергени редьки є чутливими до дії високих температур. 

      Загалом, алергія на редьку частіше розвивається в сім'ях, де уже є така проблема. Наявність атопії та полінозу також підвищує вірогідність розвитку алергії до цього овочу. В останньому випадку реакція на редьку проявлятиметься у вигляді синдрому оральної алергії (СОА). Такому стану, як правило, передує наявність чутливості до пилку. Це одна з причин, чому СОА не спостерігається у малих дітей, у яких ще не встигла розвинутись чутливість до цього алергена. 

       Реакція на редьку може виникати як в результаті вживання так і після дотику до овощу. Зафіксований випадок анафілаксії [3], яку спричинила подрібнена молода редька.

       Така реакція спостерігалась у 46-річної жінки, яка влаштувалась на роботу в ресторан корейської кухні і подрібнила редьку. Варто відзначити, що за кілька днів до анафілаксії їй передувала більш м'яка реакція. 

Симптоми алергії на редьку

      Симптоми реакції на редьку, як показує згаданий випадок, можуть проявлятися одразу після контакту з нею.

      Основними ознаками помірної реакції на цей овоч, як правило, будуть кропив’янка з відчуттям свербіння та печіння на тілі. В легких випадках подібна реакція може зникати сама по собі так само спонтанно як і виникла. Але це не означає, що її потрібно ігнорувати. Адже повторний вплив алергену може призвести до значно складніших симптомів, включаючи анафілаксію. В цьому випадку кропив'янка стає генералізованою, спостерігається розлад шлунку, запаморочення, зниження артеріального тиску, проблеми з диханням.

      Та в більшості випадків реакція на редьку обмежується СОА. Найпоширенішими симптомами [4] такого стану будуть: свербіж у роті, набряк губ та поколювання язика чи горла. Останнє вважається найчастішим проявом, проте, інколи може спостерігатися і свербіж у вухах.

 

Також можуть виникати:

  • Закладеність носа
  • Загострення астми
  • Утруднення дихання
  • Сверблячка
  • Висип на шкірі
  • Зміни кольору шкіри
  • Ангіоневротичний набряк

 

      Більшість дослідників виявили, що симптоми оральної алергії на редьку можуть прогресувати до системних проблем приблизно у 9% пацієнтів і викликати анафілаксію у 1,7% з них.

      Єдиним засобом, який може допомогти в даному випадку, є адреналін. Тому при перших проявах анафілаксії потрібно звертатися за негайною допомогою, або, за наявності, самостійно скористатися автоінжектором  адреналіну.

       В інших випадках для усунення симптомів можуть використовуватися антигістамінні та стероїдні засоби.

       Для того ж, щоб убезпечити себе від повторного виникнення симптомів алергії, найкращий варіант – уникати алергену. Іноді можуть виникати і перехресні реакції між різними продуктами, тому краще не займатися самолікуванням, а звернутися по діагностику вашого стану до лікаря.

 

Джерела інформації:

  1. https://allergy-symptoms.org/amazing-benefits-radish-hair-skin-health/
  2. http://www.phadia.com/da/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Food-of-Plant-Origin/Vegetables/Cabbage-/
  3. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4274477/
  4. https://fruitsfacts.com/radish-allergy-symptoms-allergic-to-radish/

Питання та відповіді

Яка типова локалізація вогнищ ураження при атопічний дерматит? Як вона змінюється з віком?

Атопічний дерматит у немовлят характеризується ураженням шкіри обличчя, шиї, тулуба та розгинальних поверхонь кінцівок. У дітей старшого віку і у дорослих висипання зазвичай локалізуються на згинальних поверхнях кінцівок (в ліктьових і колінних ямках), шиї, кистях і стопах. У дорослих ураження кистей нерідко пов'язане з професійними шкідливостями (постійна вологість рук, робота з хімічними речовинами). При тяжкому перебігу атопічного дерматиту можливе ураження будь-якої ділянки тіла. Проте дуже рідко при цьому захворюванні уражаються пахвові западини, пахові і міжсідничні складки. При ураженні перерахованих областей необхідно виключати інші захворювання шкіри.

Чи викликає алергію пух з насіння тополі?

Особи, які вважають, що вони страждають алергією до тополиного пуху (пуху тополі тригранного - Populus deltoides), насправді зазвичай сенсибілізовані пилком злаків. У багатьох областях розсіювання насіння тополі збігається за часом з піком утворення пилку у злакових трав. Тополя же цвіте набагато раніше, навесні. Пилок його неозброєним оком не видно.

Що таке синдром алергічних реакцій порожнини рота?

Причиною синдрому алергічних реакцій порожнини рота є перехресна реакція на пилкові алергени і алергени деяких сирих харчових продуктів. Цей синдром (набряк і свербіж ділянок слизової рота, що стикалися з їжею, - губ, язика, глотки, неба) іноді виникає при пилковому алергійному риніті. Хворий часто може без шкоди для себе їсти у вареному вигляді продукт, що викликає у нього синдром алергічних реакцій порожнини рота. Тим, хто страждає цим синдромом не слід їсти сирі продукти, особливо в сезон цвітіння рослин, пилок яких викликає у них поліноз.

Чому виникає алергія?

Причиною алергії є алергени, а також алергізуючі фактори, які самі по собі не є алергенами, але сприяють появі в організмі алергенів. Натомість алергени - це антигени, які   спричиняють таку імунну відповідь, що призводить до ушкоджень в тканинах і органах.

 

Види найбільш поширених алергенів:

 

Пилкові

Алергени рослин і пилку: злакові трави (тимофіївка, вівсяниця, пирій  та ін.);   злакові культури (пшениця, овес, кукурудза); бур’яни (амброзія, полинь, подорожник, кропива та інші.); дерева (береза, вільха, ліщина, дуб, тополя, клен, ясень та ін.)

Побутові

Пил, епідермальні алергени і деякі види грибкових алергенів. Основним побутовим алергеном є домашній пил, де є мікрокліщі, гриби і інше.

Епідермальні

Лупа тварин і прикріплені до їх шерсті частинки слини, епідермісу, сечі.

Харчові

Продукти харчування і речовини, які утворюються при їх переробці. Найбільш високою алергенною активністю  володіють харчові продукти білкового походження. Жири, вуглеводи, мікроелементи, як правило, не викликають істинних алергічних реакцій. Між пилком деяких рослин і конкретними продуктами може бути перехресна реакція.

Інсектні

Алергени комах, котрі знаходяться в їх слині, отруті та тілі.

Хімічні

Речовини, з якими людина контактує в виробництві і побуті. Лікарські алергени: антибіотики, протигрибкові, ферментні препарати, продукти синтезу.

Інфекційні

Алергени грибів, бактерій, вірусів, найпростіших, паразитів.

Що таке синдром харчової алергії?

Синдромом харчової алергії називають свербіж, подразнення і легкий відсік слизової рота і губ як прояв алергічної реакції негайного типу на свіжі фрукти та овочі. З визначення ясно, що сам по собі він для життя не є небезпечним. Однак з нього може початися загальна алергічна реакція негайного типу.

Для синдрому харчової алергії характерно те, що його причиною бувають тільки свіжі, не піддані термічній обробці фрукти і овочі, так як синдром викликається термолабільними алергенами. Наприклад, хворий без шкоди для себе їсть суп з селерою, але не виносить селери в свіжому вигляді. Крім того, цей синдром виявляє тісний зв'язок зі специфічними пилковими алергенами. Встановлено, що алергени деяких фруктів і овочів і поширених видів пилку викликають перехресні реакції. При цьому визначення специфічних IgE in vitro і скарифікаційні шкірні проби з наявними у продажу алергенами овочів і фруктів дають негативні результати. Якщо ж скарифікаційну пробу виконати голкою, якою попередньо вкололи стиглий овоч чи фрукт, розвинеться негайна позитивна реакція. Таку скарифікаційну пробу називають «подвійний укол». Описано поліпшення у хворого з синдромом харчової алергії після десенсибілізації з приводу супутнього полінозу.