Редька

Редька

Алергія на редьку може призводити до біфазної анафілаксії

      Мрієте про здорову та сяючу шкіру? Тоді ви маєте вибір: купити новий крем або… редьку. Хоч це може видатися смішним чи несподіваним, але цей весняно-літній овоч має ряд корисних властивостей.

       Регулярно споживаючи редьку, ви отримуєте порцію вітаміну С, води та антиоксидантів. Разом вони допомагають в лікуванні шкірних захворювань, в тому числі – запалень та вугрів.

       А волокна, наявні в редьці, витягують з організму токсини та роблять шкіру свіжою, зволоженою та чистою. Просто нанесіть на обличчя невелику кількість тертої редьки і дайте їй постояти 10 хвилин, а потім змийте водою.

      Але це ще не все. Є дані [1], що редька  здатна знижувати вміст холестерину, чим підтримує здоров'я серця. Вміст клітковини в цьому овочі забезпечує стабільну роботу травної системи та навіть сприяє зниженню ваги. Корінь редьки має гіпоглікемічні та протидіабетичні властивості, які можуть врівноважувати рівень глюкози в крові. Вітамін С, антоціан і фолієва кислота мають антиоксидантний та регенеруючий ефекти. 

       А сік редьки є хорошим джерелом сірки та рафаніну, що позитивно впливає на щитовидну залозу: допомагає збалансувати тиреоїдні гормони.  

       Також в редьці є вітаміни В, калій та залізо, фоліати, рибофлавін та калій. 

       Та поряд з рядом переваг цього овоча часом його вживання може призводити до негативних ефектів, наприклад ‒ до зниження артеріального тиску.

Алергія на редьку ‒ ще один малоприємний стан. Хоч цей овоч і відноситься до низькоалергенних, у важких випадках навіть вживання редьки може загрожувати анафілаксією. І у випадку з цим алергеном реакція здатна повернутися через якийсь час, наприклад, 12 годин. Це називається біфазною чи двофазною анафілаксією. Тобто, повторення симптомів протягом 1-72 годин без подальшого впливу алергену. В деяких випадках можуть спостерігатися як ранні так і пізні повтори.

Причини алергії на редьку

      Редька належить до сімейства хрестоцвітих, до якого також входять капуста (включаючи цвітну, брокколі та інші), рукола, хрін, гірчиця, ріпа. Дослідження вказують [2] на можливість перехресних реакцій всередині родини.

      Є дані, що люди з чутливістю до редьки можуть переносити її у вареному вигляді. Через це науковці припускають, що алергени редьки є чутливими до дії високих температур. 

      Загалом, алергія на редьку частіше розвивається в сім'ях, де уже є така проблема. Наявність атопії та полінозу також підвищує вірогідність розвитку алергії до цього овочу. В останньому випадку реакція на редьку проявлятиметься у вигляді синдрому оральної алергії (СОА). Такому стану, як правило, передує наявність чутливості до пилку. Це одна з причин, чому СОА не спостерігається у малих дітей, у яких ще не встигла розвинутись чутливість до цього алергена. 

       Реакція на редьку може виникати як в результаті вживання так і після дотику до овощу. Зафіксований випадок анафілаксії [3], яку спричинила подрібнена молода редька.

       Така реакція спостерігалась у 46-річної жінки, яка влаштувалась на роботу в ресторан корейської кухні і подрібнила редьку. Варто відзначити, що за кілька днів до анафілаксії їй передувала більш м'яка реакція. 

Симптоми алергії на редьку

      Симптоми реакції на редьку, як показує згаданий випадок, можуть проявлятися одразу після контакту з нею.

      Основними ознаками помірної реакції на цей овоч, як правило, будуть кропив’янка з відчуттям свербіння та печіння на тілі. В легких випадках подібна реакція може зникати сама по собі так само спонтанно як і виникла. Але це не означає, що її потрібно ігнорувати. Адже повторний вплив алергену може призвести до значно складніших симптомів, включаючи анафілаксію. В цьому випадку кропив'янка стає генералізованою, спостерігається розлад шлунку, запаморочення, зниження артеріального тиску, проблеми з диханням.

      Та в більшості випадків реакція на редьку обмежується СОА. Найпоширенішими симптомами [4] такого стану будуть: свербіж у роті, набряк губ та поколювання язика чи горла. Останнє вважається найчастішим проявом, проте, інколи може спостерігатися і свербіж у вухах.

 

Також можуть виникати:

  • Закладеність носа
  • Загострення астми
  • Утруднення дихання
  • Сверблячка
  • Висип на шкірі
  • Зміни кольору шкіри
  • Ангіоневротичний набряк

 

      Більшість дослідників виявили, що симптоми оральної алергії на редьку можуть прогресувати до системних проблем приблизно у 9% пацієнтів і викликати анафілаксію у 1,7% з них.

      Єдиним засобом, який може допомогти в даному випадку, є адреналін. Тому при перших проявах анафілаксії потрібно звертатися за негайною допомогою, або, за наявності, самостійно скористатися автоінжектором  адреналіну.

       В інших випадках для усунення симптомів можуть використовуватися антигістамінні та стероїдні засоби.

       Для того ж, щоб убезпечити себе від повторного виникнення симптомів алергії, найкращий варіант – уникати алергену. Іноді можуть виникати і перехресні реакції між різними продуктами, тому краще не займатися самолікуванням, а звернутися по діагностику вашого стану до лікаря.

 

Джерела інформації:

  1. https://allergy-symptoms.org/amazing-benefits-radish-hair-skin-health/
  2. http://www.phadia.com/da/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Food-of-Plant-Origin/Vegetables/Cabbage-/
  3. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4274477/
  4. https://fruitsfacts.com/radish-allergy-symptoms-allergic-to-radish/

Питання та відповіді

Чи залежить характер алергічного захворювання від розмірів частинок алергену?

Відносно великі розміри пилкових зерен і спор грибів, мабуть, перешкоджають їх проникненню глибоко в дихальні шляхи, тому вони бувають причиною алергічного риніту і кон'юнктивіту. Однак високі концентрації в повітрі пилку і спор грибів можуть викликати і напади бронхіальної астми. Чи є такі напади наслідком виробництва цитокінів в верхніх дихальних шляхах або обумовлені попаданням пилкових зерен і спор грибів в дрібні бронхи - неясно. У хворих на бронхіальну астму при аутопсії знаходили в легких пилкові зерна. Алергія до цвілевих грибів, наприклад, роду Aspergillus, проявляється швидше нападами бронхіальної астми, ніж алергічним ринітом. Очевидно, це обумовлено проникненням в легені дрібних частинок грибів, зокрема, спор.

Чи може викликати загострення алергічного захворювання скошування газону?

Особи, у яких алергічні захворювання загострюються при скошуванні газонів, в більшості випадків сенсибілізовані пліснявими грибами.

Де більше позначається вплив алергенів грибів, в тому числі цвілевих, в приміщеннях або на відкритому повітрі?

І там і там. Алергени грибів можна розділити на діючі протягом усього року в закритих приміщеннях і сезонні, вуличні. Деякі види грибів - важливих джерел алергенів - зустрічаються як в приміщеннях, так і на відкритому повітрі. Зважені в повітрі спори грибів вловлюють так само, як пилок рослин.

У помірному кліматі їх концентрація схильна до сезонних коливань. Вона підвищується в теплу погоду, в той час як мороз і випав сніг перешкоджає росту грибів. На відкритому повітрі переважають спори грибів Alternaria і Cladosporium (або Hormodendrum). Їх концентрація в повітрі зростає в кінці літа і початку осені і коливається протягом дня. Їх багато в гниючих рослинах і опалому листі. Крім того, у зовнішньому середовищі поширені спори грибів родів Aspergillus, Penicillium і Bortrytis. Спори грибів у всіх районах світу, за винятком полярних, виявляються круглий рік. Кількість їх особливо велика там, де сіють зернові культури.

У районах, де вирощують зернові культури, переважають спори грибів роду Alternaria. У Північній Америці важливим джерелом спор на відкритому повітрі є гриби роду Cladosporium. Це широко розповсюджені сапрофіти. Для деяких сільськогосподарських рослин (шпинату, помідорів, бананів) вони патогенні. Рід Helminthosporium включає гриби-паразити рослин, особливо на півдні США. Гриби роду Curvularia бувають причинами алергічного грибкового синуситу, алергійного риніту і бронхіальної астми. Гриби роду Epicoccum широко поширені на оброблюваних або порослих злаковими травами землях. На Середньому Заході США восени в суху погоду концентрація їх спір в повітрі особливо висока. Гриби роду Fusarium зустрічаються у всьому світі. Вони викликають псування продуктів і захворювання рослин. Інший, що викликає псування продуктів, рід грибів - Aspergillus. Він широко представлений в гниючих рослинних рештках і компостних купах. Спори грибів цього роду в приміщеннях присутні у великих кількостях, ніж на відкритому повітрі.

 

Гриби родів Aspergillus і Penicillium - основні мешканці закритих приміщень і складів, де вони виявляються круглий рік. Вони можуть рости в умовах відносно низької вологості (в корівниках, сараях та інших закритих приміщеннях, зокрема, в підвалах). Aspergillus також часто присутні в гниючому зерні, рослинних відходах, опалому листі і компостних купах. Penicillium можуть в закритих приміщеннях рясно розмножуватися. Вони утворюють характерну зелену цвіль в сирих підвалах і на зіпсованих продуктах. Гриби роду Rhizopus і Cladosporium теж часто виявляються в закритих приміщеннях, особливо на гниючому дереві. Плісняві гриби поширені також в сирих ванних кімнатах і на підвіконнях. Випарники і зволожувачі, обсіменені спорами цвілевих грибів, стають джерелами їх надходження в повітря.

Наскільки поширені харчова алергія і непереносимість їжі?

А) алергія до тих чи інших видів їжі спостерігається у 5-8% дітей, непереносимість молока - приблизно у 2,5% немовлят.

Б) 1-2% дорослих страждають харчовою алергією, підтвердженої провокаційними харчовими пробами. Легка форма харчової алергії, так званий харчової алергічний синдром, можливо, поширена ще більше, але в частині випадків залишається незареєстрованою.

В) при телефонному опитуванні алергія до земляного горіха (арахісу) і горіхів інших видів виявлена в 1% сімей.

Г) 25% опитаних сімей змушені були внести зміни в харчування через непідтверджену «харчову алергію» або непереносимості їжі.

Д) лактазна недостатність спостерігається у 25% населення США, а в цілому нею страждають до 75% населення земної кулі.

Чи викликає алергію пух з насіння тополі?

Особи, які вважають, що вони страждають алергією до тополиного пуху (пуху тополі тригранного - Populus deltoides), насправді зазвичай сенсибілізовані пилком злаків. У багатьох областях розсіювання насіння тополі збігається за часом з піком утворення пилку у злакових трав. Тополя же цвіте набагато раніше, навесні. Пилок його неозброєним оком не видно.