Ревінь

Алергія на ревінь виникає разом із чутливістю до гречки

      Рабарбар, рамбамбар, румбамбар, рубарб або просто ревінь. Батьківщина цього овочу –Північний Китай, Північна Монголія, Південно-Східна Азія, Сибір та Алтай. Але всередині 20 століття, на іншому кінці світу – в Нью-Йорку, суд оголосив ревінь не овочем, а фруктом. Адже він чудово поєднується з ягодами та спеціями, з нього готуються компоти, соки, цукати, печуться солодкі пироги, пудинги і робляться салати.

      Але перш ніж ревінь почали вживати в їжу, він прославився своїми лікувальними властивостями. Відомо, що його коріння використовувалось в китайській медицині ще за 2700 років до початку нашої ери. З його допомогою лікують закрепи, лихоманку, менструальні проблеми, жовтяницю, виразки та опіки. Крім того, ревінь має жовчогінні властивості, підвищує імунітет і апетит, містить вітаміни С, В, РР, К, а також магній, фосфор та калій.

Разом з тим, з цією рослиною потрібно бути доволі обережним і не вживати в надмірних кількостях. Особливо це стосується вагітних жінок та дітей молодшого віку.

Непереносимість ревеню

      Ревінь містить багато щавлевої кислоти [1] і його споживання може призвести до появи каменів у нирках та інших проблем. Ні в якому разі не можна їсти листя (в їжу ідуть лише прикореневі стебла) рослини так як в них концентрація щавлевої кислоти найвища і вживання листків може спричинити серйозне отруєння.

     Симптоми отруєння щавлевою кислотою передбачають біль в ротовій порожнині та шлунку, також може виникати блювання та судоми, а іноді може спостерігатися слабкий пульс і навіть шок.

     Якщо не лікувати отруєння, воно може спровокувати ниркову недостатність. Тому за першої підозри на те, що причиною симптомів отруєння є ревінь, необхідно терміново викликати швидку та прийняти глюконат, хлорид чи лактат кальцію.

     Через свій проносний ефект, ревінь може викликати й інші симптоми непереносимості: дискомфорт у шлунку, нудоту, блювання або діарею. Діарея може супроводжуватися спазмом у животі, здуттям або втратою апетиту. Її тривалі епізоди можуть збільшити ризик зневоднення. Поговоріть зі своїм лікарем, якщо дискомфорт у шлунку не зникає або якщо у вас спостерігається діарея більше двох-трьох днів.

     Крім того, небезпеку розвитку побічних реакцій може становити і тривале (більше восьми днів) вживання ревеню медикаментозно. Зверніться до лікаря, якщо на фоні отримання ліків з активними компонентами цієї рослини, відчуваєте слабкість, раптові чи сильні болі в спині або животі, запаморочення чи зміну частоти серцевих скорочень.

      Іншою негативною реакцією на ревінь може бути алергія. При цьому, реакція, яка вперше проявляється в дорослому віці, швидше за все, збережеться на все життя. А от діти мають шанс позбутися алергії на ревінь, або, принаймні, стати менш чутливими до цього овочу.

Причини алергії на ревінь

      Як і у випадку з іншими харчовими алергіями, більший ризик розвинути чутливість до ревеню мають люди зі схильністю до такої алергії в родині та хворі з наявною атопією.

      Крім того, ревінь належить до родини гречкових, тож якщо у вас алергія на цей овоч, то, найімовірніше, ви реагуватимете й на інших представників цієї ж родини – гречку та садовий щавель. Причина такої реакції у схожості білків всередині однієї родини рослин.

      Реакція на ревінь може проявлятися як у вигляді харчової алергії так і розвиватися внаслідок дотику [2] до нього. Якщо у вас шкірна алергія на ревінь, найкращий спосіб захистити себе від небажаної реакції, – носити одноразові рукавички та довгі рукави, коли ви готуєте ревінь чи доглядаєте за ним у городі. Також, працюючи з цим овочем, намагайтеся не терти руками обличчя чи очі. А після роботи – помийте руки та змініть одяг. Це допоможе запобігти поширенню рослинних подразників. Будьте обережними і з харчовими добавками з ревенем: вони також можуть слугувати причиною алергії.

Діагностика та лікування алергії на ревінь

      Алергію на ревінь легко діагностувати за допомогою шкірного прик-тесту, при якому лікар занурює ланцет безпосередньо у ревінь, а потом проколює ним шкіру пацієнта. Тож при першій підозрі на те, що причиною негативних симптомів є саме ця рослина, потрібно звернутися до алерголога. Лікар також зможе визначити, чи викликані симптоми алергією, чи, можливо, має місце інша негативна реакція на цей чи інші продукти та складе план вашого лікування.

Симптоми алергії на ревінь

      При чутливості до ревеню шкірна реакція на нього, як правило, з’являється одразу після дотику. В більшості випадків розвивається свербіж та висипка на ділянці шкіри, яка контактувала з алергеном.

     При харчовій алергії симптоми теж виникають досить швидко: одразу або впродовж години, максимум двох, після їжі. При цьому, більшість людей відчувають свербіж у роті, горлі або на язиці. Також може спостерігатися відчуття свербіння очей і шкіри навколо рота. В декого може з'явитися закладеність носу, чхання і кашель. Ці симптоми, зазвичай, стихають протягом декількох годин. Проте, іноді може розвиватися важка реакція, а часом – і анафілаксія. Тобто, алергічні симптоми можуть не затухати, а, навпаки, посилюватися. Можуть виникати набряки, які перешкоджають диханню, розвиватися проблеми з тиском, задишка, непритомність та частий пульс.

      За першого прояву подібних симптомів потрібно негайно звертатися за медичною допомогою. Інакше є ризик анафілактичного шоку: зупинки дихання і серця. 

Джерела інформації:

1. https://www.winchesterhospital.org/health-library/article?id=140510
2. http://www.savor-the-rhubarb.com/rhubarb-allergy.html