Морепродукти

Морепродукти

Від 40 і старше. Ризик алергії на морепродукти зростає з віком

        Морепродукти належать до восьми найбільш поширених алергенів і нерідко стають причиною анафілаксії. Вважається, що від алергії на молюсків, ракоподібних і рибу потерпає близько 1% населення земної кулі. Втім, конкретні цифри різняться від країни до країни і залежать від масовості споживання дарів моря. Наприклад, за даними Мережі анафілаксії при харчовій алергії, в Сполучених Штатах чутливість до цих продуктів мають приблизно 3% дорослих та 0,6% дітей [1].

         Алергія на морепродукти, разом з рибою, належить до таких, які найчастіше виникають в зрілому віці. В цифрах це близько 40% у випадку з рибою  та 60% - у випадку з молюсками. Як правило, йдеться про те, що негативні реакції на ці продукти вперше розвиваються у віці 40-60 років. До того ж, жінки стають жертвами цієї алергії вдвічі частіше ніж чоловіки (4% проти 2%). А от серед дітей алергія на молюсків, навпаки, частіше зустрічається у хлопчиків [2] ніж у дівчаток. При цьому, лише 20% дітей мають шанс з часом позбутися недуги, решті доведеться миритися з нею все життя, чи, принаймні, поки не буде винайдено ефективного і безпечного лікування.

Основними групами морепродуктів, які можуть викликати алергічні реакції, є:

  • Кісткові риби: лосось, тріска, скумбрія, сардини, оселедець, анчоуси, тунець, форель, пікша, Джон Дорі, вугри, анемонові риби.
  • Ракоподібні: креветки,  омари, краби, раки, лобстери; 
  • Молюски:  устриці, мідії, восьминоги, кальмари, абалони, морські слимаки

Причини алергії на морепродукти

       Ризик отримати алергію на морепродукти зростає при наявності астми та родичів, (рідних братів чи сестер), у яких вже діагностували подібне захворювання. Деякі люди мають алергію на рибу, деякі - на молюсків або ракоподібних, а деякі можуть мати алергію на всі види морепродуктів.

       Найчастіше перехресні реакції зустрічаються при вживанні споріднених видів [2] морепродуктів. Наприклад, можлива перехресна реактивність між  крабами [3],  раками, омарами та креветками. Водночас, білок тропоміозин  [4], який вважається основним алергеном в креветках, виявлений також у одному з найдорожчих молюсків абалоні [5], він же – морський равлик. Тропоміозин поширений і в таких молюсках як гребінці та мідії. Є він навіть у неїстівних членистоногих, таких як таргани та кліщі домашнього пилу.

       Здавалося б, через таку схожість білків, між згаданими алергенами мали б виникати перехресні реакції. Але нічого подібного дослідники не виявили, принаймні – між абалоном, креветками та кліщем домашнього пилу. Вчені припускають, що структури молекул тропоміозинів організмів різних груп відрізняються між собою.

       А от що об'єднує більшість алергенів в морепродуктах – так це стійкість до обробки та високих температур. Більше того, згаданий вище тропоміозин при кипінні може змінювати свою структуру і набувати нових алергенних властивостей. Через це екстракт варених креветок у деяких пацієнтів здатен викликати більшу реакцію, ніж сирий. А от екстракт креветок, оброблений ультразвуком високої інтенсивності протягом 3 годин, у дослідженнях продемонстрував меншу алергенність у порівняні з вареною стравою. Креветки несуть алергічний  ризик і в плані професійного поводження з ними: робітники відповідних фабрик ризикують отримати астму.

Симптоми алергії на морепродукти

         В більшості випадків реакції на морепродукти проявляються одразу або  протягом години після вживання.

До основних симптомів належать:

  • ·       поколювання в роті
  • ·       біль у животі, нудота, діарея або блювота,
  • ·       утруднене дихання або хрипи
  • ·       кропив’янка, свербіж або екзема (атопічний дерматит)
  • ·       набряк губ, обличчя, язика та горла або інших частин тіла
  • ·       хрипи, закладеність носа або утруднене дихання
  • ·       запаморочення або непритомність

Алергія на морепродукти нерідко може викликати і важку, потенційно небезпечну для життя реакцію, відому як анафілаксія. Інколи вона може розвинутися з затримкою – це називається реакцією уповільненого типу. Такий стан характерний, зокрема, для анафілаксії, спричиненої фізичними вправами, і найчастіше трапляється після вживання в їжу устриць, абалону, кальмарів та креветок. Анафілактична реакція на молюсків або інші продукти потребує негайного введення ін'єкційного  адреналіну та виклику швидкої допомоги.

Ознаками анафілаксії є:

·       Набрякле горло або відчуття кому у горлі (звуження дихальних шляхів), що ускладнює дихання

·       Шок, при сильному падінні артеріального тиску

·       Запаморочення, втрата свідомості

       Ризик анафілаксії зростає при чутливості до дуже незначної кількості морепродуктів, наявній астмі та попередніх сильних алергічних реакціях.

      Найліпший спосіб уникнути алергії на морепродукти – уникати їх самих. Оскільки навіть сліди морепродуктів можуть викликати реакцію, потрібно уважно читати етикетки харчових продуктів. Морепродукти можуть бути інгредієнтами, наприклад, різних соусів та чіпсів.

      Обережність не завадить і з супутніми товарами: риба може бути заражена молюсками, а м’ясо молюсків може вироблятись на тому ж конвеєрі, де перед тим обробляли рибу.

Неалергічні реакції на морепродукти

       Часом негативна реакція на морепродукти нагадує алергію, але насправді має іншу природу. Так, неприємні симптоми можуть розвинутися в  результаті споживання молюсків - отруєння токсинами. Розрізняють паралітичне та діаретичне отруєння молюсками. Такі стани викликаються молюсками, зараженими мікроорганізмами (у даному випадку – мікроскопічними водоростями, що виробляють токсини). Зокрема, цими токсинами можуть бути заражені мідії та устриці. Таке отруєння проявляється поколюванням губ, язика та горла, а також головним болем, болем у м'язах, розладами травлення, лихоманкою. Такі симптоми, як правило, розвиваються через дві чи три години після їжі.

        В іншому випадку у побічних реакціях на морепродукти може бути винен консервант метабісульфіт. Його додають, щоб ракоподібні, ті ж креветки, залишалися яскравими і не втрачали колір. В цьому випадку можлива поява наступних симптомів:

  • ·        хрипи / стиснення в грудях (частіше зустрічаються у тих, хто страждає на астму),
  • ·        нудота та біль в шлунку,
  • ·       рідше з'являються свербіж чи висип на шкірі.

       Сказати точно, що саме стало причиною негативних реакцій на морепродукти може лише лікар. Тож якщо маєте підозри на алергію до морепродуктів – краще не відкладати візит до фахівця, який допоможе пройти правильну діагностику та скласти план дій щодо вирішення проблеми.

 

Джерела інформації:

1.     https://www.webmd.com/allergies/news/20040713/seafood-allergies-common-adults

2.     https://www.allergy.org.au/patients/food-allergy/allergic-and-toxic-reactions-to-seafood

3.     http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Food-of-Animal-Origin/Shellfish/Crab/

4.     http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Food-of-Animal-Origin/Shellfish/Shrimp

5.     http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Food-of-Animal-Origin/Mollusks/Abalone/

Лікування алергії Профілактика алергії

Питання та відповіді

Чи викликає алергію пилок неліственних дерев?

Голонасінні рослини містять у собі два порядки неліственних дерев: гінгко і хвойних. До хвойних належать порядки Pinaceae (в нього входять пінія, ялина, ялиця і тсуга), Cupressiaceae (ялівець, кипарис, кедр, козачий ялівець) і Taxodiaceae (в нього входить болотний кипарис). Існує два основних типи пилку голонасінних. У пінії, різних видів ялини, ялиці, кедра, у гірській або чорної тсуги (Tsuga martensiana) і золотої модрини (Pseudolarix amabilis) зерна пилку великі (50-90 мкм), з двома повітряними бульбашками. Ялівці і кипариси різних видів, тис, болотний кипарис, секвоя мають сферичні зерна пилку діаметром 20-35 мкм з товстим зовнішнім шаром і товстим середнім шаром, багатим целюлозою. Більші сферичні зерна пилку у модрин (Larix sp.) (40-70 мкм) і дугласії (Pseudotsuga taxifolia) (80-100 мкм).

Хвойні рослини є вітрозапилювані. У деяких областях їх пилок присутній в повітрі в значних кількостях. Пилок пінії під час її цвітіння має вигляд жовтого порошку. Алергія до неї зустрічається рідко. Взагалі пилок більшості хвойних дерев не дуже великий аллерген і не є поширеною причиною алергічних захворювань. Однак пилок гірського кедра в тих районах, де він розмножується і інтенсивно утворює пилок (від Техасу до центральної Мексики), викликає алергічний риніт досить часто. Цвіте кедр з пізньої осені до кінця зими. У північних районах причиною алергічних захворювань може бути пилок різних видів ялівців і кипарисів. У Флориді алергічний риніт викликає пилок болотного кедра. У осіб, сенсибілізованих до пилку пінії і які живуть серед пінієвих лісів, може в сезон її цвітіння виникнути алергічний риніт. В Японії одна з трьох головних причин пилкової алергії - пилок японського кедра ( «суги»). Пилок інших видів кедра (наприклад, кедра Порт Орфорд), що росте в районі Каскадних гір в США, теж відомий як причина алергічних ринітів. Описано респіраторні полінози і алергічні кон'юнктивіти, викликані пилком пінії.

Які виділяють стадії атопічного дерматиту?

Гостра стадія характеризується еритемою, лущенням, ерозіями і мокнутием. Гістологічно на цій стадії виявляють спонгиоз. Подострая стадія проявляється легким лущенням і лихенизацией. При хронічній стадії спостерігають легке лущення і виражену ліхенізація, еритеми майже немає. При хронічній стадії зустрічаються гіпер- і гіпопігментація.

Як уникнути контакту з алергенами грибів?

А) Не займатися згрібанням листя, стрижкою газонів, перелопачуванням компостних куп, сільськогосподарськими роботами. Не ходити в ліс.

Б) Там, де можливий контакт з цвіллю, або кількість грибкових спор в повітрі велике, носити маску або респіратор.

В) Боротися з вогкістю в закритих приміщеннях. Періодично промивати в них всі сирі місця хлорним вапном, щоб знищити цвілеві гриби і перешкодити їх зростанню.

Зазвичай ефективний розчин однієї частини вапна на три частини води, але рекомендується спочатку випробувати його на невеликій площі. Можна застосовувати і інші фунгіциди, призначені для використання в домашньому господарстві.

Чи може забруднення повітря викликати бронхіальну астму та інші алергічні захворювання?

 Активне або пасивне куріння може бути причиною бронхіальної астми та інших алергічних захворювань. Інші забруднювачі повітря і викликаючі подразнення дихальних шляхів речовини можуть погіршити перебіг бронхіальної астми і алергічного риніту, але, мабуть, не є їх причиною.

Як розрізнити пилок різних рослин під мікроскопом?

Зерна пилку різних рослин відрізняються формою і розмірами, завдяки чому їх можна відрізнити один від одного під мікроскопом. В їх оболонці є отвори і пори, у деяких рослин - поздовжні канавки, краї яких діють подібно мініатюрним крильцям. Ці та інші ознаки теж допомагають розрізнити пилок різних рослин. Наприклад, пилок всіх видів злаків має одну зародкову пору. Різні види злаків відрізняються розмірами пилкових зерен. Однак визначити, дивлячись в мікроскоп. Якому виду злаків належить пилок, важко.