Молоко

Молоко

Пийте діти молоко! Чим небезпечна алергія на молочний білок?

         Молоко ‒ один з найпоширеніших харчових алергенів. Побічні реакції на нього у вигляді шкірних та шлунково-кишкових проблем Гіппократ описував ще за 370 років до нашої ери. На початку 20 століття [1] науковці, переважно німецькі, почали повідомляти про діарею, затримку роста та анафілактичний шок після споживання молока.

         Сьогодні західні дослідники зазначають, що 2-3% дітей молодше трьох років страждають від алергії на білки молока. Раніше вважалося, що близько 80% з них переросте цю проблему ‒ позбудеться її у віці від трьох до п’яти років. Але новіші [2] дослідження ставлять це припущення під сумнів. За ними, до 4 років алергію на білки молока переростають менш як 20% дітей. Приблизно 80% поступово позбудуться чутливості до молока лише до 16-річчя. А хтось збереже цю алергію і під час дорослого життя.

         Буває також, що хвороба вперше діагностується у дорослому віці, і для такого пацієнта прогноз щодо ймовірності позбутися її буде менш сприятливим ніж для дитини. За деякими даними [3], сьогодні 0,6–2,5% дошкільнят, 0,3% дітей старшого віку та підлітків і до 0,5% дорослих страждають від алергії до білків молока.

        Хворі з такою недугою мають більше шансів на розвиток полінозу та чутливості до інших харчових продуктів: яєць, сої, арахісу або яловичини. У 7-29% чутливих до білків молока людей може спостерігатися астма. Цей стан так і називається "астма коров'ячого молока". Крім того, молоко є частою причиною ринокон'юнктивіту у дітей раннього віку і, можливо, впливає на розвиток серозного отиту.

Причини алергії на білки молока

        Підвищити ризик розвитку алергії до білків молока можуть генетична схильність, наявність інших алергічних станів, зменшення тривалості грудного вигодовування, раннє знайомство з коров'ячим молоком, в тому числі – і у складі сумішей [1].

        Хоча коров'яче та людське молоко однаково складаються з двох груп білків: сироваткові протеїни та казеїн, ‒ вони суттєво відрізняються за їх співвідношенням. В материнському молоці це співвідношення складає, приблизно, 60:40, тоді як у молоці великої рогатої худоби сироваткові білки та казеїн співвідносяться у приблизній пропорції 20:80. Крім того, людське молоко, на відміну від коров’ячого, не містить β-лактоглобуліну (бета-лактоглобулін або БЛГ), який спричиняє коліки у грудних дітей.

        Загалом, коров'яче молоко містить понад 40 білків. Але більшість пацієнтів сенсибілізуються до кількох, включаючи БЛГ (Bos d 5), казеїн (Bos d 8), альфа-лактальбумін АЛА (Bos d 4), які вважаються основними.  Частина цих алергенів руйнується під час термічної обробки. Втім, дані з приводу високих температур та гідролізу білків досить суперечливі. Є дані, що кип'ятіння молока протягом 2, 5 або 10 хвилин призводить до зменшення рівня алергічних реакцій до нього приблизно на 50%-66%.

       Кілька інших досліджень показали, що специфічні IgE у пацієнтів з алергією на молоко розпізнавали продукти ферментативного травлення сироваткових білків (наприклад, БЛГ та АЛА) та казеїну. Це означає, що пацієнти реагували й на перероблене, зокрема, кисле молоко. Причому, реакція імунної системи на такі змінені пептиди може бути навіть більш вираженою, ніж на білки сирого молока.

       Однак, в молоці є й інші білки, такі як коров’ячий сироватковий альбумін (Bos d 6), лактоферин та імуноглобуліни (Bos d 7). Хоча вони присутні в складі молока у дуже незначній кількості, до них (іноді – лише до них) сенсибілізуються від 35% до 50% пацієнтів. Крім того, саме коров’ячий сироватковий альбумін присутній як в молоці так і в м'ясі великої рогатої худоби. Відтак, він призводить до перехресних реакцій між цими продуктами, викликаючи, як правило, респіраторні симптоми після споживання телятини чи яловичини у людей з алергією до білків коров’ячого молока.

          Також люди з алергією на коров’яче молоко можуть бути чутливими до молока інших тварин, включаючи овець і кіз. Тому як альтернативу коров'ячому молоку краще обирати кобиляче та віслюче, які відрізняються від коров’ячого за своїм протеїновим складом.

Лікування алергії на білки молока

        У випадку, якщо лікар підтвердив діагноз "алергія на білки молока", то лікування зводитиметься до виведення коров'ячого молока зі свого раціону. Крім цільного молока з меню виключаються й інші молочні та кисломолочні продукти: сир, йогурт, масло та вершки. Крім того, білки, схожі на молочні, містяться в багатьох продуктах харчування. Це, зокрема, консервований тунець, ковбасні вироби, м'ясо, енергетичні напої, жувальні гумки. Обережним потрібно бути також з соєвим молоком, яке має власну високу алергенність та викликає симптоми алергії у 15% немовлят.

         Деякі хворі можуть переносити невеликі кількості сильно нагрітого або запеченого молока, наприклад, в кексі чи печиві. Нещодавно опубліковане дослідження показало, що включення запечених молочних продуктів у щоденний раціон позитивно впливає на розвиток толерантності до коров'ячого молока.

        Певні перспективні покращення якості життя пацієнтів із тяжкою та стійкою молочною алергією у попередніх клінічних дослідженнях показала пероральна імунотерапія. Однак, і вона не рекомендується для широкого застосування, поки не будуть отримані підтверджені стандартизовані результати.

Симптоми алергії до білків молока та непереносимість лактози

         Алергічна відповідь на білки молока може проявлятися одразу або з затримкою у дві або більше годин після вживання цього продукту. Симптоми таких реакцій можуть включати висипання на шкірі, блювання та / або діарею.

         Часто подібні прояви зустрічаються й при непереносимості коров’ячого молока. Найчастіше вона виникає, якщо в організмі людини не вистачає ферменту лактази, який перетравлює не білки молока, а його цукор лактозу. Лактаза виробляється клітинами слизової оболонки тонкої кишки і іноді її кількість може зменшуватися тимчасово, наприклад, через інфекцію. Основні симптоми непереносимості лактози ‒ це надлишкове газоутворення, діарея або черевні спазми. Якщо ви помітили у себе такі симптоми ‒ зверніться до лікаря, аби визначити їх причину. При таких реакціях тести на алергію до білків коров’ячого молока, зазвичай, будуть негативними.

         В більшості випадків реакції на молоко проявляються одразу або протягом 1-2 години після споживання продукту та можуть вражати один або кілька органів.

Зокрема, з боку шкіри можливі:

  • кропив’янка,
  • ангіоневротичний набряк,
  • свербіж,
  • висипання
  • та атопічний дерматит.

Респіраторні симптоми включають:

  • ринокон'юнктивіт,
  • хрипи,
  • кашель,
  • загострення астми
  • та набряк гортані.

А травний тракт може відреагувати:

  • болем,
  • свербежем в роті,
  • нудотою,
  • блюванням та діареєю. 

      У дітей, що не переростають алергію до білків молока з часом (із віком 4-14 років), шкірні симптоми зменшуються, а симптоматика з боку органів дихання та шлунку, навпаки, зростає.

Серед усіх симптомів найчастіше зустрічаються:

  • кропив’янка
  • розлади травлення
  • блювання.

      У немовлят можуть спостерігатися криваві випорожнення. У важких випадках проявляються системні реакції.

      Коров'яче молоко є третім найпоширенішим харчовим продуктом після арахісу та горіхів, який спричиняє анафілаксію [4]. Частка молочних анафілаксій складає 10–19% від усіх подібних реакцій, спричинених їжею. При цьому вони характеризуються такими важкими симптомами як серцево-судинний колапс та раптова втрата свідомості.

      Анафілаксія також може звужувати дихальні шляхи та блокувати дихання. За перших ознак анафілаксії (шумне дихання та / або хрипи, набряк язика, набряк та / або спазми горла, хрипкий голос, втрата свідомості) потрібно скористатися дозатором адреналіну, який при алергії на білки коров’ячого молока вам призначить лікар, та звертатися по невідкладну медичну допомогу для подальшого лікування.

 

Джерела інформації:

  1. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC3969108
  2. https://acaai.org/allergies/types-allergies/food-allergy/types-food-allergy/milk-dairy-allergy
  3. https://www.allergy.org.au/patients/food-allergy/cows-milk-dairy-allergy
  4. https://www.mayoclinic.org/diseases-conditions/milk-allergy/symptoms-causes/syc-20375101

Питання та відповіді

Що таке алергени?

Алергени - це антигени, що викликають утворення IgE. Про алергії до будь-якого антигену свідчать позитивні шкірні проби на нього і наявність специфічних IgE в сироватці за даними радіоаллергосорбентного або твердофазного імуноферментного аналізу. Результати шкірних проб і визначення специфічних IgE треба оцінювати з урахуванням анамнезу та клінічної картини. Лікар, який проводить алергологічне обстеження, повинен знати, які алергени характерні для даної місцевості.

Що таке аероалергени?

Аероаллергенам називають антигени, які викликають алергічну реакцію, потрапляючи з повітрям в дихальні шляхи. Щоб повітряний алерген надав сенсибілізуючої дії, він повинен міститися в повітрі в значній кількості, його частинки повинні бути відносно дрібними і тривалий час зберігатися у підвішеному стані. Повітряними алергенами бувають пилок рослин, спори грибів, в тому числі цвілевих, продукти тваринного походження (антигени ссавців, комах, кліщів), пил (органічної і неорганічної природи), зрідка - водорості.

У зовнішньому середовищі багато повітряні алергени, наприклад, пилок рослин або спори грибів з'являються лише в певний для кожного з них час року. У великих кількостях кожен з таких антигенів зустрічається епізодично. Однак навколо рясно квітучого дерева концентрація відповідного пилкового алергену може бути дуже високою. Сенсибілізація до пилкових алергенів, як правило, не розвивається, якщо концентрація пилку в повітрі хоча б 2 тижні в році не нижче 1 частки на 50м3. На концентрацію аероаллергенов впливають температура і вологість повітря, швидкість і напрям вітру. З підвищенням температури (тобто зазвичай в середині дня) виділення пилку рослинами і спор грибами посилюється. Концентрація в повітрі спор багатьох грибів і пилку деяких видів рослин (наприклад, амброзії) зростає при високій вологості повітря. Зазвичай концентрація аероаллергенов збільшується при швидкості вітру близько 24 км / год (6,6 м / сек). При подальшому зростанні швидкості вітру концентрація алергенів падає. Чим менше аерозольні частинки, що містять алерген, тим довше вони залишаються в підвішеному стані, проте на стійкість аерозолю впливає і форма пилкових зерен.

Як розрізнити пилок різних рослин під мікроскопом?

Зерна пилку різних рослин відрізняються формою і розмірами, завдяки чому їх можна відрізнити один від одного під мікроскопом. В їх оболонці є отвори і пори, у деяких рослин - поздовжні канавки, краї яких діють подібно мініатюрним крильцям. Ці та інші ознаки теж допомагають розрізнити пилок різних рослин. Наприклад, пилок всіх видів злаків має одну зародкову пору. Різні види злаків відрізняються розмірами пилкових зерен. Однак визначити, дивлячись в мікроскоп. Якому виду злаків належить пилок, важко.

Чи часто спостерігаються полінози, пов’язані з пилком дерев?

Сезон цвітіння дерев в більшості кліматичних зон коротше, ніж сезон цвітіння трав, і пов'язані з пилком дерев полінози зустрічаються рідше. У Північній Америці і Європі дерева цвітуть ранньою весною, раніше, ніж злаки та інші трави. Перехресні реакції алергени пилку дерев викликають значно рідше, ніж алергени пилку трав. В основному джерелами рясного утворення пилку бувають покритонасінні дерева (береза, в'яз, клен, ясен, вільха, ліщина, дуб). Покритонасінні включают два підкласу Monocotyledonae (в нього входять злаки) і Dicotyledonae (в нього входять квітучі рослини, листяні дерева, інші види трав).

Чи викликає алергію пух з насіння тополі?

Особи, які вважають, що вони страждають алергією до тополиного пуху (пуху тополі тригранного - Populus deltoides), насправді зазвичай сенсибілізовані пилком злаків. У багатьох областях розсіювання насіння тополі збігається за часом з піком утворення пилку у злакових трав. Тополя же цвіте набагато раніше, навесні. Пилок його неозброєним оком не видно.