Диня

Диня

Вона жовта, солодка та соковита. І в дні, коли погода починає псуватися, її запах чудово нагадує про літо. І не лише запах. Адже, алергія на диню часто виявляється у людей, чутливих до пилку рослин. Зокрема, амброзії, а тому симптоми алергії на диню підсилюються пізнього літа та восени, коли цвіте цей алерген.

Проте, не поспішайте виключати диню зі свого меню. Вона має чимало корисних властивостей. І відмовляючись від дині без підтвердженого лікарем діагноза алергії на неї, ви позбавляєте свій організм цинку, вітамінів А, В, С і Р, які містяться у цій баштанній культурі.

Маєте поганий настрій? В дині багато серотоніну, який ще називають гормоном щастя. Також до її складу входить кремній. Він позитивно впливає на роботу головного мозку, нервової системи, покращує обмін речовин та підвищує імунітет.

Проте, часом лікарі, все-таки, радять остерігатися дині. Наприклад, не рекомендується вона жінкам в період годування груддю аби уникнути небажаних реакцій у немовлят.

Диня має доволі багато алергенів, відтак, як правило, алергія на неї не ходить одна, а зустрічається в парі з іншими. Наприклад, у хворих з алергією до дині чутливість до пилку становить 100%. Тобто, усі, хто має алергію до цього баштанного фрукту, страждають від полінозу. Насамперед, такі люди чутливі до пилку амброзії, а також полину. За результатами досліджень, майже у 90% випадків реакції на диню передував сезонний алергічний риніт, астма або симптоми обох цих захворювань.

Результати ж клінічних досліджень свідчать, що до 23% хворих з алергією на диню мають і чутливість до латексу. Причому, чутливість до дині розвивається раніше за сенсибілізацію до латексу. Це ж саме дослідження вказує на супутню реактивність дині з персиком, яка складає 62%. Також люди, чутливі до дині, зазвичай, реагують і на банан.

Діагностика та лікування алергії на диню

В більшості випадків алергічні реакції на диню мають відносно легку форму і швидко минають без застосування медикаментозного лікування. Втім, якщо симптоматика швидко розвивається, виникають проблеми з диханням, тиском чи людина втрачає свідомість, потрібно, не зволікаючи, звертатися за медичною допомогою.

Хоча анафілаксія – серйозна алергічна реакція, – є не дуже поширеною, вона може виникнути при харчовій алергії, у тому числі – до дині.

Тому пацієнтам важливо пройти алергологічне обстеження, поставити правильний діагноз та з’ясувати у лікаря, чи повинні вони користуватись дозаторами адерналіну.

А діагноз алергії на диню встановлюється виключно лікарем після вивчення клінічної історії хворого, проведення шкірних проб та/або молекулярних тестів на алергію.

Одним з основних алергенів у дині є білок профілин. Він же міститься в пилку дерев та трав, цитрусових, березовому соці і як це незвично може звучати – у латексі (тому деяким людям з наявною реакцією на диню варто остерігатися гумових рукавичок та інших подібних виробів). Через схожість білків люди з алергією до дині можуть реагувати і на помідори, виноград та персики. Проте, саме чутливість до дині вважається клінічним маркером алергії до профіліну.

Крім того, люди, чутливі до дині, перехресно реагують і на білки, які знаходяться в її родичах: кавуні, гарбузі, огірках та кабачках.

Також в дині міститься термостабільний білок LTP, який не руйнується під дією високих температур. Тобто, диня може бути алергенною сирою, вареною чи запеченою або у вигляді цукату.

 

Джерела інформації:

1. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/14533664

2. http://www.food-allergens.de/symposium-3-3/melon/melon-allergens.htm

3. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/14533664

4. https://www.verywellhealth.com/melon-allergy-82834

Симптоми чутливості до дині можуть з’являтися протягом декількох хвилин після її вживання або через кілька годин. Від того, з чим пов'язана ваша алергія, залежить і те, як вона проявлятиметься.

У людей з алергічними реакціями на пилок берези, амброзії або злаків при вживанні дині може розвинутися синдром оральної алергії (СОА).

Основними проявами в цьому випадку будуть:

  • поколювання губ та язика,
  • їх набряк,
  • свербіж,
  • печіння або жаління у роті, горлі та язику.

А якщо ви виявили, що реагуєте на різні види дині, то, ймовірно, відчуваєте й алергічний риніт, спричинений пилком амброзії.

У відповідь на харчову алергію, спричинену динею, можуть спостерігатись і нудота, блювота та діарея. Рідше виникають реакції у вигляді кропив’янки чи ангіонабряку. Часом може розвиватись і анафілаксія.

Дорослі, діти та підлітки по-різному реагують на алергени в дині.

Скоріше за все, у дітей старшого віку, підлітків та молодих людей може розвинутися СОА, навіть якщо вони їли диню перед цим роками. У дорослих така алергія дасть про себе знати іншими проявами.

Лікування алергії Профілактика алергії

Питання та відповіді

Які засоби частіше викликають алергічну реакцію?

Туш на водній основі, що містить емульгатори, часто викликає роздратування шкіри повік. Однак іноді спостерігається непереносимість самої по собі неемульгованої в воді туші. У таких випадках рекомендують користуватися пресованої тушшю або олівцем для підведення очей.

 

Косметичні засоби для очей і шкіри навколо них містять антибактеріальні речовини-консерванти, що попереджають їх обсіменіння бактеріями. Найчастіше з цією метою додають ефіри парагідробензойної кислоти. При попаданні на кон'юнктиву вони можуть викликати роздратування, але нанесення містячих їх засобів на повіки зазвичай переноситься добре. Консерванти квартемум-15 і імідазоліднілмочевіна виділяють формальдегід. Ці консерванти можуть викликати алергічну реакцію самі по собі або роздратування внаслідок утворення формальдегіду. Крім того, в якості консервантів використовують сорбітат калію, діізопропаноламін в третинний дібутілгідрохінон.

Деякі лаки для нігтів містять смолу толуолсульфонамідформальдегід, яка після висихання може викликати алергічну реакцію. При потирання очей вона заноситься з пальців на повіки. «Дублюючий» ектопічний дерматит спостерігається при попаданні на повіки косметичних засобів для волосся. Гіпоалергенні лаки для нігтів поліефірної смоли не містять.

Джерелами алергічних реакцій з боку кон'юнктиви і шкіри повік бувають також олівці для підведення очей, тіні для очей і штучні вії. Олівці для вій і щипчики можуть містити нікель, який теж викликає алергічну реакцію.

Як уникнути дії частинок слущенного епідермісу кішок?

 Кращий спосіб уникнути їх - видалити з будинку кішку, що здійснимо далеко не завжди. Після того, як кішка з квартири видалена, зазвичай проходить 12 - 16 тижнів, перш ніж концентрація алергенів стане нижче порогової. Якщо сім'я не хоче або не може розлучитися з кішкою, то її слід поселити поза житловими приміщеннями. Якщо це неможливо, то хоча б не пускати кішку в спальню, використовувати для зниження концентрації алергену Fel d 1в спальні високоефективний повітряний фільтр, поміняти чохли на матрацах і подушках, хоча це не завжди достатньо знижує концентрацію алергену. Рекомендують щотижня мити кішок, щоб зменшити кількість алергенів, що впливають на хворого, сенсибілізованого до них, проте щодо впливу миття кішок на концентрацію алергенів в квартирі єдиної думки немає.

Як позбутися симптомів алергічного риніту в домашніх умовах?

Перш за  все слід:

  • обмежити перебування на повітрі в період активних цвітінь,
  • завісити кватирки спеціальними захисними фільтрами,
  • не  відкривати вікон у машині,
  • проводити щоденне вологе прибирання оселі, 
  • виключити вживання в їжу продуктів, куди може входити пилок чи інші частини  рослин.

Слід також враховувати, що між пилком рослин та певними видами фруктів і овочів можуть бути перехресні реакції, що призводить до  розвитку алергії, наприклад полин може мати спільні детермінанти з тмином, анісом, болгарським перцем; вільха, ліщина, береза може давати перехресні алергічні реакції з алергенами яблук, горіхів; в людей з гіперчутливістю до злакових трав може бути алергія на хлібобулочні вироби.

Які захворювання відносять до атопічних?

Атопічні захворювання включають бронхіальну астму, алергічний риніт і атопічний дерматит. Діти з атопічним дерматитом схильні до подальшого розвитку бронхіальної астми та алергічного риніту. Атопічними захворюваннями страждає 8-25% населення світу. Захворюваність вище в економічно розвинених країнах і в великих містах. Проте атопічні захворювання зустрічаються в будь-якій країні і в осіб будь-якої національності. Бронхіальна астма у дітей з атопічним дерматитом протікає важче, ніж у дітей без атопічного дерматиту. Сенсибілізація до контактних алергенів робить перебіг бронхіальної астми важчим.

В якому віці проявляється атопічний дерматит?

У більшості випадків атопічний дерматит починається в грудному віці. У 49-75% хворих захворювання почалося до 6 місяців, зазвичай в перші 2-3 місяці. Після 5 років атопічний дерматит часто вступає в тривалу ремісію. Однак він може знову виявитися в підлітковому або дорослому віці. До віку 5 років симптоми захворювання спостерігають у 80-90% хворих, до віку 14 років - всього у 10-15%. Якщо в підлітковому віці атопічний дерматит протікає помірно або важко, то ймовірність рецидивів в дорослому віці перевищує 80%. Фактори, що погіршують прогноз, включають тяжкий перебіг в дитячому віці, обтяжений сімейний анамнез, супутні атопічні захворювання (бронхіальна астма і алергічний риніт), початок у грудному віці і жіноча стать. При виникненні атопічного дерматиту в дорослому віці необхідно виключати інші хвороби шкіри.