Бульйон

Бульйон

Не можете пити бульйон? Можливо, проблема в глутаматах?

         Бульйон  вважається чудодійним засобом при лікуванні багатьох хвороб. Цей гарячий напій  здатний зменшити закладеність носа,  пом'якшити біль в горлі та полегшити напади сильного кашлю. А ще чашка теплого бульйону стимулює травлення та допомагає  відновити сили.

Користь бульйону

         Особливо цінується насичений - "довгий" бульйон, який вариться годинами. Існує думка, що чим довше м'ясо та кістки варяться на слабкому вогні, тим більшу кількість поживних речовин вони можуть передати у рідину. Бульйон містить [1] кальцій, магній, фосфор, кремній і сірку, що зв'язує білок. Кістковий відвар також насичений сульфатами хондроїтину та глюкозаміну, які часто продаються як добавки для зменшення запалення та артриту. Добрий бульйон після охолодження застигає до стану холодцю - стає гелем. Це означає, що бульйон "витягнув" желатин з кісток і м'яса. Желатин і колаген в кістковому бульйоні підтримують ріст і регенерацію шкіри, що може бути корисним [2] для тих, хто страждає на екзему та дерматит, а також має проблеми з волоссям, нігтями та суглобами. Правильно зварений бульйон сприяє їх зміцненню. В той же час, у деяких людей, особливо у дітей, м’ясо-кістковий відвар може посилювати чутливість до глутаматів.

Непереносимість бульйону. Що таке глутамати?

         Глутамат - найпоширеніша форма  глутамінової кислоти. Він впливає на передачу інформації у мозку, регулюючи пам'ять та навчання. Глутамінова кислота може вироблятися організмом, а може міститися  як у рослинних, так і в тваринних [3] білках. 

До природних джерел глутамату належать:

  • Кістковий відвар
  • М’ясо, яке готували на слабкому вогні протягом тривалих періодів часу
  • В'ялене м’ясо: бекон, шинка
  • Дозрілі сири: пармезан, рокфор
  • Рибний соус, соєвий соус, соєвий білок
  • Гриби
  • Стиглі помідори
  • Броколі
  • Горох
  • Волоські горіхи
  • Виноградний сік (вино)
  • Солодовий ячмінь (використовується для виготовлення пива)
  • Пшенична клейковина
  • Молочний казеїн (білок молока).

 

       Більшість людей, які вживають в їжу помірну кількість цих продуктів, теоретично не повинні мати проблем та побічних реакцій. Основним джерелом глутамату, як вважається, є куряче м’ясо. Воно та інші природні джерела глутамату, як правило, легко і повільно засвоюються. Однак, є деякі продукти, які містять вільний глутамат (не пов'язаний з білком), який швидко всмоктується в кров. Мова йде про так званий техногенний глутамат MSG, харчову добавку більш відому як глутамат натрію. На етикетках харчових продуктів він також може бути зазначений як натуральний ароматизатор, дріжджовий екстракт, автолізований дріжджовий екстракт, динатрієвий гуанілат, динатрієвий інозинат, казеїнат, текстурований білок або білок гороху. Якщо в раціоні міститься багато MSG, то людина може важко переносити природні форми вільного глутамату.

Бульйон в дитячому харчуванні

        Педіатри рекомендують для початкового введення бульйонів у раціон малюка обирати овочеві відвари. Їх та супи приготовані на них, можна вводити до прикорму з 9-10 місяців. Як правило, до цього віку малюк уже встигає спробувати ряд овочів: кабачок, цвітну капусту, моркву, картоплю, квасолю, гарбуз, броколі. У випадку відсутності алергічної чи іншої реакції на них, саме з таких компонентів і готується овочевий бульйон. Охолоджений бульйон можна розлити у пакетики з цупкого поліетилену і заморозити. Головне, не заморожувати такі пакети повторно.

        А от бульйон, зварений на грибах, не треба давати дитині до трьох чи, навіть, п’яти років – як це рекомендують багато педіатрів. Адже гриби, як правило, накопичують солі важких металів, що є у довкіллі, і під час варіння ці речовини переходять у бульйон. На додачу, білок грибів, як, правило, важкоперетравлюваний і погано засвоюється дітьми.

        Не все так просто і з м'ясними бульйонами. В процесі приготування, м'ясо та кістки передають воді  разом з корисними речовинами, також і рештки інгредієнтів, що входили до кормів, біологічно та хімічно активні добавки, жир, солі та антибіотики. Для незрілого організму малюка це може бути надто великим навантаженням. З кишечника дитини усі ці речовини надходитимуть в кров, а з нею – в печінку та нирки. Крім того, іноді м'ясо може викликати і алергічні реакції.

        Педіатри часто радять годувати малюків м'ясними бульйонами на кшталт курячого чи кролячого, принаймні, до 1-1,5 років, а бульйони, зварені зі свинини, жирної яловичини та баранини, краще відкласти, як мінімум, до 3 років.

Причини алергії на бульйон

        Основними алергенами,  присутніми в усьому м'ясі, є різні сироваткові альбуміни. Разом з тим кожен вид м'яса має свою алергенність і вірогідність реакцій на бульйон залежить від того, що саме кладеться до нього при приготуванні. Наприклад, бульйони з курки, інших птахів та телятини, як вважається, мають помірний рівень алергенності. Бульйон з кролика має низьку алергенність, а зі свинини – високу. Серед алергічних пацієнтів чутливість до свинини за різними даними мають від 1,5% до 20% хворих. Наявність астми, особливо серед дітей, підвищує вірогідність розвитку алергії до свинини. Високі температури знижують рівень алергенності продукту, але не усувають її повністю. Потрібно пам'ятати і про перехресні реакції. Наприклад, наявна алергія до білків курячого яйця може загострюватися при споживанні м'яса курки чи відвару з неї. За таку перехресну сенсибілізацію між білками яйця та м'ясом курки відповідальний альбумін курячої сироватки [4]. Так само може посилюватися і алергія до коров'ячого молока при споживанні яловичини. Обидва продукти містять BSA та гамма-глобулін [5], які є відомими термостійкими фракціями у коров'ячому молоці.

         А алергія на свинину [6] може "перетинатися" з алергією на … котів. Причина в схожості сироваткових альбумінів кота та свині. Крім того, червоні види м'яса: свинина, телятина та баранина, ‒ можуть бути причиною алергії Альфа- гал, спровокованої укусом кліща.

Профілактика алергії та непереносимості бульйону

        Якщо ви підозрюєте, що погіршення вашого самопочуття пов’язане із вживанням бульйону, варто звернутися до свого лікаря, який проведе необхідні обстеження і виявить причину ваших симптомів. До того, як лікар встановив вам діагноз, варто виключити бульйони з раціону та ретельно записувати свої симптоми та самопочуття у харчовий щоденник або вносити їх у смартфон-додаток, присвячений здоров’ю.

Симптоми непереносимості бульйону

У людей з непереносимістю глутаматів можуть спостерігатися такі симптоми:

  • головні болі
  • травний розлад
  • часте серцебиття
  • свербіж шкіри
  • посилене потовиділення
  • набряки на руках або ногах
  • болі у м'язах та суглобах
  • сухість у роті, чхання або нежить

 

Хоча ці симптоми й схожі на прояви харчової алергії, але відносяться до так званих "псевдоалергічних реакцій".

Симптоми істинної алергії на бульйон, скоріше за все, будуть наступними: 

  • кропив’янка
  • шлунково-кишкові симптоми, включаючи нудоту, блювання та шлункові спазми
  • нежить або закладений ніс
  • легка лихоманка
  • хрипи і утруднене дихання
  • у рідкісних випадках - анафілаксія.

        В більшості випадків така симптоматика дасть про себе знати одразу після споживання бульйону або проявиться протягом двох годин. Але у випадку алергії Альфа гал, реакція проявляється з запізненням в три-чотири години і часто може супроводжуватися небезпечною для життя формою - анафілаксією.
 

Джерела інформації:

  1. https://www.onemedical.com/blog/eat-well/bone-broth
  2. https://naturalallergytreatment.com.au/five-reasons-allergy-sufferers-should-be-drinking-bone-broth/
  3. https://help.kettleandfire.com/hc/en-us/articles/360011597073-Side-effects-to-bone-broth-Possible-causes-and-what-to-do-about-them
  4. http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Food-of-Animal-Origin/Fowl/Chicken/
  5. http://www.phadia.com/de/4/Produkte/ImmunoCAP-Allergens/Food-of-Animal-Origin/Meat/Beef/
  6. http://www.phadia.com/de/4/Produkte/ImmunoCAP-Allergens/Food-of-Animal-Origin/Meat/Pork/

 

Питання та відповіді

Які захворювання відносять до атопічних?

Атопічні захворювання включають бронхіальну астму, алергічний риніт і атопічний дерматит. Діти з атопічним дерматитом схильні до подальшого розвитку бронхіальної астми та алергічного риніту. Атопічними захворюваннями страждає 8-25% населення світу. Захворюваність вище в економічно розвинених країнах і в великих містах. Проте атопічні захворювання зустрічаються в будь-якій країні і в осіб будь-якої національності. Бронхіальна астма у дітей з атопічним дерматитом протікає важче, ніж у дітей без атопічного дерматиту. Сенсибілізація до контактних алергенів робить перебіг бронхіальної астми важчим.

Чи часто спостерігаються полінози, пов’язані з пилком дерев?

Сезон цвітіння дерев в більшості кліматичних зон коротше, ніж сезон цвітіння трав, і пов'язані з пилком дерев полінози зустрічаються рідше. У Північній Америці і Європі дерева цвітуть ранньою весною, раніше, ніж злаки та інші трави. Перехресні реакції алергени пилку дерев викликають значно рідше, ніж алергени пилку трав. В основному джерелами рясного утворення пилку бувають покритонасінні дерева (береза, в'яз, клен, ясен, вільха, ліщина, дуб). Покритонасінні включают два підкласу Monocotyledonae (в нього входять злаки) і Dicotyledonae (в нього входять квітучі рослини, листяні дерева, інші види трав).

Як алергенам привласнюють найменування та як їх класифікують?

Міжнародний союз імунологічних товариств (the International Union of Immunologic Societies) встановив правила найменування повітряних алергенів, згідно з якими перші 3 літери назви алергену означає рід, наступна за ними буква - вид тварини, якій належить алерген, арабська цифра - порядковий номер відкриття даного алергену. Наприклад, алерген Dermatophagoides pteronyssinis (мікрокліщів домашнього пилу), відкритий першим алерген, носить назву Der p 1.

Чи викликає алергію пилок неліственних дерев?

Голонасінні рослини містять у собі два порядки неліственних дерев: гінгко і хвойних. До хвойних належать порядки Pinaceae (в нього входять пінія, ялина, ялиця і тсуга), Cupressiaceae (ялівець, кипарис, кедр, козачий ялівець) і Taxodiaceae (в нього входить болотний кипарис). Існує два основних типи пилку голонасінних. У пінії, різних видів ялини, ялиці, кедра, у гірській або чорної тсуги (Tsuga martensiana) і золотої модрини (Pseudolarix amabilis) зерна пилку великі (50-90 мкм), з двома повітряними бульбашками. Ялівці і кипариси різних видів, тис, болотний кипарис, секвоя мають сферичні зерна пилку діаметром 20-35 мкм з товстим зовнішнім шаром і товстим середнім шаром, багатим целюлозою. Більші сферичні зерна пилку у модрин (Larix sp.) (40-70 мкм) і дугласії (Pseudotsuga taxifolia) (80-100 мкм).

Хвойні рослини є вітрозапилювані. У деяких областях їх пилок присутній в повітрі в значних кількостях. Пилок пінії під час її цвітіння має вигляд жовтого порошку. Алергія до неї зустрічається рідко. Взагалі пилок більшості хвойних дерев не дуже великий аллерген і не є поширеною причиною алергічних захворювань. Однак пилок гірського кедра в тих районах, де він розмножується і інтенсивно утворює пилок (від Техасу до центральної Мексики), викликає алергічний риніт досить часто. Цвіте кедр з пізньої осені до кінця зими. У північних районах причиною алергічних захворювань може бути пилок різних видів ялівців і кипарисів. У Флориді алергічний риніт викликає пилок болотного кедра. У осіб, сенсибілізованих до пилку пінії і які живуть серед пінієвих лісів, може в сезон її цвітіння виникнути алергічний риніт. В Японії одна з трьох головних причин пилкової алергії - пилок японського кедра ( «суги»). Пилок інших видів кедра (наприклад, кедра Порт Орфорд), що росте в районі Каскадних гір в США, теж відомий як причина алергічних ринітів. Описано респіраторні полінози і алергічні кон'юнктивіти, викликані пилком пінії.

Чому контактний дерматит очей має настільки важливе значення?

Контактний дерматит - найпоширеніше захворювання шкіри століття. Повіки з їх м'якою тонкою шкірою особливо схильні до алергічних реакцій уповільненого типу. Крім неприємних відчуттів контактний дерматит шкіри повік викликає і косметичний дефект, тому хворі в більшості випадків звертаються до лікаря.