Абрикоси

Абрикоси

У алергії на абрикос винні береза і персик

Абрикоси - чудове джерело антиоксидантів, які очищають наш організм від шкідливих вільних радикалів та захищають шкіру від пошкодження. А ще в цих кісточкових є вітаміни В, Н, Е, Р, залізо, срібло, калій, магній, фосфор, солі йоду, тощо.

Коли сезон свіжих фруктів закінчується, абрикоси можна знайти у вигляді джемів, консервів, соків чи кураги: в сушеному вигляді абрикос корисний при гіпертонії та анемії.

Однак, саме у вигляді кураги абрикос може частіше викликати таку небажану реакцію як алергія.

В першу чергу з курагою потрібно бути обережними людям, які страждають від розладів травної системи та астми. Особливо небезпечна курага, яка оброблена двоокисом сірки. Цей консервант може довше зберігати гарний вигляд фрукту, але й може спричинити напади астми.

А якщо у людини алергія на сульфати, то краще обрати органічний тип кураги. Втім, і це не завжди гарантує відсутність реакції. Але в такому разі, скоріше за все, алергічна реакція на курагу зачепить безпосередньо травну систему.

З боку травного тракту симптоми алергії спостерігатимуться й у разі, якщо чутлива до алергенів абрикосу людина, їстиме його сирим.

Але, загалом, дослідження свідчать про рідкість алергії на абрикос. Водночас, вони ж вказують, що половина хворих страждає від важких симптомів [1]. 

Абрикосова алергія варіюється від легкого прояву, як то синдром оральної алергії, до важкої реакції – такої як анафілактичний шок.  Якою саме буде реакція, залежить від білка, який її викликає.

Дві сторони одної алергії

На півночі Європи переважає м'яка форма алергії на абрикоси [2]. Вона пов'язана з алергією на березовий пилок, через подібність білків берези та абрикоса.

Це називається синдромом «береза-фрукти». В цьому випадку прояви алергії, як правило, обмежуються синдромом оральної алергії (СОА), симптоми якого, найчастіше, залучають рот та горло. І виникає реакція на фрукти після того, як людина стає чутливою до пилку берези, а тому є вторинною алергією [3].

За даними Американської академії алергії, астми та імунології, до 50-75 % дорослих людей з алергією на пилок берези можуть відчувати оральні симптоми після вживання перехресно-реактивної їжі, наприклад, кісточкових фруктів.

Алергени, які викликають СОА, нестійкі і легко руйнуються під дією високих температур. Відтак, люди, які страждають від вторинної алергії на абрикос, можуть переносити печені чи варені фрукти. Погана новина в тому, що такі хворі можуть реагувати й на інші фрукти: яблуко, грушу, вишню, а ще – лісовий та волоський горіхи, селеру та моркву.

У Середземномор'ї, де берези не ростуть, немає і алергії на їх пилок. Та це не означає, що там не виникає алергії на абрикос. Навпаки, тут ці кісточкові перехресно реагують з персиком, алергени якого є головними винуватцями харчової алергії Півдня Європи. І саме харчова алергія є первинною у цьому регіоні.

Білок, який відповідає за розвиток алергічної реакції в даному випадку є більш стійким, а тому не розпадається в результаті термічної обробки. Відтак, люди з такою алергією не можуть їсти навіть абрикосового варення, джемів, соків, тощо. Важчими будуть і симптоми алергії, аж до анафілаксії. Іноді вони можуть поєднуватися з симптомами оральної алергії [2].

Крім того, за такого типу алергії можливі перехресні реакції із персиком, нектарином, яблуком, вишнею, сливою та лісовим горіхом.

Діти страждають частіше 

Харчова алергічна реакція може виникнути або одразу, або через кілька годин після їжі. Вчені з'ясували [1], що всього в світі близько  2% дорослого населення та близько 8% дітей віком до 3 років страждають від різних видів справжньої алергії до фруктів.

Іноді алергічна реакція може виникати при самому дотику до фрукту. Адже шкірка плодів абрикоса містить кілька алергенів, які можуть призводити до висипання на шкірі. Контактний дерматит – важкий тип алергічної реакції, що виникає після контакту з плодом.

Симптоми алергії на абрикос

Симптоматика алергічної реакції до абрикосу залежить від типу алергії. Так, якщо у вас – СОА, ви помітите, що рот або горло сверблять після вживання сирого фрукта. Симптоми СОА, як вже вказувалось, зазвичай легкі і швидко зникають, коли ви проковтнули їжу або більше не контактуєте з нею.

Найбільш поширені симптоми СОА полягають у свербежі або набряку та залучають:

  • обличчя
  • губи
  • рот
  • горло
  • язик

Якщо алергія спричинена перехресною реакцією з персиком, симптоми будуть більш важкими. Іноді вони можуть поєднуватися з проявами СОА. Ці симптоми включають:

  • кашель
  • діарею
  • свербіж або нежить
  • шкірний висип
  • блювоту.

Найважчий вид алергічної реакції – анафілаксія. Симптоми анафілаксії, зазвичай, проявляються протягом декількох хвилин після вживання їжі.

Симптоми анафілаксії можуть включати:

  • запаморочення
  • непритомність
  • почервоніння або блідість шкіри
  • кропив’янка і свербіж
  • гіпотонія (низький артеріальний тиск)
  • нудота або блювота
  • швидкий пульс, який також може бути слабким
  • набряк дихальних шляхів, горла або язика, що може спричинити утруднення дихання.

Профілактика алергії на абрикос:

Як і у випадку з іншими їстівними алергенами, ефективного та остаточного лікування алергії до абрикосів поки не існує. Наявні антигістамінні та стероїдні препарати допомагають знімати її симптоматику. У важких випадках може знадобитися укол дозатора адреналіну.

Але, щоб такої необхідності не виникало – найкраще оминати алергени, в даному випадку, абрикоси, в повсякденному житті. Тож потрібно уважно читати етикетки на продуктах в магазинах та уникати засобів догляду за шкірою та волоссям з ароматом абрикосу.

Люди виключно з оральною алергією можуть спробувати їсти оброблені фрукти.

Проте, ні в я кому разі не можна самостійно виключати абрикоси зі свого раціону, не отримавши підтвердження від лікаря, що ви, таки, маєте алергію до цього фрукту. А діагностувати таку харчову алергію лікарю допоможе ведення вами харчового щоденника, у тому числі – у відповідних додатках до смартфону.

 

Джерела інформації:

  1. https://fruitsfacts.com/apricot-allergy-symptoms-allergic-apricots
  2. http://research.bmh.manchester.ac.uk/informall/allergenic-food/index.aspx?FoodId=410
  3. https://www.healthline.com/health/stone-fruit-allergy#diagnosis

 

Питання та відповіді

Як уникнути впливу пилкових алергенів?

 

Рекомендується надягати маску або респіратор, якщо можливий вплив «пускового» алергену (при стрижці газонів, роботі в саду, перебуванні на відкритому повітрі), не виходити на вулицю в теплі вітряні дні і в після полуденні години, коли концентрація пилку в повітрі особливо висока. Пилок злаків виділяється в повітря переважно в кінці дня. Особам з алергією до неї краще в цей час залишатися в приміщенні. Рекомендується щільно закривати вікна і користуватися кондиціонерами, так як при цьому в приміщення потрапляє значно менше пилку.

Чи викликає алергію пилок неліственних дерев?

Голонасінні рослини містять у собі два порядки неліственних дерев: гінгко і хвойних. До хвойних належать порядки Pinaceae (в нього входять пінія, ялина, ялиця і тсуга), Cupressiaceae (ялівець, кипарис, кедр, козачий ялівець) і Taxodiaceae (в нього входить болотний кипарис). Існує два основних типи пилку голонасінних. У пінії, різних видів ялини, ялиці, кедра, у гірській або чорної тсуги (Tsuga martensiana) і золотої модрини (Pseudolarix amabilis) зерна пилку великі (50-90 мкм), з двома повітряними бульбашками. Ялівці і кипариси різних видів, тис, болотний кипарис, секвоя мають сферичні зерна пилку діаметром 20-35 мкм з товстим зовнішнім шаром і товстим середнім шаром, багатим целюлозою. Більші сферичні зерна пилку у модрин (Larix sp.) (40-70 мкм) і дугласії (Pseudotsuga taxifolia) (80-100 мкм).

Хвойні рослини є вітрозапилювані. У деяких областях їх пилок присутній в повітрі в значних кількостях. Пилок пінії під час її цвітіння має вигляд жовтого порошку. Алергія до неї зустрічається рідко. Взагалі пилок більшості хвойних дерев не дуже великий аллерген і не є поширеною причиною алергічних захворювань. Однак пилок гірського кедра в тих районах, де він розмножується і інтенсивно утворює пилок (від Техасу до центральної Мексики), викликає алергічний риніт досить часто. Цвіте кедр з пізньої осені до кінця зими. У північних районах причиною алергічних захворювань може бути пилок різних видів ялівців і кипарисів. У Флориді алергічний риніт викликає пилок болотного кедра. У осіб, сенсибілізованих до пилку пінії і які живуть серед пінієвих лісів, може в сезон її цвітіння виникнути алергічний риніт. В Японії одна з трьох головних причин пилкової алергії - пилок японського кедра ( «суги»). Пилок інших видів кедра (наприклад, кедра Порт Орфорд), що росте в районі Каскадних гір в США, теж відомий як причина алергічних ринітів. Описано респіраторні полінози і алергічні кон'юнктивіти, викликані пилком пінії.

З якими алергенами зазвичай доводиться стикатися в закритих приміщеннях?

З алергенами мікрокліщів домашнього пилу, виділення комах, частками цвілевих грибів і їх спорами, частками епідермісу тварин.

Які продукти зазвичай викликають опосередковану IgE харчову алергію у дорослих та дітей?

Переважання окремих харчових продуктів серед причин харчової алергії залежить від географічного положення та культурного укладу. Наприклад, в Японії серед дітей найбільш розповсюджені харчова алергія на гречану крупу і рис, в скандинавських країнах - на рибу, в Іспанії - на фрукти.

У США, за даними досліджень із застосуванням провокаційних харчових проб подвійним сліпим методом з плацебо-контролем, у дітей найчастішим причинами харчової алергії є коров'яче молоко, соя, яйця, пшениця, арахіс і риба; у дорослих - арахіс, фундук, ракоподібні і риба.

Чи змінюється захворюваність на атопічний дерматит?

Захворюваність на атопічний дерматит, а також на бронхіальну астму та алергічний риніт зростає.