Злакові

Злакові

Злакові: найважливіший алерген літа

 

Злакові або тонконогові (Poaceae) – одна з найчисельніших родин трав’янистих рослин, широко розповсюджених на всіх континентах. Пилок цієї родини – одна з найпоширеніших причин літньої алергії.

Злаки. Які вони?

Більшість видів злакових – це однорічні або дворічні трави. Серед них багато як сільськогосподарських культур (пшениця, рис, кукурудза, овес, жито, ячмінь), так і пасовищних трав, що слугують кормом для свійських тварин.

Злакові продукують велику кількість однотипного пилку, який є основною причиною респіраторної алергії у більшості країн Європи, а також – у Північній Америці та інших розвинутих країнах.

Сьогодні нараховується 12 тисяч видів злакових. Вони класифіковані у 12 підродин, але більшість злаків (95% видів), що викликають алергію, належать всього до трьох з підродин. Це:

  • мітлицевидні (Pooideae) – підродина тонконогових, до якої належать жито, пшениця, ячмінь, овес та ряд газонних і пасовищних трав, зокрема, пажитниця;
  • хлорисові (Chloridoideae) – найбільша з підродин приблизно з 150 родами та 1600 видами трав, які ростуть, як правило, в сухій тропічній та субропічній місцевості;
  • просові (Panicoideae) – ця підродина нараховує близько 220 родів та 3300 видів. До неї належать просо, кукурудза, цукровий очерет, сорго.

В свою чергу, найпоширенішими родами з алергенним потенціалом у Північній півкулі є:

тимофіївка (Phleum spp) – рід трав, досить поширених в Євразії та Африці, а також інтродукованих в Америку та Австралію;

  • грястиця або житня трава (Dactylis spp.) – це багаторічна кормова рослина. Вона також використовується як народний засіб для лікування пухлин, хвороб нирок і сечового міхура;
  • пажитниця багаторічна (Lolium spp.) або англійський райграс — це нещільнокущова кормова рослина заввишки 40—80 см;
  • трищетинник (Trisetum spp) – рід, який являє собою кормову рослину;
  • костриця (Festuca spp) – переважно кормова рослина, що може сягати більше метру заввишки;
  • тонконіг (Poa spp) – рід, ім’я якого дало назву всій родині.

Він нараховує більше 500 видів, з яких в Україні поширені понад 20. З них найбільше значення мають тонконоги лучний, звичайний і болотяний. Усі вони є кормовими, хоча деякі з них також сіються на газонах.

Цинодон чи пальчатка (Cynodon spp.) – ще один рід Тонконогових. У народній медицині його використовують для лікування захворювань дихальних шляхів, нирок, туберкульозу, жовтяниці, ревматизму, каменів в сечовивідних та жовчних шляхах, при геморої, тощо.

Цвітіння тривалістю у весну та літо

На території України більшість злакових активно цвітуть з травня по липень. При цьому найвища концентрація їх пилку фіксується у другій половині червня-першій половині липня. Втім, за певних погодних умов злакові можуть продукувати пилок в кількості, здатній спричинити алергію, аж до кінця серпня.

І хоча концентрація їх пилку в повітрі зрідка піднімається до високих значень, навіть незначної кількості цього алергену достатньо, щоб в чутливої людини виникли симптоми алергії.

Говорячи про поріг чутливості до злакових, українські, зокрема вінницькі науковці, вказують цифру близьку до десяти зерен пилку на кубометр повітря.

В той час, як, наприклад, французи вважають, що симптоми алергії виникають вже якщо у кубометрі повітря є хоча б одне злакове пилкове зерно.

Тому й не дивно, що чутливість до пилку злаків, зокрема, в Україні, оцінюється у близько 45 % тих, хто реагує на пилок взагалі.

Алергени з пилку злакових групуються за структурою та функцією білка. Найбільш відомі трав’яні алергени належать до груп Lol (пажитниця), Poa ( тонконіг) та Phl (тимофіївка).

Чи не найважливішим злаковим алергеном на території України вважається тимофіївка. За даними молекулярного тестування, чутливість до неї одної мають приблизно 40% українських пацієнтів з сезонною алергією. Це практично дорівнює загальній чутливості до злакових.

В інших країнах тимофіївка теж має значний алергенний вплив. У Швеції на неї реагують близько 35% пацієнтів з сезонною алергією, у Туреччині – від 4 до 19% хворих з астмою, у Японії –  більше 22% учасників дослідження з респіраторною алергією.

Більше 70% пацієнтів, які страждають на алергію до пилку тимофіївки, виявляють IgE-реактивність до алергенів Phl p 4 та Phl p 13.

Домінуючим вважається також алерген Phl p 5. Крім того, пилок тимофіївки містить також основний алерген групи, Phl p 1. Є тут і алерген Phl p 6, кальційв'яжучий білок Phl p7,  Phl p 12 профілін, Phl p 11 та інші алергени.

Тимофіївка може спричиняти перехресні реакції з іншими злаковими, зокрема з пажитницею, канарською та луговою травою, кострицею, диким житом, тощо.

Амінокислотні послідовності між алергеном тимофіївки Pha a 1 та Lol p 1 пажитниці схожі на 88,8%.

Крім того, Phl p 1 також взаємодіє з більшістю алергенів кукурудзи.

Інший основний алерген тимофіївки –  стійкий Phl p 4 –  схожий з основним алергеном амброзії Amb a 1.

Також тимофіївка містить алергени, відповідальні за синдром оральної алергії (СОА).

Втім, якщо скосити тимофіївку, поки вона ще не зацвіла, її алергенний вплив можна зменшити. Як правило, вона цвіте в другій половині червня.

Перед тимофіївкою зацвітає тонконіг. Сезон його цвітіння довший і може тривати аж до вересня.

Ця рослина – важлива причина сезонного риніту у Польщі (на другому місці після костриці очеретяної (Festuca elatior)), Хорватії (80,4% досліджуваних з алергією на пилок трав), Нідерландах та Норвегії.

В тонконогові виявлені наступні алергени:

Poa p 1, алерген групи експансинів;

Poa p 2,

Poa p 4,

Poa p 5, рибонуклеаза,

Poa p 6;

Poa p 7, білок, що зв'язує кальцій, полкальцин;

Poa p 9;

Poa p 10, цитохром С;

Poa p 12, профілін;

Poa p 13, полігалактуроназа.

Амінокислотні послідовності, наприклад, білку Poa p 9 на 81,1% схожі з алергеном тимофіївки Phl p 5a.

Крім того, автори деяких досліджень припускають, що не тільки білки, а й вуглеводні структури, можуть бути причиною імунологічної перехресної реакції між різними рослинними алергенами. Так, N-глікани виділені з тонконогу, культивованого жита, пажитниці, короткої та гігантської амброзії, берези, граба, кінського каштана та оливи мали однакові властивості.

З травня по липень цвіте  інший алерген – пажитниця (Lolium perenne), пилок якої – одна з головних причин алергії I типу у всьому світі. Основні алергени – Lol p 1 та Lop p 2, другорядні – Lol p 3, Lol p 4, Lol p 5, Lol p 9, Lol p 10, цитохром С (має дуже низьку алергенність), інгібітор трипсину сої Lol p 11.

Ці білки подібні алергенам уже згаданих тонконогу, пажитниці, а також грястиці, оксамитової трави, трави дикого жита та інших. Відтак, між ними може виникати широка перехресна реактивність.

Ще одна часта причина полінозу – грястиця, півні або житня трава (Dactylis spp.). Квітне вона у червні-серпні. Іноді сезон її цвітіння може тривати до вересня. Реакцію може викликати також контакт з листям та стеблами рослини.

Основним алергеном грястиці є Dac g 4 та Dac g 3, білок, на який реагує більше 60% чутливих людей. Крім того, в рослині присутні алергенні білки Dac g 1, Dac g 2 та Dac g 5.

Грястиця може перехресно реагувати з пилком дині та англійського подорожника, а також з іншими представниками сімейства.

Втім, бувають виключення. Наприклад, хоч білок Dac g 3 грястиці та Lol p 3 пажитниці схожі на 65%, як показав комп'ютерний аналіз, вони мають різну прогностичну вторинну структуру та різну потенційну алергенність.

Пилок грястиці – поширений алерген в Іспанії, Польщі, Греції, Туреччині, Японії та Тайланді.

А от від пилку наступного злакового – костриці – найбільше потерпають в країнах Балканського півострова (Сербія, Хорватія, Словенія,  Боснія, Македонія, Чорногорія, Албанія), а також в Польщі та Норвегії.

Цвіте вона з травня по липень, принаймні у Північній півкулі.

Серед алергенів костриці виділяють:

Fes p 1, експансин,

Fes p 4,

Fes p 5, рибонуклеаза,

Fes p 13, полігалактуроназа.

Симптоми та лікування

Сенсибілізація до багатьох злакових може спричинити схильність до такого явища як синдром оральної алергії (ОАС) та синдрому «пилок-плоди». Він, зокрема, проявляється алергією до помідорів, картоплі та персиків.

Тому людям, які реагують на злаки, рекомендується, особливо в період їх пилкування, дотримуватися гіпоалергенної дієти, виключивши з меню також наступні продукти:

  • мед;
  • алкогольні напої, включаючи пиво;
  • квас;
  • цитрусові,
  • полуницю,
  • суницю;
  • бобові;
  • Кукурудзу.

При СОА основними симптомами будуть:

  • відчуття першіння в роті чи горлі,
  • набряк губ,
  • язика,
  • поява висипу, тощо.

У важчих випадках можливі розлади травлення.

Крім того, в людей, чутливих до пилку, іноді може проявлятися не просто СОА, а більш важка реакція у вигляді харчової алергії на окультурені злакові. В цьому випадку доведеться відмовитися і від круп'яних каш та хлібобулочних виробів.

Традиційними ж симптомами полінозу будуть:

  • чхання,
  • нежить,
  • кон'юктивіт,
  • кашель,
  • астма.

Для визначення, який саме алерген є причиною подібних реакцій, потрібно звернутися до алерголога, який проведе необхідне тестування та підбере коректне лікування. В легких випадках, як правило, достатньо симптоматичної терапії з допомогою антигістамінних препаратів та місцевих спреїв. При важкому перебігу алергії може бути рекомендоване проходження курсу алерген-специфічної імунотерапії.

 

Джерела інформації:

  1. https://allergy.org.ua/zlaky-sezonnyi-alerhen-nomer-odyn-v-ukraini-ta-u-vsomu-sviti/
  2. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/full/10.1111/all.13210
  3. https://www.researchgate.net/publication/51161739_Cereal_pollen_sensitisation_in_pollen_allergic_patients_To_treat_or_not_to_treat
  4. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/10224462
  5. http://www.pollenlibrary.com/Genus/Phleum/
  6. http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Grass-Pollens/Allergens/Timothy-grass/
  7. http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Grass-Pollens/Allergens/Meadow-grass-Kentucky-blue-/
  8. http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Grass-Pollens/Allergens/Cocksfoot-/
  9. http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Grass-Pollens/Allergens/Rye-grass-/
  10. http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Grass-Pollens/Allergens/Meadow-fescue-/

 

Питання та відповіді

Чому виникає алергія на котів?

Існують стереотипи, що алергічні реакції, які виникають при контакті з домашніми улюбленцями, викликані саме шерстю тварини, однак сама шерсть не має суттєвого алергенного значення. Проте вираженою алергенною активністю володіють прикріплені до шерсті частки слини та епідермісу тварин (лупа). Крім того, більшою алергізуючою активністю характеризується слина котів та сальні залози шкіри.

Цікавим є факт, що коти, на відміну від кішок, виділяють алергени також з сечею і є більш алергенними, ніж кішки.

Чому виникає алергія на глютен?

Алергічна реакція на глютен виникає у людей, що страждають на харчову алергію, спровоковану злаковими культурами. Глютен – білок пшеничного борошна, що має потужні алергенні властивості і провокує прояв алергії.

Як уникнути дії частинок слущенного епідермісу кішок?

 Кращий спосіб уникнути їх - видалити з будинку кішку, що здійснимо далеко не завжди. Після того, як кішка з квартири видалена, зазвичай проходить 12 - 16 тижнів, перш ніж концентрація алергенів стане нижче порогової. Якщо сім'я не хоче або не може розлучитися з кішкою, то її слід поселити поза житловими приміщеннями. Якщо це неможливо, то хоча б не пускати кішку в спальню, використовувати для зниження концентрації алергену Fel d 1в спальні високоефективний повітряний фільтр, поміняти чохли на матрацах і подушках, хоча це не завжди достатньо знижує концентрацію алергену. Рекомендують щотижня мити кішок, щоб зменшити кількість алергенів, що впливають на хворого, сенсибілізованого до них, проте щодо впливу миття кішок на концентрацію алергенів в квартирі єдиної думки немає.

В якому віці проявляється атопічний дерматит?

У більшості випадків атопічний дерматит починається в грудному віці. У 49-75% хворих захворювання почалося до 6 місяців, зазвичай в перші 2-3 місяці. Після 5 років атопічний дерматит часто вступає в тривалу ремісію. Однак він може знову виявитися в підлітковому або дорослому віці. До віку 5 років симптоми захворювання спостерігають у 80-90% хворих, до віку 14 років - всього у 10-15%. Якщо в підлітковому віці атопічний дерматит протікає помірно або важко, то ймовірність рецидивів в дорослому віці перевищує 80%. Фактори, що погіршують прогноз, включають тяжкий перебіг в дитячому віці, обтяжений сімейний анамнез, супутні атопічні захворювання (бронхіальна астма і алергічний риніт), початок у грудному віці і жіноча стать. При виникненні атопічного дерматиту в дорослому віці необхідно виключати інші хвороби шкіри.

Чи може алергія до пилку плодових дерев супроводжуватися алергією до їх їстівних плодам (наприклад, маслинам або горіхіам)?

Як правило немає.