Харчова алергія на селеру: які симптоми та як лікувати?

зміст

Харчова алергія на селеру: які симптоми та як лікувати?

Селера – овоч, що прийшов до нас з Європи, відносно нещодавно заполонивши полиці супермаркетів. Для когось селера цінна своїм листям, запах якого перевершує за насиченістю запах петрушки, а хтось полюбляє вживання коріння селери чи ласування селеровою юшкою. У будь- якому разі, стратегія ця правильна, адже селера містить

  • вітамін С,
  • калій, якого часто бракує серцевому м’язу,
  • а також необхідний кісткам кальцій та
  • натрій, що бере участь у передачі нервових імпульсів у нас в організмі.

А ще, як і багато овочів, селера багата на клітковину та білок. Відтак, вживання овоча можливе як сирим, так і тушкованим. Селеру можна обсмажувати та відварювати або використовувати у якості приправи – все залежить від ваших вподобань.

Втім, селера – одна з перших у списку найбільш важливих харчових алергенів у світі. Алергія на неї здатна проявлятися як у вигляді відносно безневинного, втім, вельми неприємного синдрому оральної алергії, так і у вигляді небезпечної для життя анафілаксії. І частіше вона вражає пацієнтів з алергією до пилку дерев. Втім, неприємна реакція на селеру може виникнути у вас, і якщо ви не маєте алергії до цього овоча. То чому ж селера така небезпечна і що робити, якщо у вас – харчова алергія на селеру, розбираємося у цьому дописі.

Алергени селери

Наразі, селера відома сімома алергенами. Перший з них, Api g 1, пов’язаний із захистом рослини від патогенезу та відноситься до групи PR-10. У цій же групі – основний алерген берези Bet v 1, рівні чутливості до якого становлять не менше як 90 % пацієнтів з алергією до пилку берези. Відтак, саме він визначає перехресні реакції до селери, що їх мають пацієнти з алергію до берези. Алергія до нього, як правило, проявляється у вигляді синдрому оральної алергії. Втім, цей білок нестійкий і швидко руйнується при нагріванні чи травленні.

Ще один алерген, притаманній селері, Api g 2, є стійким до нагрівання та травлення. Він належить до сімейства неспецифічних білків-переносників ліпідів типу 1. Разом із Api g 6, неспецифічним білком-переносником ліпідів другого типу, Пацієнти з алергією до білка селери Api g 2 мають симптоми анафілаксії. Api g 3 – білок хлоропластів селери, що здатний з’єднуватись з її хлорофілом. Api g 4 – профілін, який викликає перехресні реакції до широкого спектру пилку та їжі, яку дають нам рослини. Адже білки сімейства профілінів, то, мабуть, найпоширеніша в природі група алергенних білків, яку містять, практично, всі рослини. Реакція до них проявляється як у вигляді вже згаданого синдрому оральної алергії, так і широким спектром реакцій з боку шлунково-кишкового тракту, а також шкіри. Api g 5 – це оксидаза, тобто, фермент. Він містить флавінаденіндинуклеотид (ФАД). Алергія на нього – це рідкісне захворювання, яке вражає пацієнтів, у яких наявна гіперчутливість саме до селери. Алергенні властивості цього білка можуть бути обумовленими тим, що він бере участь у забезпеченні захисних механізмів рослини. А такі білки часто сприймаються нашою імунною системою агресивно. До захисних білків належить і останній алерген, що його має селера, Api g 7. Його родичі також притаманні не лише селері, і знаходяться як у продуктах харчування (каштан, арахіс), так у пилку (полин, амброзія, партеніум або білоголовник). Цей білок може викликати алергічні реакції не лише при вживанні селери, а й про контакті з нею.

Симптоми алергії на селеру

Відтак, властивості алергенних білків, це те, що викликає і реакції, якими проявляється селерова алергія. Список можливих реакцій на цей овоч включає:

  • набряк, свербіж або подразнення ротової порожнини, губ, язика або горла (синдром оральної алергії),
  • напади астми,
  • шкірний висип,
  • кропив'янку,
  • сверблячі висипання на шкірі,
  • закладеність носа,
  • головний біль,
  • утруднене дихання
  • спазми та/або біль у шлунку чи кишечнику,
  • нудоту,
  • блювоту,
  • діарею,
  • набряк обличчя,
  • анафілаксію.

Ще одним варіантом, коли проявляється гіперчутливість до селери є фотофітодерматоз. Селера відноситься до родини зонтичних або окружкових. Саме її представники, такі, зокрема, як борщівник, здатні викликати фототоксичні реакції при контакті із соком рослини. Вони проявляються у вигляді опіків шкіри. Іноді – глибоких. Фотофітодерматози, зумовлені контактом із селерою, частіше реєструються у тих, хто збирає, обробляє та продає цей овоч. Втім, вважається, що фотосенсибілізувальна здатність, притаманна селері, підвищується, якщо її вражає грибок рожевої гнилі. Відомий випадок, коли після вживання селерового супу у жінки виникли сильні опіки шкіри, притаманні фотофітодерматозу.

Непереносимість селери

Описаний випадок не обов’язково означає алергічну гіперчутливість до селери. Адже при виникненні фототоксичних реакцій не відбувається попередньої сенсибілізації пацієнта до алергенів рослини. Як не потрібна і гіперчутливість у випадку, якщо ви маєте непереносимість селери. Цей стан обумовлений нездатністю вашого організму перетравлювати селерові білки. Прояви харчової непереносимості нагадують алергічні реакції і виражаються у симптомах з боку кишечника та шкіри (висип, кропив’янка).

Як діагностувати алергію на селеру.

Є два основні способи діагностики алергії, в тому числі і тоді, коли її винуватицею є селера. Це – шкірні прик-тести, а також молекулярна діагностика алергії. За допомогою шкірного-прик-тесту лікар-алерголог може підтвердити, що ви, дійсно, реагуєте на селеру, а не лише сенсибілізовані до її алергенів. А от молекулярна діагностика алергії, зокрема, багатокомпонентні тести, що містять у своєму складі до 300 алергенів, дозволяють встановити, провівши лише один аналіз крові, до яких саме білків має чутливість ваш організм.

На основі результатів тестування та збору анамнезу лікар і зможе підібрати правильне лікування алергії на селеру.

Як лікувати алергію на селеру

Першою чергою, потрібно виключити вживання цього овоча з раціону. Якщо діагностика алергії показала, у вас наявність чутливості до білків, подібних до тих, що має селера, і які знаходяться у інших продуктах харчування, з раціону потрібно виключити і їх. Відповідно, лікар повинен скласти для вас збалансовану дієту.

Крім того, лікар може підібрати для вас антигістамінні препарати та кортикостероїди – для усунення шкірних та респіраторних реакцій, або інгалятор – для контролю симптомів астми. Втім, такі ліки лише усувають симптоми, а єдиним способом, як, дійсно, можна впоратися з алергією, є алерген-специфічна або алергенна імунотерапія, відповідно, АСІТ або АІТ. Вона розроблена і добре працює у разі алергії до пилку. Для харчових продуктів АІТ лише розробляється, тож щодо її доступності цікавтесь у лікаря. З іншого боку, давно відомо, що АІТ, проведена щодо пилкових алергенів, покращує і загальний стан, обумовлений алергією. У випадку з селерою це, насамперед, може бути АІТ щодо Bet v 1, який є родичем Api g 1.

Якщо винна селера. Як уникнути алергії?

Якщо лікар встановить, що саме селера є причиною вашої надмірної чутливості, і ви вражені селеровою алергією, вам потрібно буде уникати всіх форм селери у сирому та кулірнарно обробленому вигляді. Ця порада працює майже у всіх випадках, якщо ви тільки не сенсибілізовані, виключно, до Api g 1. Цей білок здатен руйнуватися при нагріванні та травленні. А, відтак, якщо дозволить лікар, зможете їсти термічно оброблений овоч. Але якщо маєте схильність до анафілаксії, не вживайте стебло селери, а також її корінь та масло у будь-якому вигляді. Як вважається, саме вони містять найбільше алергенів, відповідальних за розвиток анафілактичних реакцій.

Якщо вживання овоча загрожує вам розвитком анафілаксії, лікар порадить вам мати інжектор адреналіну, який ви завжди повинні носити з собою.

 

Джерела:

  • http://allergen.org/search.php?allergenname=&allergensource=Apium+graveolens&TaxSource=&TaxOrder=&foodallerg=all&bioname=
  • https://tsn.ua/zdorovya/korysni-statti/selera-chim-korisna-scho-likuye-yak-kraze-gotuvati-2425645.html
  • https://allergy.org.ua/top-14-kharchovykh-alerheniv-nebezpechnykh-produktiv-pobilshalo/
  • https://www.thermofisher.com/diagnostic-education/hcp/us/en/resource-center/allergen-encyclopedia/whole-allergens.html?key=f85
  • https://www.livingbeyondallergies.com/celery-allergy/#symptoms-of-a-celery-allergy
  • https://www.news-medical.net/health/Celery-Allergy.aspx
Едем ріно спрей

Едем ріно спрей

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем Ріно
77.9234.3 грн.
Забронювати на:
Едем сироп

Едем сироп

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем сироп 60 мл
70.3216.8 грн.
Забронювати на:
Едем таблетки

Едем таблетки

Орієнтовна ціна в аптеках*:
Едем таблетки №10
53.1132.6 грн.
Забронювати на:

Календар цвітіння дерев та рослин

Інформація є актуальною на Квітень 2024 року
  • Береза Береза
  • Бузок Бузок
  • В'яз В'яз
  • Верба Верба
  • Вільха Вільха
  • Грецький горіх Грецький горіх
  • Дуб Дуб
  • Кипарисові Кипарисові
  • Клен Клен
  • Ковила Ковила
  • Пажитниця Пажитниця
  • Пирій Пирій
  • Сосна Сосна
  • Тополя Тополя
  • Черемха звичайна Черемха звичайна
  • Ясен Ясен
  • Береза Береза
  • Болиголов плямистий Болиголов плямистий
  • Бузок Бузок
  • В'яз В'яз
  • Верба Верба
  • Грецький горіх Грецький горіх
  • Грястиця збірна Грястиця збірна
  • Дуб Дуб
  • Злакові Злакові
  • Ковила Ковила
  • Костриця лучна Костриця лучна
  • Кульбаба лікарська Кульбаба лікарська
  • Липа Липа
  • Лисохвіст Лисохвіст
  • Маслинові Маслинові
  • Настінниця Настінниця
  • Пажитниця Пажитниця
  • Пирій Пирій
  • Сосна Сосна
  • Тимофіївка Тимофіївка
  • Тополя Тополя
  • Черемха звичайна Черемха звичайна
  • Шовковиця Шовковиця
  • Яблуня Яблуня
  • Ясен Ясен

Питання та відповіді

В якому віці проявляється атопічний дерматит?

У більшості випадків атопічний дерматит починається в грудному віці. У 49-75% хворих захворювання почалося до 6 місяців, зазвичай в перші 2-3 місяці. Після 5 років атопічний дерматит часто вступає в тривалу ремісію. Однак він може знову виявитися в підлітковому або дорослому віці. До віку 5 років симптоми захворювання спостерігають у 80-90% хворих, до віку 14 років - всього у 10-15%. Якщо в підлітковому віці атопічний дерматит протікає помірно або важко, то ймовірність рецидивів в дорослому віці перевищує 80%. Фактори, що погіршують прогноз, включають тяжкий перебіг в дитячому віці, обтяжений сімейний анамнез, супутні атопічні захворювання (бронхіальна астма і алергічний риніт), початок у грудному віці і жіноча стать. При виникненні атопічного дерматиту в дорослому віці необхідно виключати інші хвороби шкіри.

Чи викликає алергію пух з насіння тополі?

Особи, які вважають, що вони страждають алергією до тополиного пуху (пуху тополі тригранного - Populus deltoides), насправді зазвичай сенсибілізовані пилком злаків. У багатьох областях розсіювання насіння тополі збігається за часом з піком утворення пилку у злакових трав. Тополя же цвіте набагато раніше, навесні. Пилок його неозброєним оком не видно.

Як уникнути дії частинок слущенного епідермісу кішок?

 Кращий спосіб уникнути їх - видалити з будинку кішку, що здійснимо далеко не завжди. Після того, як кішка з квартири видалена, зазвичай проходить 12 - 16 тижнів, перш ніж концентрація алергенів стане нижче порогової. Якщо сім'я не хоче або не може розлучитися з кішкою, то її слід поселити поза житловими приміщеннями. Якщо це неможливо, то хоча б не пускати кішку в спальню, використовувати для зниження концентрації алергену Fel d 1в спальні високоефективний повітряний фільтр, поміняти чохли на матрацах і подушках, хоча це не завжди достатньо знижує концентрацію алергену. Рекомендують щотижня мити кішок, щоб зменшити кількість алергенів, що впливають на хворого, сенсибілізованого до них, проте щодо впливу миття кішок на концентрацію алергенів в квартирі єдиної думки немає.

Як дізнатися, які пилкові алергени поширені в даній місцевості?

Лікар повинен знати, пилок яких рослин і в який час року переважає в області, де він працює і яких видів вітрозапилюваних рослин в ній найбільше. Щоб встановити, які пилкові алергени є основними в тому чи іншому місці, корисно визначити концентрацію пилку в повітрі. Однак і єдине квітуче дерево на подвір'ї біля хворого з алергією до його пилку може на кілька тижнів отруїти хворому життя. У той же час пилок амброзії здатен поширюватися на великі відстані. Її можна виявити за багато миль від рослини (миля - 1605 м), хоча і в невеликій кількості. Діагностичне значення має залежність між концентрацією пилку в повітрі і виникненням алергічного захворювання або даними радіоаллергосорбентного аналізу. У США показники концентрації пилкових алергенів і алергенів спор грибів для багатьох районів можна отримати в Національному алергологічному бюро (адреса в Інтернеті http://www.aaaai.org/nab).

З якими алергенами зазвичай доводиться стикатися в закритих приміщеннях?

З алергенами мікрокліщів домашнього пилу, виділення комах, частками цвілевих грибів і їх спорами, частками епідермісу тварин.