Харчова алергія на селеру: які симптоми та як лікувати?
зміст
Харчова алергія на селеру: які симптоми та як лікувати?
Селера – овоч, що прийшов до нас з Європи, відносно нещодавно заполонивши полиці супермаркетів. Для когось селера цінна своїм листям, запах якого перевершує за насиченістю запах петрушки, а хтось полюбляє вживання коріння селери чи ласування селеровою юшкою. У будь- якому разі, стратегія ця правильна, адже селера містить
- вітамін С,
- калій, якого часто бракує серцевому м’язу,
- а також необхідний кісткам кальцій та
- натрій, що бере участь у передачі нервових імпульсів у нас в організмі.
А ще, як і багато овочів, селера багата на клітковину та білок. Відтак, вживання овоча можливе як сирим, так і тушкованим. Селеру можна обсмажувати та відварювати або використовувати у якості приправи – все залежить від ваших вподобань.
Втім, селера – одна з перших у списку найбільш важливих харчових алергенів у світі. Алергія на неї здатна проявлятися як у вигляді відносно безневинного, втім, вельми неприємного синдрому оральної алергії, так і у вигляді небезпечної для життя анафілаксії. І частіше вона вражає пацієнтів з алергією до пилку дерев. Втім, неприємна реакція на селеру може виникнути у вас, і якщо ви не маєте алергії до цього овоча. То чому ж селера така небезпечна і що робити, якщо у вас – харчова алергія на селеру, розбираємося у цьому дописі.
Алергени селери
Наразі, селера відома сімома алергенами. Перший з них, Api g 1, пов’язаний із захистом рослини від патогенезу та відноситься до групи PR-10. У цій же групі – основний алерген берези Bet v 1, рівні чутливості до якого становлять не менше як 90 % пацієнтів з алергією до пилку берези. Відтак, саме він визначає перехресні реакції до селери, що їх мають пацієнти з алергію до берези. Алергія до нього, як правило, проявляється у вигляді синдрому оральної алергії. Втім, цей білок нестійкий і швидко руйнується при нагріванні чи травленні.
Ще один алерген, притаманній селері, Api g 2, є стійким до нагрівання та травлення. Він належить до сімейства неспецифічних білків-переносників ліпідів типу 1. Разом із Api g 6, неспецифічним білком-переносником ліпідів другого типу, Пацієнти з алергією до білка селери Api g 2 мають симптоми анафілаксії. Api g 3 – білок хлоропластів селери, що здатний з’єднуватись з її хлорофілом. Api g 4 – профілін, який викликає перехресні реакції до широкого спектру пилку та їжі, яку дають нам рослини. Адже білки сімейства профілінів, то, мабуть, найпоширеніша в природі група алергенних білків, яку містять, практично, всі рослини. Реакція до них проявляється як у вигляді вже згаданого синдрому оральної алергії, так і широким спектром реакцій з боку шлунково-кишкового тракту, а також шкіри. Api g 5 – це оксидаза, тобто, фермент. Він містить флавінаденіндинуклеотид (ФАД). Алергія на нього – це рідкісне захворювання, яке вражає пацієнтів, у яких наявна гіперчутливість саме до селери. Алергенні властивості цього білка можуть бути обумовленими тим, що він бере участь у забезпеченні захисних механізмів рослини. А такі білки часто сприймаються нашою імунною системою агресивно. До захисних білків належить і останній алерген, що його має селера, Api g 7. Його родичі також притаманні не лише селері, і знаходяться як у продуктах харчування (каштан, арахіс), так у пилку (полин, амброзія, партеніум або білоголовник). Цей білок може викликати алергічні реакції не лише при вживанні селери, а й про контакті з нею.
Симптоми алергії на селеру
Відтак, властивості алергенних білків, це те, що викликає і реакції, якими проявляється селерова алергія. Список можливих реакцій на цей овоч включає:
- набряк, свербіж або подразнення ротової порожнини, губ, язика або горла (синдром оральної алергії),
- напади астми,
- шкірний висип,
- кропив'янку,
- сверблячі висипання на шкірі,
- закладеність носа,
- головний біль,
- утруднене дихання
- спазми та/або біль у шлунку чи кишечнику,
- нудоту,
- блювоту,
- діарею,
- набряк обличчя,
- анафілаксію.
Ще одним варіантом, коли проявляється гіперчутливість до селери є фотофітодерматоз. Селера відноситься до родини зонтичних або окружкових. Саме її представники, такі, зокрема, як борщівник, здатні викликати фототоксичні реакції при контакті із соком рослини. Вони проявляються у вигляді опіків шкіри. Іноді – глибоких. Фотофітодерматози, зумовлені контактом із селерою, частіше реєструються у тих, хто збирає, обробляє та продає цей овоч. Втім, вважається, що фотосенсибілізувальна здатність, притаманна селері, підвищується, якщо її вражає грибок рожевої гнилі. Відомий випадок, коли після вживання селерового супу у жінки виникли сильні опіки шкіри, притаманні фотофітодерматозу.
Непереносимість селери
Описаний випадок не обов’язково означає алергічну гіперчутливість до селери. Адже при виникненні фототоксичних реакцій не відбувається попередньої сенсибілізації пацієнта до алергенів рослини. Як не потрібна і гіперчутливість у випадку, якщо ви маєте непереносимість селери. Цей стан обумовлений нездатністю вашого організму перетравлювати селерові білки. Прояви харчової непереносимості нагадують алергічні реакції і виражаються у симптомах з боку кишечника та шкіри (висип, кропив’янка).
Як діагностувати алергію на селеру.
Є два основні способи діагностики алергії, в тому числі і тоді, коли її винуватицею є селера. Це – шкірні прик-тести, а також молекулярна діагностика алергії. За допомогою шкірного-прик-тесту лікар-алерголог може підтвердити, що ви, дійсно, реагуєте на селеру, а не лише сенсибілізовані до її алергенів. А от молекулярна діагностика алергії, зокрема, багатокомпонентні тести, що містять у своєму складі до 300 алергенів, дозволяють встановити, провівши лише один аналіз крові, до яких саме білків має чутливість ваш організм.
На основі результатів тестування та збору анамнезу лікар і зможе підібрати правильне лікування алергії на селеру.
Як лікувати алергію на селеру
Першою чергою, потрібно виключити вживання цього овоча з раціону. Якщо діагностика алергії показала, у вас наявність чутливості до білків, подібних до тих, що має селера, і які знаходяться у інших продуктах харчування, з раціону потрібно виключити і їх. Відповідно, лікар повинен скласти для вас збалансовану дієту.
Крім того, лікар може підібрати для вас антигістамінні препарати та кортикостероїди – для усунення шкірних та респіраторних реакцій, або інгалятор – для контролю симптомів астми. Втім, такі ліки лише усувають симптоми, а єдиним способом, як, дійсно, можна впоратися з алергією, є алерген-специфічна або алергенна імунотерапія, відповідно, АСІТ або АІТ. Вона розроблена і добре працює у разі алергії до пилку. Для харчових продуктів АІТ лише розробляється, тож щодо її доступності цікавтесь у лікаря. З іншого боку, давно відомо, що АІТ, проведена щодо пилкових алергенів, покращує і загальний стан, обумовлений алергією. У випадку з селерою це, насамперед, може бути АІТ щодо Bet v 1, який є родичем Api g 1.
Якщо винна селера. Як уникнути алергії?
Якщо лікар встановить, що саме селера є причиною вашої надмірної чутливості, і ви вражені селеровою алергією, вам потрібно буде уникати всіх форм селери у сирому та кулірнарно обробленому вигляді. Ця порада працює майже у всіх випадках, якщо ви тільки не сенсибілізовані, виключно, до Api g 1. Цей білок здатен руйнуватися при нагріванні та травленні. А, відтак, якщо дозволить лікар, зможете їсти термічно оброблений овоч. Але якщо маєте схильність до анафілаксії, не вживайте стебло селери, а також її корінь та масло у будь-якому вигляді. Як вважається, саме вони містять найбільше алергенів, відповідальних за розвиток анафілактичних реакцій.
Якщо вживання овоча загрожує вам розвитком анафілаксії, лікар порадить вам мати інжектор адреналіну, який ви завжди повинні носити з собою.
Джерела:
- http://allergen.org/search.php?allergenname=&allergensource=Apium+graveolens&TaxSource=&TaxOrder=&foodallerg=all&bioname=
- https://tsn.ua/zdorovya/korysni-statti/selera-chim-korisna-scho-likuye-yak-kraze-gotuvati-2425645.html
- https://allergy.org.ua/top-14-kharchovykh-alerheniv-nebezpechnykh-produktiv-pobilshalo/
- https://www.thermofisher.com/diagnostic-education/hcp/us/en/resource-center/allergen-encyclopedia/whole-allergens.html?key=f85
- https://www.livingbeyondallergies.com/celery-allergy/#symptoms-of-a-celery-allergy
- https://www.news-medical.net/health/Celery-Allergy.aspx
Календар цвітіння дерев та рослин
-
Болиголов плямистий
-
Борщівник
-
Верба
-
Грястиця збірна
-
Злакові
-
Ковила
-
Костриця лучна
-
Кропива дводомна
-
Кульбаба лікарська
-
Липа
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Маслинові
-
Настінниця
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Подорожник
-
Тимофіївка
-
Щавель кислий
-
Яблуня
-
Амброзія
-
Болиголов плямистий
-
Борщівник
-
Грястиця збірна
-
Злакові
-
Ковила
-
Коноплі
-
Костриця лучна
-
Кропива дводомна
-
Липа
-
Лисохвіст
-
Лобода
-
Маслинові
-
Настінниця
-
Пажитниця
-
Пирій
-
Подорожник
-
Полин
-
Тимофіївка
-
Щавель кислий
Питання та відповіді
Чи змінюється захворюваність на атопічний дерматит?
Захворюваність на атопічний дерматит, а також на бронхіальну астму та алергічний риніт зростає.
Де більше позначається вплив алергенів грибів, в тому числі цвілевих, в приміщеннях або на відкритому повітрі?
І там і там. Алергени грибів можна розділити на діючі протягом усього року в закритих приміщеннях і сезонні, вуличні. Деякі види грибів - важливих джерел алергенів - зустрічаються як в приміщеннях, так і на відкритому повітрі. Зважені в повітрі спори грибів вловлюють так само, як пилок рослин.
У помірному кліматі їх концентрація схильна до сезонних коливань. Вона підвищується в теплу погоду, в той час як мороз і випав сніг перешкоджає росту грибів. На відкритому повітрі переважають спори грибів Alternaria і Cladosporium (або Hormodendrum). Їх концентрація в повітрі зростає в кінці літа і початку осені і коливається протягом дня. Їх багато в гниючих рослинах і опалому листі. Крім того, у зовнішньому середовищі поширені спори грибів родів Aspergillus, Penicillium і Bortrytis. Спори грибів у всіх районах світу, за винятком полярних, виявляються круглий рік. Кількість їх особливо велика там, де сіють зернові культури.
У районах, де вирощують зернові культури, переважають спори грибів роду Alternaria. У Північній Америці важливим джерелом спор на відкритому повітрі є гриби роду Cladosporium. Це широко розповсюджені сапрофіти. Для деяких сільськогосподарських рослин (шпинату, помідорів, бананів) вони патогенні. Рід Helminthosporium включає гриби-паразити рослин, особливо на півдні США. Гриби роду Curvularia бувають причинами алергічного грибкового синуситу, алергійного риніту і бронхіальної астми. Гриби роду Epicoccum широко поширені на оброблюваних або порослих злаковими травами землях. На Середньому Заході США восени в суху погоду концентрація їх спір в повітрі особливо висока. Гриби роду Fusarium зустрічаються у всьому світі. Вони викликають псування продуктів і захворювання рослин. Інший, що викликає псування продуктів, рід грибів - Aspergillus. Він широко представлений в гниючих рослинних рештках і компостних купах. Спори грибів цього роду в приміщеннях присутні у великих кількостях, ніж на відкритому повітрі.
Гриби родів Aspergillus і Penicillium - основні мешканці закритих приміщень і складів, де вони виявляються круглий рік. Вони можуть рости в умовах відносно низької вологості (в корівниках, сараях та інших закритих приміщеннях, зокрема, в підвалах). Aspergillus також часто присутні в гниючому зерні, рослинних відходах, опалому листі і компостних купах. Penicillium можуть в закритих приміщеннях рясно розмножуватися. Вони утворюють характерну зелену цвіль в сирих підвалах і на зіпсованих продуктах. Гриби роду Rhizopus і Cladosporium теж часто виявляються в закритих приміщеннях, особливо на гниючому дереві. Плісняві гриби поширені також в сирих ванних кімнатах і на підвіконнях. Випарники і зволожувачі, обсіменені спорами цвілевих грибів, стають джерелами їх надходження в повітря.
Чи може алергія до пилку плодових дерев супроводжуватися алергією до їх їстівних плодам (наприклад, маслинам або горіхіам)?
Як правило немає.
Як позбутися симптомів алергічного риніту в домашніх умовах?
Перш за все слід:
- обмежити перебування на повітрі в період активних цвітінь,
- завісити кватирки спеціальними захисними фільтрами,
- не відкривати вікон у машині,
- проводити щоденне вологе прибирання оселі,
- виключити вживання в їжу продуктів, куди може входити пилок чи інші частини рослин.
Слід також враховувати, що між пилком рослин та певними видами фруктів і овочів можуть бути перехресні реакції, що призводить до розвитку алергії, наприклад полин може мати спільні детермінанти з тмином, анісом, болгарським перцем; вільха, ліщина, береза може давати перехресні алергічні реакції з алергенами яблук, горіхів; в людей з гіперчутливістю до злакових трав може бути алергія на хлібобулочні вироби.
Як уникнути контакту з алергенами грибів?
А) Не займатися згрібанням листя, стрижкою газонів, перелопачуванням компостних куп, сільськогосподарськими роботами. Не ходити в ліс.
Б) Там, де можливий контакт з цвіллю, або кількість грибкових спор в повітрі велике, носити маску або респіратор.
В) Боротися з вогкістю в закритих приміщеннях. Періодично промивати в них всі сирі місця хлорним вапном, щоб знищити цвілеві гриби і перешкодити їх зростанню.
Зазвичай ефективний розчин однієї частини вапна на три частини води, але рекомендується спочатку випробувати його на невеликій площі. Можна застосовувати і інші фунгіциди, призначені для використання в домашньому господарстві.
