Тополя
Тополя (Populus)
Ця рослина відноситься до родини Вербових (Salicaceae). Є дводомною рослиною, тож дерева тополі бувають чоловічої та жіночої статі. А ось тополиний пух виділяють тільки дерева жіночої статі. У чоловічих дерев оцвітини - сережки заповнені жовтуватими пильовиками (які у жіночих дерев просто відсутні) й опадають після висипання пилку. У світі відомо близько 150 видів тополі, в Україні — 11.
Найпоширенішою на території України є тополя пірамідальна (P. pyramidalis Moenoh), але ростуть також тополя тремтяча або осика (Populus tremula L.), тополя чорна або осокір (Populus nigra L.) , тополя біла(Populus alba L.),, тополя дельтолистна або канадська(Populus deltoides Marsch.), тополя бальзамічна(Populus balsamifera L.) та ін.
Історичний центр походження тополі - Китай, але на сьогоднішній день ця рослина поширена по всій території помірної зони північної півкулі. Більшість видів тополі у природі оселяється на добре зволожених схилах річок, а різновид тополі- осина- зустрічається як у місцях вирубки дібров, хвойних лісів, так й на солонцях. Різнолистна тополя росте навіть в дюнних пісках.
Людство здавна пристосувало тополю до своїх потреб: з її листя отримують жовту, а з бруньок - фіолетову фарби. Також бруньки тополі містять ефірні масла, яки використовують для виготовлення парфумерних засобів. Листя та пагони є кормом для худоби. Деревина має промислове значення (служить сировиною для паперу, меблів, сірників, її використовують для виготовлення штучного шовку тощо). Тополі широко використовуються при озелененні міст та в полезахисних лісонасадженнях. [1],[5].
Тополя поширена звичайно по всій Україні. Часто вирощують уздовж доріг, у парках, Райони заготівель — Чернігівська, Київська, Полтавська, Черкаська, Дніпропетровська, Харківська, Донецька, Луганська області.[2].
Алергія – це чутлива реакція організму людини, що виникає через зниження загального імунітету або його неправильної роботи.
Для алергії характерна й спадкова схильність або індивідуальна непереносимість хоча б одного з компонентів пилку рослин у період їх цвітіння. У людей групи ризику в організмі є певні білки - антитіла, які вступають в реакцію з алергенною структурою пилку. В результаті протидії алергену та білку відбувається викид біологічно активних речовин, наприклад гістаміну, які й викликають характерні симптоми.
На сьогоднішній день не існує охарактеризованих алергенів тополі, тобто сам по собі пух тополі не викликає алергічну реакцію - її провокує пилок інших рослин у період їх цвітіння, а тополиний пух є переносником патогенності (пилюки та пилку, що осідає з інших дерев). Навіть якщо людина не є алергіком, пройти повз тополю, що квітне, не подразнивши при цьому очей та носа, неможливо, так як пух тополі є ще й фізичним подразником.[3],[4],[5],[6],[7],[8],[9],[10],[11],[12],[13],[14],[15],[16].
Алергеном у період цвітіння тополі виступає не сам пух, а пилок інших квітучих у цей час рослин, що розноситься тополиним пухом й при потраплянні в організм осідає на поверхні дихальних шляхів, а також подразнює шкіру людини. Враховуючи, що тополя найчастіше росте уздовж проїзних доріг, її пух накопичує небезпечні речовини, різного роду хімічні сполуки і радіоактивні речовини навколишнього середовища. Люди, схильні до дії будь-якого алергену, в період цвітіння тополі почувають себе мляво, хворобливо, відчувають слабкість, нездужання.
Основними симптомами полінозу (так називають алергічну реакцію на контакт із пилком) можуть бути: почервоніння очей та їх сльозливість, нежить та закладеність носу, можлива поява пухирців на шкірі (по типу кропивниці).
Через набряк верхніх дихальних шляхів людині стає важко дихати, починається сухий кашель, першіння в горлі; іноді з'являються задуха, лихоманка або напади бронхіальної астми. Також одним з проявів алергії є чхання - у відповідь на подразник слизова набухає, організм намагається позбутися алергену, тож чхання є захисною реакцією організму.
Звичайно, ці симптоми необхідно відрізняти від застуди - основні відмінності сінної лихоманки (інша назва полінозу) є у тому, що її прояви виділяються певною циклічністю та регулярністю, в залежності від сезону. Тобто щорічно майже в один й той самий час (з коливаннями до декількох тижнів) людину починають турбувати схожі симптоми, при цьому нежить та чхання не припиняються доти, доки пилок буде впливати на слизову носу.
Симптоми алергії найбільш виразно спостерігаються в ранкові часи, а також у сонячну та вітряну погоду, так як вітер швидше розносить пилок по повітрю. Дощем тополиний пух та пилок, що ним розноситься, прибиваються до землі, тож у цей час можливе стихання деяких проявів алергії, й більшість чутливих до алергенів людей відчувають у цей час значне полегшення свого стану.[4],[6],[8],[9],[10],[11],[12],[13],[14],[15].
Джерела:
1. Гроздова Н.Б., Некрасов В.И., Глоба-Михайленко Д.А. Деревья, кустарники и лианы. – М.: Лесн. пром-сть., 1986. – 349 с Джерело: https://collectedpapers.com.ua/ru/trees_shrubs_and_creepers/populus
2.Тополя чорна [Електронний ресурс «Вікіпедія»] :
https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8F_%D1%87%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B0/(дата звернення: 26.03.18). – Назва з титул. екрану
3.Пилкування рослин, концентрація пилку яких є низькою, як фактор виникнення сезонної алергії / Л. В. Кременська // Біологічні студії. - 2015. - Т. 9, № 1. - С. 143-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2015_9_1_15
4. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ ПОГОДИННИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук). І.І. Мотрук - Вінниця – 2017 .
5.Визначення пилкових алергенів у атмосферному повітрі. (методичні рекомендації)
О.І. Турос, І.М. Ковтуненко, В.В. Родінкова, Київ — 2014.
6.ПОЛІНОЗ [Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія»] / Режим доступу:http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/6585/polinoz (дата звернення: 12.01.17). – Назва з титул. екрану.
7.Застосування сорбентів у комплексному лікуванні хворих на алергічний риніт.І.В. Гогунська, О.О. Наумова, Т.В Смагіна, І.С.Зарицька- Семейная медицина, № 2 (58), 2015
8. Пыльцевая аллергия. Е.В. Передкова - Астма и аллергия, № 1, 2013, Москва.
9. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ ПОГОДИННИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук). І.І. Мотрук - Вінниця – 2017 .
10. Клініко-імунологічна характеристика та сучасні аспекти антигістамінної терапії сезонного алергічного риніту. Л.В. Кузнецова - Український медичний журнал «Часопис», № 1(101), 2014.
11. Современные возможности терапии поллиноза у детей. Зайцева С.В., Локшина Э.Э. , Зайцева О.В., Рубцова Т.П., Воронина О.Б., Куликова Е.В., Громадина О.В.- Русский медицинский журнал, №6, 07.03.2012.
12. Поллиноз. Княжеская Н.П., Потапова М.О., Яковенко И.В. - Атмосфера. Пульмонология и аллергология, № 1, 2005.
13.Аллергический ринит у детей: современная тактика диагностики, лечения и профилактики. Беляева Л.М., Микульчик Н.В., Панулина Н.И. - Медицинские новости, № 2, 2013
14. Поллинозы — одна из наиболее актуальных проблем аллергологии. Богомолов А.Е., Пухлик Б.М.- Газета «Новости медицины и фармации» , 16 (467), 2013.
15. ПОЛЛИНОЗ - ПЫЛЬЦЕВАЯ АЛЛЕРГИЯ. В ПОМОЩЬ ПРАКТИЧЕСКОМУ ВРАЧУ. Н.Г.Астафьева, Л.А.Горячкина, Саратовский государственный медицинский университет(ректор — доц. В.И.Горемыкин), Российская медицинская академия последипломного образования, Москва, (ректор — проф. Л.К.Мощетова),1998.
16.Пилкування рослин, концентрація пилку яких є низькою, як фактор виникнення сезонної алергії / Л. В. Кременська // Біологічні студії. - 2015. - Т. 9, № 1. - С. 143-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2015_9_1_15.