Сосна

Сосна

Сосна

Це ароматне вічнозелене хвойне дерево відноситься до родини Соснових. У молодих дерев крона зазвичай має форму конусу, у більш дорослих дерев - крона округла або плоска. Ця рослина - відомий довгожитель, її вік може досягати 600 років. 

У світі відомо до 115 видів сосен, у природних умовах сосни зустрічаються тільки в Північній півкулі. Набільш високі сосни (сосни Ламберта) ростуть у західній частині Північної Америки й досягають 80 м заввишки.  В Україні поширено близько 17 видів,  з яких найвідоміша  -  сосна звичайна.  Це дерево досягає розміру до 40 м заввишки, полюбляє світло та стійке до посухи, росте зазвичай на пісках, болотах, скелях, так як невибагливе до грунтів. В Україні сосна є одним з найважливіших лісоутворюючих дерев країни - займає 34% всієї лісової площі та посідає перше місце по поширенню поперед дубу та ялини. Це дерево невибагливе до кліматичних умов.

Сосна - вітрозапилювана рослина. Цвітіння відбувається зазвичай у другій половині квітня - травень. Величезна кількість пилка, що розпилюють чоловічі шишки (мікростробіли),   розноситься вітром на жіночі шишки (макростробіли). Насіння достигає восени, а висипається в лютому. Деякі сосни дають їстівні горіхи та називаються кедровими соснами. Соснові гілки схожі на розкинуті руки - тож їх називають сосновими лапами.  Деревина сосни цінується за її довговічність та повітропроникність,  використовується в різноманітних галузях як основний матеріал - від будівництва будинків до судів, від гірничої справи до виробництва меблів і навіть олівців. Важливо знати, що для будівництва використовують дорослі столітні сосни, так що треба дбайливо ставитися до цього дивовижного дереву.  А з застиглої смоли давніх сосен добувають коштовний камінь бурштин.

Також сосна має цілющі властивості - її аромат допомагає при застуді, знезаражує повітря. Сосновий аромат дуже корисний  для нервової системи, тому що ефірні масла сосни виділяють хвойних запах, який підвищує працездатність, заспокоює.[1],[2],[3],[4],[5].

 

Місця поширення сосни звичайної - вся територія України, але насамперед на Поліссі, де є головною породою (60% всієї лісової площі). В лісостепу займає близько 20% всієї площі,  а в степу зустрічається дуже рідко -на Олешківських пісках, рідко в Карпатах і на Прикарпатті.[5].

   Головною причиною сезонної алергії, а саме весняної, є пилок. Алергія на цвітіння рослин може загрожувати людині в декількох випадках. При ослабленні імунітету або порушенні його  роботи у надто чутливих людей виникає реакція організму на контакт із пилком, який сприймається імунною системою як чужорідна речовина. 

Також для алергії характерна спадкова схильність або індивідуальна непереносимість хоча б одного з компонентів пилку у період цвітіння рослин. У людей групи ризику в організмі є певні білки - антитіла, які вступають в реакцію з алергенною структурою пилку. В результаті їхньої протидії відбувається викид біологічно активних речовин, наприклад- гістаміну, які й викликають характерні симптоми алергічної реакції через пару годин після контакту з алергеном.  У випадку припинення контакту із алергеном антитіла зберігаються в організмі людини, й при повторному контакті відновлюється запальна реакція, але проявляється вона вже більш бурхливо.

Пилок хвойних дерев вважається найбільш алергенним у період з кінця березня по травень, проблема посилюється тим, що пилок розноситься вітром по повітрю на великі відстані, тому з проявами алергії можна зустрітися не тільки в лісі або парку, а навіть удома в центрі величезного мегаполісу. Він осідає на шкірі, потрапляє в дихальні шляхи і слизові оболонки. Пилок неможливо побачити людським оком, коли він витає в повітрі -  в 1 міліметрі об’єму здатні вміститися до 70 маленьких насінин. При цьому алергію викликають зазвичай самі дрібні з них, тобто пилок дерев. Але важливо пам’ятати, що джерелом алергії на сосну може стати не тільки цвітіння цього дерева. Іноді несприятливі симптоми здатна викликати меблі з сосни та інші предмети інтер’єру .

Сосна містить в собі безліч ефірних масел високої концентрації, які хоча і мають безліч корисних властивостей, але в той же час здатні викликати непереносимість в організмі. Ефірні масла сконцентровані в корі дерева, тому сосна може провокувати агресивну реакцію організму одним своїм запахом. Особливо сильно виділяється аромат дерева під час цвітіння. Алергія на сосну може виникнути незалежно від пори року, дерево виділяє активні речовини в повітря цілий рік. [6],[7],[8],[10],[11],[12],[13],[14].

Симптоми алергічної реакції на пилок рослин (поліноз) мають схожі ознаки з іншими видами алергій, але основні прояви сінної лихоманки виникають навесні як реакція організму на цвітіння рослин.

При алергії на пилок сосни можуть виникнути наступні симптоми: нежить й набряклість носових пазух (так званий алергічний риніт), нестримне й нескінченне чхання, почервоніння слизових оболонок очей та їх сльозливість (так званий алергічний кон’юнктивіт), першіння в горлі. Іноді з'являються почервоніння й свербіж шкірних покривів, висип, дерматит на обличчі і тілі, а також загальне погіршення самопочуття, хронічна втома, порушення сну. Алергени, які переносяться по повітрю, стають причиною астми - так як звужуються дихальні шляхи, і у хворого починається сухий кашель із хрипами.

Звичайно, ці симптоми необхідно відрізняти  від застуди - основні відмінності сінної лихоманки у тому, що, по-перше, при полінозі відсутня підвищена температура тіла (на відміну від ГРВІ), немає характерного дискомфорту в м'язах, не таким інтенсивним є  головний біль. І симптоми не зникають за декiлька днiв, вони навпаки - пiдсилюються (особливо при виїзді на природу, у ліс тощо). По- друге, прояви полінозу виділяються певною циклічністю та регулярністю, в залежності від сезону.

Тобто щорічно майже в один й той самий час (з коливаннями до декількох тижнів), людину починають турбувати схожі симптоми, при цьому звичайні засоби від застуди не приносять результату, а нежить і чхання не припиняються доти, доки пилок буде впливати на слизову носу. При вітряній погоді симптоми алергії загострюються, так як вітер швидше розносить пилок по повітрю. А от у дощову погоду алергіки можуть зітхнути вільніше, тому що дощем пилок прибивається до землі, й у людей  можливе полегшення деяких проявів алергії. [6],[7],[8],[10],[11],[12],[13],[14].

 

Джерела:

[1]. Гроздова Н.Б., Некрасов В.И., Глоба-Михайленко Д.А. Деревья, кустарники и лианы. – М.: Лесн. пром-сть., 1986. – 349 с Джерело: https://collectedpapers.com.ua/ru/trees_shrubs_and_creepers/pinus
[2].Тульчинская В.П., Юргелайтис Н.Г. Растения против микробов. – Киев Урожай, 1981. – 64 с Джерело: https://collectedpapers.com.ua/ru/plants_against_microbes/fitoncidi-navkolo-nas
[3].Петров В.В. Растительный мир нашей Родины: Кн. для учителя. — 2-е изд., доп. — М.: Просвещение, 1991. — 207 с Джерело: https://collectedpapers.com.ua/ru/flora_motherland/roslinnij-svit-tajgi-i-xvojno-shirokolistyanix-mishanix-lisiv
[4].СОСНА [Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія»] / Режим доступу:  https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/585/sosna (дата звернення: 26.03.18). – Назва з титул. екрану.
[5].Сосна [Електронний ресурс «Вікіпедія»] / Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B0   (дата звернення: 26.03.18). – Назва з титул. екрану.
[6].ПОЛІНОЗ [Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія»] / Режим доступу: http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/6585/polinoz (дата звернення: 26.03.18). – Назва з титул. екрану.
[7]. Пыльцевая аллергия. Е.В. Передкова - Астма и аллергия, № 1, 2013,  Москва.
[8]. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ ПОГОДИННИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук). І.І. Мотрук - Вінниця – 2017 .
[9]. Клініко-імунологічна характеристика та сучасні аспекти антигістамінної терапії сезонного алергічного риніту. Л.В. Кузнецова - Український медичний журнал «Часопис», № 1(101), 2014.
[10]. Современные возможности терапии поллиноза у детей. Зайцева С.В., Локшина Э.Э. , Зайцева О.В., Рубцова Т.П., Воронина О.Б., Куликова Е.В., Громадина О.В.- Русский медицинский журнал, №6, 07.03.2012.
[11]. Поллиноз. Княжеская Н.П., Потапова М.О., Яковенко И.В. - Атмосфера. Пульмонология и аллергология, № 1, 2005.
[12].Аллергический ринит у детей: современная тактика диагностики, лечения и профилактики.   Беляева Л.М., Микульчик Н.В., Панулина Н.И. - Медицинские новости, № 2, 2013
[13]. Поллинозы — одна из наиболее актуальных проблем аллергологии. Богомолов А.Е., Пухлик Б.М.- Газета «Новости медицины и фармации» , 16 (467), 2013.
[14]. ПОЛЛИНОЗ - ПЫЛЬЦЕВАЯ АЛЛЕРГИЯ. В ПОМОЩЬ ПРАКТИЧЕСКОМУ ВРАЧУ. Н.Г.Астафьева, Л.А.Горячкина, Саратовский государственный медицинский университет(ректор — доц. В.И.Горемыкин), Российская медицинская академия последипломного образования, Москва, (ректор — проф. Л.К.Мощетова),1998.

Види алергії Прояви алергії

Питання та відповіді

Що таке синдром харчової алергії?

Синдромом харчової алергії називають свербіж, подразнення і легкий відсік слизової рота і губ як прояв алергічної реакції негайного типу на свіжі фрукти та овочі. З визначення ясно, що сам по собі він для життя не є небезпечним. Однак з нього може початися загальна алергічна реакція негайного типу.

Для синдрому харчової алергії характерно те, що його причиною бувають тільки свіжі, не піддані термічній обробці фрукти і овочі, так як синдром викликається термолабільними алергенами. Наприклад, хворий без шкоди для себе їсть суп з селерою, але не виносить селери в свіжому вигляді. Крім того, цей синдром виявляє тісний зв'язок зі специфічними пилковими алергенами. Встановлено, що алергени деяких фруктів і овочів і поширених видів пилку викликають перехресні реакції. При цьому визначення специфічних IgE in vitro і скарифікаційні шкірні проби з наявними у продажу алергенами овочів і фруктів дають негативні результати. Якщо ж скарифікаційну пробу виконати голкою, якою попередньо вкололи стиглий овоч чи фрукт, розвинеться негайна позитивна реакція. Таку скарифікаційну пробу називають «подвійний укол». Описано поліпшення у хворого з синдромом харчової алергії після десенсибілізації з приводу супутнього полінозу.

Як розрізнити пилок різних рослин під мікроскопом?

Зерна пилку різних рослин відрізняються формою і розмірами, завдяки чому їх можна відрізнити один від одного під мікроскопом. В їх оболонці є отвори і пори, у деяких рослин - поздовжні канавки, краї яких діють подібно мініатюрним крильцям. Ці та інші ознаки теж допомагають розрізнити пилок різних рослин. Наприклад, пилок всіх видів злаків має одну зародкову пору. Різні види злаків відрізняються розмірами пилкових зерен. Однак визначити, дивлячись в мікроскоп. Якому виду злаків належить пилок, важко.

Де більше позначається вплив алергенів грибів, в тому числі цвілевих, в приміщеннях або на відкритому повітрі?

І там і там. Алергени грибів можна розділити на діючі протягом усього року в закритих приміщеннях і сезонні, вуличні. Деякі види грибів - важливих джерел алергенів - зустрічаються як в приміщеннях, так і на відкритому повітрі. Зважені в повітрі спори грибів вловлюють так само, як пилок рослин.

У помірному кліматі їх концентрація схильна до сезонних коливань. Вона підвищується в теплу погоду, в той час як мороз і випав сніг перешкоджає росту грибів. На відкритому повітрі переважають спори грибів Alternaria і Cladosporium (або Hormodendrum). Їх концентрація в повітрі зростає в кінці літа і початку осені і коливається протягом дня. Їх багато в гниючих рослинах і опалому листі. Крім того, у зовнішньому середовищі поширені спори грибів родів Aspergillus, Penicillium і Bortrytis. Спори грибів у всіх районах світу, за винятком полярних, виявляються круглий рік. Кількість їх особливо велика там, де сіють зернові культури.

У районах, де вирощують зернові культури, переважають спори грибів роду Alternaria. У Північній Америці важливим джерелом спор на відкритому повітрі є гриби роду Cladosporium. Це широко розповсюджені сапрофіти. Для деяких сільськогосподарських рослин (шпинату, помідорів, бананів) вони патогенні. Рід Helminthosporium включає гриби-паразити рослин, особливо на півдні США. Гриби роду Curvularia бувають причинами алергічного грибкового синуситу, алергійного риніту і бронхіальної астми. Гриби роду Epicoccum широко поширені на оброблюваних або порослих злаковими травами землях. На Середньому Заході США восени в суху погоду концентрація їх спір в повітрі особливо висока. Гриби роду Fusarium зустрічаються у всьому світі. Вони викликають псування продуктів і захворювання рослин. Інший, що викликає псування продуктів, рід грибів - Aspergillus. Він широко представлений в гниючих рослинних рештках і компостних купах. Спори грибів цього роду в приміщеннях присутні у великих кількостях, ніж на відкритому повітрі.

 

Гриби родів Aspergillus і Penicillium - основні мешканці закритих приміщень і складів, де вони виявляються круглий рік. Вони можуть рости в умовах відносно низької вологості (в корівниках, сараях та інших закритих приміщеннях, зокрема, в підвалах). Aspergillus також часто присутні в гниючому зерні, рослинних відходах, опалому листі і компостних купах. Penicillium можуть в закритих приміщеннях рясно розмножуватися. Вони утворюють характерну зелену цвіль в сирих підвалах і на зіпсованих продуктах. Гриби роду Rhizopus і Cladosporium теж часто виявляються в закритих приміщеннях, особливо на гниючому дереві. Плісняві гриби поширені також в сирих ванних кімнатах і на підвіконнях. Випарники і зволожувачі, обсіменені спорами цвілевих грибів, стають джерелами їх надходження в повітря.

Чому виникає алергія?

Причиною алергії є алергени, а також алергізуючі фактори, які самі по собі не є алергенами, але сприяють появі в організмі алергенів. Натомість алергени - це антигени, які   спричиняють таку імунну відповідь, що призводить до ушкоджень в тканинах і органах.

 

Види найбільш поширених алергенів:

 

Пилкові

Алергени рослин і пилку: злакові трави (тимофіївка, вівсяниця, пирій  та ін.);   злакові культури (пшениця, овес, кукурудза); бур’яни (амброзія, полинь, подорожник, кропива та інші.); дерева (береза, вільха, ліщина, дуб, тополя, клен, ясень та ін.)

Побутові

Пил, епідермальні алергени і деякі види грибкових алергенів. Основним побутовим алергеном є домашній пил, де є мікрокліщі, гриби і інше.

Епідермальні

Лупа тварин і прикріплені до їх шерсті частинки слини, епідермісу, сечі.

Харчові

Продукти харчування і речовини, які утворюються при їх переробці. Найбільш високою алергенною активністю  володіють харчові продукти білкового походження. Жири, вуглеводи, мікроелементи, як правило, не викликають істинних алергічних реакцій. Між пилком деяких рослин і конкретними продуктами може бути перехресна реакція.

Інсектні

Алергени комах, котрі знаходяться в їх слині, отруті та тілі.

Хімічні

Речовини, з якими людина контактує в виробництві і побуті. Лікарські алергени: антибіотики, протигрибкові, ферментні препарати, продукти синтезу.

Інфекційні

Алергени грибів, бактерій, вірусів, найпростіших, паразитів.

Чи викликає алергію пилок неліственних дерев?

Голонасінні рослини містять у собі два порядки неліственних дерев: гінгко і хвойних. До хвойних належать порядки Pinaceae (в нього входять пінія, ялина, ялиця і тсуга), Cupressiaceae (ялівець, кипарис, кедр, козачий ялівець) і Taxodiaceae (в нього входить болотний кипарис). Існує два основних типи пилку голонасінних. У пінії, різних видів ялини, ялиці, кедра, у гірській або чорної тсуги (Tsuga martensiana) і золотої модрини (Pseudolarix amabilis) зерна пилку великі (50-90 мкм), з двома повітряними бульбашками. Ялівці і кипариси різних видів, тис, болотний кипарис, секвоя мають сферичні зерна пилку діаметром 20-35 мкм з товстим зовнішнім шаром і товстим середнім шаром, багатим целюлозою. Більші сферичні зерна пилку у модрин (Larix sp.) (40-70 мкм) і дугласії (Pseudotsuga taxifolia) (80-100 мкм).

Хвойні рослини є вітрозапилювані. У деяких областях їх пилок присутній в повітрі в значних кількостях. Пилок пінії під час її цвітіння має вигляд жовтого порошку. Алергія до неї зустрічається рідко. Взагалі пилок більшості хвойних дерев не дуже великий аллерген і не є поширеною причиною алергічних захворювань. Однак пилок гірського кедра в тих районах, де він розмножується і інтенсивно утворює пилок (від Техасу до центральної Мексики), викликає алергічний риніт досить часто. Цвіте кедр з пізньої осені до кінця зими. У північних районах причиною алергічних захворювань може бути пилок різних видів ялівців і кипарисів. У Флориді алергічний риніт викликає пилок болотного кедра. У осіб, сенсибілізованих до пилку пінії і які живуть серед пінієвих лісів, може в сезон її цвітіння виникнути алергічний риніт. В Японії одна з трьох головних причин пилкової алергії - пилок японського кедра ( «суги»). Пилок інших видів кедра (наприклад, кедра Порт Орфорд), що росте в районі Каскадних гір в США, теж відомий як причина алергічних ринітів. Описано респіраторні полінози і алергічні кон'юнктивіти, викликані пилком пінії.