Сосна
Сосна
Це ароматне вічнозелене хвойне дерево відноситься до родини Соснових. У молодих дерев крона зазвичай має форму конусу, у більш дорослих дерев - крона округла або плоска. Ця рослина - відомий довгожитель, її вік може досягати 600 років.
У світі відомо до 115 видів сосен, у природних умовах сосни зустрічаються тільки в Північній півкулі. Набільш високі сосни (сосни Ламберта) ростуть у західній частині Північної Америки й досягають 80 м заввишки. В Україні поширено близько 17 видів, з яких найвідоміша - сосна звичайна. Це дерево досягає розміру до 40 м заввишки, полюбляє світло та стійке до посухи, росте зазвичай на пісках, болотах, скелях, так як невибагливе до грунтів. В Україні сосна є одним з найважливіших лісоутворюючих дерев країни - займає 34% всієї лісової площі та посідає перше місце по поширенню поперед дубу та ялини. Це дерево невибагливе до кліматичних умов.
Сосна - вітрозапилювана рослина. Цвітіння відбувається зазвичай у другій половині квітня - травень. Величезна кількість пилка, що розпилюють чоловічі шишки (мікростробіли), розноситься вітром на жіночі шишки (макростробіли). Насіння достигає восени, а висипається в лютому. Деякі сосни дають їстівні горіхи та називаються кедровими соснами. Соснові гілки схожі на розкинуті руки - тож їх називають сосновими лапами. Деревина сосни цінується за її довговічність та повітропроникність, використовується в різноманітних галузях як основний матеріал - від будівництва будинків до судів, від гірничої справи до виробництва меблів і навіть олівців. Важливо знати, що для будівництва використовують дорослі столітні сосни, так що треба дбайливо ставитися до цього дивовижного дереву. А з застиглої смоли давніх сосен добувають коштовний камінь бурштин.
Також сосна має цілющі властивості - її аромат допомагає при застуді, знезаражує повітря. Сосновий аромат дуже корисний для нервової системи, тому що ефірні масла сосни виділяють хвойних запах, який підвищує працездатність, заспокоює.[1],[2],[3],[4],[5].
Місця поширення сосни звичайної - вся територія України, але насамперед на Поліссі, де є головною породою (60% всієї лісової площі). В лісостепу займає близько 20% всієї площі, а в степу зустрічається дуже рідко -на Олешківських пісках, рідко в Карпатах і на Прикарпатті.[5].
Головною причиною сезонної алергії, а саме весняної, є пилок. Алергія на цвітіння рослин може загрожувати людині в декількох випадках. При ослабленні імунітету або порушенні його роботи у надто чутливих людей виникає реакція організму на контакт із пилком, який сприймається імунною системою як чужорідна речовина.
Також для алергії характерна спадкова схильність або індивідуальна непереносимість хоча б одного з компонентів пилку у період цвітіння рослин. У людей групи ризику в організмі є певні білки - антитіла, які вступають в реакцію з алергенною структурою пилку. В результаті їхньої протидії відбувається викид біологічно активних речовин, наприклад- гістаміну, які й викликають характерні симптоми алергічної реакції через пару годин після контакту з алергеном. У випадку припинення контакту із алергеном антитіла зберігаються в організмі людини, й при повторному контакті відновлюється запальна реакція, але проявляється вона вже більш бурхливо.
Пилок хвойних дерев вважається найбільш алергенним у період з кінця березня по травень, проблема посилюється тим, що пилок розноситься вітром по повітрю на великі відстані, тому з проявами алергії можна зустрітися не тільки в лісі або парку, а навіть удома в центрі величезного мегаполісу. Він осідає на шкірі, потрапляє в дихальні шляхи і слизові оболонки. Пилок неможливо побачити людським оком, коли він витає в повітрі - в 1 міліметрі об’єму здатні вміститися до 70 маленьких насінин. При цьому алергію викликають зазвичай самі дрібні з них, тобто пилок дерев. Але важливо пам’ятати, що джерелом алергії на сосну може стати не тільки цвітіння цього дерева. Іноді несприятливі симптоми здатна викликати меблі з сосни та інші предмети інтер’єру .
Сосна містить в собі безліч ефірних масел високої концентрації, які хоча і мають безліч корисних властивостей, але в той же час здатні викликати непереносимість в організмі. Ефірні масла сконцентровані в корі дерева, тому сосна може провокувати агресивну реакцію організму одним своїм запахом. Особливо сильно виділяється аромат дерева під час цвітіння. Алергія на сосну може виникнути незалежно від пори року, дерево виділяє активні речовини в повітря цілий рік. [6],[7],[8],[10],[11],[12],[13],[14].
Симптоми алергічної реакції на пилок рослин (поліноз) мають схожі ознаки з іншими видами алергій, але основні прояви сінної лихоманки виникають навесні як реакція організму на цвітіння рослин.
При алергії на пилок сосни можуть виникнути наступні симптоми: нежить й набряклість носових пазух (так званий алергічний риніт), нестримне й нескінченне чхання, почервоніння слизових оболонок очей та їх сльозливість (так званий алергічний кон’юнктивіт), першіння в горлі. Іноді з'являються почервоніння й свербіж шкірних покривів, висип, дерматит на обличчі і тілі, а також загальне погіршення самопочуття, хронічна втома, порушення сну. Алергени, які переносяться по повітрю, стають причиною астми - так як звужуються дихальні шляхи, і у хворого починається сухий кашель із хрипами.
Звичайно, ці симптоми необхідно відрізняти від застуди - основні відмінності сінної лихоманки у тому, що, по-перше, при полінозі відсутня підвищена температура тіла (на відміну від ГРВІ), немає характерного дискомфорту в м'язах, не таким інтенсивним є головний біль. І симптоми не зникають за декiлька днiв, вони навпаки - пiдсилюються (особливо при виїзді на природу, у ліс тощо). По- друге, прояви полінозу виділяються певною циклічністю та регулярністю, в залежності від сезону.
Тобто щорічно майже в один й той самий час (з коливаннями до декількох тижнів), людину починають турбувати схожі симптоми, при цьому звичайні засоби від застуди не приносять результату, а нежить і чхання не припиняються доти, доки пилок буде впливати на слизову носу. При вітряній погоді симптоми алергії загострюються, так як вітер швидше розносить пилок по повітрю. А от у дощову погоду алергіки можуть зітхнути вільніше, тому що дощем пилок прибивається до землі, й у людей можливе полегшення деяких проявів алергії. [6],[7],[8],[10],[11],[12],[13],[14].
Джерела:
[1]. Гроздова Н.Б., Некрасов В.И., Глоба-Михайленко Д.А. Деревья, кустарники и лианы. – М.: Лесн. пром-сть., 1986. – 349 с Джерело: https://collectedpapers.com.ua/ru/trees_shrubs_and_creepers/pinus
[2].Тульчинская В.П., Юргелайтис Н.Г. Растения против микробов. – Киев Урожай, 1981. – 64 с Джерело: https://collectedpapers.com.ua/ru/plants_against_microbes/fitoncidi-navkolo-nas
[3].Петров В.В. Растительный мир нашей Родины: Кн. для учителя. — 2-е изд., доп. — М.: Просвещение, 1991. — 207 с Джерело: https://collectedpapers.com.ua/ru/flora_motherland/roslinnij-svit-tajgi-i-xvojno-shirokolistyanix-mishanix-lisiv
[4].СОСНА [Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія»] / Режим доступу: https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/585/sosna (дата звернення: 26.03.18). – Назва з титул. екрану.
[5].Сосна [Електронний ресурс «Вікіпедія»] / Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%81%D0%BD%D0%B0 (дата звернення: 26.03.18). – Назва з титул. екрану.
[6].ПОЛІНОЗ [Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія»] / Режим доступу: http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/6585/polinoz (дата звернення: 26.03.18). – Назва з титул. екрану.
[7]. Пыльцевая аллергия. Е.В. Передкова - Астма и аллергия, № 1, 2013, Москва.
[8]. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ ПОГОДИННИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук). І.І. Мотрук - Вінниця – 2017 .
[9]. Клініко-імунологічна характеристика та сучасні аспекти антигістамінної терапії сезонного алергічного риніту. Л.В. Кузнецова - Український медичний журнал «Часопис», № 1(101), 2014.
[10]. Современные возможности терапии поллиноза у детей. Зайцева С.В., Локшина Э.Э. , Зайцева О.В., Рубцова Т.П., Воронина О.Б., Куликова Е.В., Громадина О.В.- Русский медицинский журнал, №6, 07.03.2012.
[11]. Поллиноз. Княжеская Н.П., Потапова М.О., Яковенко И.В. - Атмосфера. Пульмонология и аллергология, № 1, 2005.
[12].Аллергический ринит у детей: современная тактика диагностики, лечения и профилактики. Беляева Л.М., Микульчик Н.В., Панулина Н.И. - Медицинские новости, № 2, 2013
[13]. Поллинозы — одна из наиболее актуальных проблем аллергологии. Богомолов А.Е., Пухлик Б.М.- Газета «Новости медицины и фармации» , 16 (467), 2013.
[14]. ПОЛЛИНОЗ - ПЫЛЬЦЕВАЯ АЛЛЕРГИЯ. В ПОМОЩЬ ПРАКТИЧЕСКОМУ ВРАЧУ. Н.Г.Астафьева, Л.А.Горячкина, Саратовский государственный медицинский университет(ректор — доц. В.И.Горемыкин), Российская медицинская академия последипломного образования, Москва, (ректор — проф. Л.К.Мощетова),1998.