Шовковиця

Шовковиця

Шовковиця (Morus), морва або тутове дерево – це кущі чи дерева висотою 15-20 метрів. Шовковиця зустрічається практично по всій планеті. Хоча історично її батьківщина – Тайланд, Японія, Малайзія, Індія та Китай. Тут листя шовковиці здавна було їжею для павуків-шовкопрядів.

Два види шовковиці є рідними для Північної Америки. А загалом нараховується більше десяти різновидів цього дерева.

В Україні найбільш поширеними вважаються чорна та біла шовковиці. Остання, наприклад, є морозостійким видом, здатним витримувати 30-35 градусів нижче нуля. Але обидва види містять багато вітамінів та мікроелементів.

Зокрема, 100 грамів шовковиці покриває 44% від денної норми вітаміну С та 14% денної потреби в залізі. Меншою мірою в шовковиці присутні вітаміни А, В ( В1, В2, В3, В6), Е, К, кальцій, калій, фосфор, фолієва кислота, магній, цинк, тощо.

Завдяки уже згаданому вітаміну С, вживання ягід шовковиці позитивно впливає на імунну систему, підвищуючи опір організму застудним та вірусним захворюванням. Сік шовковиці може збити навіть підвищену температуру та чинити протизапальний ефект. А за рахунок вітаміну С та А знижується ризик розвитку онкологічних захворювань. Адже ці вітаміни є ще й антиоксидантами.

Ще один антиоксидант шовковиці – ресвератрол. Він позитивно впливає на кровоносну систему, знижуючи ризик виникнення тромбів.

Запорукою ж міцних кісток є вітамін К, залізо та кальцій. Тому ягоди шовковиці особливо корисні людям похилого віку як профілактика остеопорозу.

Клітковина, що також є у шовковиці, добре впливає на травну систему (до того ж неспілі ягоди допомагають при печії, а спілі – при отруєннях). А каротиноїди корисні для здоров'я очей.

Крім того вважається, що шовковиця корисна для здоров'я нервової системи, а жменя ягід перед сном допомагає подолати безсоння.

Шкода – від ягід та пилку

Втім, об'їдатися шовковицею теж не варто. Особливо людям з діабетом та алергією. Шовковиця – доволі сильний алерген. При цьому небезпеку можуть нести як самі ягоди так і пилок. Втім, географічно її алергенний потенціал досить нерівномірний.

Наприклад, через значний алергенний вплив пилку шовковиці штат Аризона ( США) у 1984 році прийняв рішення про заборону висаджувати ці дерева. У 1992 році аналогічна заборона з'явилася і у іншому американському місті – Ель-Пасо (штат Техас).

Дослідження, які проводилися в Іспанії та Індії, показали, що пилок шовковиці є важливою причиною сезонного ринокон'юнктивіту. А чутливість до нього спостерігалась у 13 % пацієнтів з полінозом.

У дослідженні, проведеному в місті Іракліон (центр північного берега острова Крит), пилок шовковиці та її родичів, зокрема, брусонетії або паперового дерева, виявився сьомою найпоширенішою причиною алергії.

Пилок шовковичного дерева також викликає поліноз в Індії та середземноморському регіоні.

В українському Запоріжжі, як показують дослідження місцевих вчених, кількість пилку шовковиці в сезон може сягати 30% від усієї маси пилкових зерен. З іншого боку, за даними молекулярного тестування, чутливість до пилку шовковиці мають лише двоє з тисячі українських пацієнтів з пилковою алергією. Це може пояснюватись тим, що пилок не всіх видів шовковиці є однаково алергенним.

В Україні типовий сезон цвітіння шовковиці – це друга половина травня. Але в теплішому кліматі це дерево та його родич брусонетія, можуть починати цвісти ще в лютому.

Основний алерген шовковиці – неспецифічний білок-переносник ліпідів першого типу (nsLTP1) Mor n 3, масою 10 кДа. Він міститься як в ягодах, так і в пилку рослини. ЛТП за своєю структурою є досить стійкими до травлення та високих температур. Тому при вживанні ягід шовковиці можуть виникати реакції як на сирий плід так і на оброблений. В окремих випадках алергічна реакція внаслідок вживання плодів шовковиці може бути досить важкою.

Крім того, Mor n 3 схожий до білків-переносників ліпідів інших плодів. Так подібні алергенам шовковиці протеїни містяться в плодах сімейства розових (яблуко, груша, слива, малина, вишня та персик) та селерових (селера та морква). Відтак, люди з чутливістю до цих продуктів можуть також розвивати алергічні реакції і на шовковицю.

Наприклад, за результатами досліджень Mor n 3 викликає реакції у 18 з 25 пацієнтів, чутливих до головного алергену персику Pru p 3.

Перехресна реактивність відзначається і між пилком та плодами окремих видів шовковиці – зокрема, білої, чорної та червоної. А також – між пилком та плодами рослин родини Шовковицевих – хлібного дерева, фікуса, інжиру, тощо.

Певна подібність прослідковується між профілінами шовковиці та берези, що може бути причиною додаткової респіраторної алергії в період пилкування цих рослин ( тобто, люди чутливі до пилку берези, можуть реагувати і на пилок шовковиці і навпаки). Також у людей з березовим полінозом внаслідок вживання шовковиці може виникати синдром оральної алергії.

Синдром оральної алергії (СОА), спровокований пилком та плодами рослин, як правило, проявляється такими симптомами як:

  • набряк язика,
  • набряк губ,
  • свербіж піднебіння та губ.

Як уже зазначалось, така реакція є наслідком перехресно реактивної сенсибілізації до гомологічних алергенів пилку (наприклад, берези).

При безпосередній алергії на плоди шовковиці, яка є поширеним харчовим алергеном, наприклад, в середземноморському регіоні, реакції можуть бути важчими та системними, аж до анафілаксії.

Симптоми анафілаксії включають:

  • генералізована кропив’янка,
  • відчуття стиснення грудної клітки,
  • утруднене дихання та спазми в животі
  • після вживання плодів шовковиці. 

Пилок шовковиці може спричинити наступні симптоми полінозу:

  • чхання
  • нежить
  • кон'юктивіт
  • закладеність носа
  • подразнення горла.

Якщо ви чутливі до шовковиці і страждаєте на астму, пилок може спровокувати або погіршити її перебіг, викликаючи кашель і хрипи.

Більше того, задокументований випадок контактної кропив’янки, спричиненої пилком шовковиці.

Якщо у вас виникли будь-які з цих симптомів, важливо проконсультуватися з лікарем, щоб пройти тестування на алергію та встановити правильний діагноз.

Джерела інформації:

1. https://allergy.org.ua/shovkovytsia-korysna-prote-alerhenna-u-syromu-ta-varenomu-vyhliadi/

2. http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Tree-Pollens/Allergens/Mulberry-/

3. https://medfond.com/korysni-produkty/shovkovicya-korist-ta-shkoda.html

4. https://www.apteka.ua/article/376101

5. https://www.thermofisher.com/diagnostic-education/patient/wo/en/allergens/mulberry-tree.html

6. https://www.aspireallergy.com/blog/mulberry-trees

7. https://www.pollen.com/research/genus/morus

8. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4341342/

9. http://www.allergen.org/viewallergen.php?aid=444

10. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/19958316

11. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/19958316/

Види алергії Прояви алергії

Питання та відповіді

Чи може викликати загострення алергічного захворювання скошування газону?

Особи, у яких алергічні захворювання загострюються при скошуванні газонів, в більшості випадків сенсибілізовані пліснявими грибами.

В якому віці проявляється атопічний дерматит?

У більшості випадків атопічний дерматит починається в грудному віці. У 49-75% хворих захворювання почалося до 6 місяців, зазвичай в перші 2-3 місяці. Після 5 років атопічний дерматит часто вступає в тривалу ремісію. Однак він може знову виявитися в підлітковому або дорослому віці. До віку 5 років симптоми захворювання спостерігають у 80-90% хворих, до віку 14 років - всього у 10-15%. Якщо в підлітковому віці атопічний дерматит протікає помірно або важко, то ймовірність рецидивів в дорослому віці перевищує 80%. Фактори, що погіршують прогноз, включають тяжкий перебіг в дитячому віці, обтяжений сімейний анамнез, супутні атопічні захворювання (бронхіальна астма і алергічний риніт), початок у грудному віці і жіноча стать. При виникненні атопічного дерматиту в дорослому віці необхідно виключати інші хвороби шкіри.

Які засоби частіше викликають алергічну реакцію?

Туш на водній основі, що містить емульгатори, часто викликає роздратування шкіри повік. Однак іноді спостерігається непереносимість самої по собі неемульгованої в воді туші. У таких випадках рекомендують користуватися пресованої тушшю або олівцем для підведення очей.

 

Косметичні засоби для очей і шкіри навколо них містять антибактеріальні речовини-консерванти, що попереджають їх обсіменіння бактеріями. Найчастіше з цією метою додають ефіри парагідробензойної кислоти. При попаданні на кон'юнктиву вони можуть викликати роздратування, але нанесення містячих їх засобів на повіки зазвичай переноситься добре. Консерванти квартемум-15 і імідазоліднілмочевіна виділяють формальдегід. Ці консерванти можуть викликати алергічну реакцію самі по собі або роздратування внаслідок утворення формальдегіду. Крім того, в якості консервантів використовують сорбітат калію, діізопропаноламін в третинний дібутілгідрохінон.

Деякі лаки для нігтів містять смолу толуолсульфонамідформальдегід, яка після висихання може викликати алергічну реакцію. При потирання очей вона заноситься з пальців на повіки. «Дублюючий» ектопічний дерматит спостерігається при попаданні на повіки косметичних засобів для волосся. Гіпоалергенні лаки для нігтів поліефірної смоли не містять.

Джерелами алергічних реакцій з боку кон'юнктиви і шкіри повік бувають також олівці для підведення очей, тіні для очей і штучні вії. Олівці для вій і щипчики можуть містити нікель, який теж викликає алергічну реакцію.

Як уникнути дії частинок слущенного епідермісу кішок?

 Кращий спосіб уникнути їх - видалити з будинку кішку, що здійснимо далеко не завжди. Після того, як кішка з квартири видалена, зазвичай проходить 12 - 16 тижнів, перш ніж концентрація алергенів стане нижче порогової. Якщо сім'я не хоче або не може розлучитися з кішкою, то її слід поселити поза житловими приміщеннями. Якщо це неможливо, то хоча б не пускати кішку в спальню, використовувати для зниження концентрації алергену Fel d 1в спальні високоефективний повітряний фільтр, поміняти чохли на матрацах і подушках, хоча це не завжди достатньо знижує концентрацію алергену. Рекомендують щотижня мити кішок, щоб зменшити кількість алергенів, що впливають на хворого, сенсибілізованого до них, проте щодо впливу миття кішок на концентрацію алергенів в квартирі єдиної думки немає.

Що таке аероалергени?

Аероаллергенам називають антигени, які викликають алергічну реакцію, потрапляючи з повітрям в дихальні шляхи. Щоб повітряний алерген надав сенсибілізуючої дії, він повинен міститися в повітрі в значній кількості, його частинки повинні бути відносно дрібними і тривалий час зберігатися у підвішеному стані. Повітряними алергенами бувають пилок рослин, спори грибів, в тому числі цвілевих, продукти тваринного походження (антигени ссавців, комах, кліщів), пил (органічної і неорганічної природи), зрідка - водорості.

У зовнішньому середовищі багато повітряні алергени, наприклад, пилок рослин або спори грибів з'являються лише в певний для кожного з них час року. У великих кількостях кожен з таких антигенів зустрічається епізодично. Однак навколо рясно квітучого дерева концентрація відповідного пилкового алергену може бути дуже високою. Сенсибілізація до пилкових алергенів, як правило, не розвивається, якщо концентрація пилку в повітрі хоча б 2 тижні в році не нижче 1 частки на 50м3. На концентрацію аероаллергенов впливають температура і вологість повітря, швидкість і напрям вітру. З підвищенням температури (тобто зазвичай в середині дня) виділення пилку рослинами і спор грибами посилюється. Концентрація в повітрі спор багатьох грибів і пилку деяких видів рослин (наприклад, амброзії) зростає при високій вологості повітря. Зазвичай концентрація аероаллергенов збільшується при швидкості вітру близько 24 км / год (6,6 м / сек). При подальшому зростанні швидкості вітру концентрація алергенів падає. Чим менше аерозольні частинки, що містять алерген, тим довше вони залишаються в підвішеному стані, проте на стійкість аерозолю впливає і форма пилкових зерен.