Щавель кислий

Щавель кислий

Щавель (Rumex)

Це багаторічна трав'яниста рослина, що відноситься до родини Гречкових (Polygonaceae).

У світі, переважно у Північній півкулі,  відомо до 200 різновидів цієї рослини. В Україні зростає до 25 видів, багато з яких є бур’янами, але деякі з них вирощують як культурні рослини: щавель кислий, широколистий, одеський, кінський та інші. Загалом щавель можна зустріти повсюдно в України.

У Закарпатті можна зустріти щавель кінський. Найбільш популярним є щавель кислий, який має наступні назви: квасок, кислиця жаб'яча, кунчастик та вважається дієтичним продуктом. Листя цієї рослини додають у салати та борщі (всім відомий так званий «зелений борщ»), квас, киселі тощо. Через вміст щавлевої кислоти страви з щавлю кислого мають характерний смак.

Період цвітіння щавлю у червні  — липні. Окрім використання щавлю для приготування страв, ця рослина застосовується у народній та традиційній медицині. Загалом для створення лікарських засобів використовують всі частини рослини: коріння, листя та стебло.  Щавель кислий, окрім щавлевої кислоти, містить кверцетин, вітамін С, каротин, а також інші кислоти, такі як кавова, яблучна, лимонна. Активні речовини наділяють щавель кровоспинними властивостями,  мають сечогінну дію, стимулюють роботу печінки і секрецію жовчі, нормалізують вміст холестерину. 

Свіже листя щавлю прикладають до ран. Застосовують при атеросклерозі, гіпоацидних гастритах, гепатитах, кровотечах, анемії, діабеті, ожирінні. Але щавель е небезпечним при неконтрольованому вживанні, особливо у великій кількості, так як кристали щавлевої кислоти мають властивість відкладатися у нирках людини або сечовому міхурі, утворюючи каміння.[1],[2],[3],[4],[5],[6],[7],[8],[9],[10],[12],[14].

 

Поширений по всій території України. [5].

Алергічна реакція може виникнути на пилок щавлю у період його цвітіння- так званий поліноз або сінна лихоманка.

Алергічна реакція на пилок щавлю може свідчить про надчутливість (так звана перехресна реакція) до меду, вівса, пшениці, ячменю і інших злакових трав. Людям, схильних до алергічних реакцій, необхідно з великою обережністю використовувати щавель при приготуванні їжі -  адже у щавлі міститься щавельна кислота, яка має здатність до накопичування в організмі, а у великих кількостях порушує сольовий обмін в організмі, що є небезпечним для людини. Листя щавлю на протязі літа накопичують значну кількість щавлевої кислоти, тому  наприкінці літа листя вже не можна вживати в їжу. [6],[13],[14],[15],[16],[17],[18],[19],[25],[26], [11].

При вживанні щавлю в їжу можуть проявлятись такі симптоми алергії як шкірні реакції - почервоніння шкіри, висипання, кропив’янка, так й набряки слизових оболонок - повік, губ, горла, алергічний риніт та кон’юнктивіт, кашель та утруднення дихання.

Можливі загальні нездужання - втома, падіння працездатності, слабкість, скачки артеріального тиску, підвищена температура тіла. Вищезазначені симптоми можуть розвиватись як окремо, так і всі разом, і швидко переходять у дуже важкі стани. У важких випадках можливий бронхоспазм, набряк Квінке, анафілактичний шок. Іноді гостра реакція може розвинутись через кілька годин після контакту з рослиною, причому іноді навіть не обов’язково вживати щавель в їжу.

У дітей для виникнення алергічної реакції іноді достатньо разового контакту із рослиною - дитячий організм бурхливо реагує на будь-які алергени, причому у дітей дуже важко відрізнити симптоми алергії від початку застуди або інших проблем із засвоєнням їжі в дитячому віці.

У людей, схильних до алергічних реакцій, також можлива поява алергічної реакції на пилок щавлю - основні прояви виникають у літній період як реакція організму на цвітіння щавлю. Одними з перших ознак алергії є: нежить і набряклість носових пазух (так званий алергічний риніт), почервоніння слизових оболонок очей і їх сльозливість (так званий алергічний кон'юнктивіт), першіння в горлі. Також одним із проявів алергії є чхання - у відповідь на подразник слизова набухає, організм намагається позбутися алергену, тому чхання є захисною реакцією організму. 

Іноді може виникнути боязнь світла; почервоніння і свербіж шкірних покривів (так звана локалізована кропив'янка, коли на шкірі з'являються різко окреслені пухирі). Звичайно, симптоми алергічного риніту і кон’юнктивіту на пилок необхідно відрізняти від ГРВІ. Основні відмінності полінозу в тому, що його прояви виділяються певною циклічністю і регулярністю, в залежності від сезону.

Тобто щорічно майже в один і той же час (з коливаннями до декількох тижнів), людину починають турбувати схожі симптоми, при цьому нежить і чхання не припиняються до тих пір, поки пилок буде впливати на слизову носа. При вітряній погоді симптоми алергії загострюються, а ось в дощову погоду дощем пилок прибивається до землі, і у людей можливо полегшення деяких проявів алергії.[14],[15],[16],[17],[18],[19],[20],[21],[22],[23],[24],[25],[26].

 

Джерела:

1. Лекарственные растения и их применение. Середин Р.М., Соколов С.Д.- Ставрополь: Ставропольское книжное издание,1969.-  236 с.: с илл.

2. Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / Відповідальний редактор А. М. Гродзінський. — К.: Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 с.

3. Кормовиробництво.Зінченко О. І. - Навчальне видання. — 2-е вид., доп. і перероб. — К.: Вища освіта, 2005. — 448 с.: іл.  (розділ 2.4. Різнотрав’я)

4. Щавель (квасок) (Rumex) [Електронний ресурс «Вікіпедія»] / Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A9%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D0%BB%D1%8C  (дата звернення: 16.01.17). – Назва з титул. екрану.

5. ЩАВЕЛЬ /[Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія»] / Режим доступу: http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/42/shhavel   (дата звернення: 16.01.17). – Назва з титул. екрану.

6. РОСЛИНИ УМОВНО ОТРУЙНІ /[Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія України»] / Режим доступу:  http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/6619/roslini-umovno-otrujni (дата звернення: 16.01.17). – Назва з титул. екрану.

7. Исследовательская работа по теме: «Лекарственные растения на страже здоровья школьников». Н.Н. Иванова, МОУ «ООШ с.Калмантай Вольского района Саратовской области».

8. Экологические особенности и оценка целебных свойств щавеля конского  (Rumex confertus willd). Ятусевич А.И., Косица Е.А.- Ветеринарный журнал Беларуси, 2/2015.

9. Перспективы использования щавеля конского. Зайцева Н.В., Куркин В.А., Авдеева Е.В.- Известия Самарского научного центра Российской академии наук, том 14, № 1(9), 2012.

10. Изучение вопросов стандартизации надземной части щавеля конского. Серикова К.Н., Язрикова Н.А. – Бюллетень Северного государственного медицинского университета, №2 , 2012 (выпуск XXIX), Архангельск.

11. Головко В.В. Экологические аспекты аэропалинологии.=Environmental aspects of  aeropalinology: Аналит. обзор/ СО РАН. Ин-т химической кинетики и горения; ГПНТБ.- Новосибирск,2004.-107с.-(Сер.экология.Вып.73).

12. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ ПОГОДИННИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук). І.І. Мотрук - Вінниця – 2017 .

13. ПОЛІНОЗ [Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія»] / Режим доступу:http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/6585/polinoz (дата звернення: 12.01.17). – Назва з титул. екрану.

14. Визначення пилкових алергенів у атмосферному повітрі. (методичні рекомендації)

Турос О.І., Ковтуненко І.М., Родінкова В.В., Київ – 2014.

15. Пыльцевая аллергия. Е.В. Передкова - Астма и аллергия, № 1, 2013,  Москва

16. Клініко-імунологічна характеристика та сучасні аспекти антигістамінної терапії сезонного алергічного риніту. Л.В. Кузнецова - Український медичний журнал «Часопис», № 1(101), 2014

17. Современные возможности терапии поллиноза у детей. Зайцева С.В., Локшина Э.Э. , Зайцева О.В., Рубцова Т.П., Воронина О.Б., Куликова Е.В.,Громадина О.В.- Русский медицинский журнал, №6, 07.03.2012.

18. Поллиноз. Княжеская Н.П., Потапова М.О., Яковенко И.В. - Атмосфера. Пульмонология и аллергология, № 1, 2005.

19. Аллергический ринит у детей: современная тактика диагностики, лечения и профилактики.   Беляева Л.М., Микульчик Н.В., Панулина Н.И. -Медицинские новости, № 2, 2013.

20. Сочетанные кожные и респираторные проявления пищевой аллергии у детей: этиология, клиника, комплексная терапия. А.В. Кудрявцева, Т.Э. Боровик, С.Г. Макарова. Научный центр здоровья детей РАМН, Москва-ВОПРОСЫ СОВРЕМЕННОЙ ПЕДИАТРИИ, 2010, ТОМ 9, № 2.

21. Алергія на щавель у дітей і дорослих/[Електронний ресурс]/ Режим доступу: http://medical-wiki.in.ua/articles/alergiya-na-shhavel-u-ditej-i-doroslih.html (дата звернення: 16.01.17). – Назва з титул. екрану.

22. В.В. Чоп’як, Р.Р. Головін, Х.М. Насадюк. Харчова алергія. - Журнал «Клінічна іммунологія. Алергологія. Інфектологія», № 5 (16), 2008.

23. Харчова непереносимість і харчова алергія у дітей. С.В. Зайков, кафедра фтизіатрії з курсом клінічної імунології та алергології Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова  -  Журнал «Дитячий лікар», №3(10), 2011, сторінки: 38-45.

24. Поллинозы — одна из наиболее актуальных проблем аллергологии. Богомолов А.Е., Пухлик Б.М.- Газета «Новости медицины и фармации» , 16 (467), 2013.

25. ПОЛЛИНОЗ - ПЫЛЬЦЕВАЯ АЛЛЕРГИЯ. В ПОМОЩЬ ПРАКТИЧЕСКОМУ ВРАЧУ. Н.Г.Астафьева, Л.А.Горячкина, Саратовский государственный медицинский университет
(ректор — доц. В.И.Горемыкин), Российская медицинская академия последипломного образования, Москва, (ректор — проф. Л.К.Мощетова),1998
26. Особенности поллиноза у детей в современных условиях / В. А. Ревякина // Лечащий врач. – 2012. – №4. – 12-15 с.

Види алергії Прояви алергії

Питання та відповіді

Що таке алергени?

Алергени - це антигени, що викликають утворення IgE. Про алергії до будь-якого антигену свідчать позитивні шкірні проби на нього і наявність специфічних IgE в сироватці за даними радіоаллергосорбентного або твердофазного імуноферментного аналізу. Результати шкірних проб і визначення специфічних IgE треба оцінювати з урахуванням анамнезу та клінічної картини. Лікар, який проводить алергологічне обстеження, повинен знати, які алергени характерні для даної місцевості.

Що таке синдром алергічних реакцій порожнини рота?

Причиною синдрому алергічних реакцій порожнини рота є перехресна реакція на пилкові алергени і алергени деяких сирих харчових продуктів. Цей синдром (набряк і свербіж ділянок слизової рота, що стикалися з їжею, - губ, язика, глотки, неба) іноді виникає при пилковому алергійному риніті. Хворий часто може без шкоди для себе їсти у вареному вигляді продукт, що викликає у нього синдром алергічних реакцій порожнини рота. Тим, хто страждає цим синдромом не слід їсти сирі продукти, особливо в сезон цвітіння рослин, пилок яких викликає у них поліноз.

Як позбутися симптомів алергічного риніту в домашніх умовах?

Перш за  все слід:

  • обмежити перебування на повітрі в період активних цвітінь,
  • завісити кватирки спеціальними захисними фільтрами,
  • не  відкривати вікон у машині,
  • проводити щоденне вологе прибирання оселі, 
  • виключити вживання в їжу продуктів, куди може входити пилок чи інші частини  рослин.

Слід також враховувати, що між пилком рослин та певними видами фруктів і овочів можуть бути перехресні реакції, що призводить до  розвитку алергії, наприклад полин може мати спільні детермінанти з тмином, анісом, болгарським перцем; вільха, ліщина, береза може давати перехресні алергічні реакції з алергенами яблук, горіхів; в людей з гіперчутливістю до злакових трав може бути алергія на хлібобулочні вироби.

Які засоби частіше викликають алергічну реакцію?

Туш на водній основі, що містить емульгатори, часто викликає роздратування шкіри повік. Однак іноді спостерігається непереносимість самої по собі неемульгованої в воді туші. У таких випадках рекомендують користуватися пресованої тушшю або олівцем для підведення очей.

 

Косметичні засоби для очей і шкіри навколо них містять антибактеріальні речовини-консерванти, що попереджають їх обсіменіння бактеріями. Найчастіше з цією метою додають ефіри парагідробензойної кислоти. При попаданні на кон'юнктиву вони можуть викликати роздратування, але нанесення містячих їх засобів на повіки зазвичай переноситься добре. Консерванти квартемум-15 і імідазоліднілмочевіна виділяють формальдегід. Ці консерванти можуть викликати алергічну реакцію самі по собі або роздратування внаслідок утворення формальдегіду. Крім того, в якості консервантів використовують сорбітат калію, діізопропаноламін в третинний дібутілгідрохінон.

Деякі лаки для нігтів містять смолу толуолсульфонамідформальдегід, яка після висихання може викликати алергічну реакцію. При потирання очей вона заноситься з пальців на повіки. «Дублюючий» ектопічний дерматит спостерігається при попаданні на повіки косметичних засобів для волосся. Гіпоалергенні лаки для нігтів поліефірної смоли не містять.

Джерелами алергічних реакцій з боку кон'юнктиви і шкіри повік бувають також олівці для підведення очей, тіні для очей і штучні вії. Олівці для вій і щипчики можуть містити нікель, який теж викликає алергічну реакцію.

Чи викликає алергію пилок неліственних дерев?

Голонасінні рослини містять у собі два порядки неліственних дерев: гінгко і хвойних. До хвойних належать порядки Pinaceae (в нього входять пінія, ялина, ялиця і тсуга), Cupressiaceae (ялівець, кипарис, кедр, козачий ялівець) і Taxodiaceae (в нього входить болотний кипарис). Існує два основних типи пилку голонасінних. У пінії, різних видів ялини, ялиці, кедра, у гірській або чорної тсуги (Tsuga martensiana) і золотої модрини (Pseudolarix amabilis) зерна пилку великі (50-90 мкм), з двома повітряними бульбашками. Ялівці і кипариси різних видів, тис, болотний кипарис, секвоя мають сферичні зерна пилку діаметром 20-35 мкм з товстим зовнішнім шаром і товстим середнім шаром, багатим целюлозою. Більші сферичні зерна пилку у модрин (Larix sp.) (40-70 мкм) і дугласії (Pseudotsuga taxifolia) (80-100 мкм).

Хвойні рослини є вітрозапилювані. У деяких областях їх пилок присутній в повітрі в значних кількостях. Пилок пінії під час її цвітіння має вигляд жовтого порошку. Алергія до неї зустрічається рідко. Взагалі пилок більшості хвойних дерев не дуже великий аллерген і не є поширеною причиною алергічних захворювань. Однак пилок гірського кедра в тих районах, де він розмножується і інтенсивно утворює пилок (від Техасу до центральної Мексики), викликає алергічний риніт досить часто. Цвіте кедр з пізньої осені до кінця зими. У північних районах причиною алергічних захворювань може бути пилок різних видів ялівців і кипарисів. У Флориді алергічний риніт викликає пилок болотного кедра. У осіб, сенсибілізованих до пилку пінії і які живуть серед пінієвих лісів, може в сезон її цвітіння виникнути алергічний риніт. В Японії одна з трьох головних причин пилкової алергії - пилок японського кедра ( «суги»). Пилок інших видів кедра (наприклад, кедра Порт Орфорд), що росте в районі Каскадних гір в США, теж відомий як причина алергічних ринітів. Описано респіраторні полінози і алергічні кон'юнктивіти, викликані пилком пінії.