Подорожник
Подорожник (Plantágo)
Відома однорічна або багаторічна трав'яниста рослина, іноді - напівчагарник, що належить до сімейства Подорожникові (Plantaginaceae). У світі відомо понад 200 різновидів подорожника, більшість з них вважаються бур'янами. Назва цієї рослини бере свій початок від словосполучення «зростаючий по дорогах» і це дійсно так, адже подорожник зазвичай зростає у доріг. Зустріти подорожник можна практично повсюдно, де живе людина, загалом він невибагливий до місць зростання. Найвідоміші види цієї рослини: подорожник великий (Plantago major L.) , подорожник ланцетолистий (Plantago lanceolata L.) і подорожник блошиний (Plantago psyllium).
Цвіте з червня по липень, а плоди дозрівають у період з початку червня по вересень. Подорожник здавна відомий своїми лікувальними властивостями, в загальному ця рослина надає відхаркувальну, знеболювальну та кровоспинну дію, має хороший протизапальний і ранозагоювальний ефект. Особливо шануються в народній медицині подорожник великий і подорожник блошиний за свою здатність швидко загоювати зовнішні рани, нариви, опіки. Крім того, через вміст слизу в листі і плодах, лікарські засоби з цих рослин добре впливають на шлунок, надаючи обволікаючу дію і знімаючи запалення. Також подорожник вживають в їжу - в ряді країн Європи вирощують на присадибних ділянках як овочеву рослину і надалі додають листя до салатів.[1],[2],[3],[4],[5],[6],[7],[8],[9],[13].
Ця рослина росте практично скрізь по всій Україні. Заготовляють у всіх областях, крім північних областей.[4],[5],[7],[8].
Характерна особливість алергії на пилок подорожника – сезонність, оскільки поліноз завжди збігається з періодом цвітіння тих чи інших рослин, тож прояви виділяються певною циклічністю і регулярністю, в залежності від сезону.
Тобто щорічно майже в один і той же час (з коливаннями до декількох тижнів), людину починають турбувати схожі симптоми, при цьому нежить і чхання не припиняються до тих пір, поки пилок буде впливати на слизову носа, при чому звичайні засоби від застуди не допомагають. При вітряній погоді симптоми алергії загострюються, так як вітер швидше розносить пилок по повітрю. А ось в дощову погоду пилок прибивається дощем до землі, і у людей можливе полегшення деяких проявів алергії. [11],[12],[13],[15],[17],[18],[19],[21].
Ознаки алергічної реакції на подорожник дуже схожі з симптомами інших алергій, але основні прояви виникають у літній період як реакція організму на цвітіння рослини.
Одними з перших ознак алергії є: нежить і набряклість носових пазух (так званий алергічний риніт), почервоніння слизових оболонок очей і їх сльозливість (так званий алергічний кон'юнктивіт), першіння в горлі. Також одним із проявів алергії є чхання - у відповідь на подразник слизова набухає, організм намагається позбутися алергену, тому чхання є захисною реакцією організму. Вищеперелічені ознаки складають найбільш типовий у клінічній симптоматиці полінозу риноконъюнктивитний синдром, що поєднує в собі алергічні ознаки з боку верхніх дихальних шляхів, слизової оболонки носа та слизової оболонки очей. Але іноді може виникнути боязнь світла; почервоніння і свербіж шкірних покривів (так звана локалізована кропив'янка, коли на шкірі з'являються різко окреслені пухирі). Через звуження дихальних шляхів у алергіка починається сухий кашель з хрипами, що може спричинити напади астми.
Алергія на рослини- бур’яни може прийняти й більш тяжкі форми: реакція виникає протягом перших кількох хвилин після контакту з алергеном і проявляється у вигляді набряку Квінке і генералізованої кропив'янки, разом з цим може розвинутись набряк гортані (утруднення дихання, через що виникає ризик задухи), шлунково-кишкового тракту (симптоми - болі в животі, нудота, блювота), у потерпілого різко падає артеріальний тиск, з'являється відчуття оглушення (легка форма шоку) або втрата свідомості (важка форма шоку). Звичайно, симптоми простих форм алергій - алергічного риніту і кон’юнктивіту - необхідно відрізняти від застудних захворювань.
Джерела:
1. О. О. Аннамухаммедова.Лікарські рослини: навч. посібник [для студентів вищ. навч. закл.] /О.О. Аннамухаммедова, А. О. Аннамухаммедов.–Житомир: Вид-во ЖДУ ім.. І. Франка,2014.-202 с.
2. Лекарственные растения и их применение. Середин Р.М., Соколов С.Д.- Ставрополь: Ставропольское книжное издание,1969.- 236 с.: с илл.
3. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ ЛУЧНОЇ ФЛОРИ У ЖИТТІ ЛЮДИНИ.Орлова Л.Д., Таран К.О. Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г.Короленка . /Здоров’я людини: теоретичні та методичні спекти (17 листопада 2016 року). Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції / За загальною редакцією проф. М.В.Гриньової.—Полтава: Астрая, 2016.—346с.
4. В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — Київ: Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
5. Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
6. БУР’ЯНИ [Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія»] / Режим доступу: http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/5772/bur-yani-plantae-nocentes (дата звернення: 12.01.18). – Назва з титул. екрану.
7. ПОДОРОЖНИК ВЕЛИКИЙ/[Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія України»] / Режим доступу: http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/864/podorozhnik-velikij (дата звернення: 25.01.18). – Назва з титул. екрану.
8. Подорожник великий (Plantago major L.)/ /[Електронний ресурс Аграрна енциклопедія»] / Режим доступу:http://agroscience.com.ua/herba/podorozhnik-velikiy-plantago-major-l (дата звернення: 25.01.18). – Назва з титул. екрану.
9. Екоморфічна структура банку насіння бур'янів агроекосистем. Ю.А. Цьова - Вісник Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету, №1 (39), 2016 .
10. МОЛЕКУЛЯРНИЙ ОГЛЯД СЕНСИБІЛІЗАЦІЇ ДО ПИЛКУ БУР'ЯНІВ І МОЖЛИВОСТІ ЙОГО КЛІНІЧНОГО ЗАПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ ДЛЯ ВИБОРУ ОПТИМАЛЬНОЇ АЛЕРГОІМУНОТЕРАПІЇ. В. Гаріб, С. Зубченко, В. Чопяк, В. Гаєвська, В. Гаєвський. Журнал вушних, носових і горлових хвороб, № 6, 2016
11. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ ПОГОДИННИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук). І.І. Мотрук - Вінниця – 2017 .
12. ПОЛЛИНОЗ - ПЫЛЬЦЕВАЯ АЛЛЕРГИЯ. В ПОМОЩЬ ПРАКТИЧЕСКОМУ ВРАЧУ. Н.Г.Астафьева, Л.А.Горячкина, Саратовский государственный медицинский университет(ректор — доц. В.И.Горемыкин), Российская медицинская академия последипломного образования, Москва, (ректор — проф. Л.К.Мощетова),1998.
13. Визначення пилкових алергенів у атмосферному повітрі (методичні рекомендації). Турос О.І., Ковтуненко І.М., Родінкова В.В., Київ – 2014.
14. ПОЛІНОЗ [Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія»] / Режим доступу:http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/6585/polinoz (дата звернення: 18.01.18). – Назва з титул. екрану.
15. Особенности поллиноза у детей в современных условиях / В. А. Ревякина // Лечащий врач. – 2012. – №4. – 12-15 с.
16. ПОЛІНОЗ [Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія»] / Режим доступу:http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/6585/polinoz (дата звернення: 18.01.18). – Назва з титул. екрану.
17. Пыльцевая аллергия. Е.В. Передкова - Астма и аллергия, № 1, 2013, Москва
18. Современные возможности терапии поллиноза у детей. Зайцева С.В., Локшина Э.Э. , Зайцева О.В., Рубцова Т.П., Воронина О.Б., Куликова Е.В., Громадина О.В.- Русский медицинский журнал, №6, 07.03.2012.
19. Поллиноз. Княжеская Н.П., Потапова М.О., Яковенко И.В. - Атмосфера. Пульмонология и аллергология, № 1, 2005.
20. Аллергический ринит у детей: современная тактика диагностики, лечения и профилактики. Беляева Л.М., Микульчик Н.В., Панулина Н.И. - Медицинские новости, № 2, 2013.
21. Поллинозы — одна из наиболее актуальных проблем аллергологии. Богомолов А.Е., Пухлик Б.М.- Газета «Новости медицины и фармации» , 16 (467), 2013.