Пажитниця

Пажитниця

Пажитниця (Lolium)

Це багаторічний низький кущовий злак. Відноситься до квіткових рослин сімейства Тонконогові(Poaceae) або Злакові (Gramineae) - здебільшого це лугові і польові бур'яни, які нерідко зустрічаються уздовж доріг, на залізничних насипах. Деякі різновиди використовуються як кормові та газонні трави.

Пажитниця найчастіше зустрічається на зернових та просапних культурах, серед ріпаку. Сходить пажитниця навесні, цвітіння відбувається з початку квітня по першу половину липня, плодоносить  в липні-серпні. Ця рослина населяє пасовища і луки, засмічує переважно льон, для якого є спеціалізованим бур’яном, поширюється також з насінням льону, від якого важко відокремлюється. Трапляється також у посівах ярих колосових.

У нашій країні та більшій частині Європи пажитниця використовується переважно для створення газонів. В той самий час у країнах із розвиненим скотарством (Ірландія, Австралія, США) пажитниця є однією з важливих кормових рослин. Також пажитниця  широко відома як приправа у кулінарії (входить до різних пряних сумішей, складаючи до 20% їх складу), використовується і в народній медицині - пажитниця багата антиоксидантами та речовинами, що діють протизапальну та антибактеріальну дію (залізо, фосфор, натрій, мідь та ін.). Також ця рослина має у своєму складі фітоестрогени,  які є абсолютно незамінними при лікуванні жіночих ендокринних захворювань. Насіння пажитниці вважається натуральним замінником цукру, при цьому не впливаючи на рівень інсуліну в крові.[1],[2],[3],[4],[5],[7],[8],[9].

 

Пажитниця поширена майже по всій території України, але високі врожаї дає лише в районах із м’яким кліматом, у степових районах майже не трапляється. Переважно цю рослину можна зустріти в районах посівів льону - на  Поліссі та в Прикарпатті.[8],[9].

Причина алергії - в пилку, який розпилюється під час цвітіння пажитниці, яка вважається одним з найнебезпечніших алергенів.

Часто можливе виникнення перехресних алергічних реакцій на пилок злакових трав одного сімейства (наприклад, райграс, тимофіївка, тонконіг, овес, пшениця, жито, лисохвіст та ін.), а також на продукти, у складі яких присутні ці злаки: геркулес і крупи (овес, пшеницю, ячмінь та ін.), пшеничне борошно та вироби з нього (хліб, печиво, млинці, макаронні вироби), висівки, панірувальні сухарі, замінники кави на основі пшениці, пиво, віскі, пшеничну горілку, кукурудзу, сорго, сою, боби, арахіс. 10],[11],[12],[13],[14],[15],[16],[17],[18],[19],[20],[21].

Симптоми алергічної реакції на пилок рослин (поліноз або сінна лихоманка) мають родинні ознаки з іншими видами алергій, але основні прояви сінної лихоманки виникають у весняно -літній період як реакція організму на цвітіння рослин (в нашому випадку - пажитниці).

Одними з перших ознак алергії є: нежить і набряклість носових пазух (так званий алергічний риніт), почервоніння слизових оболонок очей і їх сльозливість (так званий алергічний кон'юнктивіт), першіння в горлі, іноді може виникнути боязнь світла; почервоніння і свербіж шкірних покривів (так звана локалізована кропив'янка - на шкірі з'являються різко окреслені пухирі).

Дуже часто алергія на злакові у дитини або дорослого виявляє себе як алергічний фарингіт з набряком горла, сильним свербінням неба, почервонінням піднебінних дужок, задньої стінки глотки. Спостерігається загальне нездужання - втома, падіння працездатності, слабкість. Алергени, які переносяться по повітрю, стають причиною астми - так як звужуються дихальні шляхи, і у хворого починається сухий кашель з хрипами. Також одним із проявів алергії є чхання - у відповідь на подразник слизова набухає, організм намагається позбутися алергену, тому чхання є захисною реакцією організму.

Алергія на пажитницю може прийняти більш тяжкі форми: реакція виникає протягом перших кількох хвилин після контакту з алергеном і проявляється у вигляді набряку Квінке і генералізованої кропив'янки, разом з цим може розвинутися набряк гортані ( утруднення дихання, виникає ризик задухи), шлунково-кишкового тракту (симптоми - болі в животі, нудота, блювота), у потерпілого різко падає артеріальний тиск, з'являється відчуття оглушення (легка форма шоку) або втрата свідомості (важка форма шоку).

Звичайно, симптоми простих форм алергій - алергічного риніту і кон’юнктивіту - необхідно відрізняти від ГРВІ. Основні відмінності полінозу в тому, що його прояви виділяються певною циклічністю і регулярністю, в залежності від сезону. Тобто щорічно майже в один і той же час (з коливаннями до декількох тижнів), людину починають турбувати схожі симптоми, при цьому нежить і чхання не припиняються до тих пір, поки пилок буде впливати на слизову носа. При вітряній погоді симптоми алергії загострюються, так як вітер швидше розносить пилок по повітрю. А ось в дощову погоду алергіки можуть зітхнути вільніше, тому що дощем пилок прибивається до землі, і у людей можливо полегшення деяких проявів алергії.[10],[11],[13],[14],[15],[16],[17],[18],[19],[20].

 

Джерела:

1.Lolium perenne // Ю. Кобів. Словник українських наукових і народних назв судинних рослин (Серія «Словники України»). — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — ISBN 966-00-0355-2.

2.Довідник назв рослин України. Наукове товариство імені Шевченка Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу. Розробка веб-ресурсу: Третяк Платон Романович.

3.Ботаника. Энциклопедия «Все растения мира»: Пер. с англ. (ред. Григорьев Д. и др.) — Könemann, 2006 (русское издание). — С. 538—539. — ISBN 3-8331-1621-8.

4.Губанов И. А., Киселёва К. В., Новиков В. С., Тихомиров В. Н. Иллюстрированный определитель растений Средней России. Т. 1. — М: Т-во научных изданий КМК, Ин-т технологических исследований, 2002. — С. 269—272. — ISBN 5-87317-091-6

5.Жизнь растений. В 6-ти т. Т. 6. Цветковые растения / Под ред. А. Л. Тахтаджяна. — М.: Просвещение, 1982. — С. 369.

6.Хржановский В. Г. Курс общей ботаники. Часть 2. Систематика растений: Учебник для сельхозвузов. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Высш. школа, 1982. — С. 495.

7.Нові сорти низових злакових трав для озеленення

МА Сердюк, ОМ Сердюк… - Збірник наукових праць …, 2008 

8.Пажитниця багаторічна [Електронний ресурс «Вікіпедія»]/Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B6%D0%B8%D1%82%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F_%D0%B1%D0%B0%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0 (дата звернення: 26.03.18). – Назва з титул. Екрану

9.БІОРІЗНОМАНІТТЯ ЕКОМЕРЕЖІ ЧЕРКАЩИНИ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ СПІВВІДНОШЕННЯ УГІДЬ.За М.І. Бащенко, О.Ф. Гончар, А.А. Білушенко Черкаська дослідна станція біоресурсів НААН України - 185 стор.

10. На поллиноз начхать. Е. Арбенина. Интервью с заведующей отделением аллергологии клиники иммунопатологии СО РАМН Верой НЕПОМНЯЩИХ. [Електронний ресурс] / Режим доступу: https://vn.ru/news-104071/ (дата звернення: 24.01.17). – Назва з титул. екрану.

11.ПОЛІНОЗ [Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія»] / Режим доступу:http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/6585/polinoz (дата звернення: 12.01.17). – Назва з титул. екрану.

12.Застосування сорбентів у комплексному лікуванні хворих на алергічний риніт.І.В. Гогунська, О.О. Наумова, Т.В Смагіна, І.С.Зарицька- Семейная медицина, № 2 (58), 2015

13. Пыльцевая аллергия. Е.В. Передкова - Астма и аллергия, № 1, 2013,  Москва.

14. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ ПОГОДИННИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук). І.І. Мотрук - Вінниця – 2017 .

15. Клініко-імунологічна характеристика та сучасні аспекти антигістамінної терапії сезонного алергічного риніту. Л.В. Кузнецова - Український медичний журнал «Часопис», № 1(101), 2014.

16. Современные возможности терапии поллиноза у детей. Зайцева С.В., Локшина Э.Э. , Зайцева О.В., Рубцова Т.П., Воронина О.Б., Куликова Е.В., Громадина О.В.- Русский медицинский журнал, №6, 07.03.2012.

17. Поллиноз. Княжеская Н.П., Потапова М.О., Яковенко И.В. - Атмосфера. Пульмонология и аллергология, № 1, 2005.

18.Аллергический ринит у детей: современная тактика диагностики, лечения и профилактики.   Беляева Л.М., Микульчик Н.В., Панулина Н.И. - Медицинские новости, № 2, 2013

19. Поллинозы — одна из наиболее актуальных проблем аллергологии. Богомолов А.Е., Пухлик Б.М.- Газета «Новости медицины и фармации» , 16 (467), 2013.

20. ПОЛЛИНОЗ - ПЫЛЬЦЕВАЯ АЛЛЕРГИЯ. В ПОМОЩЬ ПРАКТИЧЕСКОМУ ВРАЧУ. Н.Г.Астафьева, Л.А.Горячкина, Саратовский государственный медицинский университет(ректор — доц. В.И.Горемыкин), Российская медицинская академия последипломного образования, Москва, (ректор — проф. Л.К.Мощетова),1998.

21.Пилкування рослин, концентрація пилку яких є низькою, як фактор виникнення сезонної алергії / Л. В. Кременська // Біологічні студії. - 2015. - Т. 9, № 1. - С. 143-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2015_9_1_15.

Питання та відповіді

Де живуть мікрокліщі домашнього пилу?

Мікрокліщі домашнього пилу поширені повсюдно. Вид Dermatophagoides pteronyssinus частіше зустрічається в Європі. Для Північної Америки більш характерний вид Dermatophagoides farina. Однак обидва види живуть як в Північній Америці, так і в Європі, і мають ряд антигенів і алергенів, що викликають перехресні імунні реакції.

Зернові кліщі мешкають в основному в зерносховищах і бувають причиною алергічних захворювань у фермерів і робітників, зайнятих переробкою зерна, але іноді ці кліщі виявляються і в домашнього пилу.

Мікрокліщі домашнього пилу харчуються частинками епідермісу людей і тварин, грибами та іншими відходами, які утворюють домашній пил. Особливо багато мікрокліщів в матрацах, подушках, килимах, оббивці меблів.

Чи залежить характер алергічного захворювання від розмірів частинок алергену?

Відносно великі розміри пилкових зерен і спор грибів, мабуть, перешкоджають їх проникненню глибоко в дихальні шляхи, тому вони бувають причиною алергічного риніту і кон'юнктивіту. Однак високі концентрації в повітрі пилку і спор грибів можуть викликати і напади бронхіальної астми. Чи є такі напади наслідком виробництва цитокінів в верхніх дихальних шляхах або обумовлені попаданням пилкових зерен і спор грибів в дрібні бронхи - неясно. У хворих на бронхіальну астму при аутопсії знаходили в легких пилкові зерна. Алергія до цвілевих грибів, наприклад, роду Aspergillus, проявляється швидше нападами бронхіальної астми, ніж алергічним ринітом. Очевидно, це обумовлено проникненням в легені дрібних частинок грибів, зокрема, спор.

Що таке пилок?

Пилок - це чоловічі статеві клітини, необхідні для розмноження більшості насінних рослин. Рослини, які запилюються комахами (ентомолфільні), наприклад, троянди, зазвичай мають яскраві квіти, які залучають комах. Для вітрозапилюваних (анемофільних) рослин характерно рясне виділення пилку, що досягає в повітрі високої концентрації і тому частіше викликає сенсибілізацію. Вітрозапилюваними є багато дикорослих дерев, злаки, бур`яни. Пилкові зерна неозброєним оком неможливо розрізнити, але добре видно в мікроскоп.

Як уникнути дії частинок слущенного епідермісу кішок?

 Кращий спосіб уникнути їх - видалити з будинку кішку, що здійснимо далеко не завжди. Після того, як кішка з квартири видалена, зазвичай проходить 12 - 16 тижнів, перш ніж концентрація алергенів стане нижче порогової. Якщо сім'я не хоче або не може розлучитися з кішкою, то її слід поселити поза житловими приміщеннями. Якщо це неможливо, то хоча б не пускати кішку в спальню, використовувати для зниження концентрації алергену Fel d 1в спальні високоефективний повітряний фільтр, поміняти чохли на матрацах і подушках, хоча це не завжди достатньо знижує концентрацію алергену. Рекомендують щотижня мити кішок, щоб зменшити кількість алергенів, що впливають на хворого, сенсибілізованого до них, проте щодо впливу миття кішок на концентрацію алергенів в квартирі єдиної думки немає.

Як визначити концентрацію пилку?

Раніше концентрацію пилку визначали гравітаційним методом за допомогою предметних стекол, змочених гліцерином. Тримач для таких стекол (пробозабірник Дарема) був прийнятий в 40-х роках як стандартний пристрій для вимірювання концентрації пилку в повітрі. Завдяки його простоті, дешевизні і надійності, їм користувалися багато років. Однак через залежність результатів вимірювання від швидкості і напряму вітру і нерівномірності розподілу аерозольних часток в турбулентних повітряних потоках, згодом перейшли до сучасних об'емометрічним методам. Аспіраційні і ручні ротаційні пробозаборники дають при визначенні концентрації в повітрі пилкових зерен і спор грибів порівнянні результати. Аспіраційні пробозаборники використовуються для визначення концентрації життєздатних і нежиттєздатних спор і пилку в повітрі, особливо в закритих приміщеннях. Ручні ротаційні пробозаборники зручні тим, що на результати їх вимірювань не впливає напрямок вітру і майже не впливає швидкість повітряних потоків <24 км / год (6,6 м / сек). Дрібні спори легше відхиляються від прямого напрямку, тому рідше вдаряються об поперечини пастки. Обидва методи дають корисну інформацію.