Настінниця

Настінниця

Настінниця алергенна родичка кропиви

 

Настінниця чи постінниця ‒ рід багаторічних трав'яних рослин родини Кропивові. Це рослина з довгими тоненькими листками та дрібними, зібраними у суцвіття, квітками жовтого чи зеленого відтінку на червоно-рожевих стеблах. 

Настінниця часто росте біля стін будинків і скель. Звідси і походить її назва.

Настінниця нижча за свою близьку родичку ‒ кропиву. Її висота, як правило, складає 50-60 сантиметрів. Хоча іноді рослина може сягати і одного метру. Також, на відміну від кропиви, настінниця не має жалячих ворсинок з хімічними речовинами. Відтак, дотик до неї не призводить до вжалення та утворення висипу.

За різними даними нараховується від 5 до 30 видів настінниці.

Parietaria officinalis

Серед них найбільш поширеними є настінниця розлога чи іудейська (Parietaria judaica L.) та настінниця лікарська (Parietaria officinalis).

Остання відома антибактеріальною, протизапальною, сечогінною та кровоспинною діями. Відвар з її коріння та настоянки використовують для лікування кишечника, астми, хвороб нирок, циститу, геморою, ревматизму, тощо.

З іншого боку, постінниця і сама може стати джерелом проблем. Її пилок, на відміну від пилку кропиви, ‒ досить потужний алерген, до якого, за даними молекулярної діагностики, чутливі близько 5% українських пацієнтів з полінозом.

Втім, ця середня цифра сильна варіює у регіонах країни. Так, за найновішими даними, за чутливістю до пилку настінниці лідирують жителі Сумської та Волинської областей. Тут вона проявляється у більш як 11 % людей, хворих на поліноз. Високим є рівень чутливості до пилку цієї рослини і на Дніпропетровщині, а також – на Херсонщині та Житомирщині.

В Австралії настінницю розлогу, через високу алергенність її пилку, називають не інакше як астматичний бур’ян. 

У Європі алергенний потенціал пилку рослини оцінюється у чотири з п'яти балів. Зокрема, алергени пилку Parietaria ( видів officinalis, judaica, lusitanica, creatica) ‒ одні з найпоширеніших причин полінозу в Середземномор'ї (Іспанія, Франція, Італія, Хорватія). 

Наприклад, в Італії пилок настінниці є причиною, в середньому, 60-65% випадків сезонної алергії. Це також найпоширеніша причина алергії в Егейському регіоні Туреччини, де до пилку рослини чутливі 52% пацієнтів з алергічним ринітом. Приблизно такий же показник у Хорватії.

В той же час, в південній частині Швейцарії чутливість до цього пилку серед пацієнтів із сінною лихоманкою складає 18%. У США цей показник ще менший ‒ 8%.

Настінниця має тривалий період пилкування. Сезон цвітіння рослини починається в травні і може тривати аж до жовтня. Втім, у деяких регіонах, наприклад, в Каталонії (Іспанія), пилок настінниці може бути присутнім у повітрі весь рік.

Пікові ж обсяги пилку в 500 зерен у кубометрі повітря, як правило, фіксуються в Україні на початку червня. Іноді концентрація пилку може сягати і 700 зерен / м3 повітря.

Як показують дослідження, багато пацієнтів з чутливістю до настінниці моносенсибілізовані. Тобто, вони реагують тільки на один вид пилку. А у дітей чутливість до пилку настінниці загалом нижча, ніж у дорослих. Втім, по мірі дорослішання частота сенсибілізації істотно зростає. Крім того, до пилку рослини частіше чутливі діти з атопією. Так, під час опитування 600 дітей-атопіків (від 3 до 12 років) у Неаполі чутливими до пилку P. officinalis виявилися 9,9%. У дорослих цей показник був ще вищим ‒ 30,8% з 1400 пацієнтів. А в результаті дослідження 507 дітей з атопією та астмою в районі К'єті-Пескара в Італії чутливість до настінниці встановлено у 23% випадків.

Лікування алергії до настінниці

Втім, алергія до пилку настінниці, навіть важкі її прояви, піддається лікуванню за допомогою специфічної імунотерапії підшкірними ін'єкціями частково очищеного пилкового екстракту алергенів Parietaria.

В легших випадках виражені симптоми алергії можна усувати антигістамінними препаратами, попередньо порадившись з алергологом.

Настінниця розлога містить профілін Par j 3, кальцій-зв’язуючий білок Par j 4 та глюканазу. А основними її алергенами є Par j 1 і Par j 2. Обидва розглядаються як неспецифічні білки-переносники ліпідів (LTP). Ізоформа другого ‒ Par j 2.0101, ‒ зв'язується з IgE 82% пацієнтів. А перший ‒ Par j 1 ‒ викликає продукування IgE у 95% пацієнтів з алергією на пилок P. judaica.

Саме алерген Par j 1 забезпечує високу перехресну реактивність настінниці розлогої з настінницею лікарською ‒ за рахунок його подібності з основним алергенам останньої ‒ Par o 1. Не виключено, що подібно Par j 1, Par o 1 також білком-переносником ліпідів.

Можна припустити, що Par j 1, будучи LTP, спричинить перехресну реакцію з іншими ліпідними білками в харчових продуктах та пилку. Однак, дослідження не підтверджують наявність перехресної реакції між харчовими алергенами LTP та Par j 1. Зокрема, це спостерігається у випадку з оливою.

Натомість, при алергії до пилку настінниці може зустрічатися сенсибілізація до фісташок і буряку та чутливість до профілінів пилку берези та злаків.

Також існує вірогідність, що при алергії на настінницю, може виникати і реакція на пилок ялівцю та інших кипарисових.

Алергія на пилок настінниці найчастіше проявляється наступними симптомами:

  • свербіж в носі,
  • нежить, 
  • сльозотеча та почервоніння очей,
  • кашель.

Рідше можуть траплятися шкірні прояви:

  • кропив'янка,
  • свербіж,
  • ангіоневротичний набряк,
  • задишка.

Як показують дослідження, високий відсоток пацієнтів з алергічним ринітом, чутливих до настінниці розлогої, має підвищений ризик розвитку астми.

Наприклад, в Каталонії астму мали 47,8% учасників дослідження з алергічним ринітом, спричиненим настінницею.

 

 

Джерела інформації:

  1. https://allergy.org.ua/kropyva-ta-nastinnytsia-sestry-iz-riznymy-alerhennymy-vlastyvostiamy-pylku/
  2. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/9933896/
  3. https://helix.ru/kb/item/21-242
  4. https://lektrava.ru/encyclopedia/postennitsa-lekarstvennaya/
  5. https://en.m.wikipedia.org/wiki/Parietaria_judaica
  6. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1111/j.1398-9995.1992.tb00661.x
  7. http://www.phadia.com/en/products/allergy-testing-products/immunocap-allergen-information/weed-pollens/allergens/wall-pellitory-judaica1/
  8. http://www.phadia.com/en/Products/Allergy-testing-products/ImmunoCAP-Allergen-Information/Weed-Pollens/Allergens/Wall-pellitory-officinalis/
  9. https://www.spandidos-publications.com/10.3892/br.2020.1297

Питання та відповіді

Чи буває причиною алергічних захворювань восени цвітіння золотушника (Solidago virgaurea)?

Алергічні захворювання, причиною яких вважають пилок золотушника, насправді, мабуть, викликані пилком амброзії, так як період цвітіння обох рослин збігається. Квіти золотушника досить яскраві. Він запилюється комахами.

З яким алергеном в основному пов’язана алергія до собак?

Алергія до собак зустрічається рідше, ніж алергія до кішок. Основний алерген, з яким вона пов'язана, Can f 1, виявляється в слині і вовні собак всіх порід. Однак його кількість залежить від породи собаки. У собак деяких порід є специфічні алергени, але їх роль в етіології алергічних захворювань не встановлена. Бронхіальна астма при алергії до собак, спостерігається рідше, ніж при алергії до кішок. Використання високоефективних повітряних фільтрів і миття собак знижують концентрацію алергену Can f 1 в квартирах, де вони живуть.

Чому виникає алергія на глютен?

Алергічна реакція на глютен виникає у людей, що страждають на харчову алергію, спровоковану злаковими культурами. Глютен – білок пшеничного борошна, що має потужні алергенні властивості і провокує прояв алергії.

Чи є мікрокліщі комахами?

Мікрокліщі домашнього пилу є представниками класу павукоподібних (Arachnoidea), що включає павуків і кліщів, і до комах не належать. Розглядати їх можна тільки за допомогою мікроскопа під малим збільшенням. Мікрокліщі видів Dermatophagoides pteronyssinis, Dermatophagoides farina і Euroglyphus maynei відносяться до сімейства Pyroglyphidae. У Флориді і Бразилії зустрічається тропічний мікрокліщ Blomia tropicalis. У сімейство Pyroglyphidae входять ще зернові кліщі, також здатні викликати алергію.

Що таке атопічний дерматит?

Атопічний дерматит - це хронічне рецидивуюче запальне захворювання шкіри, що характеризується вираженим свербінням, набряком, мокнутием, лущенням і утворенням кірок. Через велику роль свербіння в патогенезі, а також через відсутність первинних морфологічних елементів, атопічний дерматит іноді називають «сверблячкою, що супроводжується висипом». Часті розчухи викликають ліхенізацію, шкіра хворих на атопічний дерматит, навіть поза вогнищ ураження, схильна до сухості.