Лисохвіст

Лисохвіст або китник (Alopecurus)

 Багаторічна трав’яниста рослина, що відноситься до родини Тонконогових (Poaceae) та росте на болотах, вологих луках і вологих трав’янистих місцях на берегах річок. Цвіте китник з квітня по серпень.  Більшість китників — добрі кормові трави. Ця рослина вважається напівозимою культурою. Крім цього, лисохвіст застосовується при облаштуванні газонів.

Лисохвіст лучний відростає в другій половині квітня, цвіте з травня по червень.

 Хоча загалом лисохвіст не вважається фармацевтичною рослиною, ця рослина використовується в традиційній медицині  при взятті алергопроб і лікуванні бронхіальної астми. В народній медицині китник застосовується як  знеболюючий, відхаркувальний, лікарський засіб, цілющі відвари здатні надавати загальнозміцнюючу дію, тож його використовують при лікуванні застуди. Також ця рослина добре допомагає при артритах, радикулітах і захворюваннях видільної системи. Лисохвіст позитивно впливає на нервову систему. У флористиці використовуються сухоцвіти китника при оздобленні декоративних букетів і композицій. [1],[2],[3],[4].

 В Україні росте майже по всій території , окрім Степу, переважно на заплавних луках [5],[6].

В середині літа викидають свій пилок лугові трави, у т.ч. цвіте лисохвіст (або китник). Тож із цвітінням лугових рослин пов’язують так званий літній поліноз, що викликається пилком таких лугових рослин як лисохвіст, пирій, тимофіївка, грястиця, пшениця, жито, овес, кукурудза, кульбаба тощо.

Характерна особливість алергії на пилок – сезонність , оскільки поліноз завжди збігається з періодом цвітіння тих чи інших рослин, тож прояви виділяються певною циклічністю і регулярністю, в залежності від сезону. Тобто щорічно майже в один і той же час (з коливаннями до декількох тижнів), людину починають турбувати схожі симптоми, при цьому нежить і чхання не припиняються до тих пір, поки пилок буде впливати на слизову носа, при чому звичайні засоби від застуди не допомагають. При вітряній погоді симптоми алергії загострюються, а ось в дощову погоду пилок дощем прибивається до землі, і у людей можливе полегшення деяких проявів алергії.[7],[8],[9],[10],[11],[12].

Симптоми алергічної реакції на пилок лисохвосту (літній поліноз або сінна лихоманка) мають родинні ознаки з іншими видами алергій, але основні прояви виникають у весняно -літній період як реакція організму на цвітіння лисохвосту.

Одними з перших ознак алергії є: нежить і набряклість носових пазух (так званий алергічний риніт), почервоніння слизових оболонок очей і їх сльозливість (так званий алергічний кон'юнктивіт), першіння в горлі. Також одним із проявів алергії є чхання - у відповідь на подразник слизова набухає, організм намагається позбутися алергену, тому чхання є захисною реакцією організму.  Вищеперераховані ознаки складають найбільш типовий у клінічній симптоматиці полінозу риноконъюнктивитний синдром, що поєднує в собі алергічні ознаки з боку верхніх дихальних шляхів, слизової оболонки носа та слизової оболонки очей. Але іноді може виникнути боязнь світла; почервоніння і свербіж шкірних покривів (так звана локалізована кропив'янка, коли на шкірі з'являються різко окреслені пухирі).

Дуже часто алергія на злакові у дитини або дорослого виявляє себе як алергічний фарингіт з набряком горла, сильним свербінням неба, почервонінням піднебінних дужок, задньої стінки глотки. Спостерігається загальне нездужання - втома, падіння працездатності, слабкість.

 Алергічна реакція на пилок лугових трав може прийняти й більш тяжкі форми -  вона виникає протягом перших кількох хвилин після контакту з алергеном і проявляється у вигляді набряку Квінке і генералізованої кропив'янки, разом з цим може розвинутись набряк гортані (утруднення дихання, через що виникає ризик задухи), шлунково-кишкового тракту (симптоми - болі в животі, нудота, блювота), у потерпілого різко падає артеріальний тиск, з'являється відчуття оглушення (легка форма шоку) або втрата свідомості (важка форма шоку).

Звичайно, симптоми простих форм алергій - алергічного риніту і кон’юнктивіту - необхідно відрізняти від застудних захворювань.
 

Джерела:
1. Видовий склад колекції кормових культур Устимівської дослідної станції рослинництва. В.Я. Кочерга, Генетичні ресурси рослин, 2012, № 10/11

2. Полезные, вредные и ядовитые растения. С.Н. Надежкин, И.Ю.Кузнецов, ООО «Издательство КноРус»,2013

3. Энциклопедический справочник. Лечение растениями. - М.: «Издательский дом «АНС», 2005. - 1024 с.

4. Губанов И. А., Киселева К. В., Новиков В. С., Тихомиров В. Н. Луговые травянистые растения. Биология и охрана: Справочник. - М.: Агропромиздат, 1990.

5. Кузьмішина І. Флора і рослинність України. Курс лекцій/Ірина Кузьмішина. - Луцьк: Друк ПП Іванюк В.П.,2016. -152 с.

6. Географічна енциклопедія України: В 3-х т./ Ред-кол.: О.М. Маринич (відповід. ред.) та ін. - К.: "Українська Радянська Енциклопедія" ім. М.П. Бажана, 1990. - Т.2: З - О. - 480 с.

7. Пыльцевая аллергия. Е.В. Передкова - Астма и аллергия, 2013, г. Москва

8. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ ПОГОДИННИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД. І.І. Мотрук - Вінниця – 2017 (Дисертаціяна здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук)

9. Клініко-імунологічна характеристика та сучасні аспекти антигістамінної терапії сезонного алергічного риніту. ЛВ Кузнецова - Український медичний часопис, 2014

10. Современные возможности терапии поллиноза у детей. Зайцева С.В. ,Локшина Э.Э. , Зайцева О.В. , Рубцова Т.П. Воронина О.Б. Куликова Е.В. Громадина О.В.-  Русский медицинский журнал, №6 от 07.03.2012

11. Перехресна харчова алергія у пацієнтів з сезонним алергічним ринітом. Д.Д. Заболотна, І.В. Гогунська, О.О. Наумова, Л.В.Забродська, Т.В. Смагіна, В.І. Нестерчук, Н.О. Пелешенко, В.Д. Гайдук, Т.Ю. Холоденко - ДУ «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка НАМН України» (дир. –акад. НАМН України Д.І. Заболотний), 2016.

12. Поллинозы — одна из наиболее актуальных проблем аллергологии. Богомолов А.Е., Пухлик Б.М, Газета «Новости медицины и фармации» , 16 (467) 2013.