Липа
Ли́па (Tilia)
Це надзвичайно красиве дерево відноситься до сімейства Мальвових(Malvaceae). Загалом у світі налічується близько 350 видів лип. Ця рослина - відомий довгожитель, в середньому липи доживають до 300-400 років, а окремі дерева досягають віку 1200 років. Липа своєю красою завоювала любов багатьох міст - назви деяких з них навіть ототожнюють з назвою цієї рослини: Лейпциг, Лієпая, Липецьк.
В Україні поширено 7 видів липових дерев, з них найбільш поширена - липа серцелиста (Tilia cordata). Особливо гарна липа влітку, під час бурхливого цвітіння, яке зазвичай відбувається в червні -липні і триває близько 10-15 днів. У цей період рослина зверху до низу покрита жовтими запашними квітками, ніжний солодкий аромат яких відчувається далеко за межами липових садів.
Це дерево цінується своїми лікарськими, кормовими та медоносними властивостями. Липова деревина дуже м'яка, легко піддається обробці і не жолобиться, тому з неї виготовляють фанеру, меблі, бочкову тару, виробляють деки електрогітар. Липа прекрасно підходить для різьблення по дереву, тому з неї за старих часів робили гарні віконні лиштви.
Липа відома своєю незвичайною красою, тому її у якості декоративної рослини висаджують для прикраси садів, парків, міських бульварів тощо. Як джерело лікарської сировини липу здавна використовують в медицині - у народі широко застосовуються практично всі частини рослини, в офіційній медицині використовують тільки квіти липи - липовий цвіт.[1],[2],[3].
Поширена майже по всій Україні, на Поліссі рідше, в Криму - переважно у верхньому гірському поясі, майже не зустрічається в глибокому степу. Заготівлі- Хмельницька, Вінницька, Київська, Полтавська, Черкаська, Сумська, Харківська, Донецька області.[4].
Сінна лихоманка на липу виникає у алергіка в період рясного цвітіння липи, зазвичай це кінець червня - початок липня.
Оскільки контакт з пилком липового дерева відбувається повітряним шляхом, пилок, потрапляючи в очі та дихальні шляхи людини, а також осідаючи безпосередньо на шкірі, "дратує" слизові поверхні і верхні шари епідермісу. Справа у тому, що у людей групи ризику в організмі є певні білки - антитіла, які вступають у протидію із білком, що містить у собі липовий пилок.
В результаті реакції у відповідь імунна система виробляє антитіла з метою знищення "ворога", і в кров виділяються біологічно активні речовини (гістамін, серотонін та ін.), що і призводить до ослаблення імунітету. Тому вже через пару годин після контакту з алергеном - липовим пилком - починаються ознаки алергічної реакції. У випадку припинення контакту з алергеном антитіла зберігаються в організмі людини, й при повторному контакті відновлюється запальна реакція, більш бурхлива від первісної. .[5],[6],[7],[8],[9],[10],[11],[12],[13],[14],[15],[16],[17].
Симптоми алергічної реакції на пилок рослин (поліноз) мають родинні ознаки з іншими видами алергій, але основні прояви сінної лихоманки виникають у весняно - літній період як реакція організму на цвітіння рослин (в нашому випадку - липи).
Дихальна система першою реагує на контакт з алергеном, надалі можуть постраждати шкірні покриви і порушується робота нервової системи. Тому потрібно з усією серйозністю поставитися до виникнення таких проявів і своєчасно реагувати на сигнали свого організму.
Основні симптоми алергії на липу виникають у період її цвітіння та можуть проявлятись як: свербіж піднебіння, почервоніння очей та їх сльозливість (так званий алергічний кон’юнктивіт), нежить та закладеність носа (алергічний риніт); першіння в горлі, кашель, хрипи, іноді з'являється ускладнене дихання, лихоманка або напади бронхіальної астми; можливі висипання, почервоніння, пухирі (за типом кропив'янки); мігрень; підвищений тиск; розлад шлунково - кишкового тракту; болі в суглобах (при проникненні частинок пилку в кров); у важких випадках можливий набряк Квінке.
Також, одним з проявів алергії є чхання - у відповідь на подразник слизова набухає, організм намагається позбутися алергену, тож чхання є захисною реакцією організму. Звичайно, прояви алергічного риніту та кон’юнктивіту необхідно відрізняти від застуди - основні відмінності полінозу полягають у його певній циклічності та регулярності, в залежності від сезону.
Тобто щорічно, майже в один й той самий час (з коливаннями до декількох тижнів), людину починають турбувати безперервне чхання та рясні виділення з носу (саме з цього розпочинається перший напад сінної лихоманки), при цьому звичайні лікарські засоби від нежиті не допомагають. Й нежить не припиняється доти, доки пилок буде впливати на слизову носу.
В період цвітіння рослин найбільша кількість пилку спостерігається в ясну та вітряну погоду, так як вітер швидше розносить пилок по повітрю. Дощем пилок прибивається до землі, тож у цей час можливе стихання деяких проявів алергії, й більшість чутливих до алергенів людей почувають у цей час значне полегшення свого стану.[5],[7],[8],[9],[10],[11],[12],[13],[14],[15].
Джерела:
1.Товстуха Е.С. Золоті рецепти української народної медицини. — Л., 2010.
2. Лікарські рослини: енциклопедичний довідник / Відповідальний редактор А. М. Гродзінський. — К.: Видавництво «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — 544 с. ISBN 5-88500-055-7
3.Гамуля Ю. Г. Рослини України / за ред. канд. біол. наук О. М. Утєвської. — X.: Фактор, 2011. — 208 с.: іл.
4.Липа дрібнолиста [Електронний ресурс «Вікіпедія»] Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D0%BF%D0%B0_%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B0 (дата звернення: 26.03.18). – Назва з титул. екрану
5.Визначення пилкових алергенів у атмосферному повітрі. (методичні рекомендації)
О.І. Турос, І.М. Ковтуненко, В.В. Родінкова, Київ — 2014.
6.Пилкування рослин, концентрація пилку яких є низькою, як фактор виникнення сезонної алергії / Л. В. Кременська // Біологічні студії. - 2015. - Т. 9, № 1. - С. 143-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2015_9_1_15
7.ПОЛІНОЗ [Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія»] / Режим доступу:http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/6585/polinoz (дата звернення: 12.01.17). – Назва з титул. екрану.
8.Застосування сорбентів у комплексному лікуванні хворих на алергічний риніт.І.В. Гогунська, О.О. Наумова, Т.В Смагіна, І.С.Зарицька- Семейная медицина, № 2 (58), 2015
9. Пыльцевая аллергия. Е.В. Передкова - Астма и аллергия, № 1, 2013, Москва.
10. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ ПОГОДИННИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук). І.І. Мотрук - Вінниця – 2017 .
11. Клініко-імунологічна характеристика та сучасні аспекти антигістамінної терапії сезонного алергічного риніту. Л.В. Кузнецова - Український медичний журнал «Часопис», № 1(101), 2014.
12. Современные возможности терапии поллиноза у детей. Зайцева С.В., Локшина Э.Э. , Зайцева О.В., Рубцова Т.П., Воронина О.Б., Куликова Е.В., Громадина О.В.- Русский медицинский журнал, №6, 07.03.2012.
13. Поллиноз. Княжеская Н.П., Потапова М.О., Яковенко И.В. - Атмосфера. Пульмонология и аллергология, № 1, 2005.
14.Аллергический ринит у детей: современная тактика диагностики, лечения и профилактики. Беляева Л.М., Микульчик Н.В., Панулина Н.И. - Медицинские новости, № 2, 2013.
15. Поллинозы — одна из наиболее актуальных проблем аллергологии. Богомолов А.Е., Пухлик Б.М.- Газета «Новости медицины и фармации» , 16 (467), 2013.
16. ПОЛЛИНОЗ - ПЫЛЬЦЕВАЯ АЛЛЕРГИЯ. В ПОМОЩЬ ПРАКТИЧЕСКОМУ ВРАЧУ. Н.Г.Астафьева, Л.А.Горячкина, Саратовский государственный медицинский университет(ректор — доц. В.И.Горемыкин), Российская медицинская академия последипломного образования, Москва, (ректор — проф. Л.К.Мощетова),1998.
17.Пилкування рослин, концентрація пилку яких є низькою, як фактор виникнення сезонної алергії / Л. В. Кременська // Біологічні студії. - 2015. - Т. 9, № 1. - С. 143-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2015_9_1_15.