Ліщина

Ліщина

Ліщи́на (Corylus avellana)

Багаторічна рослина, що відома під місцевими назвами- горі́шник або лісовий горіх. Відноситься до родини Березових (Betulaceae), із темно-сірою корою та їстівними плодами – горішками. Батьківщиною цієї рослини вважається Європа, але поширена ліщина й на Кавказі, Середньому Сході, в Америці та Канаді. Найчастіше ліщина зустрічається на лісових галявинах у широколистяних, мішаних, а також у хвойних лісах.

Цей чагарник зустрічається вздовж ярів, так як уникає прямих променів сонця, віддає перевагу родючим грунтам, пасовищам, узліссям та пагорбам. Не зустрічається на торф’яних й болотних місцевостях.

В період цвітіння ліщини ранньою весною (березень-квітень) й до розпускання листя в повітрі з’являється багато пилку ліщини, який виступає сильним алергеном. Горішки достигають у серпні та для більшості населення є смачними ласощами.

Взагалі з давніх часів людині відомі корисні властивості цієї рослини. До складу білків горіхів ліщини входять незамінні для людини амінокислоти та жири, тому горіх ліщини є корисним продуктом харчування та частково є заміною м’яса тварин для вегетаріанців. З ядра горішка ліщини виробляють також й інші харчові продукти – рослинні вершки, варення, халву, а олія ядра горішка використовується як у парфумерії, так і в медицині, де виступає основою для значної кількості ліків, що допомагають лікувати такі важкі хвороби як варикозне розширення вен, тромбофлебіт тощо.

Настій кори ліщини використовуються для виготовлення жарознижувальних та в’яжучих лікарських засобів, а  у якості антисептика та при захворюваннях печінки використовують листя цієї рослини. В корі ліщини містяться природні барвники для виготовлення жовтої фарби. Також ліщина широко використовується у бджільництві - бджоли збирають багато меду ліщини, а самим пилком ліщини підгодовують бджіл узимку та навесні.  [1],[2],[3],[7].

 

Окрім вкрай південних областей, ліщина поширена по всій території України в степових та лісостепових зонах. Райони для заготівель — Черкаська та Київська області,  Полтавська, Кіровоградська, також південні частини Волинської та Рівненської областей, Вінницька, Сумська області.[4].

Алергічна реакція саме на ліщину пов’язана із часом її цвітіння у березні- квітні. У випадку припинення контакту із алергеном -пилком - антитіла зберігаються в організмі людини, й надалі, при повторному контакті із алергеном, виділяють гормон гістамін, який порушує запальну реакцію.

Окрім загального зниження імунітету людини, такий фактор як спадковість також може провокувати алергічну реакцію. Протеїн T4, що зумовлює алергію на пилок ліщини, схожий за будовою з алергенами, що містяться у білкових сполученнях пилку берези, й це тягне за собою дуже сильну перехресну алергію, тому при підозрі на перехресну алергію не рекомендують вживати препарати на основі березових бруньок, соку, шишок вільхи тощо.

Також зустрічаються перехресні реакції на пилок дубу, вільхи та буку. Протеїн Т4 міститься як у диких сортах, так і в культурних сортах ліщини, тому будь-який вид ліщини є алергенним для сприйнятливих  людей. Деякі продукти, такі як мед, яблука, вишні, персики, черешні, абрикоси, полуниця, морква також можуть викликати перехресну харчову алергію.

Також період цвітіння ліщини збігається з активністю цвілевих грибів, тож досить часто один алерген може підсилювати дію іншого, хоча в даному випадку й не відбувається перехресної алергії.[5],[6],[7],[8],[9],[10],[11],[12],[13],[15],[16],[17],[18].

Алергічна реакція на контакт із пилком називається сезонним полінозом. Основні симптоми проявів сінної лихоманки на пилок ліщини проявляються протягом мінімум двох годин, але частіше - протягом декількох днів після контакту чутливої людини із пилком.

Симптоми можуть бути дуже різноманітними : головний біль, почервоніння слизових оболонок очей та їх сльозливість (так званий алергічний кон’юнктивіт), нежить та закладеність носу (алергічний риніт); сухий кашель, першіння в горлі; порушення сну; підвищена втомлюваність; іноді з'являються задуха, лихоманка або напади бронхіальної астми, міокардит. Всі вищевказані прояви виділяються певною циклічністю та регулярністю, в залежності від сезону.

У період цвітіння ліщини найбільша кількість пилку спостерігається в ранкові часи та в сонячну погоду. Дощем пилок прибивається до землі, тож у цей час можливе стихання та полегшення деяких проявів сезонного полінозу.[6],[8],[10],[11],[12],[13],[15],[16],[17]

 

Джерела:

1. Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шаброва С. І. Дари лісів. — К.: «Урожай», 1979.

2. Фундук: прикладна генетика, селекція, технологія розмноження і виробництва: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / І. С. Косенко, А. І. Опалко, О. А. Опалко ; за ред. І. С. Косенка; Нац. акад. наук України, Нац. дендропарк "Софіївка". – К.: Наукова думка, 2008. – 256 с.: ілюстр.

3. В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — Київ: Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)

4. Ліщина звичайна [Електронний ресурс «Вікіпедія»] /(дата звернення: 26.03.18). – Назва з титул. екрану: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B0 (дата звернення: 26.03.18). – Назва з титул. екрану

5.Пилкування рослин, концентрація пилку яких є низькою, як фактор виникнення сезонної алергії / Л. В. Кременська // Біологічні студії. - 2015. - Т. 9, № 1. - С. 143-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2015_9_1_15

6. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ ПОГОДИННИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук). І.І. Мотрук - Вінниця – 2017 .

7.Визначення пилкових алергенів у атмосферному повітрі. (методичні рекомендації)

О.І. Турос, І.М. Ковтуненко, В.В. Родінкова, Київ - 2014

8.ПОЛІНОЗ [Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія»] / Режим доступу:http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/6585/polinoz (дата звернення: 12.01.17). – Назва з титул. екрану.

9.Застосування сорбентів у комплексному лікуванні хворих на алергічний риніт.І.В. Гогунська, О.О. Наумова, Т.В Смагіна, І.С.Зарицька- Семейная медицина, № 2 (58), 2015

10. Пыльцевая аллергия. Е.В. Передкова - Астма и аллергия, № 1, 2013,  Москва.

11. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ ПОГОДИННИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук). І.І. Мотрук - Вінниця – 2017 .

12. Клініко-імунологічна характеристика та сучасні аспекти антигістамінної терапії сезонного алергічного риніту. Л.В. Кузнецова - Український медичний журнал «Часопис», № 1(101), 2014.

13. Современные возможности терапии поллиноза у детей. Зайцева С.В., Локшина Э.Э. , Зайцева О.В., Рубцова Т.П., Воронина О.Б., Куликова Е.В., Громадина О.В.- Русский медицинский журнал, №6, 07.03.2012.

14. Поллиноз. Княжеская Н.П., Потапова М.О., Яковенко И.В. - Атмосфера. Пульмонология и аллергология, № 1, 2005.

15.Аллергический ринит у детей: современная тактика диагностики, лечения и профилактики.   Беляева Л.М., Микульчик Н.В., Панулина Н.И. - Медицинские новости, № 2, 2013

16. Поллинозы — одна из наиболее актуальных проблем аллергологии. Богомолов А.Е., Пухлик Б.М.- Газета «Новости медицины и фармации» , 16 (467), 2013.

17. ПОЛЛИНОЗ - ПЫЛЬЦЕВАЯ АЛЛЕРГИЯ. В ПОМОЩЬ ПРАКТИЧЕСКОМУ ВРАЧУ. Н.Г.Астафьева, Л.А.Горячкина, Саратовский государственный медицинский университет(ректор — доц. В.И.Горемыкин), Российская медицинская академия последипломного образования, Москва, (ректор — проф. Л.К.Мощетова),1998.

18.Пилкування рослин, концентрація пилку яких є низькою, як фактор виникнення сезонної алергії / Л. В. Кременська // Біологічні студії. - 2015. - Т. 9, № 1. - С. 143-152. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bist_2015_9_1_15.

 

Види алергії Прояви алергії

Питання та відповіді

Де більше позначається вплив алергенів грибів, в тому числі цвілевих, в приміщеннях або на відкритому повітрі?

І там і там. Алергени грибів можна розділити на діючі протягом усього року в закритих приміщеннях і сезонні, вуличні. Деякі види грибів - важливих джерел алергенів - зустрічаються як в приміщеннях, так і на відкритому повітрі. Зважені в повітрі спори грибів вловлюють так само, як пилок рослин.

У помірному кліматі їх концентрація схильна до сезонних коливань. Вона підвищується в теплу погоду, в той час як мороз і випав сніг перешкоджає росту грибів. На відкритому повітрі переважають спори грибів Alternaria і Cladosporium (або Hormodendrum). Їх концентрація в повітрі зростає в кінці літа і початку осені і коливається протягом дня. Їх багато в гниючих рослинах і опалому листі. Крім того, у зовнішньому середовищі поширені спори грибів родів Aspergillus, Penicillium і Bortrytis. Спори грибів у всіх районах світу, за винятком полярних, виявляються круглий рік. Кількість їх особливо велика там, де сіють зернові культури.

У районах, де вирощують зернові культури, переважають спори грибів роду Alternaria. У Північній Америці важливим джерелом спор на відкритому повітрі є гриби роду Cladosporium. Це широко розповсюджені сапрофіти. Для деяких сільськогосподарських рослин (шпинату, помідорів, бананів) вони патогенні. Рід Helminthosporium включає гриби-паразити рослин, особливо на півдні США. Гриби роду Curvularia бувають причинами алергічного грибкового синуситу, алергійного риніту і бронхіальної астми. Гриби роду Epicoccum широко поширені на оброблюваних або порослих злаковими травами землях. На Середньому Заході США восени в суху погоду концентрація їх спір в повітрі особливо висока. Гриби роду Fusarium зустрічаються у всьому світі. Вони викликають псування продуктів і захворювання рослин. Інший, що викликає псування продуктів, рід грибів - Aspergillus. Він широко представлений в гниючих рослинних рештках і компостних купах. Спори грибів цього роду в приміщеннях присутні у великих кількостях, ніж на відкритому повітрі.

 

Гриби родів Aspergillus і Penicillium - основні мешканці закритих приміщень і складів, де вони виявляються круглий рік. Вони можуть рости в умовах відносно низької вологості (в корівниках, сараях та інших закритих приміщеннях, зокрема, в підвалах). Aspergillus також часто присутні в гниючому зерні, рослинних відходах, опалому листі і компостних купах. Penicillium можуть в закритих приміщеннях рясно розмножуватися. Вони утворюють характерну зелену цвіль в сирих підвалах і на зіпсованих продуктах. Гриби роду Rhizopus і Cladosporium теж часто виявляються в закритих приміщеннях, особливо на гниючому дереві. Плісняві гриби поширені також в сирих ванних кімнатах і на підвіконнях. Випарники і зволожувачі, обсіменені спорами цвілевих грибів, стають джерелами їх надходження в повітря.

Що таке алергени?

Алергени - це антигени, що викликають утворення IgE. Про алергії до будь-якого антигену свідчать позитивні шкірні проби на нього і наявність специфічних IgE в сироватці за даними радіоаллергосорбентного або твердофазного імуноферментного аналізу. Результати шкірних проб і визначення специфічних IgE треба оцінювати з урахуванням анамнезу та клінічної картини. Лікар, який проводить алергологічне обстеження, повинен знати, які алергени характерні для даної місцевості.

Чому контактний дерматит очей має настільки важливе значення?

Контактний дерматит - найпоширеніше захворювання шкіри століття. Повіки з їх м'якою тонкою шкірою особливо схильні до алергічних реакцій уповільненого типу. Крім неприємних відчуттів контактний дерматит шкіри повік викликає і косметичний дефект, тому хворі в більшості випадків звертаються до лікаря.

Що таке пилок?

Пилок - це чоловічі статеві клітини, необхідні для розмноження більшості насінних рослин. Рослини, які запилюються комахами (ентомолфільні), наприклад, троянди, зазвичай мають яскраві квіти, які залучають комах. Для вітрозапилюваних (анемофільних) рослин характерно рясне виділення пилку, що досягає в повітрі високої концентрації і тому частіше викликає сенсибілізацію. Вітрозапилюваними є багато дикорослих дерев, злаки, бур`яни. Пилкові зерна неозброєним оком неможливо розрізнити, але добре видно в мікроскоп.

Чи часто спостерігаються полінози, пов’язані з пилком дерев?

Сезон цвітіння дерев в більшості кліматичних зон коротше, ніж сезон цвітіння трав, і пов'язані з пилком дерев полінози зустрічаються рідше. У Північній Америці і Європі дерева цвітуть ранньою весною, раніше, ніж злаки та інші трави. Перехресні реакції алергени пилку дерев викликають значно рідше, ніж алергени пилку трав. В основному джерелами рясного утворення пилку бувають покритонасінні дерева (береза, в'яз, клен, ясен, вільха, ліщина, дуб). Покритонасінні включают два підкласу Monocotyledonae (в нього входять злаки) і Dicotyledonae (в нього входять квітучі рослини, листяні дерева, інші види трав).