Клен
Клен
Надзвичайно розповсюджена рослина. Це гарне дерево або чагарник з простим або складним листям на довгих черешках. Відноситься до дерев та кущів сімейства Сапіндових. Назва клена походить від “acer” (лат.), що перекладається як гострий, бо клен має листя з гострими лопатями. Ця рослина воліє до помірного клімату, тому поширена по всій території України.
Відомо до 125 видів клену, батьківщина більшості з яких - Азія, але зустрічаються також в Європі, північній Африці та Північній Америці. В Україні налічується близько 17 видів клена: клен звичайний, клен Гінала, клен зеленокрилий, клен сріблястий, клен татарський (у природі росте у вигляді великого чагарнику), явір (клен білий) та ін. Більшість видів клена - це стрункі дерева висотою від 10 до 40 м, з густою розлогою кроною. Стовбур цієї рослини подібний до колони та вкритий темно-сірою корою. Листя широкі та здатні витримати сильний дощ, саме тому під густою кроною клена так добре ховатися від зливи.
Серед кленів зустрічаються й кущі з рядом невеликих гілок, що ростуть від основи стовбура. Клен загалом - листопадне дерево, і тільки кілька видів з Південної Азії і Середземномор'я є вічнозеленими. Період цвітіння клену- друга половина березня та квітень. Клени -чудові медоноси, вони дуже важливі для виживання бджіл, особливо навесні, тож їх часто висаджують біля пасік. Також клени дуже популярні в озелененні садових ділянок та парків, так як різні види клену мають свою оригінальну форму та забарвлення листя, цікавий малюнок кори та пагонів, незвичайні суцвіття та плоди - крилатки. Восени листя кленів перетворюється у суцвіття жовтих, червоних, помаранчевих кольорів. Деякі види клена використовують для одержання цукрового сиропу - сік клена не поступається за смаком березовому. З деревини клена виробляють кларнети та флейти, так як клен має важку та щільну деревину, вона тверда, міцна, й при всиханні мало розбухає і жолобиться, та й розколюється з великими труднощами. Клен має одну цікаву властивість- він може передбачати погоду. Коли клен “плаче” (з черешків листя, у самої гілки, крапелька за крапелькою течуть “сльози”)- через кілька годин буде дощ.
Клен фігурує у культурі багатьох народів. В українському фольклорі найбільш популярний явір - один з видів клена- який асоціюється з сином, самотнім парубком тощо. У віршах Шевченка Т.Г. явір символізує козацьку долю. У ірокезів існувало свято під назвою Дяка клену. На державному прапорі Канади зображений листок цукрового клена, що символізує єднання нації. Тож клен - національний символ цієї країни, й вважається, що спочатку кленовий лист уособлював у собі всіх дітей емігрантів. В Демократичній республіці Конго у 2005 році була виготовлена перша дерев’яна монета номіналом 5 франків - вона є офіційним засобом платежу та вироблена з клену. У Японії поширена закуска з кленового листя, що обсмажене у фритюрі.[1],[2],[3], [4],[5],[6],[7],[8].
Поширений майже по всій Україні. Культивують у парках і захисних насадженнях. Райони заготівель — правобережний і лівобережний Лісостеп, Прикарпаття та Карпати. Явір найчастіше зустрічається на Закарпатті та Галичині. [6].
Причина алергії – пилок клена. Алергія виникає як чутлива реакція організму людини, що виникає через зниження загального імунітету або його неправильної роботи. Алергічну реакцію на клен викликає контакт з його пилком при вдиханні, адже пилок містить особливу білкову речовину та переноситься по повітрю на великі відстані. Пилок потрапляє на слизову носа, й імунна система сприймає його як чужорідну речовину.
Таким чином організмом виробляються антитіла для боротьби із “ворогом”– так само, як у випадку з вірусами, бактеріями та іншими мікробами. В крові при цьому починає вироблятися особлива хімічна речовина – гістамін, що й викликає надалі основні симптоми алергії: нежить, закладеність носа, кашель, чхання, сльозотеча У випадку припинення контакту із алергеном антитіла зберігаються в організмі людини, й при повторному контакті відновлюється запальна реакція.
Незважаючи на невеликі зелені зони, які є в містах, саме городяни, на відміну від людей, що проживають у сільській місцевості, страждають від прояву алергічної реакції на пилок рослин. Причиною такої ситуації є висока забрудненість повітря. Міські жителі дихають шкідливими хімічними компонентами, які подразнюють слизові оболонки дихальних шляхів й знижують імунітет. Алергічна реакція може виникнути в будь-якому віці, навіть якщо у дитинстві та юності людина не страждала від алергії.
Проблема загострюється тим, що пилок може переміщатися по повітрю на сотні кілометрів. Чим більше цих частинок у повітрі, тим більше страждають чутливі до цвітіння рослин люди. При цьому найчастіше потерпають дихальні шляхи, шкіра та шлунково - кишковий тракт.[9],[10],[11],[12],[13],[14],[15],[16],[17].
Алергічний риніт, або поліноз, – це сезонне захворювання, причина якого, як відомо, пилок рослин. Іноді це захворювання називають ще сінною лихоманкою, весняним катаром, пилковою астмою, сезонним ринітом. Основні алергічні прояви полінозу виникають навесні у період цвітіння клену.
Алергія на пилок може призводити до виникнення таких реакцій: алергічний риніт (багаторазове чхання, свербіж у носі, нежить, закладеність носа); алергічний кон’юнктивіт (сльозотеча, почервоніння очей); алергічний фарингіт (свербіж мови і неба); алергічна бронхіальна астма (кашель, утруднене дихання); симптоми інтоксикації організму (стомлюваність, дратівливість, зменшення маси тіла); дерматологічні прояви (дерматит, кропив’янка).
Симптоми алергії багато в чому нагадують симптоми застуди, але, на відміну від останніх, у хворого не підвищується температура тіла. Також основні відмінності сінної лихоманки у тому, що її симптоми виділяються певною циклічністю та регулярністю, в залежності від сезону. Тобто щорічно, майже в один й той самий час (з коливаннями до декількох тижнів), людину починає турбувати нестримне, нескінченне чхання та сильні виділення з носу - саме з цього розпочинається приступ полінозу. Й нежить не припиняється доти, доки пилок буде впливати на слизову носу.
У період цвітіння клену найбільша кількість пилку спостерігається в ранкові часи, в сонячну та вітряну погоду, адже вітром пилок розноситься на великі відстані. Дощем пилок прибивається до землі, тож у цей час можливе стихання деяких проявів алергії, й більшість чутливих до алергенів людей почувають у цей час значне полегшення свого стану.[9],[10],[11],[12],[13],[14],[15],[16],[17].
Джерела:
[1].Клен // Біологічний словник / за ред. К. М. Ситника, В. О. Топачевського. — К. : Головна редакція УРЕ, 1986. — 680 с.
[2].Бродович Т. М., Бродович М. М. Атлас дерев та кущів заходу України. — Львів: Вища школа, 1973. — 240 с.
[3].Кохно М.А. Районування території України для інтродукції кленів // Інтродукція та акліматизація рослин. – К.: Наук. думка, 1966. – С. 80-91.
[4].Собченко В.Ф. Клен оксамитовий (Acer velutinum Boiss.) та його форми у ландшафтному будівництві // Будівництво та реконструкція ботанічних садів і дендропарків в Україні / Матеріали наукової конференції 23-26 травня. – Сімферополь: Изд-во "ДиАйПи", 2006. – С. 201-205.
Флора УРСР. Т. 7. К.: Вид-во АН України, 1955. 660 c.
[5].Фодор С.С. Флора Закарпаття. Львів: Вища школа, 1974. 208 с.
[6].Клен звичайний [Електронний ресурс «Вікіпедія»] / Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%BD_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9(дата звернення: 16.02.18).– Назва з титул. екрану.
[7].Петров В.В. Растительный мир нашей Родины: Кн. для учителя. — 2-е изд., доп. — М.: Просвещение, 1991. — 207 с. Джерело: https://collectedpapers.com.ua/ru/flora_motherland/roslinnij-svit-shirokolistyanix-lisiv.
[8]. Гроздова Н.Б., Некрасов В.И., Глоба-Михайленко Д.А. Деревья, кустарники и лианы. – М.: Лесн. пром-сть., 1986. – 349 с Джерело: https://collectedpapers.com.ua/ru/trees_shrubs_and_creepers/acer.
[9].ПОЛІНОЗ [Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія»] / Режим доступу:http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/6585/polinoz (дата звернення: 12.01.17). – Назва з титул. екрану.
[10]. Пыльцевая аллергия. Е.В. Передкова - Астма и аллергия, № 1, 2013, Москва.
[11]. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ ПОГОДИННИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук). І.І. Мотрук - Вінниця – 2017 .
[12]. Клініко-імунологічна характеристика та сучасні аспекти антигістамінної терапії сезонного алергічного риніту. Л.В. Кузнецова - Український медичний журнал «Часопис», № 1(101), 2014.
[13]. Современные возможности терапии поллиноза у детей. Зайцева С.В., Локшина Э.Э. , Зайцева О.В., Рубцова Т.П., Воронина О.Б., Куликова Е.В., Громадина О.В.- Русский медицинский журнал, №6, 07.03.2012.
[14]. Поллиноз. Княжеская Н.П., Потапова М.О., Яковенко И.В. - Атмосфера. Пульмонология и аллергология, № 1, 2005.
[15].Аллергический ринит у детей: современная тактика диагностики, лечения и профилактики. Беляева Л.М., Микульчик Н.В., Панулина Н.И. - Медицинские новости, № 2, 2013.
[16]. Поллинозы — одна из наиболее актуальных проблем аллергологии. Богомолов А.Е., Пухлик Б.М.- Газета «Новости медицины и фармации» , 16 (467), 2013.
[17]. ПОЛЛИНОЗ - ПЫЛЬЦЕВАЯ АЛЛЕРГИЯ. В ПОМОЩЬ ПРАКТИЧЕСКОМУ ВРАЧУ. Н.Г.Астафьева, Л.А.Горячкина, Саратовский государственный медицинский университет(ректор — доц. В.И.Горемыкин), Российская медицинская академия последипломного образования, Москва, (ректор — проф. Л.К.Мощетова),1998.