Клен

Клен

Клен

Надзвичайно розповсюджена рослина. Це гарне дерево або чагарник з простим або складним листям на довгих черешках. Відноситься до дерев та кущів  сімейства Сапіндових. Назва клена походить від “acer” (лат.), що перекладається як гострий, бо клен має листя з гострими лопатями. Ця рослина воліє до помірного клімату, тому поширена по всій території України.

Відомо до 125 видів клену, батьківщина більшості з яких - Азія, але зустрічаються також в Європі, північній Африці та Північній Америці. В Україні налічується близько 17 видів клена: клен звичайний, клен Гінала, клен зеленокрилий, клен сріблястий, клен татарський (у природі росте у вигляді великого чагарнику), явір (клен білий)  та ін. Більшість видів клена - це стрункі дерева висотою від 10 до 40 м, з густою розлогою кроною. Стовбур  цієї рослини подібний до колони  та вкритий темно-сірою корою. Листя широкі та здатні витримати сильний дощ, саме тому під густою кроною клена так добре ховатися від зливи.

Серед кленів зустрічаються й кущі з рядом невеликих гілок, що ростуть від основи стовбура. Клен загалом - листопадне дерево, і тільки кілька видів з Південної Азії і Середземномор'я є вічнозеленими. Період цвітіння клену- друга половина березня та квітень. Клени -чудові медоноси, вони дуже важливі для виживання бджіл, особливо навесні, тож їх часто висаджують біля пасік. Також клени дуже популярні в озелененні садових ділянок та парків, так як різні види клену мають свою оригінальну форму та забарвлення листя, цікавий малюнок кори та пагонів, незвичайні суцвіття та плоди - крилатки.  Восени листя кленів перетворюється у суцвіття жовтих, червоних, помаранчевих кольорів. Деякі види клена використовують для одержання цукрового сиропу - сік клена не поступається за смаком березовому.  З деревини клена виробляють кларнети та флейти, так як клен має важку та щільну деревину, вона тверда, міцна, й при всиханні мало розбухає і жолобиться, та й розколюється з великими труднощами. Клен має одну цікаву властивість- він може передбачати погоду.  Коли клен “плаче” (з черешків листя, у самої гілки, крапелька за крапелькою течуть “сльози”)-  через кілька годин буде дощ.

Клен фігурує у культурі багатьох народів. В українському фольклорі найбільш популярний явір - один з видів клена- який асоціюється з сином, самотнім парубком тощо. У віршах Шевченка Т.Г. явір символізує козацьку долю. У ірокезів існувало свято під назвою Дяка клену. На державному прапорі Канади зображений листок цукрового клена, що символізує єднання нації. Тож клен - національний символ цієї країни, й вважається, що спочатку кленовий лист уособлював у собі всіх дітей емігрантів.  В Демократичній республіці Конго у 2005 році була виготовлена перша дерев’яна монета номіналом 5 франків - вона є офіційним засобом платежу та вироблена з клену.  У Японії поширена закуска з кленового листя, що обсмажене у фритюрі.[1],[2],[3], [4],[5],[6],[7],[8].

 

Поширений майже по всій Україні. Культивують у парках і захисних насадженнях. Райони заготівель — правобережний і лівобережний Лісостеп, Прикарпаття та Карпати. Явір  найчастіше зустрічається на Закарпатті та Галичині. [6].

Причина алергії – пилок клена. Алергія виникає як чутлива реакція організму людини, що виникає через зниження загального імунітету або його неправильної роботи. Алергічну реакцію на клен викликає контакт з його пилком при вдиханні, адже пилок містить особливу білкову речовину та переноситься по повітрю на великі відстані. Пилок потрапляє на слизову носа, й імунна система сприймає його як чужорідну речовину.

Таким чином організмом виробляються антитіла для боротьби із “ворогом”– так само, як у випадку з вірусами, бактеріями та іншими мікробами. В крові при цьому починає вироблятися особлива хімічна речовина – гістамін, що й викликає надалі основні симптоми алергії: нежить, закладеність носа, кашель, чхання, сльозотеча У випадку припинення контакту із алергеном антитіла зберігаються в організмі людини, й при повторному контакті відновлюється запальна реакція.

Незважаючи на невеликі зелені зони, які є в містах, саме городяни, на відміну від людей, що проживають у сільській місцевості,  страждають від прояву алергічної реакції на пилок рослин. Причиною такої ситуації є висока забрудненість повітря. Міські жителі дихають шкідливими хімічними компонентами, які подразнюють слизові оболонки дихальних шляхів й знижують імунітет. Алергічна реакція може виникнути в будь-якому віці, навіть якщо у дитинстві та юності людина не страждала від алергії.

Проблема загострюється  тим, що пилок може переміщатися по повітрю на сотні кілометрів. Чим більше цих частинок у повітрі, тим більше страждають чутливі до цвітіння рослин люди. При цьому найчастіше потерпають дихальні шляхи, шкіра  та шлунково - кишковий тракт.[9],[10],[11],[12],[13],[14],[15],[16],[17].

Алергічний риніт, або поліноз, – це сезонне захворювання, причина якого, як відомо, пилок рослин. Іноді це захворювання називають ще сінною лихоманкою, весняним катаром, пилковою астмою, сезонним ринітом. Основні алергічні прояви полінозу виникають навесні  у період цвітіння клену.

Алергія на пилок може призводити до виникнення таких реакцій: алергічний риніт (багаторазове чхання, свербіж у носі, нежить, закладеність носа); алергічний кон’юнктивіт (сльозотеча, почервоніння очей); алергічний фарингіт (свербіж мови і неба); алергічна бронхіальна астма (кашель, утруднене дихання); симптоми інтоксикації організму (стомлюваність, дратівливість, зменшення маси тіла); дерматологічні прояви (дерматит, кропив’янка).

Симптоми алергії багато в чому нагадують симптоми застуди, але, на відміну від останніх, у хворого не підвищується температура тіла.  Також основні відмінності сінної лихоманки у тому, що її симптоми виділяються певною циклічністю та регулярністю, в залежності від сезону. Тобто щорічно, майже в один й той самий час (з коливаннями до декількох тижнів), людину починає турбувати нестримне, нескінченне чхання та сильні виділення з носу - саме з цього розпочинається приступ полінозу. Й нежить не припиняється доти, доки пилок буде впливати на слизову носу.  

У період цвітіння клену найбільша кількість пилку спостерігається в ранкові часи, в сонячну та вітряну погоду, адже вітром пилок розноситься на великі відстані. Дощем пилок прибивається до землі, тож у цей час можливе стихання деяких проявів алергії, й більшість чутливих до алергенів людей почувають у цей час значне полегшення свого стану.[9],[10],[11],[12],[13],[14],[15],[16],[17].

 Джерела:

[1].Клен // Біологічний словник / за ред. К. М. Ситника, В. О. Топачевського. — К. : Головна редакція УРЕ, 1986. — 680 с.
[2].Бродович Т. М., Бродович М. М. Атлас дерев та кущів заходу України. — Львів: Вища школа, 1973. — 240 с.
[3].Кохно М.А. Районування території України для інтродукції кленів // Інтродукція та акліматизація рослин. – К.: Наук. думка, 1966. – С. 80-91.
[4].Собченко В.Ф. Клен оксамитовий (Acer velutinum Boiss.) та його форми у ландшафтному будівництві // Будівництво та реконструкція ботанічних садів і дендропарків в Україні / Матеріали наукової конференції 23-26 травня. – Сімферополь: Изд-во "ДиАйПи", 2006. – С. 201-205.
Флора УРСР. Т. 7. К.: Вид-во АН України, 1955. 660 c.
[5].Фодор С.С. Флора Закарпаття. Львів: Вища школа, 1974. 208 с.
[6].Клен звичайний [Електронний ресурс «Вікіпедія»] / Режим доступу:  https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B5%D0%BD_%D0%B7%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%B0%D0%B9%D0%BD%D0%B8%D0%B9(дата звернення: 16.02.18).– Назва з титул. екрану.
[7].Петров В.В. Растительный мир нашей Родины: Кн. для учителя. — 2-е изд., доп. — М.: Просвещение, 1991. — 207 с.  Джерело: https://collectedpapers.com.ua/ru/flora_motherland/roslinnij-svit-shirokolistyanix-lisiv.
[8]. Гроздова Н.Б., Некрасов В.И., Глоба-Михайленко Д.А. Деревья, кустарники и лианы. – М.: Лесн. пром-сть., 1986. – 349 с Джерело: https://collectedpapers.com.ua/ru/trees_shrubs_and_creepers/acer.
[9].ПОЛІНОЗ [Електронний ресурс «Фармацевтична енциклопедія»] / Режим доступу:http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/6585/polinoz (дата звернення: 12.01.17). – Назва з титул. екрану.
[10]. Пыльцевая аллергия. Е.В. Передкова - Астма и аллергия, № 1, 2013,  Москва.
[11]. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПИЛКУВАННЯ ТРАВ'ЯНИСТИХ РОСЛИН НА ОСНОВІ ПОГОДИННИХ СПОСТЕРЕЖЕНЬ У ЛІТНЬО-ОСІННІЙ ПЕРІОД. (Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук). І.І. Мотрук - Вінниця – 2017 .
[12]. Клініко-імунологічна характеристика та сучасні аспекти антигістамінної терапії сезонного алергічного риніту. Л.В. Кузнецова - Український медичний журнал «Часопис», № 1(101), 2014.
[13]. Современные возможности терапии поллиноза у детей. Зайцева С.В., Локшина Э.Э. , Зайцева О.В., Рубцова Т.П., Воронина О.Б., Куликова Е.В., Громадина О.В.- Русский медицинский журнал, №6, 07.03.2012.
[14]. Поллиноз. Княжеская Н.П., Потапова М.О., Яковенко И.В. - Атмосфера. Пульмонология и аллергология, № 1, 2005.
[15].Аллергический ринит у детей: современная тактика диагностики, лечения и профилактики.   Беляева Л.М., Микульчик Н.В., Панулина Н.И. - Медицинские новости, № 2, 2013.
[16]. Поллинозы — одна из наиболее актуальных проблем аллергологии. Богомолов А.Е., Пухлик Б.М.- Газета «Новости медицины и фармации» , 16 (467), 2013.
[17]. ПОЛЛИНОЗ - ПЫЛЬЦЕВАЯ АЛЛЕРГИЯ. В ПОМОЩЬ ПРАКТИЧЕСКОМУ ВРАЧУ. Н.Г.Астафьева, Л.А.Горячкина, Саратовский государственный медицинский университет(ректор — доц. В.И.Горемыкин), Российская медицинская академия последипломного образования, Москва, (ректор — проф. Л.К.Мощетова),1998.

Види алергії Прояви алергії

Питання та відповіді

Які виділяють стадії атопічного дерматиту?

Гостра стадія характеризується еритемою, лущенням, ерозіями і мокнутием. Гістологічно на цій стадії виявляють спонгиоз. Подострая стадія проявляється легким лущенням і лихенизацией. При хронічній стадії спостерігають легке лущення і виражену ліхенізація, еритеми майже немає. При хронічній стадії зустрічаються гіпер- і гіпопігментація.

Як позбутися симптомів алергічного риніту в домашніх умовах?

Перш за  все слід:

  • обмежити перебування на повітрі в період активних цвітінь,
  • завісити кватирки спеціальними захисними фільтрами,
  • не  відкривати вікон у машині,
  • проводити щоденне вологе прибирання оселі, 
  • виключити вживання в їжу продуктів, куди може входити пилок чи інші частини  рослин.

Слід також враховувати, що між пилком рослин та певними видами фруктів і овочів можуть бути перехресні реакції, що призводить до  розвитку алергії, наприклад полин може мати спільні детермінанти з тмином, анісом, болгарським перцем; вільха, ліщина, береза може давати перехресні алергічні реакції з алергенами яблук, горіхів; в людей з гіперчутливістю до злакових трав може бути алергія на хлібобулочні вироби.

Як алергенам привласнюють найменування та як їх класифікують?

Міжнародний союз імунологічних товариств (the International Union of Immunologic Societies) встановив правила найменування повітряних алергенів, згідно з якими перші 3 літери назви алергену означає рід, наступна за ними буква - вид тварини, якій належить алерген, арабська цифра - порядковий номер відкриття даного алергену. Наприклад, алерген Dermatophagoides pteronyssinis (мікрокліщів домашнього пилу), відкритий першим алерген, носить назву Der p 1.

Чи викликає алергію пилок неліственних дерев?

Голонасінні рослини містять у собі два порядки неліственних дерев: гінгко і хвойних. До хвойних належать порядки Pinaceae (в нього входять пінія, ялина, ялиця і тсуга), Cupressiaceae (ялівець, кипарис, кедр, козачий ялівець) і Taxodiaceae (в нього входить болотний кипарис). Існує два основних типи пилку голонасінних. У пінії, різних видів ялини, ялиці, кедра, у гірській або чорної тсуги (Tsuga martensiana) і золотої модрини (Pseudolarix amabilis) зерна пилку великі (50-90 мкм), з двома повітряними бульбашками. Ялівці і кипариси різних видів, тис, болотний кипарис, секвоя мають сферичні зерна пилку діаметром 20-35 мкм з товстим зовнішнім шаром і товстим середнім шаром, багатим целюлозою. Більші сферичні зерна пилку у модрин (Larix sp.) (40-70 мкм) і дугласії (Pseudotsuga taxifolia) (80-100 мкм).

Хвойні рослини є вітрозапилювані. У деяких областях їх пилок присутній в повітрі в значних кількостях. Пилок пінії під час її цвітіння має вигляд жовтого порошку. Алергія до неї зустрічається рідко. Взагалі пилок більшості хвойних дерев не дуже великий аллерген і не є поширеною причиною алергічних захворювань. Однак пилок гірського кедра в тих районах, де він розмножується і інтенсивно утворює пилок (від Техасу до центральної Мексики), викликає алергічний риніт досить часто. Цвіте кедр з пізньої осені до кінця зими. У північних районах причиною алергічних захворювань може бути пилок різних видів ялівців і кипарисів. У Флориді алергічний риніт викликає пилок болотного кедра. У осіб, сенсибілізованих до пилку пінії і які живуть серед пінієвих лісів, може в сезон її цвітіння виникнути алергічний риніт. В Японії одна з трьох головних причин пилкової алергії - пилок японського кедра ( «суги»). Пилок інших видів кедра (наприклад, кедра Порт Орфорд), що росте в районі Каскадних гір в США, теж відомий як причина алергічних ринітів. Описано респіраторні полінози і алергічні кон'юнктивіти, викликані пилком пінії.

Чи викликає алергію пух з насіння тополі?

Особи, які вважають, що вони страждають алергією до тополиного пуху (пуху тополі тригранного - Populus deltoides), насправді зазвичай сенсибілізовані пилком злаків. У багатьох областях розсіювання насіння тополі збігається за часом з піком утворення пилку у злакових трав. Тополя же цвіте набагато раніше, навесні. Пилок його неозброєним оком не видно.